Энергетика
  5835  10

 Валютна виручка для Ахметова за рахунок споживачів

Сергій Головньов

Чи вдасться енергохолдингу ДТЕК збільшити свою маржу від експорту електроенергії за рахунок українського бізнесу?

Валютна виручка для Ахметова за рахунок споживачів 01

Національна комісія, що регулює ринок електроенергії та комунальних послуг (НКРЕКП) оприлюднила проекти чотирьох рішень, що змінюють структуру оптової ринкової ціни (ОРЦ) електроенергії.

Їх суть полягає в тому, що дотаційні сертифікати, які раніше були включені до ОРЦ, тепер переносяться в тариф для кінцевого споживача.

Бізнес заплатить

Дотаційні сертифікати – це різниця між ринковою вартістю електроенергії та тарифом, за яким цей ресурс отримує населення. Вони були введені в 2001 році. Дот-сертифікати покриваються за рахунок непобутових споживачів.

Дот-сертифікати – приклад перехресного субсидування, коли занижений тариф для населення компенсується за рахунок бізнесу, що робить його менш конкурентоспроможним, порівняно з іншими країнами.

Крім того, проекти рішень регулятора передбачають зміну ціни електроенергії в залежності від добових піків. В разі утвердження рішень, різниця між тарифами в "денний пік" та "нічний провал" зменшиться. Електроенергія вдень трохи подешевшає, а вночі – подорожчає.

Це вб'є бізнес постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом (ПНТ), які купують електроенергію в ДП "Енергоринок" та продають її кінцевому споживачу, маючи маржу.

ПНТ – єдиний елемент відкритого ринку. Інші постачальники – обленерго, що є операторами регіональних розподільчих електромереж – продають ресурс за регульованим тарифом, встановленим НКРЕКП.

Обленерго не мають офіційного прибутку, тому що отримають гроші згідно з інвестиційними програмами, затвердженими регулятором за принципом "затрати плюс". Зазвичай власники обленерго заробляють на закупівлях у споріднених структур та підключенні нових споживачів.

Проекти рішень НКРЕКП

  • Проект рішення постанови "Про затвердження Порядку врахування компенсації втрат ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом від здійснення постачання електричної енергії окремим категоріям споживачів"
  • Проект рішення постанови "Про затвердження Порядку розрахунку суми компенсації втрат ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом від здійснення постачання електроенергії населенню"
  • Проект рішення постанови "Про затвердження Порядку розрахунку суми компенсації втрат ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом від здійснення постачання електроенергії населенню, яке розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу"
  • Проект рішення постанови "Про затвердження Порядку розрахунку суми компенсації втрат ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом від здійснення постачання електроенергії споживачам (крім населення) за тарифами, диференційованими за періодами часу"

Жалоба "ПНТешників"

В розпорядженні БізнесЦензор є відкритий лист "щодо ціноутворення на ринку електроенергії", адресований на перших осіб держави. Його підписали більше 20 компаній, що постачають електроенергію за нерегульованим тарифом.

Підписанти жаліються на проекти рішень НКРЕКП, які в разі прийняття "призведуть до значних негативних наслідків для економіки України, в тому числі – для діяльності ПНТ".

За інформацією колишнього члена НКРЕКП Андрія Геруса, в 2017 році обсяг поставок ПНТ складає близько 8% від загального. Між тим, частка незалежних постачальників має постійно зростати після затвердження закону про ринок електричної енергії в квітні.

В листі вказані три головних наслідки затвердження проектів. По-перше, зібльшиться ціна електроенергії для ПНТ порівняно з обленерго.

По-друге, зменшиться різниться в ціні енергії між періодами доби. Співвідношення ціни Пік/Ніч – зменшиться на 20%, День/Ніч – більше ніж на 25%.

І по-третє, експортери тепер будуть купувати електроенергію в "Енергоринку" без врахування дотаційних сертифікатів. Це означає, що Україна буде субсидувати продаж дешевої електроенергії за кордон, а покривати різницю будуть українські споживачі.

В Регуляторі вказують на те, що рішення поки що знаходяться на стадії розгляду.

"Поки рішення не приймались, аналізуються зауваження. Після аналізу опублікуємо зауваження та наглядні матеріали", - відповів на питання БЦ голова НКРЕКП Дмитро Вовк.

Адепти валютної виручки

Кому вигідні такі рішення? Як неодноразово повідомляв БізнесЦензор, монопольним експортером електроенергії в Україні є компанія ДТЕК Ріната Ахметова. Її частка в експорті складає більше 99%.

При цьому, в сегменті експорту ринок вже давно працює. Але лише ДТЕК вигідно продавати ресурс за кордон, враховуючи вертикальну інтеграцію компанії.

Компанія сконцентрувала більше 80% видобутку енергетичного вугілля та більше 70% виробітку електроенергії тепловими електростанціями (ТЕС).

Математика проста. Середня ОРЦ в 2017 році складає близько 1350 грн за МВт*г. Саме за цією ціною ДТЕК купує електроенергію в ринку для експорту.

Для прикладу, в Молдову ДТЕК постачає електроенергію за ціною близько $50, або 1300 грн за МВт*г. Враховую плату за січення, яку збирає НЕК "Укренерго", трейдерська маржа може піти в мінус. При цьому в європейських країнах, з якими ДТЕК має контракти, ціна може бути ще нижчою.

В той же час, тариф для теплової генерації, за інформацією ДП "Енергоринок", в травні склав біля 1940 грн за МВт*г. Такий тариф склався згідно з новою методикою формування ОРЦ, яка була запроваджена регулятором в 2016 році.

На експорт в Європу електроенергія виробляє виключно теплова генерація Ахметова – Бурштинська ТЕС.

Іншими словами, ДТЕК вигідно нарощувати експорт електроенергії. При тому, не важливо, хто буде виступати трейдером. В найкращому випадку незалежний трейдер заробить 50-100 грн на МВт*г.

В той же час генерація ДТЕК заробить близько 600 грн на МВт*г – тариф ТЕС в розмірі 1940 грн, мінус закупівельна ціна 1350 грн. Ця різниця буде закладена в "Енергоринок", тобто заплатять за неї всі українські споживачі.

Єдине, що заважає нарощувати експорт – занадто дорога закупівельна ціна в ринку. Якщо з ОРЦ будуть вилучені дот-сертифікати, які складають близько 20%, цей бізнес стане привабливим для незалежних трейдерів.

ДТЕК позбудеться звинувачень в монополізмі щодо експорту. Натомість – до максимуму збільшить виробіток Бурштинсьокї ТЕС, що спалює вугілля газової групи, яке видобувають шахти ДТЕК.

Як рахував БЦ, собівартість видобутку цього вугілля складає близько 900 грн за тонну. При цьому, в тарифах закладається ціна імпортного паритету – більше 2500 грн за тонну вугілля. За такою ціною мало б постачатись вугілля антрацитових марок по морю. Наразі, з початку року ДТЕК завів в країну лише один човен – 75 тис. тон цього вугілля.

Історія вибивання преференцій

За останні два роки, це вже третя спроба ДТЕК виключити дот-сертифікати з ціни електроенергії, яка купується для експорту, та зробити експорт привабливим – і для власних трейдерів і для інших. В якості обгрунтуванням такої ініциативи ДТЕК постійно називає необхідність залучення валютної виручки в країну.

Вперше ця спроба була здійснена на початку 2016 року. Тодішній очільник Ради Оптового ринку електроенергії (ОРЕ) Борис Лісовий, який офіційно представляв ДТЕК, розробив зміни до правил ринку, щодо виключення ОРЦ з ціни на експорт.

Але після розголосу цієї інформації, міністерство та НКРЕКП не підтримали ініціативу.

Друга спроба була вже на початку 2017 року, коли Україна домовилась про постачання електроенергії в Європу. Тут ситуація була трохи іншою.

В Молдову може експортуватися не тільки теплова, але й атомна енергія, яка є набагато дешевшою. Виходячи з цього, міністерство енергетики запропонувало ввести спеціальну ціну на ресурс для експорту в Молдову, яка складалась з тарифу для АЕС, тарифу для транспортування та дот-сертифікатів. В результаті ціна не мала перевищувати 900 грн за МВт*г.

Але рішення так і не було прийнято. До того ж, експорту атомної енергії з України завадила російська компанія "Интер РАО", якій належить Молдавська ГРЕС в Придністровський республіці.

Всупереч потребам енергосистеми, МолГРЕС почала збільшувати потужність вночі та зменшувати вдень. І таким чином не дала експортувати українську атомну енергію рівним графіком.

Контракт на постачання з молдавським оператором уклав саме ДТЕК. І саме його ТЕС були задіяні для експорту в Молдову через "рваний" графік.

За словами в.о. директора "ДТЕК Енерго" Дмитра Сахарука, з початку року ДТЕК експортував в Молдову близько 0,5 млн МВт*г. Якщо навіть половина цього обсягу постачалась генерацією ДТЕК, додаткова виручка компанії Ахметова від виробітку склала 150 млн грн.

Проблема в тому, що збільшення виробітку станціями ДТЕК, коли тариф для теплової генерації вищий за ОРЦ в 1,5 рази, призводить до збільшення частки дорогої генерації в ринку. І відповідно – до збільшення тарифу для українських споживачів.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3028177
 
 
 вверх