Колонки Иван Красиков
  10095  6

Україна Ромська: суспільний добробут чи методи Гітлера

Замість того, аби домагатися скасування грабіжницької системи газових розрахунків, ліквідації монополій в аграрній та металургійній галузях, корупції при розподілі бюджетних коштів, "простіше" ліквідувати табір ромів.

Фото: voloshyna.org.ua

Це яскраво і завжди знайде певних прихильників у суспільстві. Мало хто зважає, що роми їдуть до Києва, бо влітку, у місцях постійного проживання просто не можуть вижити.

А допомоги від держави годі й чекати. Суспільство потребує реалізації ефективних механізмів соціальної інтеграції ромських спільнот, в першу чергу, за участю недержавних організацій, що надають соціальні, медичні та освітні послуги.

Для цього парламент та місцеві ради мають передбачити відповідне бюджетне фінансування.

Здоров’я суспільства визначається ставленням до вразливих та, так званих, "закритих" соціальних спільнот. В умовної більшості суспільства щодо цих спільнот складаються стереотипи, здебільшого, негативні.

Саме вони породжують дискримінацію та ненависть. Але стереотипи не зменшують проблеми, а відштовхнувши цілу спільноту, заперечуючи її право на існування, не зробиш суспільство кращим.

Хвороби тільки поглибляться, колапс неминучий. Так було у нацистській Німеччині, фашистських Хорватії та Угорщині. Подібні процеси ми спостерігаємо у теперішній Росії. Чи Україна збирається долучитися?

Державний устрій, за якого певним політичним та бізнес-групам, фактично, вигідно, аби поставлені на межу злиднів громадяни били та переслідували ще більш злиденних та незахищених, ніколи не називався справедливим.

Такий устрій ніколи не називався цивілізованим, ніколи не називався демократичним. Роми, здебільшого, з Закарпаття, кожного року, переміщуються до Києва починаючи з початку квітня. Чому?

В одному з ромських селищ в Ужгороді, де автор побував завдяки підтримці Координатора проектів ОБСЄ в Україні, розповіли що влітку там важко спати та навіть дихати – сміттєзвалища поряд з будівлями утворюють тяжкий сморід. Сміття звідти комунальні служби не вивозять.

Що таке звичайне ромське поселення на Закарпатті? Це місце, де значна кількість будівель, зроблені з матеріалів, знайдених на тому ж сміттєзвалищі. В цих будівлях немає води та каналізації, та й, взагалі, місця де спати немає – в ромських родинах п’ять та більше дітей.

На площі, приблизно, 15-20 квадратних метрів сплять, перуть, готують їжу та їдять. Мабуть, тут, доречно було б запитати, де ж діти, що ходять до школи, виконують домашні завдання?

Там немає для цього місця. Діти у ромських селищах більшість часу проводять на вулиці. Батьки не спонукають дітей вчитися. Те, що ром закінчив школу (хоча б, 9 класів), а ще й вступив до вищого навчального закладу – велика рідкість.

До речі, те, з яких матеріалів зроблено будівлю, ознака належності до певного соціального прошарку у ромській громаді. Будинки з більш дорогих матеріалів підключені до каналізації та водопроводу – це значить, що їх власники мають більші можливості заробляти.

Але "власники", назва умовна. Наприклад, у ромському селищі Радванка в Ужгороді, велика частина будівель знаходиться на земельних ділянках МНС – оформити їх неможливо. Інші будинки їх мешканці просто не оформлюють. Але мають реєстрацію за місцем проживання або тимчасового перебування.

У зв’язку з "підвішеним" статусом помешкань, періодичною міграцією, роми можуть мати проблеми з доступом до медичних послуг та соціальної допомоги.

І, хоча, лідери ромських громад в Ужгороді запевняють, що усі їхні члени можуть вільно отримати та отримують медичні послуги, зокрема, що всі ромські діти прищеплені, значна кількість хворих на туберкульоз (іноді, достеменно, не прорахована), яку визнають лідери ромів, говорить сама за себе.

Ром, який не зареєстрований за місцем проживання, який постійно змінює місце перебування, не може підписати декларацію з сімейним лікарем, отже, у недалекому майбутньому, зможе звернутися за медичною допомогою, лише, до приватного закладу охорони здоров’я.

Кошти для оплати послуг у такому закладі є далеко не в усіх. Умови життя ромів зумовлені патріархальними, іноді, феодально-кримінальними стосунками усередині їхніх спільнот.

Показовим є випадок, що стався у жовтні 2015 року у Мукачево, коли син місцевого ромського лідера, так званого "барона", Калман Олах, кандидат від Блоку Петра Порошенка "Солідарність" у депутати Мукачівської міської ради, вбив мешканця ромського поселення.

Зміст вироку Мукачівського міськрайонного суду за цією справою, демонструє певний вид стосунків у ромській громаді: "ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що у грудні 2011 року, умисно, з корисливих спонукань, під приводом надання можливості заробітку, а саме виконання господарських робіт у домоволодінні, що належить йому на праві приватної власності та розташоване в АДРЕСА_2, схилив мешканців Берегівського та Ужгородського районів ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_20 до переїзду останніх у вказане домоволодіння, де приблизно з січня 2012 року, всупереч волі зазначених осіб, заборонив їх вихід за межі домоволодіння, чим позбавив їх волі і можливості вільно пересуватися, та в разі бажання потерпілих покинути територію, яка відноситься до будинку АДРЕСА_2, протиправні дії ОСОБА_2 супроводжувалися знущанням, нанесенням умисних тілесних ушкоджень, фізичного болю та страждань потерпілим, внаслідок чого потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 спричинено фізичний біль, а потерпілому ОСОБА_18 тілесні ушкодження у вигляді множинних консолідованих переломів ребер справа, передніх відрізків 3-7 ребер, зліва передніх відрізків 4-6 ребер, консолідований перелом тіла грудини і консолідований компресійний перелом тіла 11 грудного хребця".

Джерела у Національній поліції Закарпаття та Ужгородській міській раді повідомили, що місцеві "барони", нерідко, змушували членів спільноти, які не могли їм віддати позичені кошти, або інші матеріальні цінності, працювати у їхніх домоволодіннях.

На Закарпатті поліцією фіксувалися, навіть, випадки, коли "барони" змушували жінок та дівчат, які, начебто, заборгували, віддавати їм свої банківські картки на які нараховувалася допомога по народженню та утриманню дитини.

Цілком вірогідно, що ромські жінки страждають від домашнього насильства, але звернення з цього приводу до поліції – табу.

Що робити, аби подолати стигматизацію ромів, запобігти переслідуванням, прискоривши та поглибивши соціальну інтеграцію ромських спільнот?

Органи місцевого самоврядування Закарпаття, наразі, йдуть традиційними шляхами надання соціальної допомоги. Але чи здійснюється контроль витрачання коштів соціальної допомоги з боку влади?

Соціальні працівники комунальних закладів та установ, практично, не заходять до ромських поселень – власне, так само, якщо це стосується місць компактного проживання представників інших вразливих груп.

Втім, реалізовувати функцію громадського контролю, надавати соціальні, медичні та освітні послуги у ромських громадах можуть недержавні організації.

Зокрема, екс-секретар Ужгородської міськради, депутат міськради Віктор Щадей вважає, найбільш ефективним може бути вплив релігійних організацій та конкретних священників. Це люди, які користуються авторитетом у ромських спільнотах та не є втягнутими у феодально-кримінальні схеми.

У будь-якому разі, для того, аби недержавні організації могли ефективно працювати у ромських спільнотах місцева влада та лідери спільнот повинні гарантувати їхню безпеку.

Крім цього, Верховна Рада та відповідні органи місцевого самоврядування мають передбачити фінансування для закупівлі за кошти державного та місцевих бюджетів послуг недержавних організацій, що працюють у ромських спільнотах.

Серед цих послуг можуть бути діагностика та контрольоване лікування інфекційних хвороб, постійний моніторинг доступу до державних послуг, сприяння в отриманні житла та освіти, послуги профілактики інфекційних хвороб, торгівлі людьми, запобігання домашньому насильству.

Українське суспільство має усвідомити, що допомога представникам вразливих груп, їхня соціалізація – один з важливих інструментів його безпеки та успішного розвитку.

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці Координатора проектів ОБСЄ в Україні у межах проекту "Школа етичної журналістики"

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх