Колонки В'ячеслав Черкашин
  5765  0

Як вплине на бізнес запровадження податку на виведений капітал

У наступний вівторок укранський парламент у черговий раз спробує досягти консенсусу щодо ліквідації податку на прибуток та запровадження в Україні моделі оподаткування розподіленого прибутку.


Фото: news.dtkt.ua

Мова йде про законопроект № 8557 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал".

Дискусії тривають понад три роки (аналогічний за ідеологією проект був зарєстрований у ВР України за № 3357 від 26.10.2015 року) але, на жаль, ніяк не можуть додати конструктиву та вийти на вирішальну фазу.

Спочатку, у 2015-2016 роках істеблишменту не вистачило банальної рішучості (хоча це був, на мій погляд, найкращий момент для реформи), потім з’явилися зауваження тодішнього Міністра фінансів України Наталії Яресько, що були підкріплені сумнівами експертів з МВФ.

Наразі нам говорять що всі "ЗА", хоча стурбовані потенційними втратами бюджету, але МВФ та Світовий банк проти. Лише український бізнес ніхто не спитає чого хоче він? Тому інтрига триває. Спробуємо розібратись.

Наразі в Україні існує суспільний запит на капітальний ремонт системи оподакування прибутку компаній, яка надає широкі можливості, намперед для великих транснаціональних корпорацій щодо використання транскордонних схем податкового планування з метою уникнення сплати податків.

За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в результаті схем агресивного податкового планування країни втрачають щорічно в цілому від $100 до $240 млрд податкових надходжень.

За консервативними оцінками близько 40% прибутку транснаціональних корпорацій у 2015 році було переміщено в низькоподаткові юрисдикції або офшорні зони.

Українські реалії не меньш вражаючи — за розрахунками вітчизняних експертів обсяги транскордонних фінансових потоків українського походження з ознаками переміщення прибутку оцінюються у $14-16 млрд на рік, а втрати податкових надходжень складають як мінімум 50-65 млрд грн на рік. Вражаюча статистика.

Більшість держав, не бажаючи миритися зі зменшенням податкових надходжень, поступово впроваджують в свої правові системи все більш складні інструменти боротьби з уникненням від оподаткування за допомогою офшорних зон і податкових гаваней.

Так, країни-члени ЄС вже декілька років мають альтернативу під назвою єдина консолідована податкова база для корпоративного податку (так званий CCCTB), впровадження якого вже більше двох років блокуються і забовтується урядами і парламентарями Великобританії, Ірландії, Нідерландів, Мальти та Люксембурга.

Одночасно, у світі існує більш глобальні спроби виправити зламану податкову систему План дій ОЕСР/G20 BEPS та американський Закон про оподаткування іноземних рахунків (FATCA), до яких, поки що, на папірцях Україна приєдналась у 2016-2017 роках (нічого крім підписанняугод не змінилося).

Але, слід зазначити, що вказані ініціативи є занадто перевантаженими та містять технічно складні процедури, включаючи тягар доведення позиції в судах і переговорах (юридичних спорах) з урядами інших країн.

Це ставить менш забезпечені ресурсами держави (наприклад, Україну) в невигідне становище. Так, План дій BEPS сумарно становить близько 2,5 тисяч сторінок, що навряд чи зробить життя українських платників податків простішим.

Наша економічна відсталість та слабкість спонукає шукати інші, менш коштовні, але не менш дієві рішення. Прикладом стала Естонія, яка перша у світі скасувала використання у якості об'єкту оподаткування бухгалтерського прибутку і перейшла у 2004 році до оподаткування розподіленого прибутку.

Чого досягла ця країна? Естонія – п’ятий рік поспіль оголошується найбільш конкурентоспроможною в Організації економічного співробітництва та розвитку (International Tax Competitiveness Index-2018).

Такий успіх не в останню чергу обумовлений на оподаткуванні лише розподіленого прибутку. За прикладом Естонії, ще дві країни з пострадянського простору Грузія (2017) та Литва (2018) впровадили податок на виведений капітал.

У разі запровадження в Україні податку на виведений капітал позитивними рисами будуть:

  • перехід країни на одну з найбільш конкурентноздатних моделей оподаткування у світі;
  • більшість офшорних схем втратить економічний сенс, активи залишаться у країні та почнуть працювати;
  • призведе до спрощення умов ведення бізнесу, бо зникає необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату (відміна контролю доходів та витрат) – наразі активними платниками податку, що контролюються та перевіряються фіскальними органами, є біля 100 тис. платників, будє лише 5 тисяч – у 20 разів меньше;
  • зниження податкового та адміністративного навантаження – платежі між платниками податку на виведений капітал не котролюються, скасування авансових платежів, та, головне, податку на дивіденди;
  • втручання держави у економіку підприємств стане меньшим, зниження корупції та дискреції;
  • вплив на зростання інвестицій в економіку, поліпшення їхньої структури, стимул для іноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній – ПнВК у порівнянні із податком на прибуток є більш гнучким та комфортним для бізнесу у період кризи.

На практиці це означає:

  • бізнес сам вирішує куди, коли та скільки платити до бюджету;
  • немає необхідності оптимізувати базу оподаткування, платники зможуть показати реальний прибуток, тобто зростатиме капіталізація компаній, що збільшує можливості для отримання зовнішнього кредитування та інвестицій.

Зрозуміло, що будь-якя трансформація має, крім позитивних аспектів, ще й недоліки:

  • нові правила потребують адаптації як бізнесу, так і контролюючих органів;
  • модель дає можливість штучно обмежувати розподілення прибутку та, як наслідок, уникати оподаткування;
  • зниження доходів бюджету, за імовірними розрахунками, на рівні 25-30 млрд грн на рік. Хоча, слід зазначити, що рівень податкових надходжень до бюджету будє поновлений та, можливо, навіть збільшений в середньостроковому періоді (3-4 роки).

Підсумовуючи, переваги запровадження податку на виведений капітал є значно більшими, ніж недоліки.

Нова модель знижує рівень втручання держави у економіку, спрощує умови ведення бізнесу, консолідує ресурси за для майбутнього переоснащення та оновлення основних засобів.

Впровадження цієї моделі будує майбутній потенціал стратегічної конкурентної переваги для України, формує перспективу відновлення української економіки.

Процесс не є простим та викликає серйозний спротив частини політичної еліти та державної системи. Цим людям вдалося зупинити реформу на три роки. Не дозволимо їм цього зробити. За цією перебудовою ховається надія для всієї України.

6 листопада, о 14:00 перед Комітетом ВР України з питань податкової та митної політики (вул. Липська 3) відбудеться акція на підтримку запровадження податку на виведений капітал. Запрошую всіх небайдужих взяти участь.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх