Энергетика, Макроэкономика
  2574  0

 Олексій Оржель: "В мене враження, що росіяни підписали контракт після тиску з європейської сторони"


Автор: Сергій Головньов

У своєму першому повноцінному інтерв'ю міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель розповів про позиції сторін та конфлікти під час газових переговорів із Росією, про наслідки підписання транзитного контракту, про стосунки з Ігорем Тинним та своє ставлення до керівників стратегічних держкомпаній в енергетиці.

Олексій Оржель: В мене враження, що росіяни підписали контракт після тиску з європейської сторони 01
Фото: УНІАН

НАК "Нафтогаз України" та АТ "Газпром" ввечері 30 грудня підписали п'ятирічний контракт на транзит російського газу по території України. 31 грудня 2019 року минав термін попереднього десятирічного контракту.

Контракт передбачає, що "Нафтогаз" буде замовляти потужності з транспортування у ТОВ "Оператор ГТС України" (ОГТСУ). Принаймні, перший час.

Загалом "Газпром" зобов'язався прокачувати не менше 65 млрд кубів у 2020 році і по 40 млрд кубів у наступні чотири роки. Як відомо, річна транспортна потужність української ГТС складає понад 140 млрд кубів газу. В 2019 році вона прокачала 89,6 млрд кубів, в 2018 – 87 млрд кубів.

Пакетні домовленості також передбачали виплату "Газпромом" $2,92 млрд "Нафтогазу" в рахунок боргу за виграшем у Стокгольмському арбітражі. Ці гроші "Газпром" перерахував 27 грудня.

Взамін Україна відмовилась від подальшого процесу в арбітражі на $12,2 млрд за недоотримання прибутків від ГТС, а також від штрафу Антимонопольного комітету в розмірі $7,4 млрд.

Підписання транзитного контракту до останнього висіло на волосині. Голова правління НАК Андрій Коболєв казав, що шанси на його підписання до Нового року наближаються до нуля.

Контракт став можливий після того, як 20 грудня у Мінську російська та українська делегації несподівано підписали протокол засідання, виконання якого було завершено через 10 днів підписанням транзитного договору.

Українську делегацію на переговорах представляли: міністр енергетики Олексій Оржель, виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, директор ОГТСУ Сергій Макогон та голова Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) Валерій Тарасюк.

24 грудня, у розпал переговорів, БізнесЦензор записав інтерв'ю з профільним міністром Олексієм Оржелем про хід перемовин. Та відразу опублікувати його не вдалось.

"Росіяни нервують, давайте відкладемо публікацію, щоб не нашкодити переговорам", - запропонував Оржель.

Тому БізнесЦензор публікує інтерв'ю вже після підписання договору з корекціями. В ньому Оржель відповів на питання стосовно ходу газових переговорів, мотивації росіян, наслідків укладання контракту. А також – про комунікацію з бізнесменом Ігорем Тинним та конфлікт з очільником НЕК "Укренерго" Всеволодом Ковальчуком.

ПРО ГАЗОВІ ПЕРГОВОРИ

- На якій юрисдикції наполягала російська сторона для арбітражів по транзитному контракту?

- "Газпром" був проти Швецького права та арбітражу (Стокгольмський арбітраж двічі виносив рішення на користь "Нафтогазу" – БЦ). Вони наполягали на англійському праві та як альтернатива – на Швейцарському арбітражі.

- Чому не можна було укласти договір напряму між ТОВ "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) і "Газпромом"? Навіщо потрібен "Нафтогаз" між ними?

- Українська сторона наполягала на тому, щоб контракт укладався по європейським правилам. Тобто, щоб "Газпром" укладав договір безпосередньо з оператором газотранспортної системи.

"Газпром" відхиляв цю позицію. Вони наполягали на тому, що працюють з газотранспортними агентами навіть в Європі. Вони запропонували, щоб газотранспортним агентом стала австрійська компанія OMV (Österreichische Mineralölverwaltung AG – БЦ).

Вона активно працює з "Газпромом", але вона європейська, публічна, має рейтинг. Ми вважали її залучення позитивом.

- Яка функція мала бути у OMV? Вона б мала бути посередником між "Газпромом" і ОГТСУ?

- Це навіть не посередник. Є компанії, для яких це бізнес. Вони укладають договір з газотранспортною системою, збирають для них необхідний обсяг і транспортують по графіку. Тим самим на цьому заробляють. Іншими словами – це транспортний агент.

Але треба було ще домовитись з цією компанією. Треба було отримати рішення її наглядової ради. Тому варіант з OMV відпав.

Виходячи з цього, європейська сторона також шукала контрагента на цю роль. Але ми ставили умови, щоб це була публічна європейська компанія з рейтингом не менше Fitch А- (висока кредитоспроможність, але залежить від економічної ситуації – БЦ).

Нам було принципово показати, що тут немає ніяких "договорняків", схема транзиту прозора та публічна.

- Ще раз, а чому "Газпром" відмовився підписувати типовий договір ОТГСУ на бронювання потужностей по транспортуванню газу?

- По-перше, наш типовий договір ще не зовсім відповідає європейським правилам (договір затверджується НКРЕКП, процедура займає два місяці – БЦ). Такий був аргумент "Газпрому". Це все було в процесі перемовин.

Тобто, "Газпром" запропонував свій варіант з OMV, але не вийшло. Тоді ми сказали, що таким чином "Газпром" погіршив наше становище і вимагали за це більші обсяги прокачки і довші строки договору. На це "Газпром" вказав на недосконалість типового договору ОГТСУ.

Кінцева пропозиція російської сторони була така: давайте перший квартал цим транспортним агентом буде НАК "Нафтогаз". Але потенційно через квартал цю функцію може виконувати інша компанія, в тому числі – уповноважена "Газпромом".

Для нас принциповим були дві речі: щоб у нас нарешті зникли прямі взаємовідносини з "Газпромом" і відповідні ризики. А також – щоб цим транспортним агентом була публічна європейська компанія.

- Багато хто бачить "зраду" в тому, що Україна в обмін на транзитний договір та виплату $2,9 млрд боргу "Газпрому", відмовиться від позову на $12,2 млрд в Стокгольмський арбітраж за неотримання доходів від ГТС та від рішення Антимонопольного комітету (АМКУ), яким "Газпром" оштрафовано на 172 млрд грн (близько $7,4 млрд за нинішнім курсом).

- Ці цифри – максимально можливий потенційний бенефіт, максимально можливе забезпечення позову. Далеко не факт, що ми б змогли отримати такі гроші.

$12,2 млрд – це новий позив, який ми подали згідно формули втрати всієї неотриманої вигоди за 15 років. Тобто, якщо б 15 років, потрібних на повну амортизацію труби, у нас був би нульовий транзит, ми б вимагали $12,2 млрд недоотриманої вигоди.

Ми спеціально запустили відокремлення Оператора ГТС по моделі Ownership Unbundling ("розділення власності" замість моделі "створення незалежного оператора" – БЦ), щоб цей позов був можливий. Ми використовували його у процесі переговорів, як один з аргументів.

Але ж всі розуміють, що в даному випадку, цей аргумент залежить від багатьох факторів. Наприклад, чи здійснює "Газпром" постачання газу, чи ні.

Я впевнений, що у випадку відсутності контракту "Газпром" намагався б здійснити поставку хоч б на незначні об’єми. Він би намагався забронювати потужності оператора ГТС на день, на тиждень.

Ми б, у свою чергу, виставили високий тариф, але сам факт прокачки хоча б незначних об’ємів газу через ГТС – послабив б нашу позицію у судах. Відповідно б, шанс виграти заявлену суму значно зменшувався.

Крім того, вони б подали зустрічні позови: "а чому ми маємо вам компенсувати ГТС"?

- Якщо через п'ять років, по закінченню дії контракту, "Газпром" відмовиться від транзиту, Україна зможе поновити свої претензії на залишкову суму від тих $12,2 млрд?

- Треба казати правду. Юридично ми цього не зможемо зробити.

Ми виходили з тієї логіки, що транзит навіть зафіксованих в протоколі обсягів принесе нам більше, ніж можливий виграш в арбітражі за оцінками юристів.

За підрахунками, ми гарантовано отримаємо від транзиту за п'ять років не менше $7,2 млрд. Сума може бути й більше в залежності від об’ємів прокачки, але не менша. І до цього ми вже отримали $2,9 млрд по виграним арбітражам.

- Тобто, взагалі не факт, що ми б отримали $12,2 млрд у разі відсутності транзитного контракту?

- Оптимістична оцінка виграшу – максимум $2 млрд. Базова оцінка – $1,4 млрд. Натомість від транзиту ми отримаємо більше чистого прибутку, не кажучи про загальний дохід.

- Що робити з рішенням АМКУ? Воно виглядає, як PR-хід України. Зрозуміло, що дуже важко стягнути з "Газпрому" штраф у $7,4 млрд, накладений українською державною установою.

- Саме тому, що перспектива стягнення цих коштів виглядає сумнівно, ми погодились на відмову від цього рішення.

- Як це мало виглядати юридично? АМКУ мало б скасувати власне рішення?

- Вони не можуть скасувати своє рішення. Тим більше український суд в останній інстанції залишив його в силі.

Є позов "Газпрому" в Інвестиційний арбітраж Женеви (Швейцарія). І в рамках врегулювання цього спору 30 грудня підписана мирова угода. Вони відкликали свій позов в арбітраж, а ми відмовились від стягнення штрафу.

Рішення АМКУ було підтверджено лише в українській юрисдикції. Як ми могли забезпечити його виконання, я навіть не уявляю.

- Могли б забезпечити, якщо підтвердили його в міжнародному суді, якого боїться "Газпром".

- Але це практично неможливо. У "Газпрому" було багато аргументів для доказу, що він не є монополістом. Наприклад те, що в 2009 році був підписаний відповідний договір, згідно якого Україна погодилась працювати на таких умовах.

Чого боявся "Газпром"? Він боявся, що Україна може заарештувати відповідний обсяг його газу, який прокачується по нашій ГТС. Але такий наш крок виглядав би негативно в очах європейців.

- Якими будуть тарифи на транзит газу для "Газпрому"?

- Давайте виходили з того, що сьогоднішній тариф $2,56 за прокачку тисячі кубометрів газу на 100 км (тариф у транзитному контракті, що діяв у 2009 – 2019 роках – БЦ) – це не є тариф, визначений згідно з європейською методикою. НКРЕКП розрахує новий тариф, який і буде встановлений на п'ять років.

БЦ: НКРЕКП затвердила нові тарифи ОГТСУ 24 грудня. Вони складають: 101,93 грн за тис. кубів на точках входу та 124,16 грн за тис. кубів на точках виходу (європейський принцип тарифу на транспорт газу). Якщо поділити плату за вхід і вихід з ГТС тисячі кубів газу на середній транзитний маршрут – тисячу кілометрів – вартість прокачки тисячі кубів на 100 км становить 22,6 грн, або менше одного долара США. Це приблизно в три рази менше, ніж в попередньому транзитному контракті.

- Яким був принцип тарифоутворення для російського транзиту?

- Голова "Газпрому" Олексій Міллєр наголошував на тому, що ми у договорі фактично вимагаємо передбачити принцип ship or pay (качай або плати – БЦ) з обсягами 65 млрд кубів в перший рік дії договору і по 40 млрд кубів – чотири наступні.

Тому на п’ятирічний регуляторний період, протягом якого буде діяти договір, ціна прокачки на ці обсяги транзиту буде фіксованою. Весь транзит, що буде замовлятись більше домовленого обсягу, буде мати більший тариф, тому що є коефіцієнти збільшення в залежності від строків бронювання.

Якщо замовляєте за три місяці, платите одну ціну, якщо за місяць – вище, за тиждень – ще вище, за добу – найбільшу.

24 грудня НКРЕКП прийняло рішення про зміну тарифів ОТГСУ. І ми можемо бачити, що на внутрішні точки виходу для українських споживачів тарифи не збільшились (в разі нульового транзиту тариф ОГТСУ мав вирости в три рази – БЦ).

Це означає, що за умовами контракту ми вже точно покриваємо витрати на утримання "труби" і заробляємо на ній.

Треба сказати, що окупність утримання ГТС лише за рахунок транзиту з нинішніми тарифами на транспортування передбачає прокачку лише 25 млрд кубів газу на рік.

Треба пам’ятати, що система може прокачувати 140 млрд кубів на рік, а прокачує 80 млрд. В 2019 році – 87 млрд через те, що Європа готувалась до припинення транзиту по українському напрямку.

Тобто, нам потрібно 25 млрд кубів при поточному тарифі для утримання системи у розгалуженому стані, в якому вона існує зараз, без оптимізації. Якщо б іще оптимізувати "трубу" протягом цих п'яти років, то можна отримати ще більший прибуток.

Ми весь час оцінювали транзит з тієї точки зору, що "Газпром" має покрити всі витрати на її утримання. Але ж у нас власного видобутку 22 млрд кубів. Крім того, потужності бронюють незалежні трейдери для імпорту. Всі вони платять за користування ГТС.

- Прем’єр Олексій Гончарук 24 грудня анонсував зниження середнього чеку для споживання газу приблизно на 30%. Про що він говорив?

- Це приблизна прогнозована цифра. Відбулось зменшення ціни на 7-8% на ф’ючерси з продажу природного газу на січень 2020 року. Ми бачимо більшу конкуренцію на ринку.

Важливо, що зараз тепла погода. Це також б’є по цінах на газ через менше споживання. Зараз вже багато трейдерів переходять у форвардну позицію (продаж ресурсу в майбутньому по фіксованим цінам – БЦ), щоб реалізувати хоч якось той газ, який накачали у газові сховища.

Що стосується слів прем’єра, він казав про порівняння тарифів на централізоване опалення за грудень, з тарифами листопада. На опалення діє ще старий тариф, який враховує стару ціну газу. У платіжках за грудень, які споживачі отримають в січні, має бути перерахунок, що зробить платіж меншим в середньому на 27%.

Якщо ніяких надзвичайних ситуацій на ринку газу не буде, ми чекаємо подальшого зниження ціни.

- Чи не буде так, що все населення, яке за замовченням отримало гарантовану ціну у 5500 грн за тис. кубів без ПДВ, буде отримувати газ дорожче ринку. Вочевидь більшість побутових споживачів не настільки просунуті, щоб вчасно подати заяву постачальнику про вихід із гарантованої ціни?

- З одного боку ми намагаємось підготувати населення до запуску ринку з 1 травня 2020 року. Запропонувати споживачам ринкові механізми.

БЦ: далі була розмова про те, що підписання транзитного контракту ще не відбулось. Але контракт таки був підписаний 30 грудня, тому питання про "гарантовану ціну" для населення знов стає актуальним.

- На вашу думку, чому останні півроку російська сторона демонструвала підготовку до відмови від українського транзиту, але за тиждень до нового року підписала протокол засідання, який передбачає контракт? Це пов’язано із санкціями проти "Півнчного потоку - 2" (ПП-2), які Конгрес США проголосував 12 грудня через невідповідність ПП-2 третьому енергопакету?

- Санкції США дуже допомагають Україні. Але я не думаю, що вони були запроваджені саме для підписання транзитного договору. Я думаю, ще це буде довготривалий процес. Ми ж розуміємо, що наші американські друзі також від цього виграють, тому що з перспективою дивляться на Європейський газовий ринок (міністр має на увазі можливе постачання LNG на європейський ринок – БЦ).

- А що кажуть про ці санкції наші європейські друзі?

- Європейська комісія дуже зважено до цього підходить. Вони кажуть, що і на газопровід ПП-2 розповсюдять європейські правила. Чим більше у них точок входу газу, на які розповсюджений третій енергетичний пакет, тим їм краще.

Тобто, в кінцевому рахунку, європейська сторона також виграє, бо змусить ПП-2 працювати по європейських правилах.

Росіяни завжди поводять себе занадто впевнено. Але вони розуміють, що всі готувались до припинення транзиту. Ми прогнозували інший сценарій. Якщо б не було контракту, вони б прокачували обсяги газу, ми б виставляли їм великі рахунки через незаброньовану потужність згідно європейський правил. Вони б їх не визнавали і не сплачували.

Ми б увійшли у довгий затяжний конфлікт. І не зрозуміло, який би з нього був би вихід.

- То на вашу думку, росіяни погодились, тому що зрозуміли, що відсутність транзитного контракту буде невигідна всім сторонам, включаючи них самих?

- В мене враження, що там був тиск з європейської сторони. З європейської сторони були ті, хто хотів використати підписання транзитного контракту, як аргумент проти санкцій.

- Чи правда, що декілька українських компаній домовились про прямі поставки газу від "Газпрому" в 2020 році?

- Наскільки мені відомо, це фейк.

- Чи розглядається питання купівлі газу "Нафтогазом" напряму у "Газпрому"?

- Насправді будь-хто, хто має ресурс і хто працює в рамках українського законодавства, може продати на ринку газ. Якщо ми не хочемо, щоб у нас були прямі поставки з Росії, не дивлячись на економічну вигоду, то завжди є інструмент адресних санкцій по цим компаніям.

Таке рішення має приймати Рада національної безпеки і оборони України (РНБО).

- А "Газпром" потенційно згоден продавати газ Україні?

- Він не те що згоден, він проявляв зацікавленість. Тому що для нього Україна також є ринком збуту. Він бореться за ринки.

Але є наші внутрішні видобувачі газу, які зацікавлені не впускати сюди ресурс "Газпрому", щоб ринкова ціна була вищою.

- Скільки ми можемо собі дозволити купувати газу з одного джерела?

- Є антимонопольні правила і рішення РНБО про те, що може бути постачання газу не більше, як 30% з одного джерела.

Але, дивлячись на те, що війна триває, завжди є можливість прийняти політичне рішення і заборонити купівлю газу у "Газпрому" повністю.

ПРО КАДРИ

- Під час своєї прес-конференції 2 грудня ви сказали, що прийняте політичне рішення про зміну керівництва всіх стратегічних підприємств, включаючи НАК "Нафтогаз" та НЕК "Укренерго". Коли чекати звільнення голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва? В березні 2020, коли в нього закінчується контракт?

- Я не можу коментувати це питання, тому що ці дві компанії не входять до сфери управління Мінекоенерго. У них є наглядові ради, які мають проаналізувати відповідні показники роботи менеджменту компаній і на підставі цього приймати рішення.

- Вас задовольняє робота менджменту державної генерації "Центренерго"? Через продаж електроенергії феросплавним заводам Ігоря Коломойського по прямих договорах, підприємство закінчить рік зі збитками.

- Там будуть збитки близько 90 млн грн за четвертий квартал 2019 року. Проблема, що вони не весь свій обсяг електроенергії продають на ринку на добу наперед (РДН). Частину дійсно продають по прямих договорах.

- Наскільки мені відомо, з липня по жовтень "Центренерго" продавало весь ресурс напряму заводам Коломойського через аукціони на "Українській енергетичній біржі" (УЕБ). У листопаді перейшли на РДН, де продавали 90% своєї електроенергії, а в грудні знов перейшли на прямі договори.

- Так. Тут треба регулювати ринок. Чому так вийшло? Листопад був теплим. Було багато ресурсу у ДП "Гарантований покупець", який все більше купує і продає "зелену" електроенергію.

Ми ще з літа оптимізували графіки роботи АЕС, щоб підготуватись до зими. Тому було багато електроенергії "Енергоатому". Був імпорт.

Все це стало причиною дуже низької ціни електроенергії на РДН у листопаді. За такої ціни тепловим станціям важко працювати із рентабельністю. У листопаді вони продавали електроенергію нижче собівартості.

Це стало причиною того, що в грудні Кабмін затвердив зміни до постанови про спеціальні обов'язки постачання електроенергії, згідно з якими оператори систем передачі та розподілу мали купувати ресурс для технологічних втрат на ринку, а не по фіксованій ціні.

Таким чином, ми збільшили попит на ринку, що потягло за собою збільшення ринкової ціни.

Але в нас є певні питання до механізму аукціонів, після яких укладаються прямі договори. Зараз ми будем відпрацьовувати покращення цієї процедури. Я знаю, що там можна відміняти торги, якщо тобі не подобається покупець. Треба бити на менші лоти, щоб була конкуренція.

- УЕБ не є класичною біржою, як ДП "Оператор ринку". Тому якщо трейдери "Центренерго" зацікавлені продати ресурс саме заводу Коломойського, то легко можуть це зробити.

- Згоден. І це не правильно. Має купити той, хто заплатив більше, а не феросплавний завод.

Це системна помилка, яка була закладена при запуску ринку.

- Що Уряд буде робити, щоб змінити цю ситуацію?

- Уряд виправить методологію по двостороннім аукціонам, щоб була справжня, а не показова конкуренція.

Є варіант змусити державні компанії більшість ресурсу продавати на РДН. Але навіть "велика компанія, яка не займає монопольне становище" (ймовірно міністр має на увазі ДТЕК Ріната Ахметова, який контролює близько 70% теплової генерації – БЦ) постійно посилає нам сигнали про те, що ТЕС продають мало електроенергії, відповідно шахти видобувають менше вугілля, не отримують дохід.

Але ж така сама ситуація на "Центренерго". Через скорочення споживання, у нас запаси на складах ТЕС – 2,8 млн тон вугілля, скорочення його видобутку на 11% по року. Так вже сталось, що стільки вугілля нам не потрібно. На сьогодні імпорт вугілля потрібен лише для Луганської ТЕС, на яку немає можливості підвозити паливо з України.

З іншого боку – "Центренерго" купує вугілля збиткових державних шахт по ціні вище ринку. Це ще одна проблема, яка впливає на фінансові результати компанії.

23 грудня Фонд державного майна (ФДМУ) у підпорядкуванні якого знаходиться "Центренерго", змінив трьох членів наглядової ради компанії. Наскільки я розумію, там будуть і подальші кадрові зміни.

Як сказав прем'єр-міністр, компанія має показувати прибуток. Якщо цього не буде, будуть прийматись відповідні рішення.

- Ви казали, що Юрій Недашковський був звільнений з посади президента НАЕК "Енергоатом" в листопаді через "неефективний менджмент". Можете сказати, за що саме він був звільнений?

- Це "Атомкомплект". Це графіки ремонтів АЕС, що виливається в низький коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП). В наших АЕС він найменший в світі.

БЦ: Директор відокремленого підрозділу "Атомкопмплект" Валерій Васильков підозрювався в нанесенні збитків "Енергоатому" через те що в 2008 – 2012 роках підписав декілька угод із чеською Škoda JS (на той час належала російському Газпромбанку) на закупівлю обладнання по завищених цінах. В 2008 – 2012 роках президентом "Енергоатому" у черговий раз був Юрій Недашковський.

Ми подивились показники роботи по всім атомним станціям. У Рівненської АЕС показники були найкращими. Тому ми поставили її директора Павла Павлишина тимчасово виконуючим обов'язки і розглядаємо його, як головного кандидата на посаду по результатах конкурсу.

- Чи влаштовує вас робота Ігоря Сироти, керівника "Укргідроенерго" – державного оператора ГЕС та ГАЕС? Цікаво, що Сирота займає свою посаду аж з 2010 року.

- "Укргідроенерго" корпоратизована. Там є наглядова рада, є показники роботи керівництва. Вони стали більше заробляти у зв'язку із запуском ринку електричної енергії.

Яка позиція? Ми можемо прийняти рішення після аналізу роботи.

На роботу компанії впливає багато факторів. На 2020 рік планується зменшення виробництва через те, що тепла зима і немає снігу. Подивимось.

- Всім на ринку відома ваша взаємна неприязнь з т.в.о. голови правління НЕК "Укренерго" Всеволодом Ковальчуком. Причина цього в тому, що ви зайняли міністерське крісло, на яке претендував він, чи є й інші конфлікти?

- Насправді може я і не хотів займати це крісло. Просто так вже сталось.

- Всеволод Ковальчук теж казав, що не хотів його займати. Чи правда, що вам пропонували стати заступником міністра Ковальчука, але ви відмовились?

- Цього мені не пропонували. Мені пропонували, я вважаю, гірше місце. Не з точки зору назви, а з точки зору проблем, які там потрібно вирішувати.

До НЕК "Укренерго" у мене є прості питання. Це виконання інвестиційної програми, яку вони не виконують, а потім перезатверджують її в НКРЕКП.

Є питання до будівництва підстанції "Кремінська". Там були двосторонні рухи. Хтось не затверджував землю, хтось не будував. Але факт, що зараз ПС "Кремінська" сильно б допомогла.

БЦ: ПС "Кремінська" необхідна для підвищення пропускної спроможності передачі електроенергії з ОЕС України на північ Луганської області. Проблема стала нагальною після того, як влітку 2019 року РФ заблокувала поставки вугілля на Луганську ТЕС, що входить в ДТЕК Ахметова. Тоді північ Луганщини опинилась у ситуації нестабільного електропостачання.

"Укренерго" почало будівництво ПС "Кремінська" ще в 2017 році. За твердженням компанії, будівництво не відбувалось через затягування погоджень дозволів з боку Кабміну Володимира Гройсмана. Наразі, "Укренерго" обіцяє добудувати "Кремінську" до червня 2020 року.

Також є певна додаткова інформація, яка не підтверджена правоохоронними органами. Її ще треба перевіряти. Але, знов таки, я не орган управління цієї компанії. В неї є наглядова рада. Органом управління є Мінфін.

- Раніше ви очолювали "Українську асоціацію відновлюваної енергетики" (УАВЕ), одним з засновників якої був крупний гравець на ринку відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) Ігор Тинний. Йому приписують великий вплив на вас. Зараз ви часто спілкуєтесь?

- Він був одним з десяти засновників УАВЕ. Перший раз я його побачив, коли проходив співбесіду на посаду керівника УАВЕ. Чому саме мені запропонували цю посаду? Тому що керівник Асоціації має бути рівновіддаленим від всіх учасників.

Так, Ігор дійсно був одним із самих активних учасників УАВЕ. З іншого боку, мені незнайомі інші його інтереси, крім ВДЕ.

Якогось впливу він на мене немає. Але зважаючи на те, що в нас досить нормальні стосунки, а він працює в багатьох бізнесах, іноді я звертаюсь до нього за порадою щодо тієї чи іншої людини.

- У деяких бізнесах Тинний – партнер Юлії Льовочкіної, сестри Сергія Льовочкіна, нардепа від фракції "Опозиційна платформа "За життя" (ОПЗЖ), якою фактично керують Віктор Медведчук і Юрій Бойко. Чув версію про те, що Бойко-Медведчук через Тинного призначили в Уряд свою людину.

- Ви бачите цей вплив? Як він реалізований? (сміється) Можна подивитись по заступникам, або по діям міністерства.

- А ви спілкувались з Тинним, коли працювали в Нацкомісії регулювання енергетики (НКРЕ) в 2006 – 2014 роках? Казали, що саме ви готували документи на зелені тарифи для малих ГЕС Тинного.

- В НКРЕ ніколи з ним не спілкувався. З приводу зеленого тарифу, то я займав в регуляторі відповідну посаду, писав порядки отримання зеленого тарифу. Тому 90% всіх зелених тарифів, які видавались у той час, проходили через мене.

Занадто багато конспірології. Ми призначили заступником міністра Олексія Рябчина, який у минулому скликанні був народним депутатом від фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Але в якийсь момент ЗМІ написали, що Рябчин – то людина від Коломойського.

- Чи готується міністерство до запровадження аукціонів на отримання зеленого тарифу, які мають бути розпочаті в 2020 році?

- Підготовка йде. Ми розробили порядок їх проведення, узгодили його з усіма зацікавленими центральними органами влади.

Наприкінці січня ми будемо пропонувати зміни до закону про альтернативні джерела енергії та в закон про ринок електроенергії. Ми не підтримали законопроект №2543 про реструктуризацію зеленого тарифу, який запропонували народні депутати.

- Цей законопроект писали власники об'єктів ВДЕ.

- Так. Їм запропонували розробити компромісний варіант перегляду зеленого тарифу. Але ж компроміс – це не виконання бажань однієї сторони.

- Уряд Володимира Гройсмана знаходився у стані постійного конфлікту з очільником НКРЕКП Дмитром Вовком та його наступницею Оксаною Кривенко. В листопаді новим очільником НКРЕКП став Валерій Тарасюк. Які у вас стосунки з керівником Регулятора?

- У мене враження, що останнім часом регулятор взяв гарний темп, продуктивно працює. НКРЕКП підтримала нас у газових перемовинах. Тарасюк був членом делегації. Враження позитивні.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3169064
 
 
 
 
 
 вверх