Аграрный рынок
  3541  0

 Що буде з відміною експортного ПДВ на сою

Еліна Редіх

Кінець 2017 року запам’ятався аграріям тим, що уряд вирішив "підкласти свиню" олійникам в якості відміни відшкодування ПДВ при експорті ріпаку, сої та соняшнику. БізнесЦензор проаналізував, чого чекати українським товаровиробникам цього року.

Що буде з відміною експортного ПДВ на сою 01

Історія почалась у ніч із 7 на 8 грудня, коли парламент мав голосувати за Бюджет-2018. Саме тоді, без погодження та попередження, перед самим голосуванням, у таємному режимі було внесено поправки до Податкового кодексу 180 і 182 законопроекту №6776-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році".

Їхня суть — відмінити повернення ПДВ за експорт олійних і технічних культур (соняшник, ріпак та соя).

Вищеперераховані культури орієнтовані на експорт. Це значить, що Україна більше відправляє за кордон, ніж споживає. Тому ціни на ці культури на внутрішньому ринку визначаються за цінами світового ринку за вирахуванням витрат на експорт.

Тож при скасуванні повернення ПДВ на олійні, маржа при експорті зменшитися на 16-20%. За попередніми підрахунками, відміна ПДВ збільшить витрати в середньому на 16,7%.

Це призведе до зниження закупівельних цін і еквівалентно введенню експортного мита того ж розміру. Тож виробнику доведеться продавати свою продукцію місцевим переробникам і потім експортувати у вигляді олії.

Переробники та експортери, в свою чергу, знизять закупівельну ціну для товаровиробників. А від цього, за попередніми підрахунками, фермери втрачатимуть від 10 до 16 млрд грн щорічно.

Іншими словами, прийняті поправки дають можливість власникам переробних заводів купувати сировину за заниженими цінами, а експортувати свою продукцію – за вигідною ціною, збільшивши таким чином свій заробіток на ті ж 16,7%, які втратили фермери.

З іншого боку, більший прибуток отримають компанії, які інвестували в будівництво переробних заводів. В такому випадку додана вартість залишиться в середині країни.

Під час голосування було порушено регламент. Як зауважив народний депутат Юрій Левченко, "…законопроект, підготовлений до другого чи повторного другого читання, висновок головного комітету та інші супровідні документи до нього мали б надаватися народним депутатам не пізніше, ніж за 10 днів до дня розгляду цього законопроекту на пленарному засіданні ВРУ. Натомість порівняльну таблицю законопроекту №6776-д до другого читання надано нардепам для ознайомлення безпосередньо перед розглядом самого законопроекту".

Кому це було вигідно?

В першому читанні 180-та поправка була скасована. Однак під час другого її чомусь повернула голова парламентського податкового та митного комітету Ніна Южаніна.

Аналізуючи, як голосували депутати, можна скласти цікавий пазл. За скандальну поправку проголосували лобісти одразу двох секторів агробізнесу — птахівничого (який "очолює" найбільший виробник курятини в Україні Миронівський хлібопродукт Юрія Косюка) та олійного (найбільший в Україні виробник та експортер соняшникової олії — "Кернел", акціонера Андрія Веревського і міноритарника Віталія Хомутинніка).

Лише нещодавно парламент потерпав від "перетягування ковдри" між цими лобістами під час розгляду питання прямих бюджетних дотацій.

Так чому ж у "бюджетну ніч" вони несподівано об"єдналися? Причина доволі проста: вірогідно, лобісти Миронівського хлібопродукту (МХП) отримали голоси від олійників за невключення у Податковий кодекс поправок, які мали б ліквідувати з 1 січня 2018 року єдиний податок четвертої групи для птахівників.

Олійники ж допомогли не допустити змін у закон про розподіл державної сільськогосподарської підтримки шляхом уточнення поняття "птиця", куди її автори забули включити "м"ясо птиці".

Якби такі зміни були проголосовані, МХП не отримав би компенсації будівництва об"єктів у рамках прогарами підтримки тваринництва.

За таку "послугу" для птахівників олійники отримали можливість спокійно "протягнути" 180-ту і 182-ту поправки, які "збивають" внутрішню закупівельну ціну.

Крім того, МХП Юрія Косюка також володіє олійноекстракціними заводами (ОЕЗ). Це Вінницька птахофабрика, Миронівський ЗПКК та Катеринопольський елеватор загальною виробничою потужністю більше 1,1 млн тон на рік. Це близько 3,5% від загальної виробничої потужності ОЕЗ в країні.

Якщо коротко, то від проголосованих поправок виграли агрохолдинги, але не звичайні фермери. Проголосовані правки мали вступити в дію з 1 березня 2018 року. Таким чином, із ринку б пішли виробники, які не встигли перелаштуватися.

Вигоду отримали б ті, хто інвестував у будівництво ОЕЗ. Сьогодні таких будується чимало. Зокрема, розширює потужності за рахунок будівництва найбільшого в Україні заводу із переробки олійних культур (соняшник, ріпак, соя) і "Кернел" Веревського.

Відміна ПДВ допомогла б йому швидко завантажити новий завод. В ТОП-10 експортерів соняшникової олії ввійшов і Миронівський хлібопродукт Косюка, який до всього ж є одним із лідерів переробки сої.

Чого далі очікувати агросектору?

Така ситуація викликала шквал обурення серед аграріїв. Знайшлися захисники й серед депутатів та аграрних асоціацій.

18 грудня більше 1000 українських аграріїв перекрили автомагістралі країни — в Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях. На дороги виїхало близько 200 одиниць техніки.

Пізніше Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) зібрала Загальнонаціональне аграрне віче, а народний депутат від "Самопомочі" Іван Мірошніченко зареєстрував законопроект про повернення відшкодування експортного ПДВ №7403 (наразі опрацьовується в комітеті).

Проти поправки виступили не лише ВАР, а й Український клуб агарного бізнесу (УКАБ), Аграрний союз України, Українська зернова асоціація, Асоціація селищних рад, а також Європейська бізнес-асоціація та Американська торгова палата. Проти висловилися і деякі великі аграрні компанії: UkrLandFarming Олега Бахматюка, HarvEast Ріната Ахметова та "Астарта" Віктора Іванчика.

Після ряду брифінгів, мітингів та обговорень, парламент відклав скасування експортного ПДВ на сою і ріпак та скасував взагалі цю норму для олійних культур (131-а постанова регламентного комітету).

Таким чином, неповернення експортного ПДВ для експорту насіння соняшнику скасовується. Нагадаємо, що зараз існує 10-відсоткове експортне мито для соняшнику, погоджене зі Світовою організацією торгівлі (СОТ).

Натомість, повернення експортного ПДВ на ріпак має бути скасовано з 1 січня 2020 року, а сої — з 1 вересня 2018 року.

Гендиректор аграрної асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький та нардеп Іван Мірошніченко зауважують, що загалом такі норми порушують умови роботи з ЄС та іншими учасниками ринку.

Заступник голови Комітету Верховної ради з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Заболотний в коментарі БізнесЦензор прогнозує, що аграріям вдасться домогтися повернення експортного ПДВ і для сої з ріпаком. За його словами, наразі ведуться активні переговори між комітетом та урядом.

"Що таке ПДВ для малого та середнього бізнесу? Це оборотні кошти. І як тільки їх не стає, то хоч бери та розпускай працівників. Для більшості аграріїв – це основне джерело прибутку. Але найстрашніше те, що малі підприємства заключають договори з іноземними партнерами. І коли умови договорів не виконуються, то йдуть позови до суду. Я думаю, що 99,9% "аграрних" депутатів підтримають повернення експортного ПДВ", — каже Заболотний.

Всеукраїнська аграрна рада також не зупинилася на одному віче проводить зустрічі із аграріями в різних областях України.

Заступник голови ВАР Денис Марчук вважає, що наразі питання відкрите, тому 7 лютого аграрії зберуться на чергове віче, в рамках якого має бути напрацьована Дорожня карта законопроекту 7403-2 про повернення відшкодування експортного ПДВ на сою та ріпак.

Після цього законопроект буде винесено на найближче сесійне засідання, коли депутати повернуться з чергових канікул.

"7 лютого ми сформуємо план подальших дій щодо законопроекту 7403-2. Наразі формуються позафракційні групи депутатів, які розуміють проблему та готові допомогти. Якщо ми не вирішимо це питання зараз, то про розвиток агросектору можна забути. Значна частина аграріїв перейде в "тінь" і держава недоотримає великі суми коштів", — каже Марчук.

За його словами, агробізнес планує на 5 років вперед, а тому позбавившись відшкодування ПДВ, він постане перед питанням: а чи взагалі вигідно вирощувати сою або ріпак, чи зайнятися іншими культурами?

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3047718
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 вверх