Колонки Олександр Писаренко
  1203  0

Як оскаржити наказ про позапланову податкову перевірку

Що приймається до уваги при оскарженні правомірності наказу.

Підстави для призначення позапланової податкової перевірки визначаються у пункті 78.1 Податкового кодексу України. Позапланова перевірка призначається наказом податкового органу.

Наказ є незаконним, якщо в ньому не зазначено чи зазначено іншу, крім визначених п. 78.1 ПКУ, підстав для призначення позапланової перевірки.

Наказ та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направляються на адресу платника рекомендованим листом.

При оскарженні правомірності наказу приймається до уваги наступне.

За ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За п.п. 20.1.4, п. 75.1 ПКУ контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, зокрема:

- камеральні;

- документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні);

- фактичні перевірки.

Документальною вважається податкова перевірка, предметом якої є:

- своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку фіскальним органом документів та податкової інформації, у т.ч. за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу.

ПОЗАПЛАНОВА ПОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА ПРОВОДИТЬСЯ ВИКЛЮЧНО ЗА ПІДСТАВ ТА В ПОРЯДКУ, ВИЗНАЧЕНИХ СТАТТЕЮ 78 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ.

Якщо перевірку за наказом ДПІ призначено з посиланням на конкретну підставу, визначену в конкретному підпункті статті 78 ПКУ, але із змісту наказу вбачається, що її призначено з іншого (навіть співзвучного) питання, то це свідчить про відсутність визначеної в законі підстави для проведення позапланової перевірки.

Посилання податкового органу лише на окремий підпункт статті 78 ПКУ не є достатнім для того, щоб чітко ідентифікувати передбачену законом підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Верховний Суд в постанові №0440/5193/18 від 27 березня 2019 року зазначив, що при наявності описаних обставин наказ про проведення перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

За ст.ст. 78, 79 ПКУ платник податків може оспорити в суді рішення податкового органу про призначення перевірки, не погодившись з ним.

Скасування наказу ДПІ про проведення перевірки здійснюється судом за адміністративним позовом.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ ШЛЯХОМ ЗУПИНЕННЯ ДІЇ ОСКАРЖУВАНОГО НАКАЗУ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВІРКИ

При зверненні до суду платник податків має право подати клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу ДПІ до набрання законної сили судовим рішенням.

Забезпечення позову обґрунтовується відсутністю можливості платника податків реалізувати недопуск податківців до проведення позапланової перевірки (на відміну від наявності такої можливості при плановій перевірці), через що неможливо в таких обставинах реалізувати захист інтересів платника, зокрема на висловлення незгоди із правомірністю оскаржуваного наказу.

За своїм змістом порядок проведення позапланової невиїзної документальної перевірки об’єктивно не передбачає для платника можливості недопуску перевіряючих.

Відтак виникає необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, бо іншого варіанту забезпечення дотримання прав та інтересів платника податків до прийняття судом рішення по суті спору законом не передбачено.

Якщо допустити, що на підставі оскаржуваного наказу буде проведена перевірка, та захист прав позивача стане неможливим. Через це, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

За ст. 150 КАСУ забезпечення адміністративного позову допускається як до його пред'явлення, так і на будь-якій стадії судового розгляду, коли:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом статей 78, 79 ПКУ платник податків має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки та оспорити його в суді.

Верховний Суд в постанові №0440/5193/18 зазначає, що проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку.

За таких обставин задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу до ухвалення рішення в адміністративній справі відповідає предмету позову, є співмірним з позовними вимогами та не перешкоджає податковому органу здійснювати його функції та повноваження.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх