Колонки Олексій Шевченко
  398  0

Які проблеми вирішує новий антирейдерський законопроект

Згідно з офіційною статистикою ГПУ, хвиля рейдерських захоплень в Україні суттєво зросла з 2014 року, відколи правоохоронці зафіксували понад 1700 випадків незаконного заволодіння майном.

Нестабільне інституційне середовище, значно погіршене воєнними діями та гібридною агресією проти України, стало каталізатором багатьох негативних явищ у вітчизняній економіці. Одне з чільних місць у списку таких негараздів займає проблема рейдерства.

Найбільш вразливим для рейдерства регіоном є Київ та Київська область, де протягом останніх п’яти років відбулося більше 500 рейдерських атак.

Зокрема, на Київщині розповсюдженим є аграрне рейдерство, коли зловмисники відбирають майно фермерських господарств, урожай та землі.

Очевидно, сучасне рейдерство вже не зводиться до банального рекету, засилля якого країна пережила у 90-х роках.

Адже фізичне заволодіння чужою власністю – лише один з етапів рейдерських дій, якому передує псевдоправова легітимація, тобто фальсифіковане юридичне обгрунтування злочинної активності.

У юридичному аспекті проблеми важлива роль належить державним реєстрам та суб’єктам, які здійснюють реєстраційні дії.

Спочатку рейдери підроблюють документи на право власності, рішення судів, після чого реєстратори, свідомо порушуючи закон, вносять потрібні зміни до реєстрів.

А оскільки для ідентифікації власника нерухомого майна вказана у реєстрі інформація має вирішальне значення, в рейдера з’являються правові підстави для фактичного захоплення матеріальних активів.

Ще більше ситуація ускладнилася з початком децентралізації влади, завдяки чому на зміну одній Державній реєстраційній службі прийшли близько 10 тис. фактично ніким неконтрольованих реєстраторів – працівників сільських і селищних рад, співробітників районних державних адміністрацій та комунальних підприємств.

Відповідно зросли і обсяги зловживань у цій сфері. Приміром, на даний момент за різні порушення доступ до реєстрів анульовано або тимчасово обмежено для 260 нотаріусів і державних реєстраторів.

Водночас, разом із передачею реєстраційних повноважень на місця, Мін’юст посилив інституційні механізми контролю за їх реалізацією.

Так, у 2016 році було створено Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, завдяки якій багатьом іноземним інвесторам та українським підприємствам вдалося повернути корпоративні права.

У минулому році в усіх регіонах країни запрацювали антирейдерські штаби за участю місцевих органів влади і правоохоронців, які оперативно реагують на випадки рейдерства у кожній області.

Крім того, вагомі зміни відбулися на законодавчому рівні, зокрема для несумлінних реєстраторів і нотаріусів запроваджено кримінальну відповідальність, між реєстрами започатковано автоматизований обмін, а реєстраторам заборонено вчинювати реєстраційні дії за межами конкретного регіону.

Все це значно ускладнило рейдерам роботу, однак не зупинило їхнє надприбуткове ремесло. Те ж саме стосується і порушень з боку реєстраторів, лідером антирейтингу серед яких є працівники комунальних підприємств, що надають реєстраційні послуги.

Таких підприємств налічується по кілька десятків у кожній області, і саме на них припадає понад 80% зафіксованих зловживань.

Грубо кажучи, це такі собі реєстратори-"смертники", які за сприяння рейдерам отримують чималу винагороду і при цьому не бояться за своє професійне майбутнє чи наслідків за порушення закону.

Виходячи з цього, Мін’юст ініціював черговий антирейдерських законопроект, одна з ключових норм якого передбачає позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії.

Понад те, державні підприємства реєструватимуть лише за наявності документів з електронним підписом, що унеможливить їхню підробку завдяки стовідсотковій ідентифікації особи.

Окрема увага в законопроекті приділена кваліфікації державних реєстраторів. Сьогодні за певні порушення реєстратор може бути тимчасово відключений від реєстру, скажімо, на 1 місяць.

По закінченню цього терміну доступ поновлюється автоматично, тобто реєстратору достатньо лише перечекати якийсь час, і на цьому його відповідальність закінчується.

Натомість пропоновані зміни передбачають направлення таких реєстраторів на обов’язкове підвищення кваліфікації та складання тестових завдань.

І йдеться не просто про покращення професійного рівня, адже провалити перевірку у 100 складних тестів і, як наслідок, втратити свідоцтво реєстратора – похмура перспектива для тих, хто не планує змінювати роботу.

Крім того, законопроект містить ряд інших важливих новацій, зокрема норми про захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи та страхування від підробки підпису, укладеному в простій письмовій формі.

У першому випадку пропонується обов’язкове встановлення особи, яка підписує договір про відчуження своєї частки у ТОВ, – через посвідчення договору у нотаріуса або за допомогою електронного підпису.

У випадку страхування від підробки підпису на договорі передбачається, що власники майна, наприклад учасники ТОВ, отримають право встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності своїх підписів під час прийняття ними важливих рішень, які стосуються діяльності фірми, укладення договорів тощо.

Встановлення такої вимоги є добровільним, а відомості про неї будуть внесені до Єдиного реєстру юросіб. Тож якщо підприємець вирішить застрахувати себе у такий спосіб, підробити його підпис буде практично неможливо.

Загалом до вказаного антирейдерського законопроекту включено також комплекс нововведень, які безпосередньо не стосуються боротьби з рейдерством, але спрямовані на покращення інституційних можливостей для бізнесу та громадян.

Наприклад, документ закріплює скасування плати для приватних нотаріусів у розмірі не менше 1% від суми договору – норми, яка є очевидним рудиментом адміністративної зарегульованості ринкових процесів.

Завдяки цій нормі іноді трапляються кричущі викривлення цінових реалій, як це було, до прикладу, з продажем відомої Криворіжсталі, коли за оформлення договору нотаріус отримав більш як 200 млн гривень.

Станом на сьогодні законопроект #РейдерствоСтоп чекає на голосування у парламенті.

Водночас на його ухвалення очікує український бізнес та іноземні інвестори, для яких правова захищеність підприємницької діяльності – це актив, без якого суто економічні принади країни не мають вирішального значення.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх