Транспорт
  4324  1

 Кому допомогло днопоглиблення в українських портах


Автор: Іван Киричевський

Україна минулоріч витратила понад 1,5 млрд грн на днопоглиблювальні роботи в акваторіях морських гаваней. Які порти та компанії зможуть після цього наростити власний експорт вантажів, з`ясовував БізнесЦензор.

Кому допомогло днопоглиблення в українських портах 01

У 2018 році через порти України пройшло 135,2 млн тонн вантажів, що на 2% більше від результату 2017 року. Цей результат може стати ще кращим.

В Міжнародному валютному фонді (МВФ) підрахували, що при нинішньому рості економіки України на 3% щорічно вантажообіг українських портів до 2022 року виросте до 165 млн тонн на рік.

Якщо ж темп економічного зростання прискориться до 7%, то портова перевалка за 5 років виросте до 202 млн тонн.

Теоретично, обробити такий обсяг вантажів портові термінали зможуть: їх сумарна потужність складає 240 млн тонн щорічної перевалки, говорять в держпідприємстві "Адміністрація морських портів України" (УМПУ).

Але окрім наземної інфраструктури потрібно розвивати і акваторії самих портів, через експлуатаційне днопоглиблення (для підтримки існуючих робочих глибин) та через капітальне днопоглиблення (для збільшення робочих глибин).

Днопоглиблювальні роботи у 2018 році виконувались у 6 із 13 портів України: для збільшення глибин – у гаванях "Южного" та Чорноморська, для підтримання існуючих – в гаванях Херсону, Ізмаїла, а також Маріуполя і Бердянська.

Підряди на днопоглиблення портів минулоріч отримували переважно іноземні компанії. Від робіт в акваторіях вигравали ті стивідорні компанії (оператори вантажних терміналів), що демонструють стабільний приріст вантажопотоку, та перевалюють переважно аграрні вантажі.

Порт "Южний"

Виконавець днопоглиблення: китайська компанія СНЕС.

Вартість контракту: 1,064 млрд грн.

Вид та обсяг робіт: капітальне днопоглиблення, збільшення від 6 метрів до 16 метрів глибин підхідного каналу до причалів №23-25, було вийнято понад 4 мільйони кубометрів грунту.

Довідка: порт "Южний" у 2018 році показав приріст перевалки в цілому на 1% до 47,5 млн тонн.

Біля вищезгаданих причалів №23-25 завершується побудова зернового терміналу MV Cargo, розрахованого на перевалку 5 млн тонн вантажу щорічно.

MV Cargo – спільний проект американської продовольчої корпорації Cargill та української компанії "М.В. Карго", кінцевим бенефіціаром якої є компанія Neptune Port Holding B.V. (Голландія) Андрія Ставніцера та Єгора Гребеннікова.

Андрій Ставніцер та Єгор Гребенніков разом з Олегом Кутателадзе – співвласники українського стивідора "ТрансІнвестСервіс" (ТІС), що є найбільшим приватним стивідором порту "Южний". За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб Мін'юсту, кінцевим бенефіціаром ТІС являється олігарх російського походження Олесій Федоричев.

За 2018 рік перевалка ТІС склала 25,7 млн тонн вантажів усіх видів, що на 10% більше за результат 2017 року.

Порт "Южний" нині є єдиним портом України, що здатен приймати судна вантажопідйомністю понад 200 тисяч тонн, та осадкою до 18,5 метрів.

При цьому якірні стоянки на зовнішньому рейді порту дозволяють одночасно приймати до 24 великотоннажних суден.

Із 29 причалів гавані 13 належить державному стивідору "МТП Южний", інші 16 ділять між собою група компаній ТІС, державний "Одеський припортовий завод", а також "зерновики": "Бориваж", "Сісайд-Україна", "олійні" стивідори "Дельта Вілмар СНД", "Олсідс Блек Сі" і "Різойл Південь", а також нафтові компанії ПАТ "Укртранснафта" та "Термінал Стивідорінг".

"МТП Южний" є найбільшим за обсягами перевалки державним стивідором України. Сумарна потужність перевалки комплексу генеральних та навалювальних вантажів (причали №7-9) складає 3,3 млн тонн на рік, спеціалізованого вугільно-рудного комплексу (причали №5-6) 7-8 млн тонн на рік.

За 2018 рік через держпідприємство пройшло 8,6 млн тонн експортних вантажів, 2,5 млн тонн імпортного вугілля та 1,2 млн тонн транзитних та каботажних вантажів, всього – 12,3 млн тонн.

Через рудо-вугільну спеціалізацію державного порту "МТП Южний", великий вплив на нього здійснює група СКМ Ріната Ахметова.

Її енергетичний холдинг ДТЕК через імпортує вугілля через цей порт. А металургійний холдинг "Метінвест" експортує залізорудний концентрат.

Порт "Южний". Перевалка вантажів у 2017-2018 роках

Показник 2017, млн т 2018, млн т Різниця,%
Всього вантажів 41,89 42,7 101,9
Нафтопродукти 0,3 0,29 99,5
Олія 1,26 1,25 99,4
Хімічні 1,97 2,26 114,6
Вугілля 7,2 6,2 86,7
Кокс 0,09 0,38 440,1
Руда всяка 17,78 17,6 98,9
Будівельні 0,85 0,84 98,2
Хімічні, мінеральні добрива 0,4 0,14 34,9
Зерно 8,68 7,87 90,7
Інші сипучі вантажі 1,2 1,12 93,5
Чорні метали - всього 1,19 2,85 239,3
Контейнери (тонн) 912,14 1702,57 186,7
Контейнери (шт.) 52049 85498 164,3

Джерело: зведені дані АМПУ

Порт "Чорноморськ"

Виконавець днопоглиблення: китайська компанія СНЕС.

Вартість контракту: 404 млн грн.

Вид та обсяг робіт: капітальне днопоглиблення, зокрема підхідного каналу до порту від 14,5 до 15 метрів, також – подовження від 1,4 км до 1,6 км. Окрім цього – поглиблення акваторії Сухого лиману "Чорноморська" до 15 метрів. На підхідному каналі виймуть 0,5 млн кубометрів ґрунту, на Сухому лимані – 1,5 млн кубометрів ґрунту.

Довідка: завдяки проекту днопоглиблення "Чорноморськ" зможе приймати судна з осадкою до 14,5 метра типу Capesize, тоннажем до 100 тисяч тонн.

Як наголошували в АМПУ, реалізація проекту "позитивно вплине на перспективний розвиток стивідорів, що працюють в порту", в тому числі компаній "Кернел" Андрі Веревського, "Рісойл" бізнесмена Шота Хаджишвілі, та "Іллічівський зерновий термінал", яким володіє компанія Glencor. Ці три підприємства фактично перевалюють майже весь обсяг агропродукції, що проходить через "Чорноморськ".

Зокрема, холдинг Андрія Веревського у гавані Чорноморська володіє терміналом "Трансбалктермінал", сумарною потужністю у 200 тисяч тонн одночасного зберігання зерна.

Стивідор оперує причалами №16-17, що нині здатні приймати судна тоннажем до 80 тисяч тонн, не довші за 20 метрів та осадкою не більше 11 метрів.

У 2018 році "Трансбалктермінал" збільшив перевалку агропродукції на 11% або до 4,1 млн тонн, зокрема – до 3,4 млн тонн зерна.

"Рісойл" в липні-грудні 2018 року наростила перевалку зерна на 2,6% відносно аналогічного періоду 2017 року, або до 874 тисяч тонн. Перевалка олії збереглась на рівні минулорічних 467 тисяч тонн.

"Іллічівський зерновий" термінал має потужності для одночасного зберігання 250 тисяч тонн зерна, причал терміналу має глибину 12,5 метрів, що дозволяє приймати судна типу Panamax. У 2017 році через термінал пройшло 3,3 млн тонн зерна, у 2018 році – близько 3 млн тонн.

Порт "Чорноморськ". Перевалка вантажів у 2017-2018 роках

Показник 2017, млн т 2018, млн т Різниця,%
Всього вантажів 17,2 21,5 125
Нафтопродукти 0,08 0,06 73,7
Олія 1,65 1,54 93,6
Вугілля 0,36 0,3 82,3
Руда всяка 1,07 1,91 179,4
Будівельні 1,24 1,03 83,1
з них зерно 8,06 9,22 114,4
Інші сипучі вантажі 2,07 1,99 96,1
Чорні метали – всього 0,42 1,04 246,4

Джерело: зведені дані АМПУ

Порт "Ізмаїл"

Виконавець днопоглиблення: румунська компанія Societate cu Raspundere Limitata "COMPLEX DELTA", що належить румунському бізнесмену Хрісту Карамана.

Вартість контракту: 3,8 млн грн.

Вид та обсяг робіт: експлуатаційне днопоглиблення, поновлення глибини акваторії біля причалів № 19-22 до 4,8 метрів, вилучення з дна гавані 200 тисяч кубометрів ґрунту.

Довідка: такі днопоглиблювальні роботи для Ізмаїлу стали найбільшими за останні 11 років. Згадані вище причали №19-22 перевалюють руду і рудний концентрат, а також окатиші.

Першою особливістю порту "Ізмаїл" є домінування в загальній структурі перевалки вантажів державного стивідора "МТП Ізмаїл": у 2018 році підприємство обробило 3,3 млн тонн вантажів, у той час як через порт в цілому пройшло 4,68 млн тонн вантажів.

Друга особливість – вантажі йдуть із порту на експорт до країн ЄС переважно рікою Дунай. Відповідно, обсяги перевалки вантажів через Ізмаїл залежать і від гідротехнічного стану Дунаю.

Наприклад, через сильну спеку та нестачу опадів влітку 2018 року у західній і центральній Європі на верхній і середній ділянці Дунаю рівень води майже досяг історичного мінімуму за весь період спостережень з 1921 року.

В Будапешті мінімальний рівень води в річці Дунай в серпні склав 61 см (над нулем поста) при історичному мінімумі 53 см. Тому судноплавство Верхнім та Середнім Дунаєм із серпня було фактично закрито, а середньомісячний вантажопотік порту "Ізмаїл" упав до 318 тис тонн у серпні 2018 року. У січні цього року він склав 465,8 тис тонн.

Всього за рік перевалка через порт упала на 10%, хоча число суднозаходів у гавань виросла на 12,7% або на 267 одиниць: через нестачу глибин судна не вдавалось вантажити на їх повну вантажопідйомність.

Держава розраховує, що витрачені 4 млн грн на днопоглиблення Ізмаїлу принесуть їй прямий зиск.

Як йдеться у фінансовому плані "МТП Ізмаїл" на 2019 рік, експортна перевалка "МТП Ізмаїл" має збільшитись від 2,97 млн тонн до 3,58 млн тонн. Зокрема має вирости відвантаження залізної руди, як основного вантажу.

У порту "Ізмаїл" також працюють і приватні стивідори. Свої вантажі через гавань перевалює ТОВ "Ізмаїльський елеватор", розрахований на одночасне зберігання 27 тисяч тонн зерна.

Власником зерносховища є компанія "Агроінвестгруп" Миколи Кучеренка, яка на початку цього року фактично самоліквідувалась. Це завдало учасникам агроринку мінімум 200 млн грн збитків.

Також в порту "Ізмаїл" працює термінал "Вілле Форте", розрахований на 120 тисяч тонн щорічної перевалки скрапленого газу. Термінал належить компанії LPG Moravia харьківського бізнесмена Сергія Заболотного.

Порт "Ізмаїл". Перевалка вантажів у 2017-2018 роках

Показник 2017, млн т 2018, млн т Різниця,%
Всього вантажів 5,1 4,68 91,9
Руда всяка 3,03 3,2 104,3
Будівельні 0,18 0,08 45,4
Хлібні вантажі (зерно та борошно) 0,18 0,11 60,6
Чорні метали – всього 0,2 0,17 92,6
Хім.та мін. добрива 0,047 0,045 95,5

Джерело: зведені дані АМПУ

Порт "Херсон"

Виконавець днопоглиблення: українська компанія "ТОВ "СМД-Інвест".

Вартість контракту: 144,28 млн грн.

Вид та обсяг робіт: експлуатаційне днопоглиблення, відновлення паспортних глибин порту до 8 метрів; із території гідротехнічних споруд порту, 6 якірних стоянок, та підхідних каналів до порту вивезуть до відвалу 401 тисяч кубометрів ґрунту; роботи ще тривають, на сьогодні виконано лише чверть від планового обсягу.

Довідка. Востаннє експлуатаційне днопоглиблення в Херсонському порту відбувалось у 2005-2011 роках, щоправда тоді було вивезено менше 100 тисяч тонн.

Нинішні днопоглиблювальні роботи можна вважати підготовкою до передачі в концесію порту "Херсон". В Мінінфраструктури планують, що порт отримає свого концесіонера в першій половині 2019 року.

За підсумками 2018 року перевалка через гавань Херсона упала на 8%, або до 3,07 млн тонн. При цьому найбільше вантажів – 1,6 млн тонн – обробило державне підприємство "МТП Херсон".

Порт "Херсон". Перевалка вантажів у 2017-2018 роках

Показник 2017, млн т 2018, млн т Різниця,%
Всього вантажів 3,34 3,07 92
Будівельні 0,26 0,49 192
Хімічні, мінеральні добрива 0,03 0,14 438
Хлібні (зерно та борошно) 1,1 0,8 71,2
Інші сипучі вантажі 1,23 0,97 78,9
Чорні метали - всього 0,27 0,28 101,2

Джерело: зведені дані АМПУ

Порти "Маріуполь" і "Бердянськ"

Виконавець днопоглиблення: власний флот АМПУ

Вартість контракту: немає даних.

Вид та обсяг робіт: експлуатаційне днопоглиблення, вилучення 497 тисяч кубометрів ґрунту із дна акваторій обох портів.

Довідка. У 2018 році АМПУ розраховувала провести в гаванях Бердянська та Маріуполя капітальне днопоглиблення, аби добитись збільшення вантажопотоку через азовські порти.

Зараз порт "Маріуполь" має обмеження у 7,7 метрів робочої осадки, в яке вписуються судна тоннажністю лише до 12 тисяч тонн. Такими суднами можна возити вантажі лише Чорним та Середземним морем.

Окрім цього, через обмеження для проходу "Кримського моста" у 14 метрів висоти плавзасобу, для вивозу вантажів із Маріуполя та Бердянська стало актуальніше залучати судна із великою осадкою та невеликою висотою надводної частини.

Втім, усі три тендери на днопоглиблення гаваней Маріуполя та Бердянська у 2018 році закінчились невдачею: приватні інвестори не бажали торгуватись за роботи в гаванях, яким загрожує російська агресія.

Вантажопотік цих портів просів на 10%-25%. Тому АМПУ довелось в обох гаванях проводити роботи в грудні 2018 року самостійно, із залученням власного судна-землесоса "Меотида".

В порту Маріуполь основним оператором є державне підприємство "МТП Маріуполь", 75% вантажопотоку якого займає металопродукція місцевих підприємств холдингу "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського.

Основним оператором в порту "Бердянськ" є державне "МТП Бердянськ", понад 60% всіх вантажів у гавані припадає на агропродукцію.

Порт "Бердянськ". Перевалка вантажів у 2017-2018 роках

Показник 2017, млн т 2018, млн т Різниця,%
Всього вантажів 2,39 1,81 75,6
Руда всяка 207,9 - -
Будівельні 0,68 0,52 77,2
Зерно 0,64 0,78 122,4
Інші сипучі вантажі 0,08 0,12 153,1
Чорні метали - всього 0,34 0,2 57,3

Джерело: зведені дані АМПУ

Порт "Маріуполь". Перевалка вантажів у 2017-2018 роках

Показник 2017, млн т 2018, млн т Різниця,%
Всього вантажів 6,51 5,88 90,4
Олія 0,07 0,03 38,7
Вугілля 0,84 0,54 63,6
Руда всяка 0,05 0,05 110,9
Будівельні 0,2 0,5 246,3
Хлібні - всього 0,77 0,55 71,6
з них зерно 0,49 0,45 90,2
Інші сипучі вантажі 0,07 0,06 91,2
Чорні метали - всього 4,5 4,13 92

Джерело: зведені дані АМПУ

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3112566
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх