Аграрный рынок, Инвестиции
  11313  0
Материалы по теме:

 Герої бізнесу. Любомир Гайдамака: "Не хочу бути фермером, хочу продавати ідеї та технології"

Юрій Віннічук, Дмитро Казанцев

На початку 21 століття філолог англійської мови одним із перших в Україні написав програмний комплекс з пошуку та реєстрації вільних доменних імен. Через п'ять років він відмовиться від успішної кар'єри в IT, все продасть щоб купити земельну ділянку під Києвом і займатися вирощуванням риби.

любомир,гайдамака

Сьогодні Любомир Гайдамака – провідний спеціаліст в сфері вирощування декоративних коропів коі, утримання яких в присадибних ставках стає дуже популярним в Україні не тільки серед представників української еліти, але й серед широкого кола любителів цих риб.

Це історія про те як успішний IT-підприємець вирішив різко змінити своє життя і зайнятися вирощуванням ексклюзивної риби, створенням штучних ставків та рибних ферм.

Крім коропів коі Гайдамака займається вирощуванням промислової риби тиляпії. Вона – номер один в світі за споживанням та вирощуванням. Окрім того, цього року він запустив креветочну ферму. За його словами, це перша в Україні ферма такого типу. Продавати свіжу креветку планує напряму споживачам.

Інший напрямок його бізнесу – створення штучних декоративних водойм та рибних ферм. Майже всі матеріали та компоненти імпортні. З них на потужностях підприємця виробляється обладнання, аналогічне по якості та характеристикам європейських аналогів.

Там же розташований ще один його бізнес – сервіс з друку "книг на вимогу". За його допомогою будь-хто може опублікувати свою книгу невеликим накладом, починаючи з одного примірника.

Вчитель, який спростив процедуру реєстрації доменних імен

"Я сам за освітою вчитель англійської мови, закінчив Київський національний лінгвістичний університет. З першого курсу почав працювати мерчендайзером, потім перейшов в ІТ", - розповідає Гайдамака кореспондентам БізнесЦензор на терасі свого будинку, який збудований в східному стилі.

Його прихід в IT почався з труднощів, які у нього виникли в кінці 1990-х при реєстрації доменного імені.

"Потрібно було зареєструвати домен для сайту, але з цим були проблеми. Робились в ті часи такі процедури довго. В українському сегменті мережі не було можливості з перевірки вільних доменів у виді онлайн форм із можливістю подати заявку на реєстрацію. Це було в 1998-1999 роках. От я за 40 днів вивчив мову програмування PHP і написав алгоритм з перевірки доступності доменних імен, подачі заявки, виставлення електронного рахунку. Також система дозволяла робити необхідні зміни при роботі із доменом в онлайн режимі. Працював над ним з 7-ї ранку до 19-ї вечора. Якщо людина захоче, то всього може добитися".

"Янукович у нас не купував рибу. Я коли в Межигір'я потрапив, ще до революційних подій, то побачив що там була риба, яку я викидаю. Брак. Там була не та риба, що мала би бути".

На той час це був один із перших таких програмних комплексів в Україні. Згодом став сервісом з реєстрації доменних імен - register.ua. Він давав можливість в реальному часі перевірити доступність домену.

"Я також мав відношення до реєстратора iname.ua (один з найперших доменних реєстраторів в Україні). Цим бізнесом я займався п’ять років. У 2004 році я перестав займатися ІТ. Поки був виклик, мені було цікаво, був драйв. Але потім я побачив, що воно вже не чіпляє, хочеться щось нове робити, шукати нові можливості. Тому я вирішив вийти і продати свою частку в iname.ua. Купили нас MiroHost, компанія Олександра Ольшанського. Ольшанський мій колишній партнер, я його знаю вже багато років".

Від PHP-мови до коі

Вийшовши з IT бізнесу Гайдамака купив земельну ділянку у селі Віта Поштова під Києвом і вирішив зайнятися рибним бізнесом.

"Я часто ходив на різні акваріумні форуми. Мене з дитинства захоплювали акваріуми, риба. Я виріс у селі в Івано-Франківській області. Це край цивілізації. Після школи ходив на річку. Там були струмки, де я піддивлявся за тим, як взаємодіють різні види тварин і рослин в природньому середовищі. Потім мама подарувала акваріум, круглий, 20-літровий, також виписував журнал "Юний натураліст". Читав, заходив на різні форуми, в тому числі на англомовні".

Любомир каже, що коропами коі зацікавився в 2004 році, але для рибного бізнесу не мав стартового капіталу. Кошти, які він отримав від продажу частки в IT-бізнесі, витратив на купівлю землі під Києвом та побудову будинку.

коі

"У нас про коропів коі ніхто не знав. І я вирішив, що хочу мати таку рибу. Збирав про неї інформацію. Зробив сайт і написав, що таке коі, які породи є, як робити ставок. Там була базова інформація: породи, хвороби, як тримати, основні параметри води. Також написав технологію, як правильно будувати ставки і лишив свій телефон для контактів. Я не розглядав це як бізнес. Це було хобі".

Проте люди почали телефонувати з бажанням купити обладнання для штучних водойм.

"Люди питали: "Чи можна у Вас придбати плівку для ставків?". Один, другий, третій дзвінок. Спочатку я казав: "ні, це просто так". Потім подумав, знайшов постачальника, купував у нього плівку по 7 доларів, продавав по 10 доларів. Зробив перший продаж і за дві години заробив 300 доларів. Так зробив кілька продажів. Товари доставляв на сімейній машині".

Заробивши перші $1,5 тис. Гайдамака взяв в банку кредит на пікап, щоб розвозити комплектуючі.

"За один сезон, місяців 3-4, повністю погасив кредит. Заробив пікап за сезон! Далі вже почав імпортувати закладні елементи, труби, арматуру - все що потрібно, щоб функціонував ставок. Я почав все це возити, продавати, будувати. Зараз імпортом займається мій партнер. Взагалі це мій (рибний) власний бізнес, але він (партнер) займається матеріалами. Так і почався цей процес. І я на нього не взяв ніяких грошей з ІТ. Все розвивалося поступово".

Паралельно з продажем комплектуючих та побудовою штучних водойм, Гайдамака зайнявся і вирощуванням коропів коі.

"Зробив спочатку ставочок для себе, купив туди рибу. Думав, що це коропи коі. Але в кінці сезону побачив, що це не коі, а золоті рибки. Мене надурили. В 2005 році ми почали возити дешевих рибок з Малайзії і Сінгапуру, а з 2006-го року - з Японії. Останні 2-3 роки я нічого такого вже не везу, тільки щось спеціальне, красиве, дорогу рибу. А цю рибу, яка йде на продаж, всю вирощую тут".

любомир,гайдамака

За словами Любомира, сьогодні коропи коі вигідніше не імпортувати, а вирощувати в Україні – собівартість нижча.

"На кордоні, якщо імпортувати, собівартість риби - 12-13 доларів. Плюс, ти везеш 10 кілограм води, платиш за вантаж. А тут вже вроздріб я можу продавати цю ж рибу за 6 доларів за штуку (мальок). Тобто, в мене вже на 50% менша ціна виходить. Ну, і я нічим не ризикую практично".

Маленьких і дешевих коі Любомир продає посередникам, які реалізують їх потім на ринках.

"Ціна якісного коропа коі може бути від 500 доларів і вище за штуку. В Україні є чотирирічний коі за 50 тисяч доларів. Ціна залежить від якості. Якось загальна вартість нерестової пари була в районі 70 тисяч доларів, а на виході взагалі нічого не було. Лінія не підійшла, тестовий нерест спробували, а воно не грає як треба, немає нормального результату. А буває дешеву рибу нерестиш і виходить у тебе супер. Тут треба спіймати момент. В Україні цим займається двоє-троє людей. В принципі у мене немає конкурентів (сміється)".

коропи,коі

Я працював з усіма президентами

"Мої клієнти, в основному – люди з бізнесу. З ними найкраще працювати. Це люди, які знають ціну зароблених грошей. Вони, як правило, самі хороші, самі надійні клієнти - це опора мого бізнесу. З ними цікаво працювати" – відповідає Гайдамака на наше питання, хто ж купує таку дорогу рибу, чи обладнання для штучних водойм.

"Є клієнти з якими я вже 15 років працюю, вони дають мені ще копійку якусь заробити. А "корупційні клієнти" - це, як правило, одноразово, дешево, сердито".

Як відомо, коропами коі також цікавився колишній президент-утікач Віктор Янукович. Принаймні, в його резиденції Межигір'я, в штучних ставках плавали такі риби.

"Янукович у нас не купував рибу. Я коли в Межигір'я потрапив, ще до революційних подій, то побачив що там була риба, яку я викидаю. Брак. Там була не та риба, що мала би бути".

"Також у нас нещодавно була велика виставка декоративної риби, так Марина Анатоліївна (Порошенко - БЦ) була. Питала чи можна їх їсти. Я порадив їй почати із своїх. Я взагалі з усіма президентами працював".

порошенко,марина,коропи

Риба №1 в світі

Окрім коі Гайдамака також займається вирощуванням і промислової риби – тиляпії.

"Тиляпією ми займаємося другий рік, самі вирощуємо і відпрацьовуємо технологію. Ніхто зараз майже не знає про цю рибу. Ще поки в Україні її ніде не можна придбати. Я зараз веду переговори, щоб хоча б 100 тонний завод побудувати під Києвом. Це буде перша ластівка для розвитку сучасної аквакультурної індустрії".

"Думаю, що Київ 300 тонн тиляпії в рік мінімум може з`їдати. 300 тонн - це мільйон рибок. Коштувати вона буде десь 100-150 гривень за кілограм в залежності від сезону. Це риба для швидкого харчування. Плюс — вона дієтична, смачна, мало кісток".

тіляпія

За його ловами, в Україні сьогодні серйозний дефіцит якісної риби, не зважаючи на всі умови для збільшення виробництва.

"Жива риба, що продається в супермаркетах — побита і має бактеріальну або грибкову інфекцію. Її споживати безпечно, але естетика страждає. Так не повинно бути. Це все відбувається тому, що у багатьох рибних господарств немає умов для зберігання риби. Для зберігання потрібно створити умови: закриті приміщення, нормальні ємкості, добра фільтрацію. Риба повинна існувати в чистій воді і нормально себе почувати. Багато хто просто економить на фільтрації, зберіганні. Адже багато де зберігають за радянськими методами у відкритих водоймах під льодом".

Проте найбільше доходу Гайдамаці приносить створення штучних водойм, продаж фільтраційних систем власного виробництва та побудова невеликих рибних заводів.

"У нас два напрямки роботи - створення декоративних ставків і створення комплексів для вирощування риби, тобто цілі заводи (об'єднанні в компанію Vismar Aqua). Невеличка рибна ферма може коштувати від 12000 євро. Це ферма, яка може виробити десь від 5 до 10 тонн кларієвого сома (1-2 кг) в рік".

"Собівартість кілограма риби на такій фермі, в залежності від менеджменту, буде гривень, напевно, 40. На продаж вона йде - десь в районі 60 гривень за кг. Такі ж показники відносно і риби тиляпії - десь 60 і 100 гривень відповідно. У тиляпії вища собівартість, бо сома можна тримати до 300 кг в тисячі літрів води, а тиляпію - 70-80 кг, з киснем — 150 кг можна. Залежить від технології".

басейн

Гайдамака також вирощує рослини для штучних водойм

"Щоб заробляти 1000 доларів в місяць на тиляпії, треба вкласти десь до 30 тисяч доларів. Через півроку – перший врожай. Проблеми з реалізацією не буде, бо тиляпії ніде немає. Навіть великі торгові мережі будуть брати. Краще будувати таке рибне виробництво там, де є дешевий ресурс. Наприклад у Рокитному є біогазовий завод. У них там є надлишкова потужність. Електроенергію продають, а теплова у них гуляє. Ми зараз говоримо з ними, їм цікаво".

Українська устриця та креветка

Ще одним напрямком бізнесу Гайдамаки є вирощування креветок. Абсолютно новий вид бізнесу для України. Поки цей напрямок функціонує, як демонстраційна ферма, а готова для споживання креветка очікується через декілька місяців.

"Це буде не заморожена, а свіжа креветка сорту ваннамей - номер один у світі по вирощуванню та споживанню. Також у мене є можливість відпрацювати технологію вирощування. Технологія називається біофлокуляція. Це дуже передова технологія. По ній і тиляпію можна вирощувати і креветку. Вона дає можливість недорого вирощувати велику кількість продукції з одного квадратного метру. Креветка зростає за 60 днів, після чого важити вона буде приблизно 10 грам. Зарибок у мене 350 штук на квадратний метр. Ми порахували, що в роздріб свіжа креветка буде продаватися десь по 700-750 гривень за кілограм".

ферма_криветка

В рік Любомир планує вирощувати до 5 тонн креветки, а продавати - напряму, без залучення посередників.

"Цю технологію ми також будемо продавати. Тільки проект буде коштувати в районі 20 тисяч доларів з річним обсягом 10 тонн - це папір, сама технологія і наше супроводження до першого врожаю. Така ферма - це повністю утеплений ангар і басейн. Ми можемо, звісно, й побудувати таку з нуля".

"Ще ми хочемо відкрити в Україні устричну ферму - брати в оренду море і вирощувати там. Для цього підходить Херсонщина, Миколаївщина та Одещина. Оренда буде коштувати десь 500-600 гривень за гектар в рік. Якщо ти купляєш устрицю розміром в 5 копійок, садиш в березні, то на осінь в жовтені маєш вже 4-й розмір. Для виробництва устриць краще мати базу біля моря. Ми думаємо зробити також центр морекультури, для якого треба багато теплої морської води. І тоді можна вирощувати і личинок ваннамей і посадковий матеріал устриці".

"Вони хочуть, щоб їм занесли, та й усе"

Про стосунки з чиновниками Гайдамака говорить з неприхованим роздратуванням. Між рядками його слів читається лише одне прохання, яке багато років транслює бізнес: "просто не заважайте працювати".

"Місцева влада взагалі ні в чому не зацікавлена. Вони хочуть, щоб їм занесли, та й усе. Зараз я працюю як приватний підприємець. Це моя земля, тут моє господарство. Є договір з ветеринарною службою. Ветеринар приходить, ми чаю попили, рибу подивилися і все в порядку. Спеціальні рибні ветеринари мали би бути, але людей, які щось розуміють у рибних хворобах - їх один-два спеціаліста в Україні. Самі все вчимо і справляємося з цим".

коі,ферма

"Ми дуже щільно працюємо з Держрибагентством. Вони, в принципі, молодці, стараються, йдуть на зустріч. У нас йде конструктивний діалог, потроху вчимо один одного тому, як разом працювати. Раніше було не так. До тих людей не можна було підступити, вони богами були. Якщо зараз можна домовитися про зустріч з головою або з кимось із спеціалістів, то раніше це було неможливо".

"На рахунок бізнес клімату - зараз значно спростилася процедура по імпорту зарибка. Ми імпортуємо креветку з Таїланду. Але все одно, коли ти заходиш до чиновників в кабінет, то відразу відчуваєш, що ти їм винен. Насправді ж вони повинні тебе обслуговувати. І поки ці люди не підуть геть, не буде порядку. Вони часто спеціально створюють якусь кризову ситуацію для того, щоб ти їм заніс".

Перспективи

Сьогодні підприємець скорочує декоративну частину бізнесу.

"Колись у мене було 10 тисяч голів коі, у 2016 році буде - максимум 4 тисячі. Хочу перейти в серйозну аквакультуру, бо цим виробництвом коі я обслуговую інтереси дуже малої групи людей. Моє завдання - нагодувати мільйони", - говорить Гайдамака.

 За словами Гайдамаки, продавати ідеї набагато вигідніше, ніж бути звичайним фермером.

"Я не хочу бути фермером, хочу бути людиною, яка буде продавати ідеї, технології, буде займатися новими гібридами, постачанням малька. Адже зараз мальок треба вести з Голландії чи з Таїланду. Мальок - це завжди прибутковіше, ніж товарне виробництво. Для мене важливо показати людям, що рибою можна займатися. Я знаю як, я можу навчити".

ферма_коі

В планах у команди підприємця впроваджувати проекти "під ключ".

"Людина вкладає в засоби виробництва, купує у нас мальок, корм, а далі ми викупляємо у неї вирощений продукт. В Тайланді так і працює сервіс по вирощуванню риб. Наприклад, є фермер, який вирощує креветок. Фермер телефонує і каже, що є креветка. Фірма приїжджає зі своєю бригадою, виловлює її, зважує і платить фермеру за товар. Фірма йому поставляє корми, пробіотики та інше необхідне для вирощування тварин. Мені цікаво побудувати таку схему, бути на потоках так би мовити, – говорить Гайдамака. – Замкнувши на собі цих фермерів я буду мати можливість реалізовувати їхню продукцію під своєю торговою маркою у національних торгових мережах".

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3010955
 
 
 вверх