Энергетика, Промышленность, Металлургия
  9624  7

 Чому Росія забороняє поставки енергоносіїв в Україну


Автор: Юрій Віннічук, Сергій Головньов

На передодні зміни влади в Україні Кремль почав захищати схеми поставок енергоносіїв, які контролює кум Путіна - Віктор Медведчук. Такий висновок можна зробити після аналізу постанови Уряду РФ та обсягів імпорту в Україну підсанкційних товарів.

Чому Росія забороняє поставки енергоносіїв в Україну 01

Фото: Reuters

З червня Росія обмежить поставки в Україну нафтопродуктів та вугілля. Відповідне рішення уряд РФ прийняв 18 квітня 2019 року.

Офіційно російські обмеження - це реакція Москви на дії України, яка 20 березня розширила санкції щодо російських компаній та фізосіб у зв'язку з військовими діями та захопленням Росією українських територій.

Постановою російського Уряду №460-25 були внесені зміни постанову №1716-83 про санкції від грудня 2018 року. Документ містить три групи товарів. Перша: товари, заборонені на ввезення з Укрїни до РФ. До них відноситься машинобудівна продукція, картон, труби та інше.

Друга: продукція, яка заборонена до вивезення з РФ на територію України. В цьому переліку сира нафта, машинні масла та деякі похідні від нафти продукти.

Третя група: товари, на вивезення яких потрібно отримати дозвіл Міністерства економічного розвитку РФ. До неї віднесені вугілля та паливні нафтопродукти: бензини, дизельне пальне та зріджений газ.

До третьої групи відноситься найважливіша для України продукція. З червня такі товари будуть постачатись в Україну за спеціальними дозволами Міністерства економічного розвитку РФ. Тобто, мова поки не йде про повну заборону експорту російських енергоносіїв, оскільки це не вигідно самій Росії.

Справа в тому, що компанії з РФ постачають в Україну нафтопродуктів та вугілля на мільярди доларів, забезпечуючи росіян робочими місцями, а бюджет – податками.

Схоже, що Кремль на передодні зміни влади в Україні, почав захищати схеми поставок енергоносіїв, які контролює кум Володимира Путіна - Вітор Медведчук.

БізнесЦензор проаналізував поставки російських санкційних товарів в Україну та наслідки заборони для економіки.

В 2018 році Росія експортувала до України товарів на 607 млрд грн. Водночас, наших товарів до РФ було поставлено всього на 224 млрд грн.

Основні статті російського імпорту в Україну – енергетичні товари: дизельне пальне, зріджений газ і вугілля.

Так поставки дизельного пального та зрідженого газу в Україну минулого року становили 30% від обсягу українського ринку.

Зокрема, за даними консалтингової компанії UPECO, в 2018 році імпорт нафтопродуктів з Росії в Україну склав більш 3,3 млн т. Це третина нашого внутрішнього ринку.

Російський дизель в Україні займає 40% українського ринку, а зріджений газ – 30% ринку. За даними Консалтингової групи А-95, в минулому році з Росії імпортовано 2,6 млн т дизелю та 503 тис. тонн зрідженого вуглеводневого газу.

Ціна питання

Обсяг ринку дизельного пального України – 6,5 млн тонн. Власного ДП ми виробляємо всього 11%. Все інше – імпорт. Найбільшим імпортером дизелю в Україну є РФ, яка зайняла 40% нашого ринку.

За даними Консалтингової групи А-95, в минулому році з Росії імпортовано 2,6 млн тонн дизелю на 65 млрд грн (по 25 тис. грн за тонну на кінець 2018 року).

Ще 30% українського ринку ДП – у білоруської компанії "БНК-Україна". Інші обсяги постачаються в Україну з Європи та морем.

Основним каналом поставок російського дизелю є нафтопродуктопровод "Прикарпатзахідтранс", який контролює Віктор Медведчук - кум президента Росії Володимира Путіна.

Напередодні першого туру президентських виборів в Україні контрольний пакет нафпродуктопроводу було переписано на білоруський "Нафтобітумний завод". Власники цього білоруського заводу мають бізнес в Росії, а їхні компанії є контрагентами "Роснефти", яка знаходиться під санкціями РНБО. Саме тому білоруська компанія не була допущена до приватизаційного конкурсу "Центренерго".

48% нафтопродуктопроводу залишилися за швейцарською компанією International Trading Partners (ITP). Її власником є Анатолій Шефер з 1% акцій нафтопродуктопроводу. Він пов'язаний з Віктором Медведчуком.

В 2017 році "Роснефть" домовилась про поставки через нафтопродуктопровід 3-5 млн тонн дизеля в рік другій компаній Шефера - ITC Industry Trading Company SA (Швейцарія).

Термін дії договору становить 10 років. Продажі пального з труби в Україні контролювала група Proton Energy Ніссана Моїсеєва, який також пов'язаний з Медведчуком.

Частка російського зрідженого газу на українському ринку в 2018 році становила 30%, або 503 тис. тонн. Це 8,75 млрд грн, значно менше від ринку дизельного пального.

Майже весь обсяг автомобільного газу з Росії поставила швейцарська компанія Proton Energy S.A. Нісана Моїсеєва. Компанія також має ексклюзивний контракт з "Роснефтью" на поставки її зрідженого газу в Україну.

Наслідки для України

На думку директора "А-95" Сергія Куюна, у випадку заборони імпорту нафтопродуктів з РФ, компенсувати поставки дизелю Україна зможе з Білорусі, за рахунок морських поставок і збільшення переробки на Кременчуцькому НПЗ. Російський зріджений газ можна замістити поставками з моря, Європи та Казахстану.

При цьому ціна ДП може зрости на 1-1,5 грн/л, зрідженого газу - на 2 грн/л, у порівняні з нинішнім рівнем, прогнозує Куюн.

"Для переорієнтації на нові джерела поставок нафтопродуктів українським компаніям буде необхідно один місяць. Протягом цього періоду буде спостерігатися цінова турбулентність з непрогнозованою зміною ціни. І не факт що зростання цін взагалі буде. Зараз, наприклад, котирування йдуть вниз. Так що смертельного нічого немає, зберігайте спокій", - написав директор "А-95" Сергій Куюн.

Вугілля

Найбільша проблема для України – це заборона поставок вугілля з території Російської Федерації.

БізнесЦензор періодично робить огляд імпорту вугілля з України. Цей ресурс поділяється на дві великі групи:

  1. Енергетичне вугілля, яке застосовується в теплових електростанціях (ТЕС) для виробітку електроенергії.
  2. Коксівне вугілля, яке використовується для спікання коксу на коксохімічних підприємствах. Кокс –це паливо, необхідне при виробництві чавуну на металургійних комбінатах.

Україна сильно залежить від постачання вугілля обох груп із РФ. Як повідомляв БЦ, в 2018 році вартість імпорту вугілля в країну склала $2,7 млрд. 66%, або близько $1,78 млрд від обсягу цих грошей, отримали російські вуглевидобувні компанії.

Енергетичне вугілля

В 2018 році Україна імпортувала 3,8 млн тонн вугілля антрацитових марок на $405 млн. Майже весь цей обсяг, крім 0,19 млн тон з Південної Африки, було поставлено російськими компаніями.

Антрацитові марки не видобуваються на підконтрольній Україні території. Шахти, що видобували таке вугілля, залишились переважно на території так званої ЛНР після того, як Росія розв'язала війну на Донбасі.

Україна поступово зменшує свою залежність від антрациту, переводячи енергоблоки ТЕС з антрациту на вугілля газових марок. Але сьогодні залежність залишається великою.

Найбільше від обмеження поставко може постраждати Луганська ТЕС, яка входить в "ДТЕК Східенерго" Ріната Ахметова. В 2018 році вона спожила більше 1 млн тонн імпортного антрациту. Головним постачальником для неї є ШУ "Обуховское" з Ростовської області РФ. Ця російська компанія належить Рінату Ахметову.

Коксівне вугілля

Сильна залежність від вугілля з РФ у гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Сьогодні в Україні коксівне вугілля видобуває лише шахтоуправління "Покровське", яке входить у холдинг "Метінвест" Ріната Ахметова.

В 2018 році українські підприємства ГМК імпортували з РФ 8,69 млн тон коксівного вугілля на $1,13 млрд. Всього в минулому році в Україну було імпортовано 13,14 млн тон коксівного вугілля на суму більше $2 млрд.

Перекрити цей обсяг поставками з далекого зарубіжжя швидко неможливо. А в далекій перспективі – буде дуже дорого і вплине на конкурентоздатність української металургійної продукції на світових ринках.

До сьогодні, металургія формує близько третини надходжень валютної виручки від українського експорту.

Погроза замість дій

Згідно постанови Уряду РФ №460-25, вугілля, так само як і дизельне пальне, входить до групи товарів, постачання в Україну яких потребує дозволу від Мінекономрозвитку РФ.

Іншими словами, РФ дозволить і далі постачати вугілля в Україну, але лише окремим компаніям та з визначеними квотами.

Це зрозуміло. Вуглевидобувні підприємства РФ також постраждають від санкцій Кремля. Якщо Україна втратить джерела поставок вугілля з більш дешевою логістикою, російські підприємства так само втратять ринок збуту.

В цілому риторика прем'єра РФ Дмитра Мєдвєдєва може бути спрямована на залякування українців перед виборами, а також – на отримання важелів впливу на ринок.

Тепер Мінекономрозвитку РФ буде визначати, які російські компанії можуть заробляти на поставках в Україну, а які – ні.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3123010
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх