Колонки Тетяна Богдан
  855  0

Трансформація державного бюджету-2020

Окремі пропозиції змін Верховної Ради до проекту держбюджету-2020 важко назвати конструктивними, а їх повне врахування стало б причиною розбалансування державних фінансів України.

За результатами розгляду в І читанні проекту закону про державний бюджет на 2020 рік 18 жовтня Верховна Рада України схвалила Бюджетні висновки, на основі яких Міністерство фінансів буде доопрацьовувати бюджет до ІІ читання.

Згідно з нашими оцінками, Бюджетні висновки загалом скеровуються на нівелювання фундаментальних вад І варіанту бюджету і посилення стимулюючого впливу бюджетних важелів на соціально-економічний розвиток країни; однак окремі пропозиції Верховної Ради важко назвати конструктивними, а їх повне врахування стало б причиною розбалансування державних фінансів України.

І. Доходи державного бюджету в І варіанті законопроекту було заплановано в сумі 1079,5 млрд грн. або 23,7% ВВП, що є на 1,9 в.п. ВВП меншим від планових доходів бюджету 2019 р. і на 2,4 в.п. ВВП меншим від фактичних доходів 2018 р.

При цьому зміни податкового законодавства і макроекономічних показників у 2020 р. не могли пояснити помітного зменшення доходів бюджету. З огляду на це, Верховна Рада у Бюджетних висновках справедливо вказує на необхідність збільшити доходи загального фонду державного бюджету за такими статтями:

  • ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - на 1.100 млн грн;
  • ПДВ з ввезених на митну територію України товарів - на 5.600 млн грн;
  • частина чистого прибутку державних/ комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивіденди, нараховані на частки державної/ комунальної власності - на 6.000 млн грн;
  • надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та ін. державним майном - на 1.392 млн грн.
  • перерахування прибутку Національного банку до бюджету - на 3.500 млн грн.

Крім того, за іншими статтями бюджету Кабінету Міністрів поставлено завдання опрацювати питання збільшення доходів відповідно до темпу зростання номінального ВВП та за рахунок покращення адміністрування податків і зборів: погашення податкового боргу платників податків, застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, недопущення проявів корупції у контролюючих органах, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, протидії контрабанді та незаконному відшкодуванню ПДВ, ін.

Кабінет Міністрів має також здійснити інвентаризацію податкових пільг та внести до Верховної Ради пропозиції щодо їх оптимізації. Окремо виписані положення щодо ліквідації пільг по земельному податку.

Фахівці Верховної Ради досить професійно визначили перелік завдань щодо підвищення ефективності податкового адміністрування та посилення справедливості системи оподаткування в Україні.

Однак, досягнення практичних результатів у цій сфері залежить, істотним чином, від організаційно-адміністративної спроможності відповідальних органів і від наявності політичної волі у вищого керівництва держави.

ІІ. В Бюджетних висновках прописано необхідність збільшення видатків за деякими бюджетними програмами Міносвіти і Мінохорони здоров'я.

Це є цілком виправданим у контексті збереження публічного сегменту освіти і охорони здоров'я в Україні та недопущення погіршення якості людського капіталу.

Зокрема, передбачається збільшення видатків:

  • за програмою "Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики" - на 400 млн грн;
  • за програмою "Наукова і науково-технічна діяльність у сфері агропромислового комплексу" - на 200 млн грн.
  • за програмою "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" - на 3.204,7 млн грн;

Для подолання масової бідності науково-педагогічного персоналу і зупинення їх кадрового відтоку Кабінету Міністрів дано доручення опрацювати питання фінансового забезпечення реалізації постанови від 10.07.2019 р. № 822 "Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки".

При підготовці бюджету до ІІ читання Кабмін має передбачити збільшення відповідних видатків державного бюджету на 2020 рік, включаючи освітню субвенцію місцевим бюджетам.

Вказані настанови Верховної Ради України є цілком слушними, оскільки з 2014 року бюджетне фінансування сфер освіти і охорони здоров'я в Україні перманентно знижується (див. табл. 1).

Так, в І варіанті проекту бюджету на 2020 р. його обсяг було заплановано на рівні 8,5% ВВП, у той час як в 2013 р. воно становило 11,5% ВВП, а в 2018 р. – 9,2% ВВП.

Таблиця 1. Видатки зведеного бюджету України, % до ВВП

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019 план

2020 план

Видатки всього

34,9

34,8

33,0

34,2

35,1

35,4

35,1

35,9

32,9

- Охорона здоров'я

4,1

4,2

3,6

3,6

3,2

3,4

3,3

3,2

2,9

- Освіта

7,2

7,3

6,3

5,7

5,4

6,0

5,9

6,2

5,6

У контексті пріоритетів витрачання бюджетних коштів в Україні досить доречними є результати останнього дослідження П. Мауро, П. Медаса і Д. Фоурнєра "The сost оf сorruption: graft results in lost tax revenue, but it also takes a social toll" (Finance&Development, Sept.2019).

Автори показали, що у країнах з високим рівнем корупції державні видатки на освіту і охорону здоров'я є меншими, ніж в інших країнах, внаслідок чого продуктивність праці і життєві стандарти населення в високо-корумпованих країнах є низькими.

Зокрема, автори встановили, що в таких країнах бюджетні витрати на освіту і охорону здоров'я є на третину меншими, ніж у інших країнах із співставним рівнем доходів.

Такі взаємозв'язки пояснюються тим, що корумповані чиновники не отримують особистого зиску від заробітних плат вчителів чи медичних працівників, на відміну від масштабних проектів у сфері будівництва, оборонних замовлень чи проведення звичайних державних закупівель.

Таким чином, відбувається деформація пріоритетів витрачання бюджетних коштів, що підриває спроможність держави сприяти стійкому та інклюзивному економічному зростанню.

З огляду на це, позитивної оцінки заслуговують наміри Верховної Ради щодо подолання дискримінації освітньої і медичної галузей у процесі розподілу бюджетних коштів в Україні.

III. Бюджетні висновки Верховної Ради містять також положення, які мають забезпечити усунення нераціональних витрат держави. Так, для оптимізації системи центральних органів виконавчої влади прописано необхідність скорочення чисельності працівників цих органів до 10%, виходячи із необхідності усунення дублювання функцій і спрощення управлінських процедур, внаслідок застосування цифрових технологій.

Передбачається також зменшити видатки за бюджетною програмою "Фінансування статутної діяльності політичних партій" на 283,5 млн грн.

IV. Окремі приписи Верховної Ради, на мій погляд, не є економічно обґрунтованими, і в разі їх врахування стануть причиною зростання непродуктивних витрат держави.

По-перше, Верховна Рада має намір відновити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій в сумі 7.000 млн грн.

Таку субвенцію ще називають "депутатською", оскільки сам факт її виділення і розмір залежать виключно від лобістського впливу певного народного депутата.

Альтернативна програма - Державний фонд регіонального розвитку – має планові обсяги фінансування на 2020 рік у сумі 9.500 млн грн. Але функціонує даний фонд на основі чітких критеріїв і правил, а також на конкурсних засадах, які не дозволяють окремим депутатам беззастережно лобіювати інтереси своїх територій.

По-друге, Кабінету Міністрів доручено опрацювати питання встановлення нових розмірів допомоги при народженні дитини: 100 тис. грн – на І дитину, 200 тис. грн – на ІІ дитину, 400 тис. грн – на ІІІ і кожну наступну дитину.

Незаперечним є той факт, що нинішній розмір допомоги при народженні дитини є замалим та в умовах масової бідності є одним із чинників депопуляції населення.

Тому його помірне збільшення суми допомоги було б цілком виправданим. Однак, Бюджетні висновки передбачають розмір державної допомоги, який в 10-40 разів перевищує розмір середньомісячної заробітної плати в економіці.

Очевидно, що вказане рішення стане надмірно витратним для бюджету і може мати такі негативні наслідки: скорочення офіційної зайнятості населення та зловживання державною допомогою з боку батьків у маргінальних групах.

По-третє, Верховна Рада уповноважує Кабінет Міністрів збільшити планові видатки бюджету на спортивні і культурно-мистецькі заходи на суму близько 3.000 млн грн., що означатиме зростанння бюджетних асигнувань Міністерства культури, молоді і спорту на приблизно 25%.

Так, передбачено збільшити бюджетні видатки на ремонт спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах (300 млн грн), забезпечення діяльності національних музеїв (61,5 млн грн), розвиток спорту серед осіб з інвалідністю (196,7 млн грн), розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень (431,3 млн грн), державна підтримка кінематографії (додатково - 500 млн грн), створення Музею сучасного мистецтва (54 млн грн), субвенція місцевим бюджетам на будівництво та реконструкцію спортивних басейнів (200 млн грн), субвенція на створення нових і будівельно-ремонтні роботи палаців спорту (150 млн грн), компенсація оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл (677,4 млн грн), будівництво сучасного біатлонного комплексу в Івано-Франківської області (100 млн грн) та ін.

Безумовно, відродження національної культури і спорту є вагомою складовою повноцінного розвитку особистості в Україні та одним із атрибутів процвітаючої держави. Але за нинішнього стану бюджету та економіки країни, щедра підтримка державою сфер культури і спорту без створення належних умов для залучення приватного капіталу є досить сумнівною в контексті ефективного використання обмежених бюджетних ресурсів.

V. Для зупинки тенденції тривалого зниження реальних бюджетних видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, а також надання державою хоча б мінімальних соціальних гарантій вразливим верствам населення Кабінет Міністрів при доопрацюванні проекту бюджету повинен забезпечити підвищення державних соціальних стандартів.

Йдеться, насамперед, про розмір прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Розмір державних соціальних допомог у І варіанті бюджету обраховувався, виходячи з суми прожиткового мінімуму з 1 січня 2020 р. — 2027 грн, з 1 липня — 2118 грн, з 1 грудня — 2189 грн.

В той же час за інформацією Мінсоцполітики, наданою відповідно до статті 5 закону "Про прожитковий мінімум", фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2019 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 3669 грн (з урахуванням обов’язкових платежів – 4208 грн), в тому числі для дітей віком від 6 до 18 років – 4211 грн, для працездатних осіб – 3802 грн (з урахуванням обов’язкових платежів – 4722 грн).

Очевидно, що майже двократний розрив між розміром фактичного і офіційно встановленого прожиткового мінімуму веде до зубожіння найбільш уразливих верств населення (реципієнтів пенсій і державних соціальних допомог), нівелює роль держави як гаранта виживання людини за складних життєвих обставин і є потенційно небезпечним чинником суспільно-політичних потрясінь у країні.

Тому настанови Верховної Ради щодо підвищення державних соціальних стандартів є слушними, а їх реалізація має гарантувати уникнення критичних проявів соціально-економічної нерівності в Україні. Але вкрай важливо при цьому забезпечити відповідність нових соціальних стандартів можливостям дохідної частини Державного і місцевих бюджетів України і не допускати нарощування бюджетного дефіциту, в тому числі й прихованого.

VI. Для дотримання норм бюджетного законодавства України та підвищення ефективності управління бюджетними видатками Кабінет Міністрів зобов'язано забезпечити належний рівень деталізації бюджетних асигнувань.

Так, нерозподілені видатки на національну безпеку і оборону в сумі 27.986 млн грн повинні бути розподілені між головними розпорядниками коштів державного бюджету та їх бюджетними програмами на основі рішень Ради національної безпеки і оборони.

Крім того, державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів у сумі 2.339 млн грн мають бути збільшені до 4.000 млн грн і також розподілені між головними розпорядниками коштів бюджету на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.

Таким чином, Верховна Рада має намір позбутися інституційних вад І варіанту проекту бюджету, які порушували дію ч. ІІ ст. 95 Конституції України, а також ст. 23 і ст. 40 Бюджетного Кодексу України щодо встановлення бюджетних призначень виключно законом про державний бюджет.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх