Колонки Олена Кравченко
  440  0

5 пріоритетів для реформи сфери управління відходами

Місяць тому Кабінет міністрів України затвердив Національний план управління відходами до 2030 року. Незабаром має бути розроблено й ухвалено цілий пакет документів. Що ж це за документи?

Фото: ldaily.ua

Місяць тому Кабінет міністрів України затвердив Національний план управління відходами до 2030 року.

Документ, безперечно, потрібний та довгоочікуваний. Він передбачає низку заходів, які мають на меті системно вирішити проблему поводження з відходами в Україні.

Згідно з Планом незабаром має бути розроблено й ухвалено цілий пакет документів, зокрема, про:

  • ахоронення відходів, встановлення механізму фінансових гарантій, що надаються операторами полігонів різних категорій, запровадження та використання економічних інструментів для стимулювання створення об’єктів інфраструктури з оброблення відходів, управління відходами видобувної промисловості тощо - у річний строк після прийняття закону про управління відходами та утворення центрального органу виконавчої влади з питань управління відходами;
  • небезпечні відходи, відпрацьовані нафтопродукти, відходи упаковки, відходи електричного та електронного обладнання, батарейки, батареї і акумулятори - у шестимісячний строк після прийняття закону про управління відходами та утворення центрального органу виконавчої влади з питань управління відходами.

План суперечить Стратегії

Однак експерти звертаються увагу на той факт, що Національний план управління відходами до 2030 року суперечить Національній стратегії управління відходами до 2030 року.

Згідно зі строками, які прописані в Стратегії, на першому етапі її реалізації (упродовж 2017-2018 років) передбачалося розробка законопроектів:

  • про відходи та вторинні ресурси;
  • про захоронення відходів;
  • про управління відходами видобувної промисловості;
  • про побутові відходи;
  • про відходи упаковки; про відпрацьовані нафтопродукти;
  • про зняті з експлуатації транспортні засоби;
  • про батарейки, батареї та акумулятори;
  • про відходи електронного та електричного обладнання та інших.

Однак Міністерство екології та природних ресурсів України за цей час напрацювало лише проект Закону України "Про управління відходами".

Більше того, цей документ, запропонованій для громадського обговорення законопроект, як видно не повною мірою узгоджується з Рамковою директивою про відходи 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року.

Законопроект не підтримує ні значна частина громадськості, ні українські та іноземні експерти. Причина проста: він не встановлює чітких механізмів реалізації прав та обов’язків учасників суспільних відносин.

Натомість він переважно зосереджений на дозвільно-ліцензійній системі та планам управління відходами. Тому проект потрібно доопрацьовувати!

Якщо аналізувати Національний план й порівнювати його зі Стратегією, то очевидним є відтермінування на більш пізні строки розробка та ухвалення законопроектів.

Це все затягнеться на роки, якщо враховувати факт відсутності у ВР зареєстрованого проекту про управління відходами.

Можна передбачити, що інші законопроекти будуть подані до парламенту не раніше 3 років від сьогоднішнього дня й процедура прийняття забере ще 1- 2 роки. Чи можна тривалий час залишати цю сферу без реформ? Ні!

Що буде з регіональними планами управління відходами

Абсолютно неправильною є позиція щодо невключення розділу про управління побутовими відходами в рамковий закон про управління відходами.

Адже неврегульованість протягом значного періоду цього питання законсервує проблему та не призведе до припливу інвестицій добросовісних суб’єктів господарювання.

Також не відбудеться розвиток об’єктів інфраструктури з оброблення відходів, не підвищиться рівень повторного використання та рециклінгу побутових відходів. Навпаки, існування прогалини в таких відносинах спричинить безлад та бездіяльність.

Викликає подив той факт, що без законодавчого врегулювання та реформування сфери управління побутовими відходами, планується розроблення регіональних планів управління відходами, оскільки значна частина таких планів стосуватиметься саме цього виду відходів.

Відсутність законодавчого врегулювання цієї сфери, визначення відповідальних осіб, механізмів взаємодії між учасниками відносин у сфері управління відходами, відсутність відповідальності за порушення законодавства у сфері побутових відходів призведе до неналежного розроблення та у підсумку – до невиконання таких планів.

Альтернатива зволіканню

Експерти-учасники групи РПР-довкілля заперечують щодо відтермінування строків підготовки й внесення законопроектів про відходи електричного та електронного обладнання та про батарейки, батареї і акумулятори.

Ці законопроекти вже розроблені згідно з європейським проектом Twinning "Впровадження системи управління відходами електричного та електронного обладнання в Україні" за участі ЕПЛ і зволікати з їхнім розглядом та прийняттям немає сенсу.

Законопроекти сферою свого регулювання не суперечать рамковому закону про управління відходами, втім потребуватимуть доопрацювання на основі доопрацьованого рамкового проекту закону про управління відходами.

Важливим кроком у реформування сфери управління відходами є запровадження розширеної відповідальності виробника щодо відходів упаковки.

Такий законопроект має базуватися на положеннях Директиви 94/62/ЄС від 20 грудня 1994 року про упаковку та відходи упаковки.

Реалізація такого підходу призведе до зменшення фінансового навантаження на органи місцевого самоврядування та фінансово незахищених верств населення, натомість забезпечить соціальну справедливість та впровадить принцип "забруднювач платить".

Оскільки ціна оброблення відходів упаковки, електронного та електричного обладнання, відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів включатиметься у вартість такої продукції, тож оплачувати оброблення таких відходів будуть лише споживачі продукції, а не всі громадяни порівну.

Прийняття пакету законопроектів визначить цільові показники з відновлення відходів від відповідної продукції, а у подальшому дозволить належним чином управляти усіма потоками відходів.

Насамперед йдеться про такі потоки: відходи упаковки, електричного та електронного обладнання, батарейок та акумуляторів.

Вони є кількісними та мають бути відображені в регіональних планах управління відходами, а за відсутності відповідного законодавства, за ці потоки відходів мають платити споживачі послуг з вивезення відходів.

Неприйняття протягом тривалого часу законопроектів, які забезпечать введення фінансових механізмів щодо окремих потоків управління відходами, не запровадження принципу "забруднювач платить" призведе до того, що пропонуватимуться інші, не зовсім європейські фінансові механізми, такі як "зелений тариф" на спалення відходів тощо.

5 першочергових кроків

Для реформування сфери управління відходами, на погляд експертів групи "Охорона довкілля" Реанімаційного Пакету Реформ, насамперед потрібно визначитися зі строками та першочерговими пріоритетами. Ми закликаємо Мінприроди й Мінрегіон:

  • доопрацювати законопроект про управління відходами, із врахуванням положень Директиви ЄС про відходи, із урахуванням пропозиції громадськості та експертного середовища та подати його до Верховної Ради України;
  • у найкоротший термін забезпечити законодавче регулювання питань пов’язаних з управлінням побутовими відходами відповідно до нових підходів, які запроваджуватимуться рамковим законом про управління відходами;
  • доопрацювати та подати до Верховної Ради України законопроекти про відходи електричного та електронного обладнання, про батарейки, батареї і акумулятори за умови його узгодження із рамковим законом про управління відходами;
  • прискорити розробку та оприлюднення для громадського обговорення інших законопроектів в сфері відходів, що передбачені Стратегією управління відходами, а також необхідних підзаконних актів.
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх