Власть, Энергетика, Коррупция, Инвестиции
  8608  2

 Чим в 2017 році займалися українці. ВІДЕО

Юрій Віннічук, Сергій Головньов, Кирило Тігай

БізнесЦензор зібрав ТОП наймасовіших економічних трендів 2017 року, які стосувалися практичного кожного українця.

Чим в 2017 році займалися українці. ВІДЕО 01

Тренд 1. Завозили автомобілі на "євробляхах"

В 2017 році громадяни України масово завозили б\у-автомобілі на іноземній реєстрації. За різними підрахунками, наразі таких автомобілів "на бляхах" в Україні від 500 тис до 1 млн.

Везли як 15-річний металобрухт, так і преміальні моделі німецького автопрому: Porsche, BMW, Mercedes s-class. Можна навіть зустріти на дорогах Bentley на євробляхах.

Головний аргумент власників "блях": "українець повинен мати право купити комфортний автомобіль за невелику ціну". При цьому нівелюється обов'язок кожного громадянина сплачувати податки.

В Європі, до речі, сплата податків – святе, оскільки, в іншому випадку, передбачає обов'язкове покарання. В Україні строгість законів компенсується необов'язковістю їх виконання.

Потрапляли в нашу країну такі автомобілі "на бляхах" декількома шляхами.

Перший – заїжджали в режимі транзиту і перебували тут протягом п'яти діб, або десяти - якщо водій повертається через інший пропускний пункт, а не через той, яким в'їжджав в країну.

Другий – громадяни іншої держави завозили автомобілі в Україну для особистого користування строком до одного року.

Далі цей іноземець виписував громадянину України довіреність, яка дає йому право користуватися нерозмитненим автомобілем до одного року.

Ще популярною схемою було фіктивне працевлаштування українця в іноземну фірму, на яку зареєстрований автомобіль. В такому випадку в Україні водій значиться, наприклад експедитором, який пересувається країною на робочому автомобілі.

Часто "бляхи" в Україну везуть мешканці західних областей, які мають угорське, чи румунське громадянство. Тобто автомобіль завозиться в країну громадянином Угорщини, який також є і громадянином України. Нагадаємо, подвійне громадянство в Україні заборонено.

Що робить влада для врегулювання проблеми? Нічого. Наразі можна знайти в мережі декілька заяв високопосадовців про необхідність узаконення таких автомобілів без конкретних строків реалізації.

Наврядчи перед виборами Адміністрація президента Петра Порошенка, чи Кабмін Володимира Гройсмана візьмуть на себе відповідальність і приймуть непопулярне рішення, яке змусить порушників податкового законодавства сплатити мита в бюджет.

До речі, митники активно штрафували таких "автовласників" на мільйони гривень у 2017 році. Ті, правда, подавали апеляцію до суду, яку часто вигравали. Про це у нас був текст.

Тренд 2. Прикордонна контрабанда і посилки

В 2017 році українці не тільки завозили, але і заносили. Мова йде про фактичну узаконену прикордонну контрабанду. Справа в тому, що згідно із законодавством, кожного дня громадянин України має право перевезти через кордон товарів для особистого користування без сплати мит на 500 євро. Літаком – на 1000 євро.

Цією нормою активно користуються "піджаки" – підприємці, які організовують мешканців прикордонних областей (мулів). І ті, за пару сотень гривень, їдуть в сусідню країну (наприклад Польщу) на оптовий склад, закуповують товарів по 500 євро на людину і повертаються назад.

В Україні товари збираються в оптові партії і відправляються замовникам – інтернет-магазинам (або стаціонарним торговим точкам), які продають їх без фіскальних чеків та сплати податків (ПДВ та імпортного мита).

Процес повторюється кожного дня. Везуть автозапчастини, одяг, техніку, меблі, їжу та інші предмети щоденного вжитку.

При цьому "піджак", вивозячи товари з Польщі (чи іншої країни) отримує повернення ПДВ (TAX FREE). Тобто, ще нічого не інвестувавши, такий контрабандист зі старту отримує перевагу у 20% перед українським виробником, який сплачує податки і наповнює бюджет країни.

В 2017 році тільки з Польщі такої контрабанди було завезено на більш як 1,5 млрд євро.

Інші частина потрапляння такої контрабанди в Україну – посилки. Все теж саме, тільки товар потрапляє в Україну посилками і транспортується через поштових операторів (найбільші – "Укрпошта" та "Нова пошта").

Відповідно до Митного кодексу, громадянин України може необмежену кількість разів замовляти товар поштою вартістю до 150 євро за посилку без сплати мита. Детально про це ми писали в нашому спецпроекті.

Під кінець року українські бізнесмени пролобіювали зміни до Митного кодексу, щоб обмежити частоту ввозу товарів через кордон на 500 євро і поштою на 150 євро.

Так, депутати залишили безмитний поріг ввезення товарів, але обмежили частоту, з якою вони можуть ввозиться в Україну.

Якщо президент Порошенко підпише ці зміни, то громадяни України матимуть право ввозити в країну без сплати імпортних мит товари на суму 500 євро (але не більше 50 кг) автомобільним транспортом і на 1000 євро авіаційним повідомленням не частіше одного разу протягом 72 годин (три доби). При цьому, такий громадянин повинен бути відсутнім в Україні більше 24 годин.

Що стосується посилок, то депутати також не чіпали розмір безмитного ввезення товарів поштовими пересилками, але обмежили частоту. Так, раз на місяць без сплати імпортних мит українець зможе одержати не більше трьох посилок загальною оціночною вартістю 150 євро (три по 50 євро, або одну - за 150 євро). Четверта посилка вже буде обкладатися податком, митом і акцизом.

Детально про це можна прочитати в нашому матеріалі.

Тренд 3. Трудова міграція.

Є такий сумний жарт: "Якщо в країні нічого не зміниться, то через 10 років всі дружно будемо стояти на полуничних плантаціях в Польщі (країну можна обрати самостійно)". Шкода, але маємо вагомі шанси, щоб жарт перетворився в реальність.

В 2017 році часто можна було зустріти рекламу на вулицях та в ЗМІ: "Робота в Польщі, Чехії, Словаччині.." Хедхантери ставлять стаціонарні палатки на вулицях з інформаційною продукцією про умови роботи за кордоном.

В 2016 році українцям було видано 1,3 млн польських віз. З них 650 тис. – робочих. В 2017 – кількість робочих віз з Польщі для українців прогнозується в обсязі 1 млн. Це не означає, що на роботу виїхало стільки людей. Дехто отримував більше одного дозволу. Прогноз на 2018 – більше двох мільйонів робочих віз.

Свою роль в пожвавлені трудової міграції зіграв і безвіз. Після отримання права подорожувати Європою без віз, українці почали активніше цікавитися роботою в іншій країні. По безвізу громадяни України часто їхали в іншу країну, знайомились з вакансіями, проводили співбесіди з роботодавцями і поверталися додому за документами на виїзд.

Багато наших громадян виїжджало на роботу нелегально. Країни, що приймають наших нелегальних працівників, мовчки стимулюють це, оскільки вони ще раніше зіткнулися з відтоком мізків і рук, які виїхали в більш розвинені західні країни.

Сьогодні процес виїзду робітників з України набрав такого масштабу, що підприємці починають активно говорити про нестачу працівників.

В результаті, бізнесу доведеться адаптуватися, покращувати умови праці, підтягувати зарплати до рівня Європи. Створювати комфортні умови на роботі. Зворотній бік – внутрішіні ціни будуть також зростати.

Чим масова трудова міграція загрожує Україні? За кордон виїжджають найбільш здібні працівники з унікальними знаннями, або з бажанням реально працювати. В перспективі Україну чекає сповільнення відновлення економіки. В тому що масово українці виїжджають з країни винна, в першу чергу, влада.

Однак є і плюси виїзду наших громадян в інші країни на роботу. Перше – переказ валюти рідним в Україну. Цей показник вищий за обсяг прямих іноземних інвестицій. Друге – частина виїхавших повернеться назад з капіталом та досвідом і тут відкриє свій бізнес.

Третє – трудові мігранти, окрім капіталу, набудуть за кордоном і ментальний досвід. Наприклад, досвід сплати податків, правильного паркування, сортування сміття тощо.

Перші три тренди 2017 року об'єднуються в сумну тенденцію: ми імпортуємо "бляхи" і контрабанду, стимулюючи експорт країн-сусідів, а експортуємо сировину та дешеву робочу силу, оскільки приймаюча країна не витрачала ресурси на навчання таких працівників.

Натомість можна "з гордістю" констатувати, що українці стимулюють економічне зростання країн Європи.

Тренд 4. "Податок на Ахметова"

Ми можемо зі 100% впевненістю сказати, що була в 2017 році людина, яка об'єднувала абсолютно всіх українців. І буде об'єднувати в 2018. Це – Рінат Ахметов.

Не залежно від політичних поглядів, віросповідань, сексуальної орієнтації, кольору очей та шкіри, ми всі протягом цього року дружно сплачували чайові компанії ДТЕК Ахметова по формулі "Роттердам+".

В 2016-2017 році його компанія по "Роттердам+" отримала додатково 20 млрд грн. В 2018 році – ще мінімум 10 млрд грн. Це такий собі податок на Ріната Ахметова.

Що таке "Роттердам+" ви можете прочитати в нашому матеріалі. По цій формулі тарифи на ТЕС, які виробляють електроенергію з вугілля, розраховуються на основі пального, яке нібито було куплене в Роттердамі з урахуванням вартості транспортування його в Україну і перевалки в порту.

Додаткові складові в формулі впливають на збільшення вартості електроенергії для бізнесу, що відповідно відображається на ціні кожного продукту в магазині, чи послуги. В кінцевому результаті всі мільярдні "чайові" по цій формулі сплатили звичайні споживачі.

В той же час з Роттердаму за весь час не було завезено жодної тонни вугілля. В основному ДТЕК спалював більше дешеве і менш екологічне українське вігілля. Більше всього завизив російське зі своїх шахт. І зовсім мало - південноафриканське, американське і польське.

Яким чином головний бенефеціар злочинного режиму Януковича Ахметов при новій владі отримав таке благо? Невже президент України Порошенко не знає, що кожного місяця всі його співвітчизники сплачують додатковий податок Ахметову?

Президент про все знає. І, за однією з версій, навіть отримує певний зиск з цього.

Наприклад, "Роттердам+" було введено після того як наближена до президента компанія ICU Макара Пасенюка скупила на ринку борги ДТЕКу (кредити та євробонди), які на той час сильно впали в ціні через високі ризики дефолту компанії. Після початку дії формули і росту тарифів, бонди ДТЕК виросли . Про це ми також писали.

Тренд 5. Фермери нового покоління

Весь 2017 рік в медійному ефірі України та іншого світу говорили про "фермерів нового покоління". Їхні ферми знаходяться не в полях, а в ангарах, квартирах, чи на балконах. Замість корів – комп'ютерне обладнання для майнінгу кпритовалют.

Кожен з нас цього року чув багато разів слова: майнінг, блокчейн, біткоін, криптовалюти, ICO. Все це елементи нової децентралізованої світової фінансової системи. Вона не залежить від урядів та центральних банків. Угоди в ній не можна підробити.

Однак вона поки що малофункціональна і не знайшла практичного застування в реальному світі. Наразі на криптовалютах заробляють тисячі відсотків українські студенти, китайські IT-шники та американські пенсіонери.

Шалений ріст відбувається за рахунок великого попиту та приходу в систему нових учасників. Це, якщо хочете, фінансова піраміда планетарного масштабу. Вона колись лопне і хтось на цьому підніме мільярди, а хто все втратить.

Однак сама технологія блокчейну уже назавжди залишиться у нашому житті.

В Україні "крипта" стала настільки популярною, що навість "СБУшники" приходять на обшуки до майнерів зі своїми криптогаманцями, а в центрі Києва викрадають інвесторів в біткоін.

В новому році читайте на БізнесЦензорі про те як ми інвестували в критовалюти і що з цього вийшло.

Повне відео одним файлом можна дивитись тут.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3042013
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 вверх