Власть
  2925  7

 Остап Семерак: "Найбільшим викликом для мене стало поміняти імідж міністерства, як одного з найбільш корумпованих"

Юрій Бутусов

Інтерв'ю з міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком.

Остап Семерак: Найбільшим викликом для мене стало поміняти імідж міністерства, як одного з найбільш корумпованих 01

У своєму інтерв'ю міністр екології розповів, які проблеми є в міністерстві, які стосунки у міністра з головою Держгеонадр, чому влада не може приборкати "бурштинову мафію" та які українські підприємства найбільше забруднюють навколишнє середовище.

У Міністерстві доволі складна ситуація з управлінською вертикаллю

- На що має вплив Міністерство екології та природних ресурсів?

- Ми координуємо діяльність чотирьох центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ): Державної служби геології і надр, Державної екологічної інспекції, Державної агенції водного господарства та Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ).

14 квітня 2016 року, коли мене призначили Міністром, була доволі складна ситуація з управлінською вертикаллю цих ЦОВВ. На жаль, вона такою залишається і зараз.

Держгеонадра до цього часу не отримало ні керівника, ні першого заступника, ні заступника. Микола Бояркін – більше двох років тимчасово виконує обов'язки керівника.

У Держекоінспекції був керівник, але зараз він звільнений з посади, і його діяльністю займаються правоохоронні органи.

Державне агентство водного господарства лише торік восени за результатами конкурсу отримало керівника.

У ДАЗВ є керівник. Тільки зараз оголошений конкурс на першого заступника і на заступника. Тобто, коли ми добудовували нову арку над 4 енергоблоком та вийняли із 2-3 блоків залишки ядерного палива, був лише один керівник, якому доводилося чи не щодня їздити у зону відчуження.

- То Ви не задоволені комплектом кадрів тих органів держвлади, які підпорядковані Мінприроди?

- З перших днів роботи на посаді міністра для мене найбільшим викликом було змінити імідж Мінприроди з одного з найкорумпованіших на міністерство, яке працює прозоро за європейськими стандартами.

Нам дісталася складна ситуація. Були вакансії, які не були заповнені до набрання чинності закону "Про держслужбу". Я мав два тижні на те, щоб їх заповнити. Навіть запропонував Кабміну когось призначити на ці посади, доки триватимуть конкурси. Цю пропозицію не підтримали.

- Так що буде далі з Держгеонадрами?

- У перший місяць мого перебування на посаді міністра ми створили декілька робочих груп. Наприклад, робочу груп з реформування законодавства в сфері надрокористування, до роботи в якій залучили фахових українських та міжнародних експертів.

Крім того, ЄС кілька років тому зробив аналіз нашого законодавства та системи управління надрокористуванням і на 100 сторінок зробив звіт із чіткими вказівками на недоліки та рекомендаціями, що і яким чином змінити.

- Як цей документ застосовано до українських реалій?

- Ми взяли цей документ та допрацювали його. Крім чиновників є ще люди, які працюють у цьому секторі економіки, і з ними треба говорити про реально проблеми галузі та необхідні зміни.

Скажімо, ми звернулися до Асоціації, яка працює з видобувачами глини та піску, і виробниками керамічних плиток, до європейської бізнес-асоціації, АСС, Асоціації видобувників газу.

У кожного з них є серйозні проблеми, над якими ми зараз спільно працюємо. Але недостатньо лише на рівні Міністерства здійснювати реформу в надрокористуванні. Треба, щоб Служба геології та надр також ухвалювала відповідні рішення.

А там немає легітимних керівників із політичним мандатом. У тимчасово виконуючого обов'язки точно немає сили здійснювати демонтаж старих механізмів.

- У водному господарстві ті ж самі проблеми?

- Я вважаю, що Держводагентство у майбутньому не повинно бути ЦОВВ. Це має бути щось схоже на "Укрзалізницю". Для державного бюджету це агентство минулого року обійшлося у 2 млрд гривень. Там працює приблизно 30 тисяч людей. Кількість зараз і в 1990 році є приблизно однаковою. Тільки площа поливу суттєво скоротилася.

Насправді Держводагентство перетворилося на політичний інструмент. Одна з функцій водного господарства – регулювання води в річках, їх розчищення, впорядкування водного ресурсу, моніторинг використання цього ресурсу, а також експлуатація каналів і зрошувальних систем.

Що таке полив для Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської, Дніпропетровської областей? Це червона лінія, де сільське господарство стає ризикованим через загрози засухи. Із Києва надходить команда – одному фермеру включити воду, іншому наполовину, а третьому взагалі вимкнути, бо він представляє іншу політичну силу, яка, на думку київських політиків, не повинна бути представлена в облраді. Тобто нерідко це - важіль впливу та інструмент для збору кешу. За це потрібно карати.

 Тільки тому, що Яценюк пішов у відставку, окремі чиновники позбулися відповідальності за бездіяльність

 - В якій сфері в міністерстві існує збір чорного кешу?

- У Міністерстві за моєю участю не існує точно, але це явище існує в системі. Тому останні півроку відчуваю політичний тиск з боку деяких так званих ЗМІ та певних груп у парламенті, бо ми ламаємо працюючі схеми.

Наприклад, приблизно два роки - до липня 2016 року - в Україні були відсутні ліцензійні умови для підприємств, які працюють з небезпечними відходами. Працювала замкнута система, в якій брали участь 300 компаній на підставі раніше отриманих ліцензій.

Протягом останніх двох років до цього "закритого клубу" не могло потрапити жодне нове підприємство, оскільки нові ліцензії не видавалися. Більше того, ніхто не перевіряв якість утилізації небезпечних відходів - не було критеріїв перевірки.

Хоча там, де є небезпека для життя і здоров'я людей, держава має постійно здійснювати жорсткий контроль.

Уряд Арсенія Яценюка свого часу почав розслідувати ситуацію. Ці чиновники не були покарані за свою бездіяльність тільки тому, що Яценюк пішов у відставку.

- Які результати розробки та затвердження ліцензійних умов?

- За нашої ініціативи у липні 2016 року Уряд ухвалив нові Ліцензійні умови поводження з небезпечними відходами. Ми надали можливість компаніям протягом двох місяців привести виробництво у відповідність до ліцензійних умов і працювати далі. Наприклад, у Львові є завод з утилізації ртутних ламп, побудований на гроші ЄС та Львівської міськради. Два роки він не міг працювати тільки тому, що не видавалися ліцензії.

З 16 вересня 2016 року Мінприроди почало здійснювати перевірки щодо виконання ліцензійних умов. До 1 січня ми перевірили 75 ліцензіатів. Близько 80% ліцензіатів були позбавлені ліцензії. Як виявилося, у більшості випадків ті, хто працював на цьому ринку – нічого не утилізовували. Тільки "ганяли" документи і кошти.

Ми розуміємо: там, де такий мотлох, не відбувається нічого. Таких фактів, на жаль, багато.

А ось приклад львівського заводу: всі маніпуляції відбуваються окремо: витягується ртуть, спеціальні машини їздять і збирають ці лампи.

Інший приклад. Утилізація фармацевтичної промисловості. Вона також підпадає під ліцензування і Мінприроди надає ці ліцензії. Є багато компаній, які фасують якісь пігулки і віддають фармвідходи туди, де дешевше, не замислюючись над наслідками.

Є також декілька утилізаторів, які зареєстровані в Києві, але декларують, що бази їх розташовані в Донецьку. Це ж Україна? Мовляв, їдьте, перевіряйте.

Загалом екологічна ситуація в Криму та на Донбасі – варта окремої розмови. У нас немає можливостей моніторити Кримський півострів – це окупована територія. На Донбасі ми не можемо гарантувати безпеку нашим екологічним інспекторам.

- Були намагання від ліцензіатів повернути собі ліцензію поза законом?

- Були спроби учасників цього ринку підходити до мене з пропозиціями змінити позицію Міністерства. Я не йду на подібні діалоги. Тоді застосовується тяжка артилерія: медійні атаки або перманентні запити до різноманітних органів, щоб вони влаштували перевірку.

Працівники правоохоронних органів змушені реагувати на такі звернення. Це займає час, відволікає від роботи, вносить певний дискомфорт, але жодним чином не впливає на мою позицію – ринок небезпечних відходів має бути прозорим, очищеним від недобросовісних підприємців і працювати за європейськими стандартами. У цьому я непохитний.

І хоча парламент прийняв закон, який забороняє планові перевірки суб’єктів господарської діяльності, я наполягаю, що Міністерство повинно продовжити їх перевіряти. У нас є чітка юридична позиція: Міністерство не здійснює перевірок господарської діяльності, а слідкує за дотриманням Ліцензійних умов. Нам залишилося перевірити ще 155 компаній. До кінця року планували завершити цю роботу.

Якщо колишній Міністр мав вдома 40 кілограмів золота та великі суми на рахунках, то Міністерство точно невипадково мало імідж одного з найкорумпованіших. Непросто ламати всі схеми, що тут були. Але ми це робимо.

 У нас немає прогнозування. Чи потрібні нам вугілля, уран, бурштин?

- Давайте поговоримо про зміни. Чи зламана стара система щодо "приватизації" агенцій різними політичними силами? В чому полягає ваш конфлікт з в.о. Держгеонадр Миколою Бояркіним?

- Конкурс на заміщення посад першого заступника і заступника пройшов ще в жовтні 2016 року. Але призначення не відбулися, бо наша "прозора судова система" їх блокує (конкурс на заміщення посади голови Держгеонадр виграв гендиректор КП "Південукргеологія" Микола Фощій – БЦ).

На жаль, у нас відсутня взаємодія із цією службою. На доручення Міністерства вона здебільшого ніяк не реагує.

Як я вже говорив, там відсутній постійний керівник. Є тимчасовий в.о. Він може підписати платіжку для отримання заробітної плати чи комунальних платежів. Але в нього немає картбланшу на впровадження реформ.

Тому повинен бути керівник і його мають обрати на конкурсі. Хоч зараз є багато нарікань на роботу комісій, які ухвалюють рішення стосовно призначення державних секретарів, керівників ЦОВВ. Є якісь брудні медіакомпанії, флешмоби.

- А що у нас з екологічною службою?

- Це друга корупційна історія. Екоінспекція – це залишки корупційного пилосмока часів Пшонки-молодшого (Артем Пшонка – син Віктора Пшонки, генпрокурора часів Віктора Януковича – БЦ).

Старожили кажуть, що це була його сфера відповідальності перед "батєй". Нещодавно керівник цієї інспекції (Андрій Заїка – БЦ) звільнений з посади. Ми направили зібрані матеріали за підсумками внутрішнього розслідування діяльності Державної екологічної інспекції в НАБУ, СБУ, ГПУ, МВС і Нацполіцію. Це десятки сторінок виявлених порушень. Не виключено, що тіньовий обіг коштів у тогочасній системі ДЕІ може обчислюватися сотнями тисяч доларів. Тепер це справа правоохоронних органів та антикорупційних структур. Розраховую на об'єктивне розслідування з усіма відповідними висновками.

Згідно з моїм поданням, ми розробили концепцію реформування екологічної інспекції в новий природоохоронний орган. Ми повинні повторити той курс реформ, який Арсен Аваков провів у поліції, коли міліція була ліквідована – і була створена нова структура з новими людьми, новими принципами та мотиваціями. Я вважаю, що ми не в змозі оздоровити інспекцію з більшістю інспекторів, які є.

Ми провели переговори з представниками проекту американського попереднього уряду, який допомагав українській поліції відбирати та вчити людей. Вони готові нас підтримати. Нещодавно завершено процедури громадських публічних консультацій майбутньої реформи Держекоінспекції. Нам залишилось отримати погодження від кількох міністерств.

- У чому полягатиме реформа?

- Це повинна бути система, яка працюватиме на моніторинг та упередження екологічних загроз і катастроф. Також вона повинна надавати об'єктивну інформацію про стан довкілля. Сьогодні в Україні ніхто не може отримати он-лайн інформацію про поточний стан атмосферного повітря, води та грунту. Наступний крок – об'єднання розкиданих споріднених природоохоронних функцій між ДЕІ, Держгеонадрами, Держлісагентством та Держрибагентством.

Ми вважаємо, що це підвищить ефективність роботи. Насправді проект реформування Державної екологічної інспекції готовий. Плануємо його найближчим часом запропонувати до схвалення. І якщо Кабмін скаже, що ця концепція влаштовує, то це означає ліквідацію старої структури.

Остап Семерак: Найбільшим викликом для мене стало поміняти імідж міністерства, як одного з найбільш корумпованих 02

Після цього буде прийняття рішення про створення нової природоохоронної служби, затвердження положення про неї і обрання керівника, від якого залежатиме ефективність запроваджених реформ.

Особистісний фактор у поліції був дуже важливим – це була позиція Арсена Авакова, Екі Згуладзе, Хатії Деканоїдзе. Вони були мотивовані. Тут теж важливо, хто почне роботу. Сподіваюся, що це буде відкритий публічний процес і ми знайдемо відповідального ефективного керівника.

- Коли це буде?

- Все залежить від процедур, які ми проведемо в Кабміні.

- А чому відносно Держгеонадр не виходить так зробити?

- Щодо Держгеонадр концепція реформування також підготовлена. Вона лежить у мене на столі. Але в Держекоінспекції ми почали рухатись уперед, бо там було хоч якесь керівництво.

- Десять місяців – то занадто. Прем'єра це не турбує?

- Думаю, турбує. У Конституції написано, що надра є власністю українського народу. Але, насправді, держава сьогодні не робить замовлення: які надра або копалини їй потрібні зараз, а які знадобляться через 5 років. Яка потреба у вугіллі, уранові, бурштину? Сьогодні Служба геології та надр роздає копалини за принципом: "хто за чим звернеться".

Повністю відсутнє прогнозування. Така сама історія з нафтою і з газом. Кабмін прийняв рішення про збільшення видобутку власного газу. Яким чином геологи реагують на це рішення? Майже ніяким.

Тому ми підготували концепцію, за якою держава повинна робити це замовлення. Геослужба повинна вивчати, розвідути запаси, готувати відповідні документи і виставляти на відкритий аукціон дозволи на видобуток.

У нас з Держгеонадрами, м'яко кажучи, утруднення комунікацій

- Наскільки сам процес видачі ліцензій став прозорішим?

- Інструмент аукціонів було введено півтора роки тому. Торік через аукціони було продано десятки ліцензій. Під час поїздки до Львова зустрічався з представниками компанії, яка займається відновлюваними джерелами енергії (вітру і сонця).

Вони розповіли, що придбали на аукціоні найдорожчу ліцензію на видобуток газу, яка коли-небудь продавалася в Україні. Сьогодні є і аукціон, і видача за заявкою. Але я дивлюся на це критично і вважаю, що ми повинні перейти до 100-відсоткового механізму аукціонів.

- Раніше такого не було?

- Ця система досі залишається закритою. Ми не володіємо інформацією, за якими принципами роздаються такі ліцензії. Звісно, інформація про продаж ліцензій не цікава всьому суспільству. Але учасники цього ринку повинні нею володіти.

Наше завдання – запропонувати відкриті прозорі правила на конкурентних засадах, з гарантією того, що інвестиція буде захищена. Якщо нам це вдасться, ми побачимо тут багато західних інвесторів, які будуть не тільки видобувати, а й займуться переробкою.

- Стосовно видобутку газу. Наскільки прозора видача ліцензій зараз?

- Я не вважаю її сьогодні досконалою та прозорою. Вона повинна бути реформованою. Ця реформа закладена в ту концепцію, про яку ми сьогодні говоримо.

Але я вважаю, що нема значення про що йдеться: газ, бурштин чи пісок. Все повинно бути на однакових прозорих правилах.

- Зараз однакові правила видачі ліцензій?

- Не готовий дати таку статистику через непросту комунікацію з Державною службою геології надр.

- Кажуть, що у вас прямий конфлікт з Бояркіним і він вам не підпорядковується.

- М'яко кажучи, у нас утруднення комунікацій.

- На кого він працює?

- Важко сказати, чи він на когось працює, чи це його життєва філософія. Можу сказати, що його діяльність цікавить не лише мене, але й правоохоронні органи.

Слідчі дії, які торік проводилися в Службі геології, свідчать про наявність багатьох застережень та зауважень. Але можу точно запевнити, що на мене ніхто не тисне зі сторони щодо перепризначення чи звільнення із займаної посади саме цієї особи. Підбір кадрів - завдання конкурсної комісії держслужби категорії "А".

- Можливо, звернути увагу пана Гройсмана? Можливо, він цю агенцію напряму собі підпорядкує по аналогу з "Укрзалізнецею"? Чи якось зауваження зробить?

- Служба геології та надр не може напряму контактувати з Кабміном чи з Прем'єр-міністром. Будь-які проекти, які вони подають, все одно направляються до уряду через Мінприроди. Я намагаюсь підтримувати діяльність цієї установи. Це ж не окрема людина. Там працює понад 100 осіб.

- Коли буде конкурс? Щоб було зрозуміло, хоче уряд реформування чи ні.

- У жовтні 2016 року відбувся конкурс на посади заступників. Але досі різні учасники конкурсу, які його програли, позиваються до різних судів. Суди блокують конкурси, а Кабмін не може порушити закон і призначити переможця.

Можу говорити відверто, що в Уряду немає політичної волі щодо призначення нового конкурсу. Якщо був призначений конкурс на першого заступника і на заступника, але не був призначений конкурс на керівника, то напевно, так сталося не тому, що якийсь чиновник забув вставити два слова в проект рішення Кабміну.

При цьому вважаю, що призначення хоч кого-небудь, хто пройшов конкурсний відбір, спецперевірку – це вже крок вперед і можливість почати зміни.

- Наприклад, Антона Янчука призначили головою Нацагентства з повернення активів попри скарги в суді.

- Антон Янчук проходив за іншою процедурою. Ми говоримо про державну службу, категорію "А". У ньому передбачена дуже ліберальна норма. Учасники конкурсу можуть оскаржити результати конкурсу протягом 10 днів з моменту їх ознайомлення про результати роботи конкурсної комісії.

Відносно Держгеонадрах та інших ЦОВВ пройшло вже 4 місяці, а учасники не ознайомлені з результатами конкурсів. Це оголошення має зробити конкурсна комісія категорії А, яка працює при Держголовслужбі.

Я задавав це питання в листопаді на засіданні Кабміну голові комісії Ващенко Костянтину Анатолійовичу. Він пообіцяв зробити оголошення, але напевно цього не зробив.

У державній службі є певні недоопрацювання у зв'язку з новим законом. Але з 1 травня до сьогодні пройшло більше 9 місяців. Це достатній час, щоб налагодити роботу в Нацагентстві з державної служби.

 Сьогодні ніякий інспектор не може увійти в ліс Житомирської чи Рівненської області і піти неушкодженим

 - Ви взагалі вірите, що Гройсман і його Уряд хочуть зробити реформу?

- Критикувати можна кожного – і мене, і Гройсмана, і інших. Але є багато речей, які ми зробили.

- Держгеонадра – дуже простий і зрозумілий приклад для людей. Якщо зробити прозорою видачу ліцензій, то сюди прийдуть інвестори. Якщо цей механізм не працює, то, здається, в цих інвестиціях не зацікавлений Уряд.

- Підготовчу роботу ми провели, в тому числі із залученням міжнародних інвесторів. Станом на сьогодні відсутні можливості проведення реформи в Держгеонадра, бо потрібні виконавці.

Є проекти рішень, постанов, почали розробляти проекти змін до кодексу законів про надра, але не вистачає цього останнього важливого гвинтика. Сподіваюсь, що ми вирішимо цю проблему найближчим часом.

- Як нам створити прозорі правила видобутку корисних копалин? Наприклад, бурштину.

- Рішення, які потрібні інвестору щоб зайти на ділянку і почати легальний видобуток бурштину – це спецдозвіл на надрокористування та рішення органів місцевого самоврядування щодо користування землею.

Українське законодавство розділяє землю та надра. І це стосується не тільки бурштину. Є такі приклади, коли компанії вклали кошти у видобуток залізної руди, а органи місцевої влади не дають їм працювати через заборону використання землі.

Ми пропонуємо вирішити це питання таким чином: широко розповсюджені копалини такі як гравій і пісок, віддати органам місцевого самоврядування, щоб вони могли самостійно приймати відповідні рішення.

А стратегічно важливі копалини (залізна руда, уранова руда, газ) – тут потрібно, щоб рішення приймала держава. А органи місцевого самоврядування їх не могли блокувати.

- Що зроблено і буде зроблено для того, щоб легальні видобувачі бурштину могли отримати спецдозвіл?

- Законодавство сьогодні дозволяє це зробити. Я до речі, проти ліквідації "Укрбурштину" та "Бурштину України". Якщо вони можуть конкурувати з приватними компаніями – нехай конкурують.

"Бурштин України" – це державне підприємство, яке належить до сфери управління Державної служби геології та надр і веде невеликий легальний видобуток бурштину. У них у Рівному - єдиний в Україні завод із переробки бурштину. Але вони не можуть розширятися, тому що Рівненська облрада поки не видає дозвіл на користування землею. Коли ми говоримо про бурштин, центральна та місцева влади могли би знайти спільне бачення і розв'язати цю проблему.

- Чому це не відбувається?

- Тому що проблема бурштину в кримінальній складовій цього бізнесу. На сьогодні жоден інспектор не може безпечно увійти в ліс на Житомирщині чи Рівненщині, перевірити ділянки лісу, які зазнають екологічної катастрофи, зупинити цю незаконну діяльність, накласти штраф на копачів і піти звідти неушкодженим.

- А що інспектору заважає взяти собі охорону?

- Ви серйозно про це запитуєте? Охорону? За який кошт? Бурштинова проблема має декілька складових. Для мене найважливіша екологічна складова. Ті кратери, що лишаються, змінені русла річок, чи знищений ліс – це катастрофа для майбутнього природи.

Це кримінальна проблема. Ніякий інспектор не зупинить озброєних автоматами Калашнікова "ділків". Цілі батальйони Нацгвардії виїхали на ту територію, але навіть їм поки що не вдалося вирішити цю проблему.

Давайте подивимося на схожу історію США періоду золотої лихоманки. Там є схожа історія. Але вихід із ситуації можна знайти через певні домовленості між копачами і державою. Насправді нелегальні копачі теж зацікавлені в легалізації продукту свого нелегального видобутку. Тому що легальний бурштин на ринку коштує в два рази дорожче, ніж нелегальний.

- Чому ж держава не може з цим впоратись? Можна забрати всі ті мотопомпи, що там працюють?

- Так. Але їх навіть раз на рік не можна забрати без кровопролиття.

- Виходить, у нас відсутня політика держави стосовно корисних копалин?

- Політика є. Відсутні інструменти її реалізації.

- Це питання уряду. Він і має виконувати, як виконавча влада. Що ви як міністр робите для актуалізації проблеми на уряді? Якщо він з бурштином не може вирішити питання, то що казати про нафту і газ?

- Із нафтою та газом такої проблеми немає. Якщо свердловина нелегальна – її можна зупинити. Те саме з нафтою та ільменітами.

Стосовно ільменітів, в 2014 році Уряд Яценюка прийняв рішення щодо зміни управління Вільногірського ГМК та Іршанського ГЗК, і обидва підприємства ввійшли до структури окремо створеної державної компанії ОГХК, яка зосередила під своїм контролем повернені активи з-під впливу Group DF. Ці кар’єри орендував Дмитро Фірташ – держава їх забрала назад, підпорядкувавши Міністерству економіки.

- А не варто було б провести аукціон і залучити іноземних інвесторів? Бо ми є основними експортерами ільменітів в Росію. І не тільки в Росію.

- Уряд повернув родовища. Створив державну компанію, прийняв рішення про її корпоратизацію. Я не знаю поточний стан справ, але підприємство знаходиться в процесі корпоратизації. Це крок для подальшого виставлення його на продаж. Ми вже зараз розуміємо, що отримаємо великий інтерес як росіян, так і американців. У цьому випадку ми на правильному шляху.

- Дуже повільно.

- Не повільно. За півтора роки були ухвалені всі рішення, були судові процеси. Підприємство весь час працювало. Людям платили заробітну плату. Лишився останній крок – оголошення конкурсу і корпоратизація.

Ми повинні розуміти, що Уряд забрав вкрай прибутковий бізнес у одного з олігархів. Я працював у складі першого уряду, який приймав рішення про повернення у державну власність і спостерігав за цим процесом – він не був простий.

Пропонувався також інший варіант – залишити ці два підприємства у Фірташа. Це б давало переважне право йому купити ці підприємства. Не виключено, що державу б змусили продати їх по занижених цінах. Ми цього не допустили.

- В січні НАБУ заарештувало керівника ОГХК – Руслана Журило.

- Я не беруся коментувати цю історію.

- По урану яка ситуація зараз?

- Ми урановими підприємствами не займаємося, це компетенція НАЕК "Енергоатом". Насправді, цей бізнес контролює Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Видобувати простий пісок і урановий – це дві різні речі.

До речі, це ще одне підтвердження, що є стратегічний перелік корисних копалин, який впливає не тільки на розвиток економіки, але й на розвиток політичної ситуації.

Наприклад, взяти Казахстан, який має уранову руду. Завдяки цій копалині , країна має зовсім іншу поведінку відносно РФ. Україна також має шанс скористатися цим квитком. Зверніть увагу, як тільки ми робимо якісь вдалі кроки в цьому напрямку, наприклад, обговорюємо ідею будівництва сховища ядерного палива, російські ЗМІ відразу ж гостро реагують і починають нести різні нісенітниці. Значить, ми на правильному шляху.

- В яких сферах видобутку корисних копалин присутній російський бізнес, або проросійський?

- Аналіз таких речей не належить до наших функцій. Але ми звертаємося до СБУ, коли виникають сумніви щодо доцільності застосування чи не застосування закону про санкції.

Добуток корисних копалин як раз обмежений саме цим законом.

 Своїм рішенням ми не можемо зупинити підприємство, яке завдає шкоду. Ми повинні піти в суд

 - Як можна завадити тому, що видобувачі піску руйнують екосистеми Дніпра, інших водойм?

- Це - видобуток, який відбувається без спеціальних дозволів. На такі явища намагаємося реагувати дуже швидко. Нашим інструментом є Держекоінспекція. Я не можу сказати, що екоінспекція - кришталево чесна. Проте справа діамантових прокурорів говорить про те, що таких копачів "дахують" не тільки екоінспектори, але й працівники прокуратури та інших правоохоронних органів.

- Можемо констатувати, що в державі суцільний хаос.

- Це - дуже небезпечна оцінка. Держава повільна в інституційних можливостях. Але ми здійснюємо цей наступ.

- Ми сьогодні про сміття не говорили. Що цікаво з львівською історією?

- Підприємство, яке займалося сміттєзвалищем, три роки не пускало екоінспекторів Львівської області на територію для перевірки умов роботи і функціонування цього сміттєзвалища.

Я не ідеалізую екоінспекцію. Можливо, це був "договорнячок" між екоінспекторами і менеджерами сміттєзвалища, щоб уникнути відповідальності.

Те саме відбувалося в минулому році, коли річки в Хмельницькій і Житомирській областях зазнавали суттєвого забруднення. Гинула риба. Там стоїть за течією річки декілька виробництв.

Екоінспектори не могли потрапити на територію цих підприємств, тому що українське законодавство є надто ліберальним. Ми захопилися децентралізацією, дерегуляцією і говоримо, що треба спрощувати умови для бізнесу.

Я теж ліберальна людина, але працюючи міністром екології, розумію, що Міністерство екології та природних ресурсів повинно бути одним з найбільших регуляторів бізнесу.

- Що потрібно здійснити для перевірки утилізації небезпечних відходів підприємством?

- Ми повинні взяти дозволи в міністерстві економіки на планові перевірки і піти на перевірку дотримання підприємством норм, які прописані у Ліцензійних умовах. А потім захищати свою позицію в судах. Виключно своїм рішенням ми не можемо зупинити таке підприємство. Відома історія з полтавськими свинофермами, де інспектори виявили порушення. Але закрити ці свиноферми без рішення суду ми не можемо. Вони працюють, продовжуючи завдавати шкоду довкіллю.

Так це свиноферма, а якщо б йшлося про хімічне виробництво? Скажімо, сьогодні ми ведемо роботу із забруднювачами річки Інгулець.

Там є 6-7 підприємств гірничо-збагачувального комплексу, що не здійснюють ніяких заходів очищення вод, які вони з шахт скидають у річку Інгулець.

Це - Дніпропетровська область, Кривий Ріг (там розміщені найбільші кар'єри з видобутку залізної руди, що належать Ринату Ахметову, Ігорю Коломойському, "АрселорМіталл Кривий Ріг" – БЦ).

Це нищить Інгулець. Вода тече до забору води, який здійснює Кривий Ріг. Кожен рік ці підприємства консолідовано зверталися до Кабміну, щоб їм давали дозвіл на аварійне скидання води.

Торік вони скинули 8 млн кубічних метрів води. Уряд створив робочу групу, яку я очолюю. Я запросив до Міністерства представників усіх цих підприємств. З’ясувалося, що є технології, які можуть допомогти вирішити цю проблему. Але вони потребують інвестицій.

Ми рухаємося в напрямку, щоб змусити виробників поставити сучасне очисне обладнання. Із річками взагалі катастрофічна ситуація. На роботи із захисту населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод торік було закладено 200 тис. гривень. У цьому році так само закладено 200 тис. гривень.

- Давайте загальну оцінку дамо.

- Держава в останні роки взагалі не фінансує покращення стану річок, озер і водних об'єктів. Ми в міністерстві прийняли рішення, що частину екологічного податку, який формує природоохоронну програму, ми будемо скеровувати на роботу з водою.

Це заходи по розчистці, укріпленню берега та по будівництву очисних споруд на малих річках.

- А чому падає рівень води?

- З декількох причин. Перша – зміна клімату. Друга – захаращення джерел, які наповнюють річки. Третя – неефективний забір води.

Друга історія – забруднення промисловістю води і повітря. Ми працюємо над серйозною реформою щодо зміни системи моніторингу і контролю викидів в атмосферу і скидів у воду.

Ми запропонували бізнесу партнерські стосунки. Говоримо про те, що кожна точка забруднення води та повітря повинна бути обладнана за їхні кошти лічильниками, які будуть сертифіковані, стандартизовані і будуть рахувати кількість викидів. Це буде стимулювати підприємства зменшувати викиди.

Ми можемо говорити, що якщо ви встановите обладнання, яке зменшує викиди, то ми вам запропонуємо якісний стимул.

Звичайно, економічний бізнес стогне і каже, що "криза". Ми знайшли вихід для цієї історії. Підписали меморандум із "Укргазбанком" та Міжнародною фінансовою корпорацією IFC про підтримку кредитування за кошти західних фінансових ресурсів для проектів з модернізації українського виробництва із зменшення забруднення.

Зараз 16 підприємств готові взяти такі кредити для зменшення своїх викидів в атмосферу і скидів у воду. Перший кредит на купівлю і установку фільтрів на доменну піч, що дасть мінус 20% викидів в атмосферу, взяв меткомбінат "Запоріжсталь" (входить до "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського – БЦ).

- Які найбільші забруднювачі?

- На першому місці теплогенерація (понад 70% контролює компанія ДТЕК Ріната Ахметова – БЦ). На другому металурги і хіміки. У цій ситуації мені байдуже, хто є власником підприємства – держава чи приватний інвестор. Зменшення шкідливих викидів – це реальне покращення навколишнього середовища, в якому ми живемо.

А Україна, за даними ВОЗ, лідирує за кількістю смертей від забруднення повітря.

Ми повинні зрозуміти, що тривалість життя людини на 20% залежить від якості медицини, а на 80% від інших факторів: від того, що ми п'ємо, чим дихаємо, що їмо, який спосіб життя ведемо.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3023029
 
 
 вверх