Власть
  3993  0

 Коли почнуть закривати школи у об’єднаних громадах

Костянтин Донченко

Одна з направленостей сучасних реформ – зменшення бюджетних витрат на заклади соціальної сфери, наприклад, школи.

Коли почнуть закривати школи у об’єднаних громадах 01

Фото: auc.org.ua

Зменшення кількості населення, урбанізація та функціонування старої соціальної інфраструктури, що не підходить під сучасну економічну систему України, змушують думати про оптимізацію мережі шкіл.

Кількість учнів постійно зменшується – якщо у 1991-1992 навчальному році до школи ходило 7,1 млн учнів, то у 2017-2018 вже 3,9 млн учнів.

Кількість вчителів за той же період зменшилася з 543 тис. до 440 тис. – непропорційно.

Причиною є зменшення приросту населення (т.зв. демографічна криза) та збереження мережі шкіл, зокрема у сільській місцевості. Під оптимізаціює неважко знайти слово "скоротити". І це не дійсно так. Питання хто буде скорочувати – центральна влада чи місцеве самоврядування.

Що таке опорна школа?

Реформа освіти в ОТГ сконцентрувалася у формі зміни освітньої мережі її "оптимізації" - слова, якого бояться усі вчителі.

Створення опорних шкіл в ОТГ викликано такими факторами як потреба у зменшенні бюджетних витрат на школи та наданні державної підтримки на створення опорних шкіл.

Для початку давайте розберемося, що ж таке опорна школа та чим вона відрізняється від "звичайної".

Законодавчо опорна школа регулюється ще постановою КМУ від 27 серпня 2010 року №777 "Про затвердження Положення про освітній округ".

Тобто, у 2010 році влада задумалася про необхідність зменшення кількості шкіл. Але тоді освітній округ створювався "зверху" - фактично такі повноваження передавалися органам управління освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці (тобто, управліннями освіти РДА, можливо ОДА).

У 2016 році постанову перероблено, поклавши повноваження з створення освітнього округу на ОТГ та районні ради. Зверніть увагу, що міста випадають з цієї схеми, в обох випадках наявна направленість на сільські території.

Про освітні округ якось забулося, вся увага перенесена на опорні школи – можливість піару на останніх значна. Але освітній округ залишається варіантом добровільного співробітництва органів місцевого самоврядування у сільській місцевості для економії бюджетних коштів.

Логічно, що опорна школа є частиною освітнього округу. Оскільки округ не є юридичною особою, то його вплив на розподіл коштів є обмеженим.

Що ж таке опорна школа? Це 1) юридична особа; 2) має рахунок у Казначействі та самостійний баланс 3) має філії 4) на опорну школу покладено завдання з підвезення учнів та педагогічних працівників.

Кількість учнів в опорній школі у 2016 році встановлено на рівні 360 осіб, але потім уряд зрозумів, що "погарячкував" та зменшив таку кількість до 200. Легко порахувати, що одразу наповнюваність одного класу розраховувалася на рівні 32,7 учнів (або однієї паралелі), потім зменшено до 18,2 учнів на клас. Суттєва корекція.

Скільки шкіл треба закрити?

Головне питання – чи зможуть опорні школи стати центрами освіти, а не тимчасовими утвореннями. Підготовлений Центральним офісом реформ при Мінрегіоні Індекс спроможності шкільної освітньої мережі ОТГ показує, наскільки наповнюваність шкіл відповідає прогнозованій.

При розрахунку освітньої субвенції враховуються кількість учнів та особливості території. На їх основі для кожної громади визначалася розрахункова наповнюваність класів (РНК) - прогноз мінімальної кількості учнів, яка повинна навчатися у класах.

Фактична наповнюваність класів (ФНК) показує реальну картину. На основі різниці між цими двома показниками і було сформовано Індекс.

Мінрегіон виділив три зони – зелену, коли фактична наповнюваність (ФНК) перевищує розрахункову (РНК), помаранчеву, коли існує відносна відповідність ФНК та РНК (у межах від -0,9 до 0,9), та червону, коли існує значна різниця між ФНК та РНК.

Фактично, це прогноз того, в яких ОТГ будуть закриватися школи. Громади, що потрапляють у жовту зону також під загрозою – школи в них можуть як стати опорними, так і доєднати до інших. Для наповнюваності.

Відповідність розрахункам наповнюваності класів у об’єднаних територіальних громадах

Область

Відповідає

Відносна відповідність

Не відповідає

Вінницька

13

7

14

Волинська

12

16

12

Дніпропетровська

30

18

8

Донецька

1

4

4

Житомирська

12

14

19

Закарпатська

4

0

2

Запорізька

18

13

5

Івано-Франківська

13

5

5

Київська

6

0

3

Кіровоградська

2

5

6

Луганська

5

3

0

Львівська

11

10

14

Миколаївська

17

8

3

Одеська

17

6

2

Полтавська

15

13

11

Рівненська

10

13

2

Сумська

12

11

5

Тернопільська

9

8

23

Харківська

8

2

2

Херсонська

17

7

2

Хмельницька

10

10

19

Черкаська

8

7

11

Чернівецька

16

9

1

Чернігівська

16

16

5

Загалом

282

205

178

В 665 ОТГ лише менше половини шкіл відповідають встановленим вимогам. Чверть не дотягує до визначеного норматива, ще чверть знаходиться на межі.

Таким чином, оптимізація шкільної мережі торкнеться, в першу чергу, шкіл тих 178 ОТГ, які потрапили у червону зону. Вони будуть змушені закривати школи просто через високий рівень витрат на них. Ще 205 – під "загрозою".

Найбільше існуючих громад, яких торкнеться скорочення шкільної мережі, знаходяться у Тернопільській, Хмельницькій та Житомирській областях.

На квітень 2018 року віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко заявляв про створення 504 опорних шкіл з 970 філіями. У липні їх нараховувалося вже 530. З них 224 школи створено в ОТГ.

Зверніть увагу, що наповнюваність класів в опорних школах в ОТГ значно краща, ніж в інших громадах. З 3067 класів, де учнів менше 10, в ОТГ лише 1206, трохи більше третини. Це на відміну від інших показників, де опорні школи в ОТГ "беруть" половину статистики, як продемонстровано на графіку нижче.

Наявна нестача шкільних автобусів викриває майбутню проблему. Наразі закупівлю автобусів підтримує держава (в рамках фінансування 50 на 50, проектів Державного фонду регіонального розвитку тощо).

З розширенням мережі опорних шкіл проблема встане більш гостро для віддалених громад.

Коли почнуть закривати школи у об’єднаних громадах 02

Скільки ж коштує один учень?

Вартість навчання одного учня різниться в залежності від регіону та типу населеного пункту. Оскільки до витрат на одного учня включаються усі складові, то чим менша школа, тим більші витрати.

Знайти оновлену офіційну інформацію загалом по Україні важко. Звучать цифри від 10 до 60 тисяч гривень в рік на одного учня. Аналітичний центр CEDOS визначив витрати на одного учня за областями на 2014-2015 навчальний рік:

Область

Витрати на одного учня

Вінницька

10,1 тис. грн

Волинська

9,8 тис. грн

Дніпропетровська

8,9 тис. грн

Донецька

Житомирська

10,4 тис. грн

Закарпатська

12,1 тис. грн

Запорізька

9,5 тис. грн

Івано-Франківська

15,1 тис. грн

Київська

9,7 тис. грн

Кіровоградська

10,6 тис. грн

Луганська

Львівська

9,9 тис. грн

Миколаївська

9,4 тис. грн

Одеська

8,6 тис. грн

Полтавська

9,8 тис. грн

Рівненська

9,2 тис. грн

Сумська

10,5 тис. грн

Тернопільська

10,6 тис. грн

Харківська

8,5 тис. грн

Херсонська

9,5 тис. грн

Хмельницька

10,3 тис. грн

Черкаська

10,8 тис. грн

Чернівецька

10,5 тис. грн

Чернігівська

11,2 тис. грн

м. Київ

10,8 тис. грн

Це середні цифри, які не дають нам уявлення про малокомплектні школи, а лише загальну картину по областям на 2014 рік.

З того часу витрати зросли, а точніше кажучи – впали. Так-так, не дивуйтеся! За даними Департаменту освіти і науки Київської міської ради у 2012 році на одного учня витрачалося 10 259 гривень або 1 283,80 долари США, а у 2015 році - 11 463 гривень або 477,63 долари США.

Фактична вартість навчання українського учня зменшилася у 2,5 рази. Це пов’язано, в т.ч. з падінням курсу гривні, та можна констатувати – на учнів витрачається менше.

Коли почнуть закривати школи у об’єднаних громадах 03
Київська міська комплексна цільова програма "Освіта Києва 2016-2018"

Як бачимо, основна частка видатків припадає на оплату праці – 78%, вагома частка комунальних послуг – 12,7%. У 2015 році для Києва оплата праці складала 74,62%, комунальні платежі – 18,68%. Економія на опаленні школи дала своє.

Для ілюстрації витрат приведемо Аудиторський звіт Держаудитслужби щодо використання коштів Херсонською міською радою на школи за період 2015-2017 років. Цікавий документ, до речі.

У структурі видатків шкіл Херсону з 2015 року збільшувалася питома вага коштів на оплату праці: 69,7% - у 2015 році, 66% - у 2016 році, 79% - у 2017 році та 81% за 11 місяців 2017 року. Видатки освіти міста Херсон на забезпечення учнів складали близько 8%, інші 92% - це видатки на утримання навчального закладу (оплата праці працівників, енергоносії).

На одного учня у 2017 році витрачали від 9 480 до 29 550 гривень – і це різниця в межах міської ради!

В залежності від школи відрізняються і видатки. Наприклад, школа №4 м. в Херсоні при кількості учнів 817 витрачала на одного школяра 17 тисяч гривень, а школа №27 (з поглибленим вивченням інформатики та іноземних мов) при кількості учнів 881 – 13 тисяч.

При цьому школа №4 займає 22 місце у рейтингу навчальних закладів міста, а школа №27 – 30 місце. Лише однією кількістю учнів пояснити різницю у витратах неможливо, роль відіграють і інші фактори.

А от інформація у розрізі районів та міст Сумської області за 2015 рік. У районах витрати значно перевищують міські.

Коли почнуть закривати школи у об’єднаних громадах 04

А тепер більше об’єднаних громад. Для прикладу взято кілька ОТГ, в яких відкриті опорні школи, та витрати на 2018 рік. Побіжно виявлено проблему – відсутність розміщення ОТГ актуальної інформації про бюджет та загалом рішення про прийняття бюджетів на 2018 рік.

Навіть за умови існування сайтів та оприлюднення на них документів, бюджети залишаються закритими без особистого звернення. Відповідно, для прикладу обрано ОТГ з відкритими рішеннями про бюджет на 2018 рік.

Софіївська об’єднана громада Дніпропетровської області потрапляє у жовту зону з невеликим перевищенням наповнюваності класів (0,4). Чисельність населення громади більше 8 тисяч осіб, на загальну середню освіту у 2018 році буде витрачено 17,3 млн. гривень. Це сума із освітньою субвенцією з держбюджету. Кількість учнів, згідно розрахованого Індексу – 818. Легко порахувати витрати на одного школяра, які сягнули 21 тисячі гривень.

Царичанська ОТГ Дніпропетровської області з населенням 15 тисяч осіб, витрачає на середню освіту 37 млн. гривень. Кількість учнів – 1350. Витрати на одного школяра тут 27,6 тисяч гривень. При цьому, громада потрапляє у зелену зону Індексу спроможності шкільної мережі.

А от Більшівцівська ОТГ Івано-Франківської області – 6 тисяч населення. Видатки на середню освіту становлять 17,8 млн. гривень, учнів – 574. Потрапляє у червону зону. Видатки на одного школяра тут становлять більше 31 тисячі гривень.

Коли ж почнуть закриватися школи?

А тепер трохи демографії. Пік народжуваності за останні 10 років відбувся у 2012 році (520 тисяч). З того часу кількість народжених зменшується.

Реформована українська школа починається з набору 2018 року та має закінчитися у 2030 році. Тоді відбудеться перший випуск нової 12-річної школи. Це якраз той рік, коли до школи підуть діти 2012 року народження. Далі – поступове зменшення наповнюваності класів.

Цікаво дивиться інформація про успішне будівництво нових шкіл. У 2014 – 2017 роках збудовано близько 60 шкіл, з них 25 у 2017 році. Вірогідно, що старі школи не відповідали вимогам або були непридатні для використання.

Але існує ризик, що частина опорних шкіл створюється не під реальні потреби, а як рефлекція на кошти, що надходять з державного бюджету як субвенції та допомога. Дають гроші – необхідно брати.

Поки випадки закриття шкіл у ОТГ є поодинокими. Закриваються дуже малокомплектні школи – близько 10 учнів на весь заклад. Зважаючи на структуру витрат на одного учня, скорочення шкіл насправді є скороченням вчителів.

Фінансові витрати на одного учня, навіть у ОТГ, перевищують витрати шкіл у місті. Наразі на цьому не концентрується увага – статистика у сільській місцевості може видатися неблагополучною для влади.

Якою буде подальша ситуація? До 2020 року – року місцевих виборів та прогнозованого завершення реформи децентралізації будуть існувати стимули, в т.ч. бюджетні, для створення та діяльності опорних шкіл.

Інші школи в громадах будуть поступово ставати дев’ятирічками, потім – початковими школами. У 2021 році перед ОТГ встане питання фінансування освітньої мережі, відповідні рішення будуть прийматися на 2021-2022 навчальний рік. Кінцевим результатом відсутності учнів у школах стане закриття цих шкіл.

Можливий географічний сценарій реформи освітньої мережі – створення однієї опорної школи в одній ОТГ, інші навчальні заклади стають філіями. Централізація освіти в рамках однієї громади.

Інша проблема вічна – "гнилих містечок", або ж громад, що не об’єднаються. Для шкіл у них можливим є наступний сценарій – поступова оптимізація школи через невиконання окремих вимог (недобір учнів у клас тощо). Потім – закриття школи. Такі громади змушені будуть возити дітей до найближчих опорних шкіл, вірогідно у ОТГ, попередньо врегулювавши фінансові питання.

Ситуація повторюватиме становище ОТГ – слабкі будуть приєднуватися до сильних, так і школи – недоукомплектовані доцільно закрити, а дітей возити автобусами.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3077950
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх