Колонки Олександр Дубінін
  825  1

Чому закон про кримінальну відповідальність за контрабанду кругляку – ще не перемога

Днями Верховна Рада зробила важливий крок для захисту української екології та економіки, посиливши відповідальність за незаконну вирубку лісу та контрабанду кругляку.

Фото: www.ukrinform.ua

Відповідно до закону № 5495, який підтримали 234 депутати, за протиправне вивезення деревини встановлюється кримінальна відповідальність – позбавлення волі від 3 до 5 років. Якщо це зробила організована група – ув’язнення на строк до 12 років.

Збільшилися і штрафи за несанкціоновану вирубку і пошкодження лісу. Так, стягнення з громадян становить від 15 до 30, а з посадових осіб – від 75 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів, тобто до понад 132 тис. грн.

Разом зі збереженням мораторію на експорт необробленої деревини цей закон стане життєдайним і для українських лісів, і для вітчизняної деревообробки.

Попри десятирічну заборону на експорт круглої деревини, яку в Україні запровадили у 2015 році, ліс продовжував "тікати" з України через шпарини в законі і на митниці.

На користь цього свідчить хоча б те, що за час дії мораторію експорт необробленої деревини скоротився практично до нульової позначки, однак українські переробники, як і раніше, скаржаться на брак матеріалів, а європейці й далі звітують про значні обсяги дерева, закупленого в Україні.

Зрубаний ліс відправляється за кордон контрабандою або під виглядом іншої продукції, наприклад, дров.

З 2019 року, коли почне діяти закон щодо запобігання вивезенню необроблених лісових матеріалів, кругляк не можна буде продати як дрова – у документі ми разом з колегами-депутатами передбачили 8-річну заборону на експорт паливної деревини.

Та ухвалити хороший закон – це лише половина справи. Щоб припинити контрабанду лісу остаточно, слід буде "перетрусити" кадри на митниці, унеможливити маніпуляції з системою електронного обігу деревини та показово карати кожного, хто рубатиме дерева й торгуватиме кругляком.

Необхідно також присікати будь-які спроби "відкотити" ситуацію назад. А вони можуть бути – причому, на найвищому державному рівні. Не виключено, що новий закон може не сподобатися іноземним партнерам і вони намагатимуться "пом’якшити" його.

Як це час від часу відбувається з мораторієм на експорт лісу-кругляку. Скасування заборони на експорт круглої деревини – одна з головних умов, яку висувають Києву міжнародні партнери, коли йдеться про надання кредитів.

Зрозуміти їх можна – закордонним виробникам потрібна наша дешева сировина. Востаннє тема зняття мораторію піднімалася під час переговорів про надання Україні допомоги в 1 млрд євро від Європейського Союзу, але кордон для українського лісу таки залишили закритим.

Та ми не можемо бути певними, що під час наступних перемовин наші чиновники не спрацюють за формулою "ліс в обмін на кредит". Тим паче, що президент Петро Порошенко вже одного разу обіцяв лідерам ЄС скасувати мораторій.

Та якщо так станеться, то українські Карпати будуть лисими, Дніпро перетвориться на болото, а одна з найкрасивіших країн Європи – на голий степ.

Ба більше. Будь-які дірки в "законодавчому щиті" для нашого лісу відкинуть назад вітчизняну деревообробну промисловість, яка тільки-но почала ставати на ноги, отримавши сировину. За 2015-2017 роки капітальні інвестиції в галузь зросли на 70%.

Торік виробництво українських меблів зросло на 18,7%. Сукупна виручка від експорту продукції з деревини впродовж дії мораторію збільшилася з $966 тис. у 2015 році, до $1,037 млн – у 2017-му.

До речі, за даними дослідження Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, мораторій на експорт лісу у поєднанні із заходами щодо розвитку деревообробної промисловості допоможе скоротити промислову вирубку лісу в Україні на 44,3%, а також збільшити ВВП на понад $100 млн.

Наш ліс має перероблятися у нас, адже експорт продукції з більшою доданою вартістю – це не лише більші надходження у бюджет і робочі місця, а й поступова відмова від ролі сировинного придатка Європи.

А щоб наші переробники не надто "захоплювалися", у новому законі передбачена квота на внутрішнє споживання необробленої деревини на рівні 25 млн куб. метрів.

Не менш важлива й екологічна складова цього закону. Він зобов’язує Кабінет Міністрів розробити комплексну програму відновлення українських лісів та визначити першочергові заходи для цього.

Насамперед слід провести інвентаризацію всіх лісів, розробити комплексні програми для кожного регіону. Можливо, десь треба повністю заборонити вирубку й висадити нові дерева, а десь може бути достатньо встановити ліміт.

Зрештою маємо знайти розумний баланс між турботою про екологію та потребами власної промисловості. Але в жодному разі ми не повинні повертати "лісовий безвіз", вдовольняючи чиїсь політичні амбіції, й розпродавати деревину за безцінь закордонним виробникам.

Тож головні баталії за український ліс ще попереду.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 вверх