Аграрный рынок
  4037  0

 Співвласник "Яготинського" Сергій Вовченко: "Ми будуємо бізнес так, щоб продати його дорожче"


Автор: Еліна Редіх

Молочний Альянс – група компаній по виробництву молочної продукції. Її найвідоміший завод – Яготинський. БізнесЦензор розпитав голову наглядової ради Молочного Альянсу Сергія Вовченка про інвестиції у виробництво, фальсифіковану продукцію та заборону молока другого сорту.

Співвласник Яготинського Сергій Вовченко: Ми будуємо бізнес так, щоб продати його дорожче 01

Всі фото: Наталія Шаромова

Акціонери Молочного Альянсу – Сергій Вовченко, Олександр Деркач та Федір Шпиг. Раніше вони були акціонерами банку "Аваль", який потім продали австрійській групі Raiffeisen International за рекордну на той час суму $1,028 млрд.

Прибуток від продажу вклали в молочний бізнес. Деркач та Шпиг, окрім Молочного Альянсу, побудували багатопрофільну клініку "Оберіг". Наразі будують ще один медцентр для цієї клініки. У синів Деркача та Шпига є власний бізнес. Вони володіють мережею кінотеатрів Планета кіно IMAX.

Сергій Вовченко мріє частіше писати вірші та займатися фотографією. Але це, каже він, лише після продажу молочного бізнесу. А поки, в його кабінеті вже можна побачити серію власних яскравих знімків.

Щодо Молочного Альянсу, то сьогодні в нього входить 5 підприємств. По-перше, це Яготинський маслозавод. Як філія, але самостійна юридична особа – Яготинський завод дитячого харчування в Згурівці. Його продукція сьогодні займає близько 34% ринку дитячого харчування. В побудоване "з нуля" підприємство вклали $20 млн.

Цього року в завод інвестують ще $2 млн на розширення території складських приміщень з холодильними камерами, нові види продукції та обладнання.

До Молочного Альянсу також входить завод у Пирятині по виробництву сирів, який може переробляти 500 тонн молока в день, Золотоніський маслоробний комбінат та Баштанський сирзавод.

Співвласник Яготинського Сергій Вовченко: Ми будуємо бізнес так, щоб продати його дорожче 02Элина Редих, корреспондент БизнесЦензор (Facebook)

– Які нові продукти випускатиме Молочний Альянс цього року?

– Випустили айран з кропом, буде ще безлактозне молоко, сиркові десерти та ложкові йогурти під ТМ "Хопси", будуть нові йогурти ТМ "Яготинське для дітей".

На Баштанському сирзаводі єдині в Україні розпочали виробництво заморожених чеддерів на експорт. Встановили там автоматизовану установку натирання сирів, монтуємо обладнання для шокової заморозки. Завдяки їй будемо виробляти тертий сир в окремих упаковках як на експорт, так і для місцевої кулінарії. Будуть новинки і в твердих сирах.

Ми єдині в Україні встановили на Золотоніському маслоробному комбінаті потужне обладнання по електродіалізу, яке дозволяє отримувати суху глибокодемінералізовану сироватку.

Цей проект спеціально готувався під китайський ринок. Така сироватка йде на поглиблену переробку для дитячого та спортивного харчування. Продаємо її й в Україні. Нас сертифікували Nestle, АВК (належить Володимиру Авраменку та Валерію Кравцю – БЦ) та інші. Закуповують для кондитерських цілей.

Загальна потужність всіх підприємств – прийом 2 тис. тонн молока на добу. Зараз приймаємо близько 1200 тонн щоденно.

– Чому підприємства не можуть працювати на повну?

– Немає ринку збуту. До війни, в літній період ми переробляли до 2 тис. тонн. Тоді 60% доходу нам приносив експорт, 40% – внутрішній ринок. Найбільше експортували в Росію.

Коли ринок Росії закрили, відбулося скорочення виробництва молока. Навіть люди почали вирізати худобу, бо не було куди дівати молоко.

– Окрім Росії, втрачені поставки в окупований Крим та на території Донбасу. Як це відобразилось на Молочному Альянсі?

– В 2013 році ми переробили 511 тис. тонн молока. В 2015 відбулося падіння до 365 тис. тонн. Окупований Крим та Донбас – це 28% внутрішніх продаж. Донбас – густонаселені території, промислові міста з високим рівнем доходу. В Крим влітку навіть інколи не встигали постачати, особливо дитяче харчування.

Згодом ми почали нарощувати виробництво та за минулий рік переробили 410 тис. тонн.

– Куди експортуєте зараз?

– Загалом, нашу продукцію знають в 42 країнах. В минулому році експортували в 29 країн. Традиційно постачаємо сухі продукти та масло в арабські країни, зокрема – в ОАЕ, в Північну Африку. Минулого року, завдяки тому, що раніше отримали ліцензію на поставки до Європи, змогли продати туди 1 тис. тонн масла.

– Куди експортується найбільше?

– Сухі сироватка та знежирене молоко, чеддери, масло – арабський світ. Масло до Європи. Сирний продукт користується попитом в Казахстані. Невеликі партії продуктів поставляли навіть до США.

Змушені шукати зовнішні ринки, адже в Україні попит в порівнянні з 2013 роком знизився. Думаю, причина тому – високі ціни на комунальні послуги та скорочення активного населення за рахунок трудової міграції.

– Чи відрізняється продукція, яка експортується від тієї, що продається у нас?

– Не відрізняється. Всі наші 5 підприємств сертифіковані по системі HACCP, ми продаємо продукти в Європу. Імідж нам дорожчий, ніж тимчасові прибутки від фальсифікату.

Бізнес розвиваємо не для внуків чи дітей. Рано чи пізно ми його продамо. І якщо "випливуть" десь фіктивні продукти, то нам скажуть "ні, шановні, ваш бізнес не коштує $500 млн".

Закінчиться війна, прийде інвестор, ми продамо бізнес і будемо займатися творчістю. Я продовжуватиму писати вірші та робити фотографії. А поки, ми прорвалися в Європу, аби довести, що наша продукція нічим не гірша.

Співвласник Яготинського Сергій Вовченко: Ми будуємо бізнес так, щоб продати його дорожче 03

– Чи правда, що з 2019 року Молочний Альянс не буде закуповувати молоко від населення?

– Не будемо закуповувати молоко другого сорту. Його заборона все одно буде в 2020 році. Ми вирішили почати перехід раніше.

В дворах можна виробляти молоко першого сорту і ми готові його купувати. Завод дитячого харчування з першого дня закуповує лише молоко ґатунку "екстра" у сертифікованих господарств.

Яготинський маслозавод приймає молоко лише від господарств "екстра" та "вищого" ґатунків.

На сирзаводи поки беремо частково від населення. Коли виготовляється сир чи сирний продукт, то молоко спочатку очищається і сепарується. Потім обезжирене молоко додатково пропускається через бактофугу (агрегат, призначений для видалення спорових мікроорганізмів і бактерій з молока – БЦ). Далі – подвійна термічна обробка. Коли вариться сир, то температура теж підвищена і працюють заквасочні бактеріальні культури. Тому, при такій обробці, молоко другого сорту брати, в принципі, безпечно.

Але з 2019 року вирішили купувати молоко не нижче першого ґатунку. Для підвищення якості молока необхідне, перш за все, доїльне та холодильне обладнання. Плюс, в селах ми спонсоруємо роботу ветлікаря, поставили на прийомних пунктах лабораторне та холодильне обладнання.

Що у нас табу, так це антибіотики. На ринку з їх використанням "дурдом". Але за нашими договорами співпраці, молоко з наявністю антибіотиків повертається назад і його долю вирішує господар.

Ми експортуємо масло в ЕС. Не дай Бог що – закриється не лише наш експорт, а і всієї України. Таке вже було, коли в Японію один із виробників поставив сухе знежирене молоко із залишковими антибіотиками. Закрили весь експорт продукту з України на 8 років. А це величезні збитки. В 2016 році ми першими відновили поставки цього продукту до Японії.

– Загалом, ви негативно відноситесь до молока другого ґатунку?

– Тут проста арифметика. Зараз у нас середньоденний план 1150 тонн, маємо 1200. Кожного дня питаю у директора по сировині, навіщо нам 50 тонн зайвого молока?

Закуповує, адже людям немає куди дівати, сезон великого молока. Наприклад, платимо 4,50 грн за літр другого ґатунку. Щоб зібрати 10 тонн молока, потрібно об'їхати 15, а то і 20 сіл. А це плюс 1,20 грн транспортних витрат. Маємо вже 6,70. Плюс доведення до нормального ґатунку – затрати на пастеризацію, бактофугування.

За молоко з вищим жиром і білком від господарств платимо 8 грн. Різниця між молоком від населення та господарств виходить в 30 копійок, але в перерахунку на жирність і нижче бактеріальне забруднення, нам вигідніше молоко більш високого ґатунку.

– Якщо я фермер, скільки маю інвестувати в обладнання для виробництва молока більш високого ґатунку?

– Не рахував, але ми практикуємо позики для наших партнерів на закупівлю обладнання і поголів’я, господарства віддають молоком. А для приватного виробника, думаю, в середньому потрібно від $1.5 до $5 тис. на доїльне, холодильне і супутнє обладнання на 5-7 корів.

– Наразі пропагують ідею кооперації. Чи допоможе це виробникам молока заощадити кошти?

– Так. Але в кооперативі має бути все добре організовано. У селян глибока історична пам'ять, всі спадково пам'ятають колективізацію. Все позабирали і все стало в середньому погано. Тому наш селянин не хоче зганяти корів у спільне стадо.

Зараз я бачу такий варіант: кожен господар доглядає за своїм поголів'ям, а от збір молока, охолодження, транспортування, реалізація – колективно.

– Чому термін придатності відкритої тари пастеризованого молока лише 48 годин?

– При відкритті йде доступ до повітря. Ніхто не знає, які в повітрі бактерії. В холодильнику також своя мікрофлора. Так вимагає ДСТУ, термін вказаний для безпечності. Але зберігатися якісна продукція може довше.

– Як утилізуються продукти, які не продані, але термін вживання вийшов?

– Ці процеси прописані в нормативних документах. На заводах тару та упаковку забирає "Укрветсанзавод". Кисломолочну продукцію утилізує приватна компанія "Регіон-2001" на спеціальному полігоні.

Частину постачаємо господарствам на корми для тварин. Масло чи сир веземо на Пирятин, де виготовляються плавлені сири. А торгові мережі займаються цим самостійно.

– Наскільки безпечно пускати на плавлені сири прострочені сири та масло?

– Абсолютно безпечно. Термін дії, який вказаний на упаковці – не кінцевий. Це гарантований термін для споживача. Термін придатності сиру – 6 місяців. Насправді, в правильних умовах він може зберігатися і рік. Тому брати такі продукти на виготовлення саме плавлених сирів дозволено нормативними документами та технічними умовами.

Якість кінцевого продукту все одно потім перевірить точка продажу. І великі мережі перевіряють дуже ретельно, здають продукцію на аналіз до сертифікованих лабораторій.

– Все одно на ринку багато фальсифікованої "молочки". Чому так і як побороти?

– Скільки наразі фальсифікату, ніхто підрахувати не може, але його багато. Держпродспоживслужба всього не проаналізує фізично. Сама торгівля має перевіряти, вимагати сертифікат відповідності.

Нас перевіряють ретельно, можливо тому, що до наших марок посилена увага. Але так само мають перевіряти всіх. Але я не виключаю корупцію: "дай грошей і поставлю на полицю". Адже тоді пишуть, що масло, а насправді там 97% рослинного жиру.

Але я знаю, що такі як ми, PepsiCo ("Вімм-Білль-Данн"), Danone, Lactalis чи Bongrain не стануть поставляти фальсифікованої продукції, адже це і імідж, і експортний потенціал, і перспективи.

– Яка ваша частка на ринку?

– По молочній сировині ми перші, з долею 10%. По дитячому харчуванню теж перші – від 28% до 34% в залежності від виду продукції. По цільномолочній продукції наша частка також найбільша – 12%.

По маслу – 8%. По сирам – 16%. Вершки ультрапастеризовані ТМ "Яготинське" запустили в кінці листопада 2016 і вже протягом двох останніх місяців цей бренд перший в категорії.

Співвласник Яготинського Сергій Вовченко: Ми будуємо бізнес так, щоб продати його дорожче 04

– Скільки прибутку отримали за минулий рік?

– Виручка від реалізації склала 5,2 млрд грн. Це майже на 1 млрд більше, ніж 2016 року. Цього року запланували наростити до 6,2 млрд грн.

Прибутковість по EBITDA – 11%. Тобто за 2017 ми отримали близько 600 млн грн. Не менше 200 млн направимо на технічне переоснащення. Величезний бюджет на маркетингову та рекламну підтримку – "розкрутку" ТМ "Хопси", ребрединг ТМ "Пирятин", підтримка ТМ "Яготинське" і ТМ "Яготинське для дітей".

– Яке ваше відношення до заборони пальмової олії? Чи вплине заборона (у разі прийняття закону) на Молочний Альянс?

– Негативно. Жоден науковець не довів клінічно користь чи шкоду пальмової олії. Що несе загрозу, так це модифіковані трансжири.

Для внутрішнього ринку ми виробляємо лише натуральні сири. В той же час, наприклад, для Казахстану робимо сирний продукт, де є рослинний жир. Але беремо якісні сертифіковані і не використовуємо модифіковані.

Той самий маргарин не виробляється без рослинного жиру. Багато плавлених сирів з його використанням. По ДСТУ в плавленому сирному продукті є рослинні жири. Але недобросовісні виробники можуть здешевлювати собівартість продукту за рахунок використання модифікованих трансжирів. Або не вказувати на упаковці реальний вміст продукту.

В ЄС більш жорсткий контроль безпечності, але заборони немає. Не правильно забороняти пальмову олію і у нас.

Особисто по Молочному Альянсу економічно це не вдарить, адже на внутрішній ринок ми не продаємо сирний продукт, лише на експорт. А на деяких виробників може вплинути дуже серйозно.

– Я, як споживач, можу відрізняти фальсифікат від справжнього сиру "на око"?

– Нажаль ні. У нас проходять дегустації продуктів з торгівлі і інколи самі не можемо відрізнити гарну підробку від справжнього сиру. Але сир зберігається мінімум пів року, а сирний продукт – максимум три місяці.

– В Україну імпортується молоко?

– Про сировину – не володію такою інформацією. Це не вигідно, бо діє захист внутрішнього виробника і на імпорт встановлено високе мито. Молочний Альянс імпортує закваски для йогуртів, сирів та іншої продукції, а також таропакувальні матеріали.

– Який загальний обсяг молочного ринку?

– Теж немає офіційної інформації. Але якщо говорити про молоко як сировину, то розрахунково в Україні за перше півріччя 2018 року перероблено приблизно 2143 тис. тонн молока.

Якщо взяти середньозважену закупівельну ціну по усіх категоріях постачальників на рівні 7.5 грн/кг, то отримаємо близько 16.1 млрд. грн. за півріччя, або 30 – 32 млрд. в річному вимірі.

– Чому всі кажуть, що не вистачає сировини?

– Кажуть політики, щоб заробляти дивіденди перед виборами. Сировини для внутрішнього ринку повністю достатньо. Та ще й для експорту маємо – за даними компанії Інфоагро за перше півріччя 2018 року з України експортовано лише масла 17 тис. тонн., а в перерахунку на базисне молоко це приблизно 400 тис. тонн молока-сировини.

Співвласник Яготинського Сергій Вовченко: Ми будуємо бізнес так, щоб продати його дорожче 05

– Що найбільше впливає на собівартість фасованого молока?

– Найбільше – закупівельна ціна молока-сировини. Далі – енергоносії, транспорт, заробітні плати та упаковка. Остання дуже дорога. Наприклад, літрова ПЕТ-пляшка з кришечкою сьогодні коштує для нас 2.3 грн/шт. Ще важко з людським ресурсом. Люди масово виїжджають на заробітки, тому потрібно тримати зарплати, які будуть вищими від середньої в регіоні.

– Всі інвестиції – це кошти компанії чи користуєтесь кредитами?

– Не користуємось підтримкою IFC чи ЄБРР, адже не хочемо залежати від довгострокових валютних кредитів.

Беремо короткострокові кредити в гривні для закладок. На осінь сировина, масло, сири завжди дорожчають. Зараз беремо кредит, робимо запас продукції і в осінньо-зимовий період розпродуємо склади та повертаємо кредити.

– Чи буде цього року дорожчати молочна продукція?

– За моїми прогнозами, зросте на 5-7%. Це відбудеться із-за того, що населення та господарства вже ставлять питання підвищення закупівельної ціни. І ціна підвищиться. Підвищаться ціни на газ та електроенергію, на логістику. Піднімемо зарплати. Щоб не втратити рентабельність – змушені піднімати ціни.

– На останок. Чи достатня підтримка в 4 млрд для тваринницького сектору?

– Це крапля в морі. Ферма, яку можна вважати за серйозний бізнес – це 1200 голів. Якщо порахувати, то на створення однієї такої сучасної ферми потрібно від $6 до $9 млн. Тобто, в середньому 200 млн грн.! А дотацій буде отримано 200 тис. грн. на господарство. Тоді що таке 4 млрд?

Якщо кошти виділятимуться концентровано, то можна зробити кілька комплексів. Але ж це кошти на весь сектор, а не на кілька молочних підприємств. Тому ця підтримка – чисто бонус на корми чи якусь іншу деталь бізнесу.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3077650
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх