Макроэкономика
  2807  7

 Оксана Маркарова: "В 2019 році нас чекають великі платежі по зовнішніх боргах"


Автор: БізнесЦензор

Головні тези з прес-конференції міністра фінансів Оксани Маркарової 23 листопада, яка відбулась після ухвалення державного бюджету на 2019 рік.

Оксана Маркарова: В 2019 році нас чекають великі платежі по зовнішніх боргах 01

О шостій ранку 23 листопада Верховна рада (ВР) ухвалила закон "Про державний бюджет на 2019 рік". Перед цим народні депутати затвердили зміни до Митного та Бюджетного кодексів – правила, за якими буде наповнюватись казна.

Основні податкові зміни БЦ описував 8 листопада, коли законопроект №9260 про внесення змін до Податкового кодексу був прийнятий у першому читанні.

Загальні показники бюджету: доходи – 1 026 млрд грн, видатки – 1 112 млрд грн. Дефіцит – 90 млрд грн.

Остаточної версії держбюджету на 2019 рік поки що немає. Зміни, які були в нього внесені при розгляді 23 листопада, тепер будуть опрацьовані в бюджетному комітеті. Після цього документ має підписати спікер ВР Андрій Парубій, а потім – президент Петро Порошенко.

Тільки потому документ має бути оприлюднений у відкритому доступі.

Вдень 23 листопада новопризначена міністр фінансів Оксана Маркарова дала в Кабміні прес-конференцію, де розповіла про прийнятий зранку кошторис країни.

БізнесЦензор публікує головні тези з висловлювань міністра.

Про важливість своєчасного ухвалення держбюджету

Схвалення бюджету є важливим, тому що ми в цьому році можемо набагато раніше почати планувати 2019 рік. Передбачуваність є вважливою як для українського бізнесу, так і для наших міжнародних партнерів.

БЦ: в попередні роки закон про держбюджет на наступний рік ухвалювався в кінці грудня. В 2014 році бюджет взагалі було затверджено в ніч з 30 по 31 грудня.

На 2018 рік передбачено фінансування державного бюджету за рахунок макроекономічної фінансової допомоги. Це кошти від Європейського союзу (ЄС) та Світового банку (СБ).

Для отримання першого траншу практично всі вимоги виконані. І ухвалення бюджету було однією з передумов виходу на раду директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ). Бо, щоб отримати макрофінансову допомогу від ЄС та СБ, ми маємо бути в програмі МВФ.

Взагалі, нам в цьому році потрібно додатково $3,5 млрд. З них $2 млрд ми залучили у якості єврооблігацій. Розраховуємо ще на $1,5 млрд запозичень.

Про зміни кошторису між першим і другим читанням

2019 та 2020 роки – роки виборів. У зв'язку з цим, ми дуже раді, що проголосували бюджет з такою ж сумою видатків, з якою він був поданий до другого читання. Також ми втримали дефіцит бюджету. Він залишився фіскально-відповідальним.

Коли ми подали проект бюджету, ми отримали рекордну кількість правок від народних депутатів на загальну суму 2,2 трлн грн. Між першим і другим читанням бюджет змінився на 17,7 млрд грн по загальному фонду і спецфонду.

Доходи збільшено на 12 млрд. Сюди входить збільшення на 2 млрд грн відрахувань від Нацбанку і 10 млрд грн – від уточнення доходів.

Про дефіцит держбюджету

В 2018 році наш маяк по дефіциту бюджету – 2,6% валового внутрішнього продукту (ВВП). На 2019 рік ми поставили собі за мету дефіцит у 2,28% ВВП. Між першим і другим читанням при розгляді документу наш маяк по дефіциту не змінився.

Наша мета – через декілька років прийняти бездефіцитний бюджет, чи взагалі вийти на профіцитний бюджет.

Про обслуговування державного боргу

В 2019 році нас чекають великі платежі, до яких ми повертаємось після декількох відносно легких років, які нам дала реструктуризація боргу.

В 2019 році обслуговування та повернення зовнішніх і внутрішніх боргів буде складати майже 418 млрд грн. Це достатньо велика цифра.

Частково ми компенсуємо це за рахунок запозичень від міжнародних фінансових організацій. І тому це ще один аргумент, чому нам весь наступний рік важливо знаходитись в програмі МВФ.

Про видатки

Наші пріоритети лишились незмінними. Це безпека і оборона, це соціальні видатки, підтримка реформи охорони здоров'я, та підтримка реформи в соціальному секторі. А також – новели у реформі освіти, які заплановані на наступний рік.

Наша стратегічна мета – запровадження трьохрічного бюджетування. Я сподіваюсь, що ми завершимо цей рік ухваленням змін до Бюджетного кодексу та запровадженням трьохрічного бюджетування.

Про субсидії

Загальна цифра субсидій в бюджеті – 58 млрд грн. З них 55 млрд – це стандартна програма субсидій. Але вона вже розділена на дві підпрограми. Ми запроваджуємо монетизацію субсидій вже в наступному році.

Відповідно, у нас будуть окремі програми. Одна – стандартна, яка буде фінансуватися з 1 січня. Друга програма (монетизації – БЦ) почнеться в пілотному режимі. А до кінця року ми маємо перейти на повну монетизацію субсидій.

Мінсоцполітики запустило реєстр отримувачів субсидій. Ми проводимо верифікацію отримувачів. Нам важливо, щоб субсидії отримали всі, хто їх потребує. Але і по реєстру, і по публікаціях на цю тему, ми бачимо, що є певні резерви по зменшенню обсягу субсидій.

Субсидії нараховувались не тільки тим, хто їх справді потребував.

Фінальні розрахунки Мінфіну та Мінсоцполітики показують, що та сума, яка є в бюджеті, достатня для того, щоб в 2019 році потреба в субсидіях повністю була забезпечена.

Про Пенсійний фонд

В проекті бюджету на 2019 рік закладено достатній трансферний ресурс для того, щоб повністю покрити індексацію пенсій, яка у нас запланована з 1 травня і підвищення пенсій військовим пенсіонерам.

Кошти від легалізації євроавтомобілів, які підуть в Пенсійний фонд, є додатковими. Ми не розраховували на цей ресурс.

Що стосується коштів від легалізації євроавтомобілів, ми заклали в бюджет суму в один мільярд гривень. Це не розрахункова сума. У нас є різні сценарні умови, скільки зайде коштів. Але це залежить від багатьох поведінкових факторів.

Ми не знаємо, скільки громадян і коли вирішать скористатись нормою про українську реєстрацію євроатомобілів на запропонованих умовах. Скільки буде додаткового ресурсу, стільки додаткових коштів отримає Пенсійний фонд.

Про кошти від приватизації

Приватизація – стаття фінансування державного бюджету, яка вже третій рік не виконується. Ми вважаємо, що сума в 17 млрд грн, яку ми заклали в бюджет-2019 від приватизації, є реалістичною.

Всі ці роки приватизацію намагались провести за старими законами, які не давали можливості не залучити нормальних інвесторів, ні прозоро провести конкурс, не підготувати об'єкти до приватизації. Я вже не кажу про політичні ризики, які гальмують ці процеси.

В цьому році було прийнято новий закон про приватизацію. Я не буду називати його революційним. Але в ньому є ряд норм, які знайшли відгук у широкого кола інвесторів.

Ще одне питання, на яке посилаються всі інвестори – це судова система. Але реформа судової системи відбуватиметься декілька років. Цей закон вирішує це питання тим, що інвестори можуть використовувати англійське право та звертатись до Лондонського суду без проходження всіх процедур оскарження в Україні.

Цей закон було ухвалено в цьому році. Він вступив в силу тільки з квітня. Певний час зайняли всілякі процедури. Зараз перший об'єкт, який, я сподіваюсь, буде успішно проданий – це "Центренерго".

Але більшість об'єктів, які вже зараз готуються до приватизації, будуть продані в 2019 році.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3098647
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх