Колонки Володимир Кістіон
  675  0

Осінні виклики нового уряду

Напередодні осені Україна отримає новий Кабінет міністрів. В часі збігаються політичні зміни в ключових секторах держави та економіки і традиційні "осінні" виклики – підготовка до зими, прийняття бюджету, завершення дорожнього ремонту тощо.

Фото: kmu.gov.ua

Останні три роки Україна вчасно отримувала Державний бюджет на наступний рік, що давало змогу економіці працювати стабільно і прогнозовано.

Три роки ми зимували в теплі, враховуючи "вугільну блокаду" на Донбасі та штучно створені "газові кризи".

Уряд Гройсмана заклав міцний фундамент для ремонту українських доріг – починали з 17 млрд грн, у 2019 році в модернізацію дорожнього господарства вклали 53 млрд грн, на наступний рік запланували 70 млрд грн. 5% коштів Дорожнього фонду, починаючи з 2018 року, йде на безпеку на дорогах.

Чи все вдалося реалізувати із запланованої у 2016 році Програми діяльності Уряду? Не все. І на це є багато об’єктивних причин. Але більшість задекларованих нами цілей виконано.

Вони дали непоганий результат для росту економіки та іміджу держави в очах міжнародної інвестиційної спільноти. Тому нам би дуже хотілося, щоб розпочаті зміни продовжилися. Але, як то кажуть в народі, "курчат по осені рахують".

ДешевШий газ – видобувати більше, ніж імпортувати

Уряд Гройсмана знайшов рішення і змусив НАК "Нафтогаз України" продавати населенню газ дешевше. Третій місяць поспіль блакитне паливо для українців дешевшає. Уряд домігся зниження ціни на 25%.

Правда ці рішення наразі оскаржуються монополістом у суді і через це є ризик здорожчання газу. Але маю надію на державницьку позицію енергетичного блоку нового Уряду як у цьому питання, так і в питанні збільшення видобутку українського газу.

Програма газовидобутку провалена. І це персональна відповідальність менеджменту "Нафтогазу".

Обсяги недовидобутку газу за 2018 рік складають 1 млрд куб. м. Це при фактичній рентабельності "Укргазвидобування" близько 250%.

Україна здатна забезпечувати себе власним газом і в середньостроковій перспективі з імпортера газу перетворитися в його експортера.

Наразі ми перебуваємо на третьому місці в Європі за обсягами розвіданих запасів газу після Норвегії та Нідерландів. Доведених запасів в Україні – 930 млрд кубометрів.

Енергетична незалежність була пріоритетом нашого Уряду. Ми зруйнували закритий клуб в енергетичній сфері – видача спецдозволів на користування українськими надрами тепер відбувається он-лайн.

Завдяки лише першим двом аукціонам державний бюджет поповнився на понад 233 млн грн – у прозорий, зрозумілий для інвестора спосіб.

Маємо надію, що Україна й надалі триматиме курс на досягнення своєї енергетичної незалежності.

Анбандлінг – МГУ має отримати довгостроковий договір на транзит газу

Відокремлення діяльності з транспортування та зберігання природного газу є вимогою третього Енергетичного пакету ЄС, який Україна зобов’язалася виконати у рамках своїх євроінтеграційних зобов’язань.

Три роки ми боремося за це з монополістом, який вперто відмовляється виконувати закони та шукає все нові і нові виправдання чому цього неможливо зробити, або як можливо, але у інший, не прописаний в урядовій постанові спосіб.

Ми втратили купу часу, до закінчення діючого транзитного контракту залишилося три місяці. Європа була готова підставити своє плече – сприяти залученню міжнародного партнера до нового оператора газотранспортної системи ПАТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ).

Компанія має незалежну Наглядову раду – фахових знавців енергетики з Європи. Але Нафтогаз відмовляється виконувати рішення Уряду і нав’язує свій варіант анбандлінгу, який насправді означає лише цементування монополії.

Для того, щоб забезпечити продовження транзиту і зберегти українську ГТС, нам потрібна потужна підтримка в переговорах з Російською Федерацією.

Наш план полягав у перенесенні точки купівлі російського газу на схід України, щоб дало змогу європейським трейдерам викуповувати за тарифною моделлю вхід-вихід потужність ГТС на рівні 90-110 млрд.м3 в рік.

Цілі такого задуму вигідні для України. Це гарантування гнучкого транзиту газу в ЄС в оптимальних обсягах (90-110 млрд куб. м в рік), забезпечення разом з партнером з ЄС чи США найдешевшого з існуючих маршрутів транспортування газу та створення на базі інфраструктури української ГТС та ПСГ міжнародного газового хабу.

Враховуючи липневе рішення експертної групи РНБО з безпеки в газовій сфері підтримати урядовий варіант анбандлінгу маю надію на те, що крапку в цьому питанні буде врешті-решт поставлено. МГУ до роботи повністю готове.

Ринок електроенергії – реформа, яка дала позитивний сигнал світу

Наймасштабніша реформа з часів української незалежності, яка сприятиме інтеграції української енергосистеми до транс’європейських електричних мереж.

Це забезпечить Україні можливість нарощувати обсяги виробництва електричної енергії та вільно торгувати електричною енергією – в перспективі і на європейському ринку.

Ринок запрацював і це позитивно оцінили наші європейські партнери. Україна продемонструвала всьому світові здатність реалізувати надскладні реформи, на які в країнах Європейського союзу йшло понад 5 років.

Тому будь-які спроби "згорнути" реформу будуть негативно сприйняті міжнародним енергетичним співтовариством.

І завдання нового парламенту пильнувати за тим, щоб зміни до закону, а вони скоріш за все будуть, не погіршили імідж української енергетики.

Вугільна реформа – галузі потрібні серйозні інвестиції

Зима 2017 року. Вугільна блокада Донбасу. Це був перший серйозний виклик для нашого Уряду. На той час половина українських теплоелектростанцій працювали на антрациті, поставки якого були заблоковані.

Ми оперативно задіяли заходи, які дали змогу вполовину скорити використання дорого антрациту, який видобувається на непідконтрольній території України. Сьогодні вже 75% теплоелектростанцій України переведено на газову групу. Це колосальна робота, яка убезпечує країну від зовнішнього впливу.

Ми затвердили Концепцію реформування вугільної галузі країни до 2020 року. Це спільне профспілками гірників та шахтарів бачення реформування вугільної промисловості.

У Концепції йдеться про те, щоб 33 державні шахти передати у новостворене державне підприємство – "Національну вугільну компанію", яке має визначитися, які шахти перспективні, в які треба вкладати фінансовий ресурс для їх модернізації.

Вперше з 2014 року, Уряд на модернізацію вуглевидобувних підприємств спрямував 401 мільйон гривень.

За рахунок цих коштів були введені нові лави на трьох державних шахтах і видобуто на 1 млн тонн вугілля більше, ніж в минулому 2017 році. У 2019 році на продовження розпочатих змін Уряд виділив 1 млрд грн.

Дороги – будівництво має продовжитися, фінансування повинно зростати

40 років дорогам не приділялося належної уваги, за винятком Євро2012. Коли ми зібрали першу інфраструктурну нараду у 2016 році, стан дорожньої галузі мало в кого з присутніх вселяв оптимізм. Але масштаб проблем нас не злякав.

Ми напрацювали чіткий план дій і вже ближче до осені в Україні почали ремонтуватися дороги. Сьогодні маємо вже відремонтованих більш ніж 7 тис. кілометрів.

В масштабах країни, і беручи до уваги, що ніхто раніше цьому питанню не приділяв уваги, звісно це мало!

Але це тільки початок. Уряд Гройсмана заклав міцний фундамент для будівництва доріг в подальшому. Якщо стале фінансування збережеться і ремонт доріг буде в пріоритетах нового Уряду, вже за кілька років в Україні будуть якісні дороги.

Реформа корпоративного управління енергетичних та інфраструктурних держкомпаній

Незалежні Наглядові ради сформовані на майже усіх державних підприємствах енергетичного сектору та інфраструктурної галузі.

"Укрзалізниця", "Укренерго", "Укрпошта", "Адміністрація морських портів України", Міжнародний аеропорт "Бориспіль", "Магістральні газопроводи України", "Нафтогаз", "Укргідроенерго" мають фахових незалежних директорів.

Прогрес в реформуванні корпоративного управління у секторі підприємств державної форми власності в Україні відзначила Організація економічного співробітництва та розвитку. Послідовність урядової політики в цьому питання дуже важлива.

Охматдит – лікарня має відкритися повноцінно у 2020 році

Мені випала надзвичайно велика честь – опікуватися добудовою дитячої лікарні Охматдит. Це був довгобуд, який ніхто не міг зрушити з місця. А ми взялися і зробили.

З квітня 2018 року перший пусковий комплекс лікарні приймає важкохворих дітей.

У відділені променевої терапії уже проліковано більш ніж пів сотні маленьких пацієнтів, проведено більше двох тисяч досліджень у відділені променевої діагностики та терапії, більше 5 трьох тисяч УЗ-досліджень.

Центр служби крові прийняв більше трьох тисяч донорів крові та донорів тромбоконцентрату.

У першому кварталі цього року запрацювало відділення радіоізотопної діагностики, де завдяки унікальній трьохмодальній системі ОФЕКТ-ПЕТ-КТ виявляються онкозахворювання на ранніх стадіях.

Наразі завершуємо будівництво блоків А і Б другого пускового комплексу столичного Охмадиту – це біля 23 тис. квадратних метрів.

До кінця року мають бути добудувані блоки В і Г, облаштувано пансіонат для батьків, діти яких важко хворі.

Відкриття нових сучасних відділень дасть можливість в 4 рази збільшити кількість процедур трансплантації кісткового мозку та запровадити метод "ТКМ" від неродинного донора.

Саме такі процедури сьогодні є вкрай необхідними для України, адже операції подібного типу можливі наразі лише за кордоном.

Розраховую, що будівництво не буде заморожено з приходом нового Уряду. Нехай краще діти не хворіють, але Україна має мати сучасний Охматдит.

У бюджеті на 2020 рік має бути також відображена і добудова Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" у Києві.

Будівництво необхідно завершити. Меморіал має стати свідченням відновлення історичної справедливості щодо мільйонів невинно загиблих.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх