Металлургия
  2026  3

 Що отримала українська металургія від підвищення мита на брухт

Василь Мельник

Підвищення експортного мита на металобрухт в 2016 році, допомогло Україні зберегти 35 тисяч робочих місць та $1,6 млрд валютної виручки. Завдяки наявності сировини металургійні компанії планують в найближчі роки інвестувати понад $10 млрд у свої підприємства.

Що отримала українська металургія від підвищення мита на брухт 01

Фото: metinvestholding.com

Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) до цього часу займає вищі сходинки в обсягах валютної виручки для країни. В 2017 році було експортовано металопрокату на $4,1 млрд. Це друга товарна позиція українського експорту після соняшникової олії. Її в 2017 році було продано за кордон на $4,3 млрд.

Загалом експорт продукції ГМК в 2017 році склав $10,7 млрд.

17 травня Верховна рада затвердила законопроект №8226, яким підвищила мито на експорт брухту чорних металів з 30 до 42 євро за тону.

Мета підвищення – захист вітчизняних металургійних підприємств, які відчувають дефіцит металобрухту. Він використовується як сировина в металургійному виробництві.

За даними об’єднання підприємств "Укрметалургпром", за останні 18 років заготівля металобрухту в Україні скоротилася майже втричі: в 2000 році в Україні зібрали 11 млн тон брухту, в 2010 – 7 млн тон, в 2017 – лише 3,7 млн тон.

Особливою проблемою нестача брухту є для електрометалургійних заводів. Там він складає понад 90% в обсязі сировини для виплавки сталі. Найбільш кризовим роком був 2015, коли почалась війна, заготівля брухту знизилась. Експортне мито на той момент складало 10 євро з тони.

Через це 2015 рік став рекордним з експорту металобрухту. За кордон було продано 1,2 млн тон сировини, що приблизно складає третину споживання брухту українськими заводами.

Брухт активно експортується за кордон, бо ця сировина має попит. Ціни на неї постійно зростають. Як повідомляв БЦ, в 2017 році близько 45% металобрухту було експортовано в Туреччину – до основних конкурентів українських металургійних комбінатів.

Більше 50% українського брухту викуповує Молдавський металургійний завод (ММЗ), який розташований в невизнаній Придністровській республіці. ММЗ може дозволити собі перекуповувати брухт у конкурентів через те, що практично не платить за електроенергію.

Експорт металобрухту із України в 2017 році

Країна експорт, тис. тон Структура експорту, %
Туреччина 218 45
Молдова (ПМР) 253 52,3
Інші 13 2,7
Всього 484 100

Джерело: дані Державної фіскальної служби та ДП "Укрпромзовнішекспертиза"

Вивізне мито в розмірі 30 євро з тони почало діяти в жовтні 2016 року. В 2017 році його дію було подовжено ще на рік.

Серед підприємств, що отримали користь від підвищення мита – "Азовсталь", "ММК ім. Ілліча", "Запоріжсталь", "Дніпровський металургійний комбінат" які входять до металургійного дивізіону СКМ Ріната Ахметова – "Метінвест".

Серед них також "АрселорМіттал Кривий Ріг", що входить в індійську корпорацію ArcelorMittal, "Інтерпайп Сталь" Віктора Пінчука, "Дніпровський металургійний завод" (колишній "Євраз ДМЗ") Олександра Ярославського, "Дніпроспецсталь", що входить в групу VS Energy, "Електросталь" Ігоря Андрєєва та "Енергомашспецсталь" Максима Єфімова.

Як вплинуло на ці підприємства підвищення мита на експорт металобрухту до 30 євро за тону?

За даними галузевого об'єднання "Укрметалургпром", з жовтня 2016 по вересень 2017 року ці підприємства виробили 20,7 млн т сталі. За попередні 12 місяці було вироблено стільки ж. Але треба враховувати, що в 2017 році 4 місяці взагалі не працював "Дніпровський металургійний комбінат" (місто Кам’янське Дніпропетровської області).

Крім того, саме в першому кварталі 2017 року Україна втратила металургійні підприємства на непідконтрольній території Донецької та Луганської областей. Пропри це, завдяки дію мита на брухт, обсяги виробництва вдалось втримати.

Що отримала українська металургія від підвищення мита на брухт 02

За даними "Укрмтелургпрому", в цей же період поставки брухту чорних металів на металургійні підприємства України зросли на 19% – до 3,18 млн тон з 2,67 млн тон. Дефіцит сировини для потреб металургів скоротився на 20% – до 11%, або до 425 тис. тон.

Підприємства електрометалургії, до яких відносяться "Дніпроспецсталь", "Інтерпайп Сталь", "Електросталь" та "Енергомашспецсталь", завдяки підвищеному миту на вивіз сировини, за той же період показали суттєве зростання виробництва.

90% сировини для цих підприємств складає брухт. За даними "Укрметалургпрому" виробництво цих підприємств зросло з 1,17 млн тон до 1,53 млн тон, або на 32%.

Що отримала українська металургія від підвищення мита на брухт 03

За період дії мита виробництво сталевих труб в Україні зросло на 17%. За даними агенції Metal Expert, протягом першого року дії мита трубними підприємствами виготовлено 1,02 млн тон труб. Роком раніше – 869 тис. тон.

За даними українського центру сталевого будівництва, у січні-вересні 2017 року виробництво металоконструкцій виросло на 8% – до 59,9 тис. тон. У січні-вересні 2016 року, коли мито не діяло, цей показник склав 55 тис. тон.

Первинним матеріалом для виготовлення металоконструкцій є металопрокат та труби.

Не дивлячись на дію мита, з жовтня 2016 по вересень 2017 року, експорт металобрухту практично не змінився, порівняно з попередніми 12 місяцями. Він склав 362 тис. тон порівняно з 355 тис. тон за попередній період. При цьому надходження до бюджету від експорту брухту зросли втричі – до 343 млн грн з 112 млн грн.

В той же час, побоювання заготівельників брухту відносно різкого зниження закупівельних цін українських металургів у результаті підвищення експортного мита не виправдалися.

Зростання цін на сталевий брухт в Україні у доларовому еквіваленті за період дії мита склало більше 45% у порівнянні з попередніми 12 місяцями. У той же час рівень імпортних цін у Туреччині виріс на 30%.

Що отримала українська металургія від підвищення мита на брухт 04

За даними Федерації металургів України, середня зарплата на підприємствах-споживачах металобрухту у вересні 2017 року склала 10 454 грн. Це на 27% вище аналогічного показника вересня 2016 року, коли середня зарплата складала 8 235 грн. В квітні 2018 року зарплата в металургії становила вже 13,6 тис. грн.

Мито на експорт брухту стало позитивним сигналом для інвестицій у ГМК. Найбільші українські металургійні компанії заявили про плани інвестувати більше $10 млрд в свої підприємства.

Так, "Метінвест" до 2030 року планує інвестувати $8,8 млрд у свої підприємства. З них $5,7 млрд – в металургійні активи, ще $3,1 млрд – у гірничо-видобувний сегмент.

ArcelorMittal планує інвестувати 1,5 млрд протягом найближчих 5 років у масштабну модернізацію підприємства "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Крім виробничих показників, завдяки підвищенню мита Уряд зміг відмовитись від ручного регулювання експорту металобрухту. Була відмінена реєстрація зовнішньоекономічних контрактів на поставку металобрухту Міністерством економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ), яка створювала корупційні ризики.

У випадку, коли б у 2017 році експорт лому зберігся на рівні 2015 року (1,2 млн тон), наслідки для металургії були б катастрофічними.

Без введення мита на експорт брухту, за розрахунками "Укрметалургпрому" та Федерації металургів України, під загрозою опинилися б біля 35 тис. робочих місць та $1,6 млрд валютної виручки.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3068114
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 вверх