Финансы, Коррупция
  7872  0

 Павло Різаненко: "Поліщук думав, що схема з "Михайлівським" прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях"

Сергій Головньов, Юрій Віннічук

Народний депутат Павло Різаненко (БПП), який багато років досліджує схеми власника збанкрутілого банку "Михайлівський", розповів БізнесЦензор, звідки взявся Віктор Поліщук, хто за ним стоїть, та яку роль він відіграє у розкраданні коштів в банку "Михайлівський".

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 01

Павло Різаненко вів щоденник злочинів Віктора Поліщука ще з 2011 року. Тоді компанії бізнесмена зя'вились в окрузі Різаненка - в місті Бровари Київської області.

За цей час Різаненко приніс Поліщуку не мало клопоту. Депутат сміється, що допоміг заробити багатьом прокурорам, які користувались його депутатськими зверненнями для початку кримінальних проваджень по Поліщуку, а тому доводилось від них відкупатись.

БізнесЦензор записав розповідь Різаненка про бізнес і схеми сумнозвісного власника банку "Михайлівський", які депутат розслідував останні п'ять років.

Про історію Віктора Поліщука

Про існування Віктора Поліщука я дізнався в 2011 році. Тоді він ще був непублічною людиною. Це було в Броварах, де я на той час був депутатом Броварської міської ради. Виникла ситуація, коли у міста просто почали красти землю. Не виставляли на аукціони, а крали. Робилося це під забудовника – під компанію Поліщука, яка заходила в місто.

Нікому невідомий забудовник заходив з таким великим адміністративним ресурсом, що місцеві царьки і феодали падали на коліна і казали: "Зараз прийде Пшонка (Віктор Пшонка – генпрокурор часів Януковича, представник "Сім`ї" – БЦ) і всіх нас посадить". Чому Пшонка? Тому що Поліщука пов'язували с "Сім'єю" Януковича.

Про "Радіопередавальний центр" в Броварах

Прихід Поліщука почався з розграбування державного підприємства "Радіопередавальний центр" (РПЦ) – стратегічного підприємства, яке не підлягає приватизації і має мобілізаційне завдання. Це сотні гектарів антенних полів.

В 2013 році, коли я вже рік був народним депутатом, я дізнався, що під діючим підприємством, яке не підлягає приватизації і має діюче мобілізаційне завдання, викрали землю. А потім уже підпиляли мачти і знищили антенне поле.

Тоді уже зазвучало ім'я Поліщука і його компанії "Техенерготрейд", під яку усе робилося. Міський мер пошепки говорив: "Ви знаєте хто це? Його дружина – родичка дружини Дмітрія Мєдвєдєва" (Дмитро Мєдвєдєв – прем'єр РФ, екс-президент РФ – БЦ).

Про родинні зв'язки Поліщука з Мєдвєдєвим

Інформація про родинні зв'язки з керівниками Кремля пішла від самого Поліщука. Зараз він цього не заперечує. На телебаченні його питають: "Це правда, що ваша дружина – родичка Мєдвєдєва?".

Нормальна відповідь була б – "ні". А його відповідь така: "Ми всі родичі комусь і тут немає про що говорити". Тоді він говорив про це прямо, а зараз уникає прямої відповіді, бо сьогодні це афішувати уже невигідно.

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 02

Після Майдану, в 2014 році, СБУ активно почала займатися оборудкою по "Радіопередавальному центру". Але з літа 2014 року припинило дії. Керівництво СБУ на моє запитання дало неформальну відповідь: "Не дивлячись на те що у нас з Росією конфлікт, нам потрібні неформальні комунікації, щоб зрозуміти, як вирішити проблему. І Поліщук дійсно є далеким родичом Мєдвєдєву і через нього здійснюється неформальний контакт з росіянами".

Про землю "Радіопередавального центру"

У РПЦ в Броварах було два промислових майданчики, які географічно знаходяться окремо один від одного, але з'єднанні між собою каналами зв'язку. Один майданчик – 60 га землі, другий – 140 га.

Землю першого майданчику "подерибанили" ще в 2006 році. Але в 2011 році держпідприємство виграло суди і повернуло собі землю. Саме тоді Поліщук рейдерським шляхом захопив підприємство.

Контроль на держпідприємством вони встановили шляхом призначення арбітражного керуючого. Поширена схема. Хоч це стратегічне підприємство і не підлягає банкрутству, але порушити справу про банкрутство можна.

Про те, як РПЦ потрапило під контроль арбітражного керуючого в інтересах Поліщука

Коли порушена справа про банкрутство, на держпідприємство, крім директора, вводиться арбітражний керуючий, який лише погоджує відчуження майна. Управляє підприємством директор.

Що відбулось на РПЦ? Рішенням суду призначили арбітражного керуючого і відсторонили директора. У суду є таке повноваження, але орган управління, в такому випадку, зобов'язаний призначити нового керівника.

Але в ситуації з РПЦ орган управління (Держспецзвязку) усувався від виконання свого обов'язку. Вони просто не призначали свого директора і арбітражний керуючий виконував обов'язки керівника підприємства.

Тому коли РПЦ виграв позов, щоб повернути 30 га землі, яку раніше Міськрада Броварів вже майже всю роздала на підставних осіб, арбітражний керуючий підписав мирову угоду про те, що вони не претендують на роздану землю. А залишок оформили в акт постійного користування для Держспецзвязку під багатоповерхову забудову.

Про оборонне значення РПЦ

Ці 60 га – це зона перспективної житлової забудови, яка знаходилась близько до центру міста Бровари. Це було в 2011 – 2012 роках.

А вже 2013 році цей арбітражний керуючий віддав інший майданчик на 140 га, де знаходився радіопередавач РВ-87 "Борей" – єдиний в Україні довгохвильовий передавач (саме тому РПЦ мав мобілізаційне завдання), радіус покриття якого від Фінляндії до Туреччини.

Весь інший парк передавачів в Україні – середньо-хвильові передавачі які мають радіус покриття 50-80 км.

В чому полягало мобілізаційне завдання цього підприємства? На випадок війни це був канал зв'язку уряду. Уряд мав виїхати в бункер в Київській області, від якого є прямий фізичний канал зв'язку з РПЦ. В ньому теж є бункер на випадок ядерного удару.

Біля Броварів є два об'єкти протиракетної оборони (ПРО) з комплексами С-200, які входять в повітряний щит міста Київ на випадок ядерної війни. Всього є п'ять ПРО навколо Києва. В Броварах ПРО мали прикрити РПЦ від ударів з повітря включно з ядерними. Там ще до середини 2000-х була воєнізована охорона.

Про схему відчуження землі РПЦ

В 2013 році у арбітражного керуючого була задача знищити все на ділянці, де був діючий передавач "Борей". Штучним рішенням суду було визнано, що ця земля має сільськогосподарське значення і РПЦ відмовився від користування цією землею, яка перейшла в розпорядження Держземагентства і була ним роздана 48 особам по 2 га кожному.

Далі ці підставні особи перепродали землю трьом особам, які внесли її до статутного капіталу ТОВ "Інтерпрофіт", яке має відношення до банку "Михайлівський" Поліщука. Компанія брала кредит у банку під заставу цієї краденої землі.

Рішення суду ніхто не оскаржував. Документи на яких базувалось рішення суду, як з'ясувалося потім, були або підробленими або неіснуючими.

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 03

Про наслідки знищення РПЦ

Підсумуємо. В 2013 році знищують єдиний довго хвилевий передавач, а в 2014 році Росія нападає на Україну і окупує частину її території.

Сьогодні проблема в тому, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (РРТ) не може поставити передавальну вежу в Краматорську, щоб передавати сигнал на окуповані території. Також не можуть поставити вежу на адміністративному кордоні з Кримом.

Був би "Борей", то теле- і радіосигнали можна було передавати на ці території без встановлення додаткових вишок. Мені в Держспецзвязку казали стосовно такого передавача, що лише самі його вежі-конструкції будуть коштувати 600 млн грн.

Про партнера Медведчука в бізнесі Поліщука

За Броварами у Поліщука були збудовані склади, які належать ТОВ "Техенерготрейд". Це його основний особистий актив. Склади збудовані на кредитні гроші державного Ощадбанку. А це 2,3 млрд грн. Вони бралися в 2011 - 2012 роках.

Ще є "Технополіс" і "Ельдорадо". У них теж багато нерухомості, які оформлені на компанії, що пов'язані з "Техенерготрейдом". У нерухомості "Технополісу", "Ельдорадо" і компанії "Транс логістика" у Поліщука є один цікавий партнер – Юрій Гриб.

З 90-х і до Майдану 2004 року він був начальником обласних податкових та заступником голови Податкової служби України. Мої джерела розповідають, що це людина Віктора Медведчука. І там, де записаний Гриб – це бізнес Медведчука.

У мене взагалі виникла думка, що це можливо бізнес Дмитра Мєдвєдєва через дружину Поліщука і Володимира Путіна через його кума Медведчука.

Про легалізацію коштів

Що таке "Технополіс" та "Ельдорадо"? Це машина з легалізації коштів . Наприклад, керівники Росії вкрали гроші у "Газпрому" через своєрідні "РосУкрЕнерго" і їх потрібно легалізувати.

Ви в Лондоні на рахунок їх не покладете. Тому ви починаєте займатися торгівлею білої техніки, купуєте у міжнародного виробника техніку за офшорні гроші і перепродаєте в Україні. З цих грошей починаєте будувати склади, іншу нерухомість.

Це я не сам придумав. Цю інформацію я отримав від людей з оточення Поліщука. Від цих людей також пішла інформація, що партнером Поліщука був і Олександр Янукович. Ну як партнером… "Є тема, моїх 50%, займайся".

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 04

Фото: brovary.pravo-znaty.org.ua

От зараз Поліщук з Кауфманом з'ясовують стосунки, хто більше пограбував "Михайлівський". А раніше вони обидва вели бізнес з Олександром Януковичем.

Про Лілію Рєзвую, дружину Поліщука

Всі, хто мав справу з Поліщуком, кажуть, що він може вести перемовини, домовлятися. Але, як тільки мова заходить за гроші, так приходиться мати справу з дружиною Лілією Рєзвою.

Цікавий момент. В січні 2014 року, коли був Майдан, Поліщук з дружиною збирають учнів молодших класів Броварів і організовано везуть в Москву.

В Кремлі тоді був якийсь захід, де наші діти стоять разом з російськими дітьми на сцені і кажуть: "Україна і Росія – одна країна". На цій сцені також були Альона Березовська (псевдо-журналістка, яка працює на пропагандистів з Кремля) і Рєзвая – дружина Поліщука.

Про столичний бізнес-центр "Гулівер"

В 2012 році Поліщук випливає, як власник бізнес-центру "Гулівер". Він сам про це заявив в інтерв'ю Forbes. А зараз на телебаченні каже: "Я не знаю, кому належить "Гулівер", а моя дружина там просто працює".

В іншому інтерв'ю, яке брала Альона Березовська, його дружина Лілія Рєзвая також каже, що вони є власниками "Гуліверу".

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 05

Березовська, Рєзвая/Фото: Обозрєватєль

"Гулівер" записано на декілька острівних компаній. В одній з них прослідковується Руслан Циплаков – партнер Віктора Януковича-молодшого (загинув у березні 2015 року - БЦ) по гоночному спорту. Ще 40% належить компаніям-резидентам, які записані на В'ячеслава Ігнатенка – двоюрідного брата Різвої. Тому формально Поліщук - не власник. Да.

"Гулівер" будували Вагіф Алієв, Сергій Веселов та Олексій Кучеренко. Будували на кредит від Ощадбанку. В 2012 році, коли Поліщук та компанйони купили бізнес-центр, то вони перекридитувалися – збільшили суму кредиту і змінили умови.

Про кредити державного Ощадбанку

Там був синдикований кредит Ощадбанку ($350 млн) та Укрексімбанку ($80 млн). Здорово Поліщуки перекридитувалися: жодної застави під кредитами, змінили ставку по кредиту – вона стала 10%, але тільки 1% сплачується поточно, а 9% капіталізуються і виплачуються в 2025 році разом з тілом кредиту.

Ви бачили інфографіку Нацбанку, де сказано, що Поліщук винен банкам 23 млрд грн? Це все пішло на "Гулівер", "Технополіс", "Ельдорадо" та "Техенерготрейд". Поліщук - найбільший боржник Ощадбанку. Тому в держбанку "порвані" всі нормативи по сумі кредитування на одного позичальника.

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 06

Тільки після Майдані керівництво Ощадбанку переглянуло умови і змусило Поліщука надати застави у вигляді самого ж цілісного майнового комплексу Гулівер. Але відсоток (1% в місяць і капіталізація 9% з виплатою в 2025 році) лишився. Як це?

Мені ріелтори розповідали, що Поліщук на оренді "Гуліверу" заробляє $25-30 млн в рік. Вони з них менше $5 млн платять Ощадбанку та Укрексіму і отримують $20-25 млн прибутку.

Коли кажуть, що Янукович втік, а його бізнесу тут працюють, то це якраз і є один з його бізнесів. Ще до Майдану підприємці, які хотіли зняти офіс в "Гулівері" говорили: Який Поліщук? Всі перемовини ми вели з Антоном Клименко – братом Олександра Клименка, міністра доходів і зборів.

Про "Михайлівський пилосос"

В 2013 році Поліщук купив у Циплакова банк "Михайлівський". По суті, банк почав працювати як пилосос.

Поліщук оформив його на "футбольну команду" (банк належав ТОВ "Екосіпан", яка належала 11 особам). Підставні особи на яких було записано банк були з оточення Поліщука, а точніше – були керівниками пов'язаних між собою компаній з орбіти бізнесмена.

Наприклад, одна з часток належала Віталіні Ковінській, а це сестра Рєзвої. Він так завжди робив. Землю РПЦ також видавали на людей зі структур Поліщука.

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 07

Екс-голова правління банку "Михайлівський" Ігор Дорошенко, який перебуває під частковим домашнім арештом/Фото: w-n.com.ua

В 2014 році "Михайлівський" почав пилососити гроші під високі відсотки, включив агресивну рекламу. Так, в 2015 році банк Поліщука витратив на рекламу 40 млн грн – це був другий найбільший рекламний бюджет після "Приватбанку" – 80 млн грн.

Про високі відсотки по депозитах в "Михайлівському"

Як в "Михайлівському" пояснювали високі відсотки за депозитами? "Ми даємо короткі кредити в наших магазинах побутової техніки під високі відсотки на купівлю побутової техніки". І цей кредитний портфель на 800 млн грн (110 тисяч кредитів) вони потім вкрали з "Михайлівського".

Згідно із звітністю банку, ефективна ставка по цих кредитах була приблизно 115%. Але вони не договорювали, що кредити на техніку – це незначна частина. Основні суми кредитів виводились з банку через кредити пов'язаним з Поліщуком компаніям.

Наприклад, ТОВ "Ітерпрофіт", під заставу краденої землі РПЦ, отримав кредит на 280 млн грн. А коли крали цю землю, то оцінювали її в 30 млн грн. В кримінальному провадженні земля була оцінена в 100 чи 150 млн грн.

Про ВБР Олександра Януковича

Пам'ятаєте "Всеукраїнський банк розвитку" (ВБР) Олександра Януковича, який хотів купити Поліщук? Його компанія "Екосіпан" виграла конкурс і планувала купити банк за 201 млн грн, але акції ВБР були арештовані.

Суд був заряджений зняти арешт з акцій. Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) був готовий продати цей банк Поліщуку, який був партнером Януковича.

Їх у банку цікавили облігації внутрішньої державної позики на $200 млн. Загалом представники "Сім`ї" скупили облігацій на $1,5 млрд. З них $200 млн лежали у ВБР, все інше – в державних Ощадбанку та Укргазбанкуу.

Але прокуратура наклала на акції додатковий арешт і схема повалилася. Хоча під купівлю ВБР Поліщук вивів з Михайлівського 500 млн грн. Вони були видані кредитами на п'ять компаній-пустишок під "сміттєві" цінні папери.

Про арешт землі РПЦ, що була під заставою кредитів Поліщука

І за це, в квітні 2015 року, НБУ вводить першу проблемність для "Михайлівського". В липні 2015 року цю проблемність знімають. НБУ заключає угоду з "Михайлівським", згідно якої Поліщук має внести нормальну заставу по кредитам – нерухомість.

Він міняє заставу. І замість цінних паперів вносить сільськогосподарську землю. Земля – реальний актив, але вона не коштувала суми боргу. Вони оцінили її в 10 разів вище ринкової вартості.

То була земля Іванковському районі Київської області, розкидана по декілька гектарів в різних місцях. НБУ це бачить і вводить проблемність в другий раз – вже в грудні 2015 року. Дуже жорстку. Забороняє їм кредитувати взагалі плюс нормативні обмеження залучати депозити від населення.

Про оборудки з фінкомпаніями для залучення депозитів

Тоді "Михайлівський" активно залучає свої фінансові компанії "Кредитно-інвестиційний центр" (КІЦ) та "Інвестиційно-розрахунковий центр" (ІРЦ) для "пилососу" грошей з населення. Депозити записувалися на ці компанії, а банк виступав повіреним. Таким чином, ці вклади не підпадали під гарантування ФГВФО.

Я спілкувався з Фондом гарантування. Вони сказали: "Ми знали, що там є ці компанії. Думали, там 100-200 млн грн". Коли вони зайшли в банк і побачили, що на ці компанії записали 1,5 млрд грн, то були в шоці.

Точкою відліку, коли все стало не так, можна вважати те, що в квітні 2016 року НБУ пом'якшив обмеження, які були введенні в грудні 2015 року. Я спілкувався з заступником голови НБУ Катериною Рожковою з цього приводу. Нібито, вони обіцяли узгодили графіки поповнення капіталізації "Михайлівського".

Про дії Нацбанку по відношенню до Михайлівського

Я ще влітку 2015 року писав Нацбанку, що у "Михайлівського" є позичальник ТОВ "Інтерпрофіт", яке взяло 200 млн грн кредитів під заставу землі. Я проінформував НБУ, що через кримінальне провадження земля арештована. Згідно нормативних актів, у разі арешту об'єкту застави, вважається, що застави немає і необхідно стовідсоткове резервування.

В НБУ відповіли мені: "Не втручайтесь в нагляд". Я вдруге написав вже у грубій формі. Написав, що вони є співучасниками злочину. Так вони відповіли мені, що врахують ці зауваження при перевірці банку.

Але Поліщук отримав ухвалу суду про заборону перевірки "Михайлівського". Це нормально взагалі? Банк через суд забороняє Регулятору себе перевіряти.

Перевірку вони проводили лише в кінці 2015 року. І за її результатами вони вдруге вводять проблемність, а потім визнають "Михайлівський" неплатоспроможним. Очевидно, що в цій історії є значна провина Нацбанку.

Про підготовку до ліквідації банку

Коли в квітні 2016 року НБУ зняв обмеження, це був сигнал для Поліщука, щоб виводити з банку все, що залишилося. Паралельно реєструвались компанії, на які потім виводились гроші. З початку 2016 року вони вже готувалися ліквідувати банк, вивести з нього кошти.

Не було ніякого продажу Борису Кауфману (власнику "Платінум банку" – БЦ), як зараз намагається переконати всіх Поліщук. В квітні послабили обмеження і вони запустили схему "дерибану" банку. Я не виключаю, що йшли перемовини, чи можуть вони вижити об'єднавшись. Це могло бути. Але продажу не було.

Про можливий продаж "Михайлівського" Кауфману

Поліщук каже, що 6 травня написав листа про свій намір продати банк. Але в НБУ стоїть штамп – 20 травня. А частки в ТОВ "Екосіпан", на яку був записаний "Михайлівський", переоформили 19 травня.

Але ж переоформили не на Бориса Кауфмана, а на тих самих "футболістів", які там були з того часу, коли Полуіщук "купив" "Михайлівський".

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 08

Як я вже говорив, в 2013 році Поліщук купив банк і оформив його на ТОВ, де засновниками була його "футбольна команда". В 2015 році, коли він спробував купити ВБР, Нацбанк сказав йому: легалізуйся. І він оформив все на себе. А в травні, коли він нібито продав банк Кауфману, всі частки були записані на тих же його людей, що і раніше.

Так, він не мав отримувати дозвіл НБУ на продаж, але покупець істотної участі мав отримати цей дозвіл. А такого запиту від Кауфмана, чи оточення Кауфмана, не було.

Про три операції задля розкрадання банку

Тут, по суті, афера по банкрутству банку складалася із трьох операцій. Перше – "приземлення" зобов'язань ІРЦ та КІЦ на поточні рахунки фізосіб в пасив банку. В актив були записані права вимоги за продані цінні папери третім особам. Це сміття. Ніяких грошей там не було.

Тобто, вкладникам на поточні рахунки начеб то були переведені гроші з фінкомпаній. але банк не отримав ніякіх реальних аткивів, лише сміття. Ті, що начеб то мали залишки більше 200 тис. грн, дають позику ТОВ "ФК "Плеяда" (за інформацією ФГВФО "Плеяда" пов'язана з Віктором Поліщуком – БЦ) на суму первищення 200 тис. грн.

Фізособи, які з самого початку мали депозити в "Михайлівському" без участі фінкомпаній більше ніж 200 тис грн, теж дають позику "Плеяді" на суму перевищення гарнтованих 200 тис грн. І юрособи, що тримали кошти в банку, теж дають позики "Плеяді".

Друге. "Плеяда", начебто за ці віртуальні гроші, купує кредитний портфель фізосіб на 800 млн грн за 400 млн грн.

Третя операція. У компаній Поліщука було кредитів від "Михайлівського" на 1,1 млрд грн. Це реальні кредити з реальною заставою. Вони їх замінили на кредити п'ятьом компаніям-пустишкам.

Про відповідальність Фонду гарантування

Чому він в останній момент перекинув депозити з фінкомпаній на "Михайлівський"? Щоб не Поліщук їх повертав, а держава. Уявляєте, коли б за ним бігало 15 тисяч вкладників?

В договорі було написано, що банк "Михайлівський" виступає повіреним, а гроші передаються фінкомпаніям. Паралельно в банку відкривався поточний рахунок вкладника. Вкладники знали, що їхні вклади не гарантуються державою, але ігнорували це.

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 09

Фото: Ukrafoto

Вони казали: "Нас це все не цікавить, нам прийшов папірець де сказано, що з нами достроково розірвали договір вкладу і гроші повернули на наш поточний рахунок в "Михайлівський". Коли банк визнавали неплатоспроможним, то на наших поточних рахунках вже були записані гроші".

Це все схематоз. І Фонд гарантування визнав ці угоди нікчемними. І вклади повернулись в компанії КІЦ та ІРЦ.

Про скандал з поверненням вкладів

З банку не тільки кредити пішли, але і софт, і техніка на якій стояв софт. У самому банку не залишилось навіть даних, хто ці 110 тисяч осіб, яким були видані кредити на побутову техніку.

Вони не сподівались що ФГВФО "занікчемить" депозити, які були видані на фінкомпанії. Якби ФГВФО не занікчемив ці "вклади" то не було б і 15 тисяч "неприкаяних" вкладників , не було б ніяких мітингів, і ніхто не звернув би увагу на це.

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 10

Давайте відверто. Фонд гарантування каже, що активи які передаються йому від збанкрутілих банків, коштують в середньому 25% від їх балансової вартості.

Різниця "Михайлівського" від інших в тому, що у нього першого активи коштували 0% від балансової вартості. Але то в середньому по системі. Я впевнений, що були і інші банки, які перед банкрутством під нуль вичищали, але чогось ніяких скандалів не було.

Тому вони думали, що їхня схема "прокатить", але Фонд все "занікчемив" і вкладники стали ходити по вулицях. Ситуація набула резонансного розголосу.

Про те, яка роль Катерини Рожкової в ліквідації "Михайловського"

Катерина Рожкова відповідає в НБУ за нагляд. Саме нагляд закривав очі на те, що ще на початку 2015 Поліщук вивів з банку 484,5 млн грн. Саме нагляд проігнорував, що звітність банку "Михайлівський" за 2015 рік не відображала резервування по кредитам "Інтерпрофіту" на 280 млн грн з заставою, яку арештувала прокуратура. Відповідно, за цими кредитам повинно було бути 100-відсоткове резервування.

Павло Різаненко: Поліщук думав, що схема з Михайлівським прокатить, але Фонд гарантування все занікчемив і вкладники стали ходити по вулицях 11

Заступник голови НБУ Катерина Рожкова/Фото: НБУ

Про кримінальну відповідальність Поліщука

Відповідно до статті 218-1 Кримінального кодексу України (Доведення банку до неплатоспроможності) Поліщук може понести покарання у вигляді обмеження волі на строк від одного до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк, з накладенням штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Поліщук може бути позбавлений волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3016734
 
 
 вверх