Энергетика
  3191  0

 Вирішення газових проблем: яким має бути приватно-державне партнерство

Андрей Бондаренко

За якими критеріями слід оцінювати нафтогазовидобувні компанії, якщо сьогодні імідж бізнесу в цілому в Україні сприймається суспільством негативно?

карпатыгаз

Фото: dt.ua

Одним із таких показових прикладів є діяльність шведської публічної нафтогазової компанії Misen Energy AB (Misen) та її дочірнього підприємства ТОВ "Карпатигаз". Численні журналістські розслідування, чутки та звинувачення. У пошуках сенсацій журналісти приходили у офіс компанії в Україні та їздили на промислові потужності та об'єкти компанії.

В результаті зя'вилось лише хитросплетіння непідтверджених фактів про бенефіціарів компанії, перекручування реалій та безліч здогадок. І жодного слова про власне діяльність компанії, про її значущий внесок в енергонезалежність, про створені робочі місця, про сплату мільярдів гривень податків та реалізовані соціальні програми.

Отож, давайте, все ж таки, всупереч існуючій тенденції, відсторонимось від чуток та поглянемо на результати фінансово-господарської діяльності Misen в Україні, а отже доберемось до суті - що це за спільна діяльність, і чи повинен у неї бути шанс на майбутнє!?

Свою діяльність Misen в Україні розпочала ще у середині 2000-х років, ставши інвестором відносно невеликого нафтового проекту в Івано-Франківській області.

На цьому першому досвіді шведи переконалися, що український енергетичний ринок потенційно дуже перспективний, однак має свої особливості, а успішність діяльності на ньому залежить від запровадження новітніх технологій.

У 2010 році у компанії з'явилася можливість прийняти участь у новому проекті разом із дочірньою компанією "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (УГВ).

Єдиним доступним на той час правовим інструментом співпраці іноземних інвесторів із УГВ були договори про спільну діяльність. Тому Misen було придбано 100% корпоративних прав української компанії ТОВ "Карпатигаз", яка і стала оператором спільної діяльності за договором про спільну діяльність (ДСД).

Частка УГВ у ДСД склала 49,9%, а загальна частка Misen - 50,01%.

Метою ДСД є розробка нафтогазових родовищ та збільшення видобутку вуглеводнів шляхом підвищення газонафтовіддачі покладів родовищ, що знаходяться на завершальному етапі розробки через реалізацію широкомасштабних високотехнологічних інвестиційних програм, а саме: відновлення ліквідованого, бездіючого і малодебітного фонду свердловин, буріння нових свердловин, удосконалення і модернізація застарілої інфраструктури та будівництва нової високотехнологічної за світовими стандартами, включаючи дотискуючі компресорні станції.

Унікальністю цього Договору є те, що:

1. Ані ліцензії (спеціальні дозволи), ані родовища чи інфраструктура УГВ не передавалися як внесок у спільну діяльність. Внеском УГВ у спільну діяльність є технічна інформація;

2. Спільній діяльності належить лише додатковий видобуток вуглеводнів, отриманий в результаті виконання проектів Спільної діяльності, а весь базовий обсяг видобутку є власністю УГВ.

3. Згідно з умовами ДСД протягом тривалого часу отриманий Учасниками прибуток не розподіляється між ними, а реінвестується у реалізацію проектів спільної діяльності.

За цей час ТОВ "Карпатигаз" введено в експлуатацію 67 свердловин, в тому числі на 5 повністю ліквідованих, побудувати 18 вузлів обліку вуглеводнів, ввести в експлуатацію 7 із запланованих 12 дотискуючих компресорних станцій (ДКС) загальною потужністю 73 МВт. Компанія видобула понад 2,5 мільярдів кубометрів природного газу додатково до видобутку природного газу по Україні.

Як відомо, на старих родовищах ще можна видобувати газ, але його потрібно підіймати за допомогою дотискуючих компресорних станцій, бо під власним тиском він вже не здатний самотужки надходити до газотранспортної системи України.

Встановлені у 2015 році на найбільшій в Україні Хрестищенській ДКС компресорні агрегати відомої у світі компанії Solar Turbines (США) забезпечать можливість додатково видобувати близько 0,5 млрд кубічних метрів природного газу.

Раніше ТОВ "Карпатигаз" вже забезпечило введення в експлуатацію потужних ДКС в Харківській області (2012 рік) - Юліївське родовище (компресори Centaur-40 Solar Turbines потужністю 7 МВт); у Полтавській області (2014 рік) - Розпашнівське та Східно-Полтавське родовища (компресори Ariel компанії Propak Systems LTD (Канада) загальною потужністю до 2 МВт) та у Львівській області (2015 рік) - Летнянське та Свидницьке родовища (компресори Ariel компанії Propak Systems LTD (Канада) загальною потужністю близько 2 МВт).

Ці газовидобувні, компримуючі об'єкти та добудова ще 4-х ДКС вже у найближчій перспективі забезпечать додатковий щорічний видобуток з виснажених пластів в обсязі 1,0-1,2 млрд кубічних метрів природного газу.

До речі, таким же шляхом йдуть і розвинені країни світу. Наприклад, в США видобуток нафти і газу щороку зростає до 30% завдяки відновленню неактивного фонду свердловин з використанням новітніх технологій. В Україні ця цифра може бути ще вищою.

Шведська Misen вже інвестувала в український нафтогазовий сектор близько 1,6 млрд гривень та забезпечила роботою 200 спеціалістів. Крім того, до виконання будівельно-монтажних робіт в межах ДСД було залучено понад 2 тисячі працівників вітчизняних підрядних організацій.

Згідно з даними Державної фіскальної служби, Карпатигаз обіймає 16 місце в ТОП-100 компаній-платників податків до загального фонду держбюджету України за січень-квітень 2016 року.

Лише за шість місяців цього року ТОВ "Карпатигаз" як оператор спільної діяльності сплатило державі податків на загальну суму понад 1,6 млрд гривень. За період з 2011 року сума сплачених державі податків становить близько 9,7 млрд грн.

Втім, зростанню видобутку енергоресурсів всередині країни і залученню додаткових інвестицій в галузь поклало край збільшення ставки рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів під час виконання договорів про спільну діяльність.

Згідно з положеннями Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року, для компаній, які ведуть видобуток вуглеводнів за договорами спільної діяльності, незалежно від глибини залягання ресурсів, рентна ставка становила: в I кварталі 2015 року - 60%; у II кварталі - 65%; а з III кварталу - 70%.

Після таких законодавчих податкових ініціатив Уряду, прийнятих Верховною Радою, які з тимчасових переросли у постійні, у шведській Misen вже неодноразово заявляли про перегляд своїх інвестиційних програм в Україні, що неодмінно призведе до призупинення виконання перспективних виробничих проектів через брак обігових коштів, які вимиваються рентними платежами, і, відповідно, до значного падіння обсягів видобутку газу.

Пізніше ставки і були знижені для більшості гравців на газовому ринку - у 2,4 та 5 разів в залежності від глибини покладів. Але до їх числа, всупереч принципу рівності усіх платників перед законом та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, не увійшли компанії, що здійснюють спільну діяльність. Вони і сьогодні змушені платити рентні платежі за ставкою 70%.

"Ми розуміємо, що державні посадові особи шукають джерела якомога більших доходів у державний бюджет. Проте, здається, що це робиться за рахунок практичного знищення цілої галузі. Надзвичайно високі ставки ренти, введені українським урядом, мали б сенс, якби Україна експортувала нафту і газ, як Норвегія. Оскільки Україна в даний час є нетто-імпортером газу, то рентна ставка навпаки повинна знижуватись, принаймні, до рівня Польщі або Румунії, з метою залучення іноземних інвесторів. У нинішній ситуації, коли існує високий попит на іноземних інвесторів, ми не можемо побачити логіку дій українського уряду, який, незважаючи на всі нинішні геополітичні проблеми, з якими він стикається, зумів створити ще один бар'єр для потенційних іноземних інвесторів", - офіційно заявили представники компанії.

Та й згідно з розрахунками, які зроблені провідними вітчизняними та іноземними економістами, зниження ставки рентної плати дало б можливість і наростити видобуток вуглеводнів і, відповідно, збільшити надходження до державного бюджету України. Але умовна боротьба з олігархами у сфері видобутку природного газу затьмарила очевидну економічну вигоду для держави.

Результатом спільної діяльності за участі Misen в Україні на сьогоднішній день є, зокрема, але не виключно: 63 відновлених свердловини; 4 новопробурених свердловини; 7 новітніх високотехнологічних ДКС; понад 2,5 млрд кубічних метрів додаткового видобутку природного газу; 9,7 млрд грн сплачених податків.

Що ж в такому випадку важливіше: реальні результати та величезні перспективи, енергетична незалежність та добробут українського суспільства, чи подальша боротьба із міфічними олігархами-бенефіціарами та втрата можливості реалізовувати у майбутньому високотехнологічні проекти.

Перлину та гордість Спільної діяльності - Хрестищенську дотискуючу компресорну станцію,- оцініть самі.

Источник: https://biz.censor.net.ua/r3007546
 
 
 вверх