Колонки Роман Семенуха
  551  0

Чи вистачить грошей на реформи

Висновки та прогнози зі звіту про виконання держбюджету за перше півріччя

Криза у сфері публічних фінансів країни, яку частина депутатів та експерти передбачали ще під час минулорічного бюджетного процесу, набирає обертів.

І звіт Держказначейства щодо виконання держбюджету за перше півріччя 2018 року доводить: розбалансованість державних фінансів – логічний наслідок прорахунків, побудови бюджету на нереалістичних показниках та відсутності стратегічного планування Уряду.

Наслідки не забарилися. Вже сьогодні висновок щодо наявності кризи можна зробити з таких ознак і процесів.

Це відчутний недобір доходів державного бюджету, провалена приватизація, недофінансування видатків загалом (на 9%), і в частині реформ зокрема, фактично спустошений Єдиний казначейський рахунок, на якому, станом на 1 серпня, залишилося менше 2 мільярдів гривень.

І хоча у Мінфіні зазначають, що хвилюватися не варто, мовляв, є ще валютні рахунки Державної казначейської служби України (ДКС), на яких в гривневому еквіваленті зберігається 20,9 млрд грн, спокою ці заяви не додають.

Адже основна причина такого низького рівня наповненості Єдиного казначейського рахунку – це відсутність нових запозичень, на які розраховував Уряд, на тлі необхідності сплати існуючих боргів.

Тільки цього року держава має сплатити 306 млрд гривень державного боргу: 176 млрд на погашення і 130 на їхнє обслуговування.

У першому півріччі зовнішні запозичення склали 2,7 млрд гривень, а от сплатити за зовнішнім держборгом довелося набагато більше – 23,7 млрд гривень. Це крапля в морі, адже пік виплат припадає на осінь.

Згідно з даними Центру економічної стратегії, виплата тільки відсотків за боргом складає понад 13% видатків державного бюджету, а це 3,9% від ВВП. Для порівняння, видатки на медицину становлять 3,6% від ВВП.

Важливо відзначити і зростання протягом останніх п’яти місяців негативного платіжного балансу експорту – імпорту, який сягнув понад півмільярда доларів. Висновок очевидний: якщо найближчим часом Україна не відновить співпрацю з МВФ, криза буде лише посилюватися.

Аналіз звіту Держказначейства щодо виконання бюджету 2018 за перше півріччя доводить – з виконанням головного фінансового документу країни в Уряду вже виникли проблеми, а без зовнішніх запозичень негативна тенденція посилиться. То що ж не так із державними доходами?

Запланована дохідна частина державного бюджету на рік становить 917,9 млрд гривень. З них податкові надходження – понад 724 млрд гривень, 338 млрд з яких Уряд планував отримати у першому півріччі. По факту бюджет поповнився сумою на 5 млрд меншою.

Недоотримали кошти від акцизного збору (25 млрд замість 33 запланованих), від ПДВ (відставання на 5 млрд), ввізного мита (на 1 млрд менше плану).

Понад 3,7 млрд недоотримано від рентної плати за використання природних ресурсів. Цими ресурсами, до речі, держава так і не навчилася ефективно користуватися.

Окремим урядовим гаслом цього року була "Велика приватизація". План надходжень наполеонівський – 21,3 млрд гривень. Під цей масштабний державний проект урядовці навіть переписали законодавство, Верховна Рада ідею підтримала, аби дати справі поштовх.

Результат такий – за півроку наприватизували "аж" 50 млн. Це вдвічі менше, ніж за старими законами було приватизовано у цей же період минулого року (за І півріччя 2017 – 111 млн).

При цьому тепер першими у планах Уряду на приватизацію стоять підприємства прибуткові та стратегічні, продаж яких сумнівна і небезпечна ініціатива.

Чого вартий тільки харківський Турбоатом, який заплатив державі минулого року 400 млн гривень дивідендів, чи Центренерго, який сплатив понад 1,1 млрд гривень. Очікуваний брак доходів змушує Уряд затягувати паски та економити на видатках.

Ось тільки паски затягують за звичаєм у першу чергу не собі, тобто не державному апарату чи силовикам, а простим громадянам.

Яскравий приклад – це посилення вимог до отримувачів субсидій, які очікувано призведуть до скорочення субсидіантів у новому опалювальному сезоні більш ніж на 20%. Станом на перше півріччя субвенція на субсидії склала 54,8 млрд гривень (запланована на рік – 70,9 млрд).

Загальні видатки на субсидії дійсно завеликі – 2,2 % від ВВП. Однак замість того, аби спочатку взятися за розробку і впровадження комплексу заходів з енергоефективності, встановлення прозорих тарифів, монетизації, Уряд примітивно взяв курс на урізання субсидій.

У цей самий час вправно і вчасно надходять кошти на потреби МВС, ГПУ, СБУ, заплановані витрати, на які зросли відповідно на 20%, 23% і 18%.

Не скаржиться на надходження і чиновницький апарат Міноборони. Чого не скажеш, якщо поглянути на виконання програм міністерства.

Так, на розвиток техніки та озброєння за півроку надійшла тільки третина від запланованої суми (5,9 млрд гривень), на будівництво і придбання житла для військовослужбовців із мізерних 887 млн надано з бюджету лише 38,7 млн.

Утім, недостатнє фінансування помітне у тих сферах, які Уряд означив пріоритетними для реформування. І рішучі зміни від яких мали б стати символом успішності прем’єра. Виявляється, далеко не всі обіцянки виконуються, як і не всі реформи достатньо чи вчасно фінансуються.

Яскравий приклад – пенсійна реформа. Майже за рік після осучаснення пенсій сталася перша за довгий час затримка із виплатами. Причина – провал із недоотримання єдиного соціального внеску (ЄСВ), на якому тримається вся солідарна пенсійна система України.

Згідно зі звітами Державної казначейської служби, станом на кінець червня надходження ЄСВ склали 21 млрд грн, станом на кінець липня – 15,6 млрд грн, тобто зменшились більш ніж на 4 млрд гривень.

Також на дисципліну надходжень впливають і борги підприємств. Так, станом на 1 червня сума заборгованості підприємств з платежів до Пенсійного фонду, призначених для соціальних виплат, склала 22,5 млрд грн.

Додатковим навантаженням на Пенсійний фонд України (ПФУ) стало і підвищення пенсій військовослужбовцям, перерахунок яких відбувся в ручному режимі заднім числом.

Помітне недофінансування і в системі охорони здоров’я. Попри перші кроки команди МОЗ у реформуванні первинної ланки галузь фінансується недостатньо, та навіть не у запланованому обсязі.

Договори з Національною службою здоров'я України (НСЗУ) підписали половина із запланованих закладів. Річні витрати на МОЗ складають 26,7 млрд гривень. Недофінансування у першому півріччі становить понад 2 млрд гривень.

Практично не забезпечені медичні заходи окремих державних програм (з 3,8 млрд запланованих надали всього 871 млн гривень). На 93 млн гривень недофінансоване будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит".

Субвенція місцевим бюджетам недофінансована на 500 млн гривень. Що ж стосується субвенції місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, то з планових 625 млн не надійшло ані копійки.

Уряду поки що вдається у повному обсязі фінансувати освітню сферу та будівництво доріг, і це, звичайно, позитив.

Так само не можна закривати очі і на стабілізаційні процеси в українській економіці: зростання реального ВВП до 3,4%, збільшення промислового виробництва на 2,5% (у порівнянні із першим півріччям минулого року), номінальної середньомісячної заробітної плати штатних працівників підприємств, яка у червні 2018 року становила 9 141 гривні (у січні-червні 2017 року становила 6 638 гривень).

Проте процес стабілізації попри окремі позитивні тенденції відбувається надто кволо. Враховуючи ризики, пов’язані із необхідністю виплат зовнішніх запозичень, ситуація швидко може змінитися.

Неотримання зовнішнього фінансування разом із дефіцитом надходжень до бюджету неминуче призведуть до ще більшого скорочення видатків.

Чи впорається Уряд із викликами, і чи зробить висновки, плануючи бюджет на 2019 виборчий рік  – найважливіше питання, що постане вже у найближчий місяць.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх