Колонки Володимир Павленко
  848  0

АРМА в смартфоні: як арештовані активи стають прозорими

Україні потрібна єдина і повна база даних про арештоване у кримінальних провадженнях майно, яка була б доступною для роботи принаймні правоохоронцям і судам.

Сучасна держава давно не схожа на чорний ящик, вміст якого доступний лише обраним. Завдяки системі відкритих даних сьогодні в режимі онлайн можна відстежувати масиви значущої інформації – від бюджетних витрат і податків до розшукуваних авто і судових рішень.

Портали таких даних і численні державні реєстри полегшують ведення бізнесу, спрощують життя пересічним громадянам, а також суттєво підвищують рівень прозорості та ефективності державного управління.

Водночас реєстри – задоволення не з дешевих, і запустити подібний інструмент в експлуатацію лише помахом чарівної палички не вийде. Як свідчить практика державних органів, котрі мають свої реєстри, розробка і запровадження такого механізму іноді коштує десятки мільйонів гривень і потребує багато часу.

Для чого потрібен реєстр арештованого майна?

Згідно із Законом про Агентство з розшуку і менеджменту активів, останнє уповноважене формувати та вести Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Навіщо це потрібно?

У значній частині кримінальних проваджень, інформація про які знаходиться у Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР), застосовується такий забезпечувальний захід, як арешт майна. Однак через специфіку свого функціонування ЄРДР не містить записів про всі застосовані арешти, а доступ до нього мають лише правоохоронні органи і лише в тих провадженнях, в яких вони беруть безпосередню участь.

Таким чином, в Україні відсутня єдина і повна база даних про арештоване у кримінальних провадженнях майно, яка була б доступною для роботи принаймні правоохоронцям і судам.

На практиці це зумовлює випадки, коли правоохоронці банально не мають інформації про арешт майна у справах, де вони не є учасниками, що закономірно призводить до повторного накладення арешту на вже арештовані активи, необізнаності про скасування арештів у судах тощо.

І навіть якщо суспільство дізнається про факт арешту майна зі ЗМІ, наразі складно відслідкувати дію такого арешту, виявити його скасування чи промоніторити вжиті з майном заходи.

До того ж дефіцит інформації породжує додаткові підозри громадськості щодо кулуарних маніпуляцій з відповідними активами, збільшуючи недовіру до правоохоронної системи загалом.

Тому створення Реєстру арештованих активів – це не лише питання прозорості в роботі АРМА, але й спосіб усунення дезорганізації в процесі розслідування кримінальних справ. Звідси, вигодонабувачем від нововведення є не лише АРМА, але й правоохоронні органи та суди.

Які можливості дає Реєстр?

Система міститиме інформацію про накладення арешту на майно відповідною судовою ухвалою, опис базових параметрів активу, які дозволять потенційним управителям або покупцям сформувати орієнтовний бізнес-план на той чи інший об’єкт, фотографічне зображення майна для розуміння його поточного стану, а також інформацію про актуальний статус активу – готується до передачі в управління, перебуває в управлінні або ж готується до продажу.

Крім того, завдяки інтеграції з Реєстром судових рішень система поповниться даними про рішення щодо конфіскації та спецконфіскації, а також про стягнення активів у дохід держави.

Інтеграція з Реєстром досудових розслідувань дозволить отримати інформацію про осіб підозрюваних, обвинувачених та прокуратури, прокурор якої скасував арешт майна.

Нарешті, обмін з Автоматизованою системою виконавчих проваджень дасть змогу відстежити стан виконання судових рішень про конфіскацію, управління конфіскованими активами та кошти, одержані від реалізації активів.

Тобто Реєстр арештованих активів міститиме вичерпну інформацію, яка охоплює всі етапи дій з відповідним класом об’єктів, а значить, майно на мільярди гривень потрапляє на вітрину відкритих даних і суспільного контролю.

Що зроблено станом на тепер?

Введення у дію Єдиного реєстру арештованих активів передбачено планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Перші кроки з розробки системи фактично було здійснено одночасно з початком діяльності самого Агентства у 2017 році. Відтоді АРМА впоралося з програмно-апаратним забезпеченням Реєстру, розробило необхідну нормативно-правову базу і виконало чималу за обсягом роботу задля інтеграції з іншими державними реєстрами, яка триває досі.

При цьому недостатність бюджетного фінансування, наприклад для інтеграції Реєстру з базами даних інших систем, компенсувалася за рахунок співпраці Агентства із закордонними партнерами, зокрема з Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні (EUACI).

Завдяки виконаній роботі, в листопаді минулого року успішно завершився перший етап випробувань прототипу Реєстру арештованого майна.

А станом на сьогодні Реєстр вже введено у дослідну експлуатацію, що відповідає планам Уряду і встановленим строкам. Наразі триває наповнення системи інформацією про арештоване майно, яке перебуває в управлінні АРМА, а це – понад 1600 активів, серед яких транспортні засоби, нерухомість, майнові комплекси та ін.

Як тільки роботу з наповнення даними буде завершено, відповідна інформація стане доступною, і зацікавлені суб’єкти – бізнес, правоохоронці, громадські організації - зможуть моніторити стан і статус арештованих активів.

Водночас треба наголосити, що до моменту повної інтеграції з іншими реєстрами, користувачі Реєстру арештованих активів матимуть справу лише з активами в управлінні АРМА, а статус дослідної експлуатації передбачає можливість внесення змін та доопрацювання системи. І лише після цього Реєстр буде введено у промислову експлуатацію.

Які завдання ще належить виконати?

Для запуску Реєстру в промислову експлуатацію необхідно вирішити ряд переважно технічних (наприклад, побудова комплексної системи захисту інформації) і кадрових проблем. Так, АРМА наразі створює окремий підрозділ реєстраторів – спеціалістів, котрі вноситимуть інформацію про арештовані активи до Реєстру.

Окремі ускладнення пов’язані з інтеграцією з базами даних інших реєстрів. В тому числі це зумовлено тим, що відповідні реєстри час від часу перебудовуються, а вимоги їх адміністраторів змінюються, тому технічні параметри для обміну даними та модель взаємодії потребують коригування.

Наприклад, спочатку співпраця з Мін’юстом та Державною судовою адміністрацією щодо відповідних баз даних передбачала прямий обмін з кожним окремим реєстром. Натомість зараз взаємодія має здійснюватися за допомогою системи державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".

Крім технічних аспектів, ефективність взаємодії залежить і від складності організаційних процедур, а часом – від наявності політичної волі керівництва державних органів йти назустріч у реалізації спільних завдань.

А оскільки повноцінного запуску Реєстру арештованих активів хочуть всі, в тому числі правоохоронні органи та судова система, ми сподіваємось на всебічне сприяння колег у втіленні цього масштабного проекту.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх