Финансы, Аграрный рынок, Макроэкономика
  3219  8

 Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників


Автор: Юрій Віннічук

На прикладі ринку молочної продукції БізнесЦензор проаналізував, як зміцнення курсу гривні робить європейську продукцію привабливою в Україні і зменшує частку ринку вітчизняного виробника.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 01
ФОТО: pixabay

В 2019 році гривня зміцнилася до долара США на 16% і це вивело її в світові лідери за темпами зростання до американської валюти.

Причини зміцнення були такі:

- Продаж облігацій внутрішньої державної позики іноземцям на $4 млрд.

- Збільшення надходжень валюти від українських заробітчан та IT-спеціалістів, які працюють на іноземні компанії.

- Ріст цін на залізну руду, олію та стабільність цін на зерно.

Детально про причини зміцнення української гривні БізнесЦензор писав у листопаді 2019 року.

Ці фактори привели до зростання доходів та витрат українських домогосподарств. Тобто ми почали більше заробляти, але і більше споживати.

Протягом трьох кварталів 2019 року загальні доходи громадян України зросли на 17,4% - до 950 млрд грн. Водночас за цей період ми придбали товарів та послуг на 840 млрд грн, що на 19,5% більше, ніж за січень-жовтень 2018 року, йдеться у звіті Державного комітету статистики.

Водночас, зміцнення гривні зробило імпортні товари для нас більш доступними: чим дорожчий в Україні долар, тим вища ціна імпортних товарів і навпаки.

Як видно із статистики Держстату, значна частина наших витрат була спрямована на покупку імпортних товарів.

Так, у січні-жовтні 2019 року (найбільш свіжі данні) в Україну було імпортовано товарів на $501 млрд, або на 7,2% більше, ніж за аналогічний період 2018.

У січні-жовтні 2018 року, порівняно з аналогічним періодом 2017 року, імпорт товарів в Україну виріс на 17%.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 02

Ми відібрали 20 груп товарів, обсяги імпорту яких зростали найвищими темпами в 2019 році. Це товари з високою часткою доданої вартості – готова продукція, з якої всі податки були сплачені в країні виробництва, а її ціна мінімально залежить від коливань цін на сировину на міжнародних ринках.

Тут мова йде про транспортні засоби, електроніку, металопрокат, добрива, одяг, взуття та їжу.

За вказаний період (січень-жовтень 2019) поставки цих товарів становили більше 15% всього імпорту.

Найбільш активно зростаючий імпорт в Україну

Товар Млн $ % зростання порівняно з 01-10. 2018
Лтаки та інші літальні апарати 128 237
Овочі 160 93
Трикотажні полотна 161 69
Одяг та додаткові речі до одягу з текстилю 313 51
Молоко та молочні продукти, яйця, мед 127 50
Одяг та додаткові речі до одягу з трикотажу 320 49
Транспортні засоби (крім літаків та потягів) 4766 37
Готовi текстильні вироби 289 32
Взуття 377 30
Добрива 1106 28
Готові продукти із зерна 156 28
Продукти з м’яса та риби 96 27
Плоди та горіхи 459 25
Іграшки 255 24
Мiдь i вироби з неї 103 24
Електричнi машини 5369 23
Прилади оптичнi, фотографічні 802 18
Вироби з чорних металів 932 17
Риба i ракоподібні 495 16
Вироби із шкіри 102 16

Як пише доктор економічних наук Ігор Гужва, економіка України виявилася неготовою до ревальвації гривні (зміцнення по відношенню до долара). Ось чому: 

По-перше, міцна гривня зробила виробництво експортних товарів дорожчим, ніж рік тому. Це призвело до зменшення доходів підприємств і сповільнення темпів промислового виробництва.

До слова, найактивніший період зміцнення гривні минулого року припав на піковий сезон аграрного експорту – III-IV квартали 2019 року. Тобто для посівної аграрії закуповували насіння, пальне, добрива і техніку при курсі 28 грн/$, а продавали врожай за курсом 25-23 грн/$.

По-друге, зміцнення курсу зробило дешевшим імпорт в Україну в гривневому еквіваленті. Через це державний бюджет недоотримав 40 млрд грн імпортного ПДВ, який обраховується з митної вартості у гривнях.

По-третє, дешевші імпортні товари почали конкурувати з українською продукцією. Приведемо простий приклад. На початку 2019 року 500 грамів польського йогурту коштувало в Україні $1,5, або 42 гривні. Але через зміцнення гривні вже в кінці року в гривневому еквіваленті ціна цього йогурту опустилася до 35 гривень.

Таким чином, ефект ревальвації додав конкурентної переваги імпортному продукту і споживачі, які під час покупок керуються економічною вигодою, обирали йогурт польського виробництва замість українського.

У такій ситуації український виробник отримує менше виручки. Відповідно, за умов відсутності адекватного кредитування та інструментів страхування ризиків від валютних коливань, наш виробник скоротить інвестиції у виробництво і не матиме можливості конкурувати зарплатами з польським виробником йогуртів, який, отримуючи дотації від держави і ЄС, найме українських працівників для нарощування своєї частки на українському ринку.

Наша гіпотеза підтверджується митною статистикою з імпорту молочної продукції в Україну та аналізом цін на неї в торгових мережах.

За даними Державної фіскальної служби, в 2019 році обсяги імпорту молочної продукції в Україну зросли на 35% порівняно з 2018 роком.

Порівняно з 2017 роком імпорт молочки зріс майже на 100%.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 03

Імпорт молочки в Україну активно росте з 2016 року, але на графіку видно як в 2019 році збільшились поставки сирів, вершкового масла та йогуртів.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 04

Найбільшим постачальником сирів в Україну є Польща, яка в доларах з 2016 по 2019 роки наростила імпорт цієї продукції майже на 300%. Далі йде Німеччина та Франція з ростом обсягів імпорту в 200% кожна.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 05

Ситуація з імпортом йогуртів інша. В 2016-2017 роках лідером в поставках йогуртів в Україну була Бельгія, але в 2018 році польські виробники перехопили ініціативу, наростивши імпорт більш як в три рази.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 06

Паралельно з аналізом статистики з імпорту редакція провела порівняння цін декількох українських та імпортних видів молочної продукції. Для цього ми обрали одну з великих мереж гіпермаркетів.

На першому фото два безлактозних йогурти – польського та українського виробництва. Обидва мають ідентичний склад та відсоток жирності. На смак ці йогурти відрізнити важко. Різниця лише в тому, що йогурт польського виробництва дешевший на 2 гривні, але більший в об`ємі на 20 грамів.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 07

На іншому фото порівняння польського і українського йогуртів в об'ємі 1 кг з ідентичним відсотком жирності. Тут різниця лише в рецептурах, оскільки польський йогурт позиціонує себе як "грецький".

Однак в цьому випадку ціна відрізається аж на 11,6 грн. До слова, це не разова акційна пропозиція зі сторони дистриб'ютора польського продукту, автор спостерігав за обома товарними позиціями декілька місяців.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 08

На третьому фото ми порівняли вартість українського та польського сирів з пліснявою. Жирність і вага обох ідентична. Рецептури відрізаються. Нашу увагу тут привернула різниця в ціні. До знижки польський сир коштував на 7,6 грн дешевше українського. Під час знижки різниця становила 23 грн.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 09

При експорті продукції в Україну польське підприємство отримує 23% повернення ПДВ. Це компенсує йому сплату 20% імпортного ПДВ в Україні і частково компенсує ввізне мито.

В 2020 році мита на імпорт молочної продукції походженням з ЄС, в рамках зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, встановлені на рівні 3,8% і 8,3% в залежності від виду продукції та 1,7% на сири з жирністю не більше 40%.

Окрім того, польські фермери отримують щедрі субсидії від Євросоюзу і від власної держави, що робить сировину для переробки дешевшою, ніж у в Україні.

За оцінками порталу Latifundist, щороку ЄС виділяє на субсидії 60 млрд євро, 80% яких припадає на виплату фермерам за кожен гектар ріллі, яка перебуває в обробітку.

Наприклад, в 2017 році в Німеччині погектарні виплати отримали 310 тис. фермерів, а середній розмір виплат на одного становив 16 тис. євро.

Польські фермери також отримують погектарні субсидії від ЄС. Базова субсидія в 2018 році за гектар становила $115. Окрім того, ще по $77 за гектар фермери отримували за екологізацію виробництва. Польські тваринники отримували по $93 на корову, по $25 на одну вівцю і по $13 на козу.

А що відбувається з українським експортом молочної продукції? На графіку видно різке падіння обсягів експорту української молочки паралельно зі зростанням імпорту конкурентної продукції в Україну.

Чому через зміцнення гривні імпорт витісняє українських виробників 10

Фактично цей графік демонструє процес завоювання українського ринку європейськими виробниками та занепад нашої молочної галуззі.

В 2018 році поголів'я великої рогатої худоби скоротилося в Україні на 4,3%. В 2019 році скорочення оцінюється у ще 5% до 3,6 млн голів.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3169872
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх