Аграрный рынок, Инвестиции
  13893  7
Материалы по теме:

 ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як нафтогазовий консультант виробляє сидр та кальвадос

Юрій Віннічук, Дмитро Казанцев

Історія про те, як Андрій Закревський шукав місце для реєстрації, а знайшов справу життя.

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як нафтогазовий консультант виробляє сидр та кальвадос 01

Фото: Любомир Сагаль

Андрій Закревський – власник нафтогазового консультаційного центру "Ньюфолк НКЦ". Паралельно він розвиває іншу справу - виробництво алкогольних напоїв під торгівельною маркою "Швейків". Його бізнес передбачає замкнутий цикл: від вирощування фруктів та ягід - до переробки їх в сидр, вино та кальвадос. "Це моя пенсія", - цими словами Андрій розпочинає розповідь про свою справу.

"Я родом із Запоріжжя, дружина – з Тернопольської області. На весілля батьки подарували квартиру у Тернополі і ми переїхали до "файного міста" з Києва. Доки робили ремонт, то жили в приймах. Це завдавало певного дискомфорту, та й за довідками їздити до Запоріжжя було не зручно, тому одного разу зайшла мова про прописку... Я поліз до інтернету та з’ясував, що за $2,5 тис. в Тернопільській області можна купити дачний клапоть землі у шість соток недалеко від обласного центру, чи – будинок "на краю землі", але з садом в двадцять п’ять соток. Так я поїхав у Швейків прописуватися, і вже їдучи Монастирищиною, по її велетенських пагорбах, зрозумів, що пропав!", - розповідає Закревський".

Швейків – це Південне Поділля, 85 км від Тернополя (в 1624 поселення отримало маґдебурзьке право). Місце, яке 70 років тому потопало в садах, виноградниках і плантаціях тютюну. При Австро-Угорщині тут було серце виноградарства імперії. Тоді до Південного Поділля, до Заліщиків, ходили курортні потяги з Відня та Варшави.

"Зараз немає ні тютюну, ні винограду, ні садів. Радянський союз все знищив. Тобто місця у нас тут просто створені для виноградарства, але самого винограду немає. От, наприклад, поруч знаходиться коньячний завод "Бучач", але вони не зі свого винограду коньяк роблять".

Закладати сади Андрій Закревський почав в 2013 році. Перші інвестиції становили 3,5 тисячі доларів. На даний момент під сади упорядковано 20 гектарів, а загальний обсяг інвестицій становив $50 тисяч. Над проектом працює 10 людей.

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як нафтогазовий консультант виробляє сидр та кальвадос 02

"Мій партнер Володимир Безущак приєднався до мене 1,5 року тому. Також моїм партнером є Едуард Беляєв. Він мій партнер і по нафтогазовій галузі. Без цих двох людей нічого не було б. Володимир - завідуючий виробництвом. Едуард відповідає за фінанси і логістику".

Коли посадили перші яблуні, то місцеві мешканці, як це часто буває в Україні, почали красти саджанці.  

"Питаю у Володимира: скільки вкрали? 20 саджанців, посадимо – 500. Посадили 500 – вкрали – 40".

Ти чиїх будеш?

"З’явився я у Швейкові не дуже вчасно для місцевої влади зі своїми проектами та мріями. Думав, що зараз поспілкуюсь з громадою, заїду до районної ради – і ми тут почнемо реалізовувати енергетичні проекти, робити масові висадки тютюну та винограду".

"Мої ілюзії розбились об дві знакові зустрічі. Перша відбулася в кабінеті голови районної ради. Вальяжний голова та його заступник кивали головою, а потім крутили пальцями біля скронь. Такі люди і є головними ворогами України: інертні, закриваючи своєю присутністю шлях до розвитку.

"Я відразу зрозумів: якщо хочу донести свою думку до району потрібно надрукувати газету і все розповісти самому. Газету назвали "Яблучко" і вона дуже неприємно вразила місцевих політиків. Тут як раз були вибори на носі, хоч я і не збирався приймати у них участь, але бігборди з рекламою "Яблучка" (які разом із друком коштували 600 грн проти 3000 грн за політичну рекламу), почали зводити місцевих політиків з розуму".

"Друга зустріч відбулася в кафе в Монастириську. Я зайшов пообідати, а тут як раз верхівка району пиво п’є. На мене дивляться. До виборів ще півроку. Газета роздається, і не зрозуміло за кого я. Двоє з чиновників повертаються до мене і питають: - Скажи чесно, на х..на воно тобі треба? Ти чиїх будеш? Думаєш, що так можна прийти і без дозволу почати тут воду мутити? Я тоді встав, і кажу: - А хто дозволи на життя дає? Ви? То давайте прямо зараз, а то в мене життя може прямо тут і закінчитися, як що ви мені зараз дозвіл не дасте!"

На тому і розійшлися.

"Місцева влада не хоче інвестицій, не хоче розвитку – бо це  конкуренція! Її влаштовує оброк із землі, "млєко-яйко від кріпаків" та подарунки від великих фермерів".

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як нафтогазовий консультант виробляє сидр та кальвадос 03

"З самого початку місцеві серйозно не сприймали наш бізнес. Проте зараз, коли вже побачили результат, люди повірили в нашу справу. Навіть голова сільради в цьому році посадив 1000 саджанців малини, які взяв у нас. До нас на екскурсію приїжджають з сусідніх сіл", - розповідає Володимир Безущак, партнер Закревскього.

Наша самоціль – виноград

В своїх садах Закревський з партнерами вирощує яблука, груші, сливи та виші. Енергетичну вербу використовують як вітрозахисну смугу,  а шипшину як огорожу від зайців.

Також є плантації малини, ожини та чорної смородини.

"Зараз висаджено трохи більше 20 000 кущів смородини, це другий рік вегетації і, враховуючи погодні умови, ми очікуємо десь п’ять тонн врожаю. Але на наступний рік її вже буде 20 тонн, не менше. Якщо все буде добре, то в 2018 році окупимо наші вкладення. Чому смородина? Наразі смородиною українці забезпечені всього на 30%. Для цього є серйозна ніша. Саджанці смородини не дешевшають вже багато років. Ринок збуту – це переробка"

Однак це все тимчасові напрямки. Основна їхня мета - вирощування і переробка винограду.

"Якщо ви до нас приїдете через 25 років, то смородини тут уже не буде, а будуть виноградники. Наша самоціль – виноград. Він дає 25 тонн сировини з гектара. З них ви легко зробите 10 тонн вина. Як ви думаєте, хоч за долар ви пляшку зможете продати? А якщо це пляшка з історією, авторське вино? Ми розраховуємо продавати пляшку мінімум по 3-4 долари".

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як нафтогазовий консультант виробляє сидр та кальвадос 04

"Проте ми опинилися в ситуації, коли немає досвіду промислової висадки винограду на Монастирищині. Тому ми взяли на себе місію дослідити сорти сучасної селекції. Зараз у нас біля сотні сортів, половина з них технічні. Але з самого початку ми зробили ставку на неукривні американські сорти Юпітер, Маркетт, Луіза Свенсон. І – не прогадали. Ці сорти впевнено перейшли зиму та весняний приморозок".

Благородний дистилят

Наразі партнери виробляють сидр, виноградні вина, вишневе та смородинове вино і кальвадос.

"Весь проект "Швейків" направлений на те, щоб не вивозити звідси сировину. Повинен бути повний цикл переробки. Чому треба переробляти продукцію? Тому що ті фермери, які торгують сировиною, постійно хочуть бути першими, щоб свою полуницю продати по 80 гривень, щоб свою малину продати по 100. А це все хімія, додаткові витрати. Коли ти переробляєш сировину, то тобі не потрібно накачувати сади хімією в гонитві за товарним видом і великими обсягами. В нашому випадку ми нікуди не поспішаємо, а свою маржу наздоганяємо на переробці".

"Перший сидр з нашого урожаю у 2015 році почав робити пан Володимир. Він староста церкви, і не вживає алкоголю. Зараз наш сидр - напій із 24 сортів яблук. Володя купажує різні яблука, як йому смакує. Один сидр виходить солодкий, інший кислий. Це той продукт, який однаковим ніколи не буде. Кожна пляшка – унікальна".

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як нафтогазовий консультант виробляє сидр та кальвадос 05

"Але спочатку ми купували різні види заводського сидру, щоб повторити його смак. Зараз ми розуміємо, що це неможливо, бо заводський сидр виготовлений не з натуральної сировини".

"У 2016 році ми зробили близько п’яти тонн сидру і в один день у нас забрали його весь. Собі лишили тільки на свята та для дегустації. Минулорічний сидр продавався по 150 гривень за літр. Це мабуть один з найдорожчих сидрів, що в Україні продається".

"Крім того, зі свого сидру виробляємо кальвадос. Для того, щоб зробити 1 літр кальвадосу 40 градусного, потрібно використати 8 літрів гарного сидру. Виходить, що літр кальвадосу повинен коштувати близько 1200 гривень. Це благородний дистилят".

Мене штовхають, щоб я виробляв шмурдяк

Однак майже вся виготовлена продукція не продається, а складається в погріб. Все через чиновників Державної фіскальної служби, які затягують з видачею ліцензії на виробництво.

"Ми не знаємо, як будемо продавати сидр у цьому році. До 2017 року сидр власного виробництва з яблук та груш не потребував ліцензії і не був підакцизним товаром. Якщо до листопада я не зумію отримати ліцензію на виробництво вина, до якого приєднали сидр, я буду перед важким вибором: чи перестати його робити, чи починати судову кампанію проти уряду України".

"Зараз для того, щоб отримати ліцензію треба: а) створити компанію та перевести будинок, де живе винороб, у нежитловий фонд, та б) мати ліцензійний склад для зберігання спирту. Навіщо склад для спирту для виробництва вина - не зрозуміло. Я не використовую спирти у виробництві. Навіщо мені зберігати спирт, який мені не потрібен по технології? Вони мене штовхають, щоб я робив не вино, а шмурдяк з домішками спирту? Держава такими вимогами вбиває натуральне виробництво".

Документи на отримання ліцензії Андрій подавав двічі. І двічі їх повертали без пояснень. Якщо найближчим часом ліцензію таки не буде отримано, то більше половини урожаю доведеться продати як сировину.

"Пам’ятаєте, як екс-губернатор Одеської області Міхеіл Саакашвілі та президент Петро Порошенко урочисто розповідали про покращення для дрібних виробників вина? Його не відбулось. Ми хочемо переробляти продукцію, але держава нам цього не дає. Найбільш маржинальний дохід – це переробка продукції, а чиновники перетворюють нас на сировинну державу".

"Хоча я вважаю, що у кожній податковій повинен стояти автомат, в який ти вставляєш купюри, а він тобі автоматом видає акцизну стрічку, а питання з захисту споживачів треба вирішувати у суді. І тоді, коли на тих, хто не слідкує за виробництвом, пару разів подадуть до суду за нудоту – вони самі звернуться до Держспоживстандарту. Ми, наприклад, першим кроком віддали наші напої до лабораторії, щоб перевірити чи правильно працює наше устаткування".

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як нафтогазовий консультант виробляє сидр та кальвадос 06

"Бажаю українській владі не лізти в ринок виробництва вина та сидру і звільнити його повністю від чиновників. І тоді ми будемо як стара Європа, як Канада, Америка. Як піднімали виробництво вина в Чилі? Заборонили продавати вино в тонах, тільки в пляшках. Це було кардинальне рішення Августа Піночета. В результаті, чилійського вина сьогодні повно на українських полицях".

"А що у нас? Сотні оголошень про продаж різноманітних вин власного виробництва в інтернеті. Як якісного так і шмурдяка. Якщо не хочеш, щоб на цьому місці з’являлися негідники і продавали на чорному ринку неякісну алкогольну продукцію, то треба зробити ринок прозорим, вільним".

Переробний завод на розвалинах колгоспу

"Після отримання ліцензії, я хочу відкрити бістро. Це буде бар, в якому люди будуть купувати якісні спиртні напої, каву. Стара Європа (Італія, Іспанія) – це невеликі бари, де люди приходять, п’ють каву, якісне спиртне. Це не буде розливайка, де горілка коштує по 10 гривень 50 грам. Хочу, щоб по 50 гривень коштувало 50 грам, чи 100 гривень. В США люди приходять в такі заклади і купують склянку віскі 22-річної витримки".

"Також чекаю відкриття ринку землі. Виноградники без ринку землі не можуть існувати. Доки не буде вільного продажу землі, нічого не буде. Мені все одно, як себе почувають агрохолдинги. Їм вигідно брати землю в оренду на 10-15 років у селян, сільрад та облрад за копійки. Немає в світі більше країн, у яких відсутній ринок землі. Була Мексика, але вона здалася 2 роки тому. Ми тепер на першому місці".

ГЕРОЇ БІЗНЕСУ. Як нафтогазовий консультант виробляє сидр та кальвадос 07

"І ще чекаю, коли мої сусіди почнуть садити виноград для того, щоб продавати його нам. Що до нас будуть їхати люди, щоб скуштувати лемківсього борщу з вушками, вареників з сиром та смаженою сметаною. Мрію, що мій сусід буде казати, що його вино смачніше за моє, а там де зараз розвалини колгоспу буде стояти переробний завод, в додаток до консервного".

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3027415
 
 
 вверх