Транспорт
  3157  2

 Чи розвиватиме Україна вантажні авіаперевезення


Автор: Іван Киричевський

Мінінфраструктури планує пристосувати українськи аеропорти для експорту агропродукції з високою доданою вартістю, транзиту вантажів до країн ЄС, а також для переміщення товарів всередині країни. Але гроші доведеться залучити у західних інвесторів.

Чи розвиватиме Україна вантажні авіаперевезення 01

Зараз українські аеропорти використовуються для доставок пошти, гуманітарної допомоги та товарів он-лайн торгівлі. Зазвичай – це імпорт.

В 2018 році доставка вантажів через українські аеропорти збільшилась на 19% або до 99 тисяч тонн. Це один з кращих показників за весь час незалежності України.

Востаннє стільки вантажів перевозили у 2013 році. Більше було лише у 2012 році, коли перевалка склала 122,6 тисяч тонн.

Чи розвиватиме Україна вантажні авіаперевезення 02

Джерело: Держстат / З 2014 року статистика наводиться без урахування Криму та Донбасу 

Втім, основою для такої перевалки були товари, замовлені через інтернет-магазини (Amazon, AliExpress та ін.), а також доставка поштової та дипломатичної кореспонденції, розповів на брифінгу 5 лютого міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Інші 20% вантажообігу зайняли специфічні товари. Наприклад, щомісяця Львівський авіаремонтний завод приймає по 10-12 тонн вантажів, доставлених через місцевий аеропорт, розповіла гендиректор міжнародного аеропорту "Львів" Тетяна Романовська.

Щороку з України до США постачають алкоголю, олії, масла та кондитерських виробів сумарно на $10 млн. Переважно такий товар постачається саме повітряним транспортом, свідчать дані Мінагрополітики.

Також українські повітряні гавані працюють на відправку гуманітарних вантажів від нашого уряду до інших країн світу.

Відносно невеликий вантажопотік визначив і специфіку використання авіапарку. Товари доставляють переважно звичайні пасажирські літаки у своїх багажних відсіках, а не спеціалізовані вантажні літаки.

Для кожного цивільного літака існує обсяг комерційного навантаження, котрий включає у себе вагу пасажирів, їх багажу та можливого додаткового вантажу.

Наприклад, для літака "Боїнг 737-800" такий показник сягає 20,5 тон, для "Ан-148" – 9,7 тонн.

Для порівняння, транспортний Ан-26 здатен взяти на борт 5,5 тон тільки самого вантажу.

Розміщені на сайті Мінінфраструктури дані свдчать про те, що у 2017-2018 роках 20% всього повітряного вантажопотоку припадало на регулярні рейси. Інші 80% - на чартерні.

Лідерами перевалки були авіакомпанії МАУ Арона Майберга та Ігоря Коломойського, а також держпідприємство "Антонов". 99% всіх вантажних рейсів було проведено саме в міжнародному сполученні.

Гра у повітряні ворота

За словами Омеляна, у 2018 році половину усіх вантажів повітряного транспорту, або 48 тис. тон, прийняв столичний аеропорт "Бориспіль". Це найбільші в країні повітряні ворота.

Інші дві третини – аеропорти Львову, Одеси, Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська та "Київ" (Жуляни).

Ані Держстат, ані Мінінфраструктури та Державіаслужба не оприлюднюють деталізації вантажопотоку по повітряним гаваням. Такої інформації не публікують і сайти самих аеропортів.

Втім, більший обсяг вантажів "Бориспіль" приймати уже не зможе. Потужності аеропорту розраховані лише на 30 тисяч тонн щорічної перевалки товарів та пошти.

Власне, з нестачею термінальних потужностей і був пов'язаний скандал, коли взимку 2018 року обробка вантажів у "Борисполі" затримувалась на декілька тижнів, а посилки довелось складувати під відкритим небом, пояснює гендиректор аеропорту "Бориспіль" Павло Рябікін.

Теоретично, частину вантажів "Борисполя" міг би приймати аеродромний комплекс в Білій Церкві (Київська область).

Летовище має вигідне географічне розташування: 80 кілометрів від столиці та 380 кілометрів від чорноморських портів. Тобто, підприємство може перевалювати і транзитні товари.

Аеродромний комплекс має злітно-посадкову смугу, розраховану на прийом літаків Ан-12 та Іл-76 вантажопідйомністю в 35-40 тон.

На територію підприємства заходить залізнична гілка, призначена на роботу з вантажами. Окрім того, поруч з гаванню знаходиться авіаремонтний завод, який щороку обслуговує до 40 вантажних літаків іноземних авіакомпаній.

"Але ці літаки вилітають від нас порожніми, і це власникам невигідно. А так борти могли б забирати із собою якийсь вантаж, і це було б вигідно і нам, і власникам літаків", - коментує директор Білоцерківського вантажного авіакомплексу Сергій Кандауров.

Втім, ця повітряна гавань не має належного навігаційного обладнання, тому може приймати літаки лише в світлу пору доби та за гарної погоди. Летовище також не має міжнародного пункту пропуску, тому не зможе приймати закордонні вантажі.

Цікаво, що аеропорт "Львів", другий в країні за пасажиропотоком, взагалі не має власного вантажного терміналу.

Хоча, наприклад, можливість обробки вантажів є однією з умов для старту нових повітряних маршрутів, говорить Тетяна Романовська.

"Ми зараз ведемо переговори із Qatar Airways про відкриття регулярних рейсів, і однією з вимог наших партнерів є запуск повітряної відправки харчових продуктів на регулярній основі, наприклад соєвого білка", - розповіла очільниця аеропорту "Львів".

Летючі негабарити

В ухваленій влітку 2018 року стратегії розвитку транспорту Drive Ukraine 2030 керівники Мінінфраструктури визначили, що повітряні гавані мають стати сполучною ланкою для логістичних ланцюжків, виконуваних різними видами транспорту.

Відтак, частка інтермодальних перевезень товарів Україною за 2019-2025 роки має вирости від 0,5% до 10%.

На брифінгу 5 лютого Володимир Омелян говорив також про можливе використання українських аеропортів для перевалки китайських товарів в країни ЄС.

Втім, для втілення таких планів Мінінфраструктури у 2019 році зможе надати лише політичну підтримку. Гроші на будівництво вантажної інфраструктури доведеться шукати у закордонних інвесторів.

Аеропорт "Бориспіль" у поточному році планує запустити будівництво нового вантажного терміналу, розрахованого на перевалку 100 тис. тон вантажів щороку.

Планується, що основними вантажами залишаться товари електронної комерції та пошта. Коли щорічна перевалка перетне межу в 100 тис. тон, "Борисполю" стане вигідно на постійній основі приймати транспортні літаки.

Втім, на побудову нового терміналу потрібно мінімум $20 млн, говорить Павло Рябікін.

За розрахунками експертів Єврокомісії, до 2030 року аеропорт у Білій Церкві наростить щорічний оборот до 600 тис. пасажирів та 30 тис. тонн вантажу.

Втім, аеродромний комплекс Білої Церкви спочатку у травні 2019 року має отримати міжнародний пункт пропуску, в серпні цього ж року – завершити монтування необхідного навігаційного обладнання.

Тільки після цього летовище отримає статус міжнародного аеропорту. Тоді треба буде шукати $60-$65 млн на розбудову своєї інфраструктури. Зокрема – вантажного терміналу.

Основними вантажами для нього мали б стати агропродукція та товари місцевих підприємств, а також – транзитні товари з Китаю до ЄС, розповів Сергій Кандауров.

"Проект організації міжнародного аеропорту на летовищі у Білій Церкві розглядали ще у 2010 році. Тоді американські інвестори готові були дати $125 млн. Але втілення проекту не погодили ані Білоцерківська міська рада бо аеродром знаходиться в межах міста, ані уряд Миколи Азарова", - каже керівник аеропорту.

Будівництво свого вантажного терміналу планує і керівництво аеропорту "Львів". Підприємство спочатку має відшукати не лише гроші на проект, але й забезпечити вантажопотік.

"Ми зараз ведемо переговори із керівництвом "Укрпошти", аби компанія стала і через нас відправляти кореспонденцію та товари електронної комерції"", - каже Тетяна Романовська.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3110545
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх