Колонки Олег Тітамир
  1203  0

Чи доцільно продовжувати тиск на ФОПів

Необхідно почати детінізацію з великого олігархічного бізнесу, з ліквідації контрабандних та офшорних схем, з демонополізації стратегічних ринків і впровадження на них вільної конкуренції.

Судячи зі "свіжих" законопроектів в податковій площині, нова владна команда взяла рішучий курс на детінізацію економіки і боротьбу з ухилянням від податків. Втім, не всі такі ініціативи сприймаються в українському суспільстві однозначно. А надто – ті, що стосуються малого й середнього бізнесу. Насамперед, йдеться про два законопроекти -- № 1073 та № 1053-1, прийняті ВР у першому читанні 10 вересня ц. р.

Нагадаємо стисло фабулу документів "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг".

По-перше, всі підприємці фізичні особи-підприємці 2-4 груп зобов’язані до 1 січня 2021 року встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО) – касові апарати або спеціальний додаток для смартфона.

По-друге, для дев’яти категорій ФОП (торгівля, громадське харчування, сфера послуг та ін.) ці правила мають запрацювати вже з дати набуття законом чинності (через 6 місяців після дати його публікації).

По-третє, під дію цієї норми не потрапляють суб’єкти підприємницької діяльності 1 групи з річним оборотом до 1 мільйона гривень (окрім тих, хто працює в сфері торгівлі; для них строк адаптації – до 1 січня 2021 р.), а також – ті, котрі належать до ІТ-сфери.

По-четверте, за продаж товару без проведення розрахункової операції підприємець повинен бути заплатити штраф у розмірі 150% від вартості товару, а за повторне порушення – 250%.

І по-п’яте (що найцікавіше), встановлюється мотивація для споживача інформувати податкові органи про факт продажу товару без чеку або за фальшивим фіскальним документом – за виявлене порушення покупець отримає "кешбек" у розмірі 100% вартості товару.

Захист споживача чи фіскальний тиск на бізнес?

Звісна річ, влада має більш, аніж достатній набір аргументів "за", аби мотивувати жорсткий регуляторний натиск на малий і середній бізнес (МСБ).

Насамперед, необхідно наповнювати вічно-дефіцитний держбюджет – а хіба можна це успішно виконати, якщо 40% економіки перебуває в тіні? Тим паче, що в наступному році потрібно виплатити 422 млрд грн. держборгу за зовнішніми кредитами, а це – 40% дохідної частини бюджету!

І за які кошти, наприклад, покривати 173 млрд грн дефіциту Пенсійного фонду? А ще ж – соціальні виплати, житлово-комунальні субсидії, медицина, освіта, дороги і т д.

До речі, найбільші видатки у держбюджеті-2020 плануються саме на здійснення повноважень Міністерства соціальної політики – аж 292 млрд грн. Де брати ці кошти?

Водночас, саме завдяки фіктивним СПД масово оптимізує податки великий бізнес, передовсім рітейлові мережі. Через ФОПи занижуються обороти великих підприємств на 60 млрд грн., через що держбюджет щорічно втрачає до 2,5 млрд грн. І хто буде сперечатися з тим, що потрібно припинити цю податкову "оптимізацію", встановивши чесні "правила гри" для всіх?

І нібито й не біда, що разом з водою буде виплеснуто дитину – зате ті ФОПи, які залишаться, перебуватимуть під повним фіскальним контролем держави.

До того ж, податкові зміни щодо РРО переважно мотивуються захистом прав споживачів. Адже, маючи фіскальний чек, набагато легше захистити свої права – і скаргу до Укпродспоживслужби можна безперешкодно подати, та й у суді цей папірець стане достатнім доказом.

Звідси – набагато вищі шанси отримати матеріальну й моральну компенсацію від несумлінного підприємця.

Паралельно, ідеологи податкових змін планують впровадити безпрецедентне як для України "ноу-хау". Споживач, котрий повідомить податківців про факт невидачі чека підприємцем, отримає "кешбек" у розмірі 100% від ціни товару, чи послуги. Суспільна мораль цієї новації така: "Здаси ФОПа, отримаєш приз".

Втім, існують аж надто вагомі аргументи "проти" податково-касових законопроектів, котрі набагато переважають усі вищеназвані "плюси".

По-перше, дані законопроекти аж ніяк не можна назвати ліберальними. Вони геть не сприятимуть зниженню адміністративного тиску на бізнес (що є однією з передвиборчих обіцянок нової влади).

Якраз навпаки: йдеться лише про посилення фіскального тиску. Замість "менше держави", МСБ отримає карколомні штрафи від фіскалів за найменші помилки у податковій звітності, яка так і залишилася вкрай громіздкою.

От кому, наприклад потрібно, щоб підприємці роздруковували всі чеки й зберігати їх у себе? Але за новим законом вони зобов’язані!

До того ж, штрафи за невикористання розрахункової книжки виростуть з нинішніх 12 до 50 неоподатковуваних податком мінімумів. Воістину, в руслі "держави в смартфоні"!

А штрафні санкції за те, що не надрукована контрольна стрічка, або не створено в електронній формі аналогічних даних зростуть у п’ять разів – з 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів.

Якщо ж не буде вказано найменування товарів за кодами доведеться заплатити ті ж 50 неоподатковуваних мінімумів замість нинішніх п’яти.

Як на мене, існують доволі значні сумніви в тому, що завдяки жорсткому податковому тиску влада ліквідує використання СПД-фізосіб великими торговельними мережами.

Проте, така фіскалізація точно вдарить по чесних підприємцях і змусить багатьох замислитися щодо закриття бізнесу.

До речі, ідеологи фіскальних законів чомусь геть забули про те, що беззаперечною перевагою ФОП є можливість роботи з готівкою і спрощена до мінімуму звітність.

По-друге, не відповідають дійсності твердження низки експертів про те, що, мовляв, впровадження РРО не вдарить по кишені СПД-фізосіб. Мовляв, замість дорогих касових апаратів вони зможуть використовувати якийсь додаток до смартфону. Але ж його наразі не існує!

Насправді ж, попри розмови про тотальну діджиталізацію, нібито збираються запропонувати підприємцям новітній РРО від маловідомої компанії, яка є новоспеченим монополістом на цьому ринку.

Та й роз’яснення від ДФС щодо технологічної новації – наразі відсутні. Ну і щодо ціни питання для ФОПів.

У Державній регуляторній службі підрахували, що загалом додаткові витрати малого бізнесу на обов'язкове запровадження РРО - незалежно від виду діяльності та обсягів доходів - перевищать 11 млрд грн.

А внаслідок збільшення кількості перевірок і посилення штрафів легальному бізнесу в наступному році доведеться сплатити ще додаткових 2,6 млрд грн.

До того ж, ця цифра зросте в рази – через введення "інституту доносів" на підприємців, оскільки податкове сексотство держава стимулюватиме матеріально. Чи не є це відлунням сумнозвісних сталінських часів?

По-третє, щорічні втрати держбюджету від оптимізації податків за допомогою ФОПів у 2,5 млрд грн здаються великими лише тоді, якщо не звертати увагу на інші групи ризику.

Так, за даними Інституту соціально-економічної трансформації, бюджет держави втрачає на "сірому імпорті" й контрабанді до 93 млрд грн, на "зарплатах в конвертах" до 74 млрд грн, на офшорних схемах – до 36 млрд грн.

Тобто, втрати від ФОПів в рази менші за збитки держбюджету від інших, "глобальних" схем.

До того ж рівень ухилення від податків за допомогою фіктивних СПД-фізосіб складає менше, ніж 1% від запланованих доходів зведеного бюджету на 2019 рік.

Тож, може варто все ж таки почати з ліквідації карколомних олігархічних оборудок, аніж із "боротьби з вітряками"?

Тим паче, що ймовірні наслідки від "закручування гайок" ФОПам – це перехід малого бізнесу в глибоку "тінь", закриття 150 тисяч легальних робочих місць, а отже – стрімке підвищення безробіття. Як мінімум.

І, по-четверте, питома частка малих підприємств в українському бізнесі, за даними Держстату, надзвичайно велика – 95,4%.

При цьому, доля середніх підприємств – 4,5%, а великих – лише 0,1%. При цьому, малий бізнес генерує всього-на-всього 16% ВВП.

Водночас, в країнах ЄС, США та Японії, малі та середні підприємства складають близько половини загальної кількості зайнятих, а їхня частка у ВВП -- більше 50%.

Різниця з української ситуацією – величезна! Проте, чи варто цьому дивуватися, якщо наша держава посіла 134-е місце в минулорічному всесвітньому Рейтингу економічних свобод?

Водночас, вищезгадані держави стабільно перебувають у першій двадцятці. Що ж, давайте впроваджувати законопроекти №1073 та №1053-1, і далі притлумлюючи МСБ, аби ще міцніше закріпитися на позиції світового економічного аутсайдера.

Малий бізнес: а може варто підтримати?

Мало хто помітив, що означені фіскальні документи щодо касових апаратів і "кешбеку" споживачеві є таким собі "копіпастом" законопроектів часу правління екс-президента Петра Порошенка.

Йдеться про законодавчі ініціативи кінця 2017 року: №6757 авторства кількох провладних депутатів під назвою "Про створення умов для детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" (яким так само пропонувалося стимулювати покупця-інформатора "кешбеком") та №7142, який розширював категорії ФОПів, зобов’язаних використовувати касові апарати.

Тож, нині можна побачити пряму спадкоємність влади у проштовхуванні контраверсійних податкових норм. Але ж так тишком-нишком можна дійти і до "азаровщини" релізу 2010-го, коли тодішні сатрапи часів Януковича мали намір взагалі виключити СПД-фізичних осіб з Податкового кодексу, знищивши їх як клас.

Щоб цього не сталося, новій владі таки слід повернутися до питомого лібертаріанства і підтримати, як мінімум, наступні позиції щодо МСБ:

-- необхідно почати детінізацію з великого олігархічного бізнесу, з ліквідації контрабандних та офшорних схем, з демонополізації стратегічних ринків і впровадження на них вільної конкуренції. Саме за цих умов малий та середній бізнес почнуть довіряти владі, приймаючи чесні "правила гри" і поступово переходячи до діяльності "по-білому";

-- на перехідному етапі у кілька років варто обмежитися фіскалізацією для підприємців лише тих ризикових галузей, які є "лідерами" в тіньових оборудках;

-- потрібно відмовитися від практики доносів на малих підприємців, а надто -- від силового впровадження касово-розрахункових апаратів. Натомість, варто мотивувати підприємців щодо добровільного використання РРО – наприклад, пільговими кредитами у державних банках, або частковою оплатою за державний кошт медичної або іншої страховки тощо;

-- можливо, слід запозичити досвід Грузії, де провели успішну податкову реформу. Відповідно до неї, дрібними підприємцями можуть зареєструватися особи, річні доходи яких не перевищують еквівалент 200 тисяч доларів. Водночас, податкова ставка становить 1% податку на оборот лише в кінці місяця.

Паралельно, в Україні слід поетапно і притомно знижувати податки для компаній на загальній системі (сьогодні фіскальне навантаження на них становить майже 42% від чистого прибутку, що є неприпустимим!).

До речі, якщо в розумних межах зменшити єдиний соціальний внесок і податок на доходи з фізичних осіб, тоді і зарплата вийде з "тіні". Не зайвим буде також придивитися до досвіду США, де всі "зарплатні" стягнення до бюджету громадяни платять самостійно.

Завдяки такому порядку українським працівникам може бути прищеплено розуміння, що це - саме їхні податки. І тоді більшість наших громадян усвідомлюватиме власну відповідальність за стан справ у державі.

Звісна річ, має бути максимально спрощені адміністрування, звітність і система оплати цих податків – якраз у форматі "держави в смартфоні";

- І, нарешті, необхідно розробити новий Податковий кодекс (обов’язково -- за участю бізнесу та експертного середовища), який би стимулював розвиток малого підприємництва та інвестиції в українську економіку, а не навпаки.

До проведення глибокої податкової реформи потрібно накласти мораторій на будь-які фіскальні зміни чинних "правил гри".

  1. P. S. Коли цей матеріал готувався до друку, зі ЗМІ стало відомо, що владні законодавці таки вирішили пом’якшити контраверсійні норми законопроекту №1073, -- вочевидь, після негативної реакції бізнес-середовища та з боку громадської експертизи (в тому числі – й за участю нашої Асоціації захисту споживачів).

Так, поправки до другого читання нібито передбачатимуть відстрочку введення реєстраторів розрахункових операцій з 2020 року на 2021 рік і підвищення річного ліміту доходу для другої групи платників єдиного податку з нинішніх 1,5 мільйона гривень до 2,5 мільйона гривень.

Втім, ймовірні негативні наслідки стосовно ФОПів лише відстрочуються у часі. Водночас, дух "азаровщини", на жаль, нікуди не зникає.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх