Регуляторная политика, Финансы
  5206  6

 Легалізація блях, обмеження посилок та подорожчання сигарет. Які податкові зміни чекають на українців


Автор: Юрій Віннічук, Сергій Головньов

Влада готує платникам податків неприємні зміни. БізнесЦензор зробив опис податкових змін, які Верховна рада попередньо затвердила на засіданні 8 листопада.

Легалізація блях, обмеження посилок та подорожчання сигарет. Які податкові зміни чекають на українців 01

За розрахунками Міністерства фінансів прийняття змін до Податкового кодексу, які запропоновані в законопроекті №9260, збільшить надходження до державного бюджету в 2019 році на 5,9 млрд гривень.

Це системний законопроект, який змінює Податковий кодекс для підвищення надхолджень п держбюджет в 2019 році. Без нього не може бути прийнятим закон про держбюджет нв 2019 рік. 8 листопада проект №9260 було проголосовано в першому читанні.

Крім нього, були схвалені фіскальні новації стосовно легалізації євроблях та писилення відповідальності за її відсутності.

Легалайз євроблях

Депутати прийняли зміни до Податкового кодексу, які стосуються оподаткування легкових автомобілів акцизом. Це проект закону №8487. Ним змінюються ставки акцизного податку для легалізації частини автомобілів на іноземній реєстрації.

Що таке євробляхи, як вони потрапили в Україну та скільки їх, читайте у нашому попередньому матеріалі.

Базові ставки акцизу при розмитненні встановлюються на рівні 50 євро для бензинових автомобілів об'ємом двигуна до 3000 куб. см. Якщо об'єм двигуна "євробляхи" три і більше літрів, то базова ставка буде 100 євро.

Для дизельних авто з об'ємом двигуна до 3500 куб. см - 75 євро, понад 3500 куб. см - 150 євро.

Розмір акцизу для розмитнення "блях" дорівнюватиме базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна і коефіцієнт віку.

Коефіцієнт двигуна буде розраховуватися за такою формулою: об'єм двигуна ділиться на 1000.

Коефіцієнт віку – це кількість повних календарних років автомобіля до року визначення ставки податку. Тобто для нових автомобілів та авто віком до одного року коефіцієнт віку дорівнюватиме одиниці.

Водночас для автомобілів, яким на момент прийняття закону було 15 і більше років, коефіцієнт віку становитиме 15.

Тобто максимальний коефіцієнт віку встановлено на рівні 15 років. Цим відкривається шлях для імпорту в Україну класичних автомобілів, які представляють антикварну цінність.

Якщо автомобіль буде розмитнено протягом 90 днів після вступу закону в силу, то до нього буде застосовано пільговий коефіцієнт 0,5.

За оцінкою голови податкового комітету Ради Ніни Южаніної, середній розмір акцизу, який потрібно буде сплатити власникам автомобілів на іноземних номерах, складе 400 євро. Тобто, якщо "бляху" буде розмитнено протягом пільгового періоду, то до бюджету варто буде заплатити не 400 а 200 євро.

Наприклад, якщо ви будете розмитнювати бензиновий десятирічний автомобіль Audi з об'ємом двигуна 2200 куб см, то ставка акцизу становитиме 1100 євро, або 550 євро у разі розмитнення в пільговий період.

Сплачені податки за розмитнення в пільгові 90 днів будуть направлені до Пенсійного фонду.

Які ще зміни вартості розмитнення варто чекати автомобілістам?

Ставки акцизу для електромобілів встановлюються в 1 євро за 1 кВт ємності електричного акумулятора, або 100 євро за автомобіль. Сьогодні ставка становить 109,13 євро за одне авто.

Ставка податку для гібридних легковиків також знижується зі 109,13 євро за автомобіль до 100 євро.

Крім того, скасовується акциз для кузовів легкових автомобілів. Наразі ставка для нових кузовів - 218 євро, для б/у - 872 євро.

Діючі пільгові ставки акцизу на б/у автомобілі, які були вироблені після січня 2010 року, скасовуються.

Як будуть карати за євробляхи 

Окрім механізму легалізації блях Верховна рада прийняла і закон, який карає за порушення при ввезені в Україну автомобілів на іноземній реєстрації. Так, депутати прийняли законопроект №8488 про внесення змін до Митного кодексу.

Зокрема громадяни можуть ввозити в Україну автомобілі в режимі транзиту лише за умови внесення застави в розмірі митних платежів. Однак такі вимоги не поширюються на транспортні засоби громадян-нерезидентів.

При цьому автомобілі, які було ввезено в режимі транзиту, забороняється передавати у володіння/користування третім особам. Штраф – до 34 тис. грн.

Якщо громадянин ввіз євробляху в Україну, то у нього є 10 діб для її реєстрації у будь-якому органі ДФС. При реєстрації не будуть змінюватись документи та номера на авто.

Збільшуються і штрафи за порушення строків перебування транзитного автомобілю в Україні.

Зараз штраф за перевищення перебування транзитного авто більш ніж на 10 діб становить 8500 грн. Якщо автомобіль в'їхав в Україну в режимі тимчасового ввезення і порушив строки перебування, то штраф становить 17 000 грн.

Відтепер штраф в аналогічному розмірі буде стягуватися тільки за перевищення терміну від 10 до 20 діб.

Якщо авто з порушення буде знаходитися в Україні від 20 до 30 діб – штраф складе 85 000 гривен, більш 30 діб - 170 000 гривен, або їх конфіскацію за рішенням суду.

При цьому скасовано норму, яка дозволяла порушувати митні правила протягом року і залучатися до відповідальності лише один раз.

Водночас між Митницею, Державною прикордонною службою та Нацполіцією буде встановлено автоматичний обмін про перебування в Україні авто в режимі тимчасового ввезення або транзиту.

Тобто поліцейські тепер зможуть зупиняти авто на іноземних номерах для перевірки законності його ввезення.

Якщо ж виявиться, що авто на іноземній реєстрації, який перебуває в Україні з порушенням, знаходиться в управлянні іншої особи, то перший штраф для водія складе 8500. Повторний протягом року - 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

При цьому поліцейські зобов'язані повідомляти про виявлені порушення органам ДФС, які будуть виписувати штраф ще і за порушення митних правил.

Законом також встановлюється можливість складання протоколу про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обмеження закордонних посилок

Через дороговизну якісного одягу, взуття, іграшок, косметики мільйони українців скуповуються у закордонних інтернет-магазинах, де ціни значно нижчі. Придбаний товар отримують через поштових операторів.

Без сплати податків в Україну посилками можна ввозити товари вартістю до 150 євро.

Якщо громадянин України отримує через пошту куплений за 200 євро товар в європейському магазині, то 20% ПДВ та 10% мита він сплатить з суми перевищення, яку дозволено для безподаткового ввозу. Тобто з 50 євро.

З 2019 року в Україні кількість посилок, які одна особа може отримати в місяць без сплати податків, буде обмежено до трьох сумарною фактурною вартістю до 150 євро. Починаючи з четвертої посилки, вони будуть обкладатися податком, митом і акцизом.

Поки що фізичні особи можуть отримувати необмежену кількість посилок вартістю до 150 євро за одну.

Але доходи до бюджету падають і влада знайшла нові шляхи наповнення казни. Одним з варіантів наповнення стануть посилки, а саме зменшення зі 150 до 100 євро суми вартості товару, який без сплати податку на додану вартість та мита фізособи можуть отримувати у поштових пересиланнях.

За відповідні зміни до Податкового кодексу Верховна рада проголосувала у першому читанні. Буде встановлено перехідний період з січня до початку липня 2019 року, протягом якого податком на додану вартість будуть обкладатися товари, які потрапляють в Україну посилками та коштують більше 150 євро.

В липні 2019 року безподаткова сума на посилки буде знижена до 100 євро. Але на цьому законодавці можуть не зупинитися – рік вже лобіювалося обмеження безмитних посилок вартістю до 22 євро.

Адмініструватимуть стягнення ПДВ з посилок вартістю більше 100 євро поштові оператори та експрес-перевізники.

Їх планується зобов'язати здійснювати нарахування та сплату податкових зобов'язань при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Які ще податкові зміни передбачаються?

- Підвищення з січня 2019 року ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну до 10 грн/тонну. Та щороку піднімати на 5 грн за тонну викидів до рівня 30 грн за тонну у 2023 році.

Проти таких нововведень виступатимуть промисловці, в першу чергу металургійні та енергетичні підприємства-забруднювачі з групи СКМ Ріната Ахметва.

- Збільшення ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 відсоткових пункти та для залізної руди – на 0,8 відсоткових пункти.

Підвищення торкнеться найбільшої нафтовидобувної компанії "Укрнафти" та гірночо-рудних підприємств Ахметова, Костянтина Жеваго, "Арселор Міттал Кривий Ріг" і Олександра Ярославського, який нещодавно викупив "Суху балку" у росіян.

- На 50% можуть зрости ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

- З липня 2019 року пропонується запровадити ведення в Системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) обліку переміщення.

Крім того, для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення пропонується з липня 2019 року встановити нульову ставку акцизу на спирт.

При цьому такі підприємства повинні мати витратомірами отриманого спирту і витратомірами обсягу виробленої продукції, інформація з яких щоденно буде передаватися контролюючим органам.

Сигарети будуть дорожчати швидше

В 2017 році в Податковому кодексі було встановлено графік підвищення акцизних ставок на тютюн. Згідно з ним, з 1 січня 2019 року всі акцизні ставки на цей продукт мали вирости на 20%. До 2025 року акцизні ставки для тютюну мають дорівнювати ставкам в європейських країнах. Вони складатимуть 95 євро за тисячу сигарет (більше 3 тис. грн).

Міністерство фінансів, взявши до уваги індекс інфляції, підготував законопроект №9085, в якому запропонував добавити до графіку ще 9% підвищення ставок. Таким чином, загальне збільшення ставок у порівнянні з рівнем 2018 року становитиме 30,8%.

Тютюнові компанії виступили проти такого збільшення. Вони аргументують це тим, що різке подорожчання цигарок призведе до різкого зросту тіньового ринку. І тоді замість збільшення надходжень бюджет втратить частину навіть тих надходжень, які є зараз.

На сьогодні тіньовий ринок цигарок в Україні складає близько 4%, хоча ще рік тому він був на рівні 1,5%. Основні джерела нелегального продукту – контрабанда з Білорусії та Молдови.

Уряд пішов на поступки. В законопроекті №9260, який було прийнято в першому читанні 8 листопада, він погодився підняти тютюнові акцизи на 9% додатково до графіку лише з середини 2019 року – з 1 липня.

Сьогодні тютюнова індустрія є одним з найбільших наповнювачів державного бюджету. Наразі в Україні працюють п'ять легальних виробників сигарет. Чотири з них – великі світові корпорації з виробництва тютюну: British American Tobacco (BAT), Philip Morris (FM), Japan Tobacco International (JTI) та Imperial Tobacco Group (IT).

Всі вони входять до десятки найбільших платників податків в Україні. П'ятий гравець цього ринку – Винниківська тютюнова фабрика, яка належить львівському бізнесмену Григорію Козловському. Вона займає 40-ву позицію в рейтингу наповнювачів бюджету.

В тютюнових компаніях оцінюють вплив планового підвищення акцизів з 1 січня у додаткових 4-5 грн у ціні пачки цигарок. Підвищення з 1 липня потягне за собою подорожчання однієї пачки ще на 2-2,5 грн.

При тому, тютюнові компанії збільшують роздрібні ціни поступово – на 1-1,5 грн на місць.

Шахраям важче буде змішувати дизпаливо з авіаційним керосином

В 2018 році в Україні з'явилась нова схема оптимізації витрат для не чистих на руку продавців палива.

Річ у тім, що акциз на 1000 літрів дизельного пального (ДП) для автомобілів складає 139,5 євро за тисячу літрів. В той же час акциз на авіаційний керосин для реактивних двигунів (гас) складає лише 21 євро за тисячу літрів.

Домішуючи до ДП з великим акцизом гас з маленьким акцизом, продавці такого продукту позбавляються зайвого оподаткування. Існуючі в Україні стандарти дозволяють змішувати ДП і гас у пропорції 3 до 1.

За інформацією директора консалтингового агентства А-95 Сергія Куюна, за січень-серпень поточного року в Україну було поставлено 0,5 млн тонн гасу, що на 42% більше, ніж за той же період минулого року. В той же час, авіаперевезення на стільки не зростали.

За оцінкою Сергія Куюна, з початку 2018 року через цю схему бюджет втратив близько мільярда гривень надходжень.

Проект закону №9260, який було прийнято у першому читанні 8 листопада, запроваджує десятикратний коефіцієнт до ставки акцизу на паливо для реактивних двигунів.

Коефіцієнт буде діяти для тих покупців цього продукту, які не включені до переліку суб'єктів господарювання, що мають право заправляти літаки гасом.

Перелік ліцензованих покупців має сформувати Державна авіаційна служба.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3095866
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх