Колонки Андрій Фалендиш
  1658  0

Що змінилося в адміністративній співпраці у сфері оподаткування в ЄС

25 травня 2018 року Директива ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (2011/16/EU) зазнала змін.

Внесені зміни стосуються правил розкриття інформації посередниками, які залучені в процес розробки, продажу готових варіантів та/або запровадження структур із залученням іноземного елементу, внаслідок використання яких платник податку досягає податкової вигоди (так зване агресивне транскордонне податкове планування)

Інформація щодо яких структур підлягає розкриттю

Для того, щоб структура із залученням іноземного елементу підпадала під вимогу розкриття, вона повинна відповідати загальним та спеціальним характеристикам.

Звертаємо Вашу увагу на те, що дані характеристики є рамковими і країни-члени ЄС залишають за собою право їх розширити при імплементації у разі доцільності.

До загальних характеристик (Hallmark A) відносяться наступні:

  • договір про надання послуг передбачає положення щодо конфіденційності та розкриття інформації (наявність положень щодо нерозголошення подробиць структури третім особам, таким як податкові органи та інші посередники);
  • використання стандартизованої документації (наприклад, формалізовані договори, стандартні структури загального характеру тощо);
  • договір про надання послуг передбачає, що розмір винагороди консультанта залежить від розміру податкової вигоди, яку отримає платник податку в результаті імплементації структури.

До спеціальних характеристик (Hallmark B) відносяться наступні:

  • планування використання збитків минулих періодів, яких зазнав платник податку (або здійснення дій, спрямованих на штучне створення збиткової діяльності платника податку);
  • перепланування активного доходу в інші види доходу, для яких національним законодавством передбачений менш фіскальний режим оподаткування;
  • використання схем переміщення грошових коштів, згідно з якими кошти передаються від одного суб’єкта господарювання до іншого з метою зменшення податкового навантаження у країні відправника грошових коштів (так званих кругових схем).

Варто відмітити, що наразі вище зазначені характеристики піддаються критиці, оскільки більш сприятливі умови оподаткування надаються завдяки тимчасовим податковим пільгам, що передбачені національними податковими режимами держав-членів ЄС та інших країн, звільненням доходу, отриманого в результаті здійснення певних операцій, від оподаткування та можливістю використання збитків минулих періодів для зменшення бази оподаткування доходу платника податків у звітному році.

Серед інших спеціальних характеристик також є ті, що стосуються транскордонного планування (Hallmark C); розробка/введення структур з метою утаєння особи бенефіціарного власника, а також з метою повного або часткового запобігання обміном інформацією (Hallmark D); маніпуляції щодо правил трансфертного ціноутворення (Hallmark E). Так операція підпадає під розкриття, якщо:

  • операція відбувається між пов’язаними особами – резидентами різних держав, а отримувач доходу:
  • не є резидентом жодної юрисдикцій; 
  • є резидентом юрисдикції, в якій:
  • відсутній податок на прибуток або ставка такого податку дорівнює нулю;
  • входить у список країн, що не співпрацюють з ОЕСР;
  • дохід не оподатковується в державі отримувача доходу;
  • дохід підпадає під пільговий режим у державі отримувачі доходу.

Також, вищезгадані операції підпадають під розкриття, якщо один і той самий актив підлягає амортизації в декількох юрисдикціях; звільнення від оподаткування відбувається в кількох державах; операція включає в себе передання активу, який продається за різними цінами.

Перелік транскордонних операцій, що підпадають під розкриття, є доволі дискусійним, оскільки ставить під загрозу питання функціонування вільного руху капіталів у межах Угоди про функціонування Європейського Союзу.

Відповідно, існує імовірність того, що кількість інвестицій резидентів ЄС у треті держави зменшиться у зв’язку із запровадженням Директиви.

Відкритим залишається питання розробки переліку характеристик, що можуть свідчити про ухилення від розкриття інформації про особу бенефіціарного власника та обміну інформацією.

Так, прикладами порушень обміну інформацією можуть бути:

  • відкриття квазі-фінансових рахунків;
  • переведення активів в юрисдикції, на які не поширюються вимоги автоматичного обміну інформацією;
  • перекваліфікація доходу/капіталу;
  • перекваліфікація рахунку чи інституції;
  • використання незвітної структури тощо.

Хто зобов’язаний розкривати інформацію

Питання розкриття інформації тісно пов’язане із визначенням кола осіб, на яких покладається обов’язок звітувати щодо розробки, продажу та/або запровадження структури з іноземним елементом, метою якої є отримання податкової вигоди.

Згідно з Директивою посередник (особа, на яку покладається обов’язок зі звітування) визначається як будь-яка особа, що має зобов’язання перед клієнтом щодо розроблення, продажу, організації чи імплементації структури, метою якої є отримання податкової вигоди, яка підлягає обов’язковому розкриттю.

Обов’язок розкриття покладається на посередника, що має відповідний зв’язок з ЄС, а саме:

  • посередник зареєстрований в одній з держав-членів ЄС;
  • є податковим резидентом однієї з держав-членів ЄС;
  • має представництво, зареєстроване як постійне представництво в державних органах у що найменше одній з держав-членів ЄС, через яке надаються консультаційні послуги.

За відсутності посередника (наприклад, податкового консультанта) обов’язок із розкриття структури покладається на самого платника податків.

Відповідно, у разі прийняття рішення про імплементацію структури, яка потенційно може бути визнана як агресивне транскордонне планування та повідомлення про це податкових органів відповідної держави-члена ЕС, платник податків автоматично привертає увагу податкових органів до власної господарської діяльності.

У разі, якщо інформацію щодо структури необхідно розкрити державним органам декількох держав-членів ЄС, держава-отримувач звіту визначається відповідно до певної ієрархії. Дана ієрархія відповідає критеріям пов’язаності посередника з ЄС, що зазначені вище.

Наразі незрозумілою залишається ситуація з фінансовими установами, що обслуговують грошові операції, які безпосередньо здійснюються в рамках податкового планування, оскільки їхні послуги можуть формально підпадати під вимогу розкриття інформації щодо відповідних операцій.

Однак збирання даних щодо таких операцій та подання звітності може суттєво зменшити швидкість надання банківських послуг, які наразі і так не відрізняються швидкістю з огляду КУС та AML процедури.

Строк розкриття інформації

Відповідно до прийнятих змін, посередники зобов’язані звітувати щодо інформації, яка підлягає розкриттю, протягом 30 днів з дати коли:

  • інформація про структуру, щодо якої необхідно звітувати, стала відома в результаті дій, спрямованих на імплементацію структури відповідного платника податків;
  • платнику податків була розроблена/стала відомою структура, і він планує її імплементувати;
  • платник податків здійснює початкові дії для імплементації структури.

Як вбачається, дату початку відліку строку протягом якого посередник або платник податків має відзвітувати про агресивне транскордонне податкове планування сформовано неоднозначно.

Так, незрозуміло з якого моменту операцію слід вважати готовою до імплементації, якщо було розроблено декілька можливих варіантів структур та чи підлягають декілька варіантів розкриттю.

Скоріш за все, більш чітко відлік строку буде врегульований національним законодавством держав-членів ЄС під час імплементації або шляхом видачі роз’яснень/рекомендацій.

Який обсяг інформації, що підлягає розкриттю

Планується, що форма для подання звіту буде стандартною та міститиме інформацію:

  • про платника податку, посередника (за наявності);
  • характеристики, які визначили такою, що підлягає звітуванню;
  • короткий виклад самої структури та операцій, які планується здійснювати в рамках такої структури;
  • інформацію щодо режиму та ставок оподаткування в країні-резидентності платника податку;
  • дата, з якої розпочалося запровадження структури;
  • сума операції;
  • зазначення осіб та держав-членів ЄС, інтереси яких можуть зачіпатися при імплементації структури.

Слід зауважити, що інформація буде доступна виключно національним податковим органам держав-членів ЄС та не перебуватиме у вільному доступі.

Однак, звертаємо Вашу увагу на те, що інформація про потенційно агресивне транскордонне податкове планування підпадає під автоматичний обмін інформацією відповідно до положень Єдиного стандарту звітності (Common Reporting Standard) та положень Заходу 5 плану дій БЕПС (Base Erosion and profit Shifting).

Відповідно, вона може стати доступною державним органам і інших країн, які приєдналися до Єдиного стандарту звітності.

Відсутність чіткого переліку інформації, що підлягає розкриттю, може загрожувати зловживаннями з боку контролюючих органів держав-членів ЄС. Більше того, відкритим залишається питання комерційних таємниць, які можуть стати відомими в результаті розкриття інформації.

Санкції за порушення вимог Директиви

Питання встановлення відповідальності за невиконання положень Директиви щодо розкриття інформації було делеговане національним законодавчим органам держав-членів ЄС.

При встановленні відповідальності держави-члени ЄС мають керуватися принципами ефективності та пропорційності.

Коли очікувати на ефект від запроваджених змін

Держави-члени ЄС мають привести у відповідність з Директивою норми національного законодавство до 31 грудня 2018 року.

Планується, що нові вимоги до подання звітності набудуть чинності з 1 липня 2020 року. Не дивлячись на це, Директивою передбачений і перехідний період із ретроспективною дією.

Такий період охоплюватиме проміжок часу з моменту імплементації положень Директиви до національного законодавства державою-членом ЄС та 1 липням 2020 року.

Вплив Директиви на український бізнес

Використання інструментів міжнародного податкового планування для досягнення певних цілей стає все більш популярним серед українського бізнесу.

Під податковими інструментами мається на увазі не лише використання податкових пільг, передбачених договорами про уникнення подвійного оподаткування, а й інших наявних інструментів, які використовуються для залучення інвестора, відкриття кредитних ліній в провідних банках держав-членів ЄС, захисту активів та диверсифікації структури бізнесу.

Наразі провідними консультантами українського бізнесу, який має намір залучити до власної структури бізнесу міжнародний елемент є компанії так званої "великої четвірки", а також міжнародні та українські юридичні фірми, які мають офіси в іноземних юрисдикціях.

Можливість залучення колег з іноземних юрисдикцій є одним із визначальних критеріїв для українського бізнесу при виборі податкового консультанта.

Із набуттям Директивою чинності даний критерій може бути нівельований тим, що інформація щодо структурування діяльності українського платника податків може підлягати розкриттю податковим консультантом відповідним податковим консультантом держави-члена ЄС у разі їх залучення до розробки відповідної структури, що у разі приєднання України до CRC є небажаним для платника податків у будь-якій юрисдикції.

Однак, вважаємо, що дані висновки є передчасними, враховуючи наступне:

  • коментарі щодо необхідності розкриття структури зможуть надати вище зазначені спеціалісти на початковому етапі співпраці.
  • Україна досить повільно рухається в напрямку покращення співпраці у сфері обміну податковою інформацією, не дивлячись на зауваження Міжнародного валютного фонду.
  • Положення Директиви є рамковими та підлягають уточненню під час імплементації відповідною державою-членом ЄС. Тож про практику застосування Директиви можна буде говорити виключно після її імплементації державами-членами ЄС.

Наразі ж український бізнес має достатньо часу, щоб спланувати/перепланувати власну структуру ведення бізнесу із врахування рамкових характеристик, зазначених в Директиві.

Статтю підготували старший консультант KPMG в Україні Гамрецька Катерина та консультант KPMG в Україні Андрій Фалендиш.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх