Колонки Александра Вулф
  1295  0

Долина богів. Мрії, амбіції та звички Кремнієвої долини

Це книжка про місце, де навіть XXI століття вийшло з моди — так далеко вперед дивляться мешканці Кремнієвої долини. Саме тут, у Сан-Франциско та у містах Затоки Сан-Франциско, вдруге за останні півстоліття відбувається маштабна культурна революція, яка радикально змінює життя планети.

Журналістка Wall Street Journal Александра Вулф познайомилася з легендарнем інвестором Пітером Тілем ще 2006 року.

Саме одному із співзасновників PayPal, керуючому партнеру Founders Fund і першому інвестору Facebook, Вулф завдячує більшостіі своїх знайомств у Кремнієвій долині і, великою мірою, книжкою “Долина богів”.

Частину тексту книжки Вулф раніше публікувала у пресі, зокрема у Wall Street Journal.

Двигуном розповіді про мрії, амбіції та звички мешканців Кремнієвої долини стала стипендіальна програма “20 Under 20”: двадцять студентів до двадцяти років отримували від Фундації Тіля 100 тисяч доларів з умовою кинути школу, відмовитися від навчання у коледжі на час стипендії і працювати над власним стартапом.

Саме ці юні генії і стали головними героями книжки, саме їхніми очима Вулф дивиться на сучасний Олімп, деякі з мешканців якого справді бачать себе богами – у майбутньому.

БізнесЦензор публікує уривок із книжки "Долина богів. Історії з Кремнієвої долини" Александри Вулф, яка вийшла у видавництві Yakaboo Publishing".

… Від часу пробудження день у Кремнієвій долині минає приблизно так само, як у студентів сусіднього стенфордського кампусу.

Найзаможніші стартапери не прокидаються під шестиметровими стелями і не вступають у мармурові ванни з високими еркерними вікнами почистити зуби.

На відміну від багатоповерхових особняків Грінвіча в Коннектикуті або Лонґ-Айленду, будинки магнатів Кремнієвої долини за розміром обернено пропорційні до року, коли вони заробили свої гроші.

Попри те, що старші мільярдери на кшталт засновника Oracle Леррі Еллісона живуть на обгороджених територіях уздовж Маунтін-Гоумроуд у Вудсайді або Парк-Лейн в Атертоні, молодші підприємці, чимало з яких уже продали свої компанії за сотні мільйонів доларів, здебільшого тримаються своїх перших квартир або тих таки ностальгійних стартаперських гаражів, куди вони переїхали після Стенфорду.

Пам’ятаючи, як обвалився ринок нерухомості, вони часто залишаються неодруженими і надають перевагу інвестиціям у компанії.

Вони можуть мати такий вигляд, ніби живуть у гуртожитках, проте живуть у будинках, які десять років тому коштували 35 тисяч доларів, а нині продаються за два мільйони.

Тваринницькі ферми, що існували у 1850-х роках на шляху між Купертино та середмістям Сан-Хосе, заповнені тепер не фруктами та квітковими пелюстками, а замороженим йогуртом і батончиками-мюслі.

Відбулася дорміфікація (ред. - сучасне поняття,
 що означає декорування життєвого простору відповідно до найостаннішої модицілих гектарів землі. За іронією долі, чимало мешканців, здається, вважають коледж незначущим.

Саме Google першим окреслив соціальну ідентичність, якої компанії надають своїм працівникам. Інженери стають аспірантами в Google і Facebook, перетворюючись на вічних студентів.

Вони носять студентську форму і часто засновують компанії зі своїми університетськими друзями.

Від популярних місць для пікніка на Юніверсіті-авеню в Пало-Альто і до приватних барбекю підприємців біля одноповерхових таунхаусів у Саннівейлі Кремнієва долина є місцем зграйок вічних першокурсників.

Що більше зростає заможність цієї місцини, то більше підприємці схильні це приховувати. "Беверлі-Хіллс — чудове місце, але ми не такі, — говорить мер Пало-Альто Сід Еспіноса. — Ми не показні й не гламурні, та й не намагаємося такими бути.

Щиро кажучи, це несумісно з нашою культурою". Елегантна Катріна Ґарнетт — 34-річна колишня керівниця технологічної компанії — говорить, що спостерігає збільшення запитів на дозволи будувати нижчі, а не вищі будинки.

Останніми роками зашкалює кількість переобладнань підвалів. Коли хтось успішний на кшталт Рейда Гоффмана вирішує залишитися у тій самій квартирі з однією спальнею після зароблених за один тиждень трьох мільярдів доларів, це задає моду на антипонти.

Уранці підприємці йдуть вулицями, засадженими рядами дубів, до офісів на верхніх поверхах магазинів роздрібної торгівлі й ресторанів або їдуть своїми пріусами до таких кав’ярень, як Fraiche, на філіжанку традиційної кави Blue Bottle з крапельної кавоварки, домашні вівсяні пластівці та місцевий молочний йогурт Clover із зацукрованими горішками й ягодами.

Юніверсіті-авеню заповнюють велосипеди: за кермом деяких з них — жителі передмістя, за кермом інших — представники корпоративних велосипедних груп у спеціальних яскравих накидках.

Подалі від Пало-Альто, де Сенд-Хілл-роуд переходить у Портола-роуд, вранішні байкери влаштовують перегони через долину Портола, тимчасом на фермі Портола їхні дружини їздять на конях.

Потім вони прямують до Вудсайда, неподалік від зарослої виноградом садової крамниці Емілі Джуберт, снідати "срібнодоларовими" млинцями (ред. - традиційний американський млинець діаметром 5–7 сантиметрів або трохи більший за срібні доларові монети, карбовані до 1979 року) на кислому молоці або huevos rancheros (ред. - популярна сніданкова, у стилі мексиканських фермерів, страва зі смаженими яйцями, смаженою квасолею, рисом і шматочками авокадо) в Buck’s, дизайнованому в ретро-стилі.

Улюблений вид фітнесу — кросфіт: тренери змушують айтішників долати на велосипедах звивисту Олд-Ля-Хонда-роуд. Однією з цікавинок цього туру є колишній будинок покійного Кена Кізі — письменника й лідера психоделічного руху хіппі.

Та це не більше, ніж цікавинка. У 1964 році Кізі у своєму будинку створив комуну Merry Pranksters ("Веселі шибеники"). Потім у шкільному автобусі International Harvester 1939 випуску провіз її туром через усю країну з проповіддю своєї кислотної релігії (і рекламою майбутньої публікації своєї нової книжки "Інколи нестерпно кортить").

До речі, важко уявити два більш протилежні типи освіченої молоді.

Робота — єдина справжня манія айтішників. Натомість єдиною справжньою манією "шибеників" було неробство, яке Кізі називав "відходом від мертвої точки", і вживання галюциногенів, доки, за його ж словами, "ті не вилізуть з іншого боку".

Сьогоднішні айтішники їздять на роботу на своїх електричних родстерах Tesla по Ель-Каміно-Реал — магістралі, що з’єднує різні міста Кремнієвої долини: Атертон, Вудсайд, Маунтін-В’ю та Пало-Альто.

Жінки-працівниці під час перерв між нарадами ходять на шопінг до Стенфордського торговельного центру, заповненого дорогими бутіками.

Заможні пані-домогосподарки з Лівого берега скуповуються у Clif Bars (ред. - американська компанія, що виробляє органічну їжу та напої) під час прогулянки пішохідним маршрутом Діш в околицях Стенфорда.

Категорія "пані" стосується жіноцтва після 29 років. У місці, де мода є функцією, а понтуються ефективністю, новий спосіб життя Кремнієвої долини — не для втомлених.

Замість світських дам Кремнієва долина має техно-дам. Спосіб життя успішної мобільної жінки полягає у під’єднанні її хобі до рахунку PayPal, онлайн-продажу ювелірних виробів або гаптованих ліжечок для собак чи ременів пастельних кольорів, запуску вебсайту і призначенні себе CEO, а не в організації благодійних балів.

Вона, як і жінки на керівних посадах, носить елегантну уніформу — туфлі Lanvin, футболки Majestic, James Jeans і зручні кашемірові светри.

Нагадуючи City Center у Вест-Палм-Біч, обсаджені пальмами переходи Stanford Mall викликають відчуття невимушеності й екологічності, а бічні відгалуження ведуть до вишуканих кафе, де фермерська ятка поєднується з продуктовою крамницею.

У вудсайдському Village Pub айтішники-керівники наминають гігантські бургери з картоплею-фрі та салати з м’ясом качки і сочевицею так швидко, що менш ніж за годину можуть повернутися до своїх пріусів.

Це місце, соціалізація і неформальне спілкування взаємозамінні, а найбільшим доказом підвищеної мобільності є невпинне спливання часу.

"На соціальному аспекті далеко не заїдеш", — говорить Ґарнетт, засновниця My Little Swans, онлайн-платформи ексклюзивних подорожей. "Тут усе зводиться до грошей і нестачі часу".

Мініатюрна білявка Ґарнетт — також інвесторка і колишня програмістка. "Якщо хтось розводиться про свій гандикап у гольфі, можете глянути на нього і сказати: “Я ніколи не інвестувала б у тебе, тому що ти проводиш забагато часу на полі для гольфу”".

Натомість існують хобі, які забирають менше часу, наприклад колекціонування творів мистецтва й вина. Ґарнетт говорить, що вони з чоловіком купують твори мистецтва, адже це не потребує стільки ж часу, скільки, скажімо, щоденні заняття гольфом.

Щодо автомобілів, то "На запитання, чи всі ми маємо феррарі, відповідь: “Так”, — каже Ґарнетт. — Але на запитання, чи наважилися б ми запаркуватися на стоянці, де паркуються стартапери, відповідь: “Ні”. Ми їздимо на пріусах, а феррарі тримаємо в гаражі".

У Сан-Франциско більшість дітей з елітних родин ходять до однієї з кількох приватних шкіл, але в Кремнієвій долині більшість батьків-айтішників, включно з покійним Стівом Джобсом і венчурним інвестором Вінодом Хосла, посилають своїх дітей до альтернативної школи Nueva.

Тамтешні учні впродовж одного семестру поспіль зосереджуються радше на певних темах, наприклад, на Стародавній Греції чи американській історії, ніж на традиційних тематичних категоріях.

Жінки-працівниці також мають свої осередки сили: від жіночих салонів операційної директорки Facebook Шерил Сендберґ до підвальних вечірок "для своїх" венчурної інвесторки Айлін Лі.

Перша хвиля мільярдних компаній на кшталт Google і Facebook, можливо, і сприяла новій соціальній ідентичності, але заснували рух самі мільярдери.

Від керівника компанії Tesla Ілона Маска до Пітера Тіля — титани-айтішники на чолі цих підприємств є творцями сповненої сподівань культури молодих оптимістичних випускників, які бажають змінити світ, а не просто заробити гроші.

На відміну від робочих бджілок-кар’єристів із Уолл-стрит, які на першій же зупинці від Пенн-Стейшн у Нью-Йорку йдуть до Thomas Pink за сорочками, потім до Tourneau за годинниками і, зрештою, до Tiffany за ремінною пряжкою з монограмою, єдиними зовнішніми ознаками успіху айтішників є ноутбуки та ідеї.

Самих мільярдерів за одягом не відрізниш від студентів Стенфорду. Вони катаються у джинсах і флісах, хоча, можливо, й на швидших автомобілях.

Інша характерна особливість, яку спонукає їхня специфічна фантазія — на додачу до типових мрій Західного узбережжя стати продюсером або режисером у Голлівуді — є свобода.

Підприємці-айтішники не звітують ані директору студії, ані раді інвест-банкірів, ані акціонерам — окрім компаній, які вийшли на IPO, що загалом означає вихід "на пенсію", принаймні з цього конкретного підприємства.

Вільне від обмежень життя захопило Пало-Альто, і тепер це видно на кожній вулиці. Кав’ярні на кшталт Coupa Café в Пало-Альто і Hobee’s у Саннівейлі зазвичай цілими годинами приймають клієнтів з їхніми ноутбуками.

Усі вони задумують наступний Facebook і цілком щиро впевнені, що їм це вдасться. Це місце, де не існує негативного ставлення до ризику.

Те, що Кремнієвій долині бракує у задоволеннях нічного життя, компенсується збудженням робочих днів, більшість з яких сповнена азарту ставок на наступну велику ідею. Тут нікуди не сховатися від нових технологій.

Наприклад, нині в дедалі більшій кількості ресторанів від Пало-Альто до міжнародного аеропорту Сан- Франциско офіціантів заступають айпеди. Після довгого дня програмування, обідів і тренувань вечірки закінчуються рано.

Пало-Альто темне після десятої вечора, окрім низки освітлених вікон, де інженери продовжують працювати аж до наступного ранку. Щоправда, більшість економить енергію для майбутнього вікенду.

Mint, Google та інші компанії, як-от сайт запитань і відповідей Quora, практикують групові пробіжки, а деякі — колективні заняття йогою.

Торговельний простір Пало-Альто перемежовують приміщення для фітнесу, якими часто-густо керують дружини успішних фінансистів, як-от 3rd Door Діанни Джанкарло — приватний спортивний клуб, куди клієнти можуть приходити на тридцятихвилинні "боді-слеми", прилаштовані до розкладу стартаперів.

Крайнощі — за нестачі часу для відпочинку — часто-густо пов’язані з новими досвідами. Наприклад, засновник Mint Аарон Патцер не купує великих будинків. Натомість практикує "епічні" подорожі.

За допомогою сайту запрошень Pingg.com, він і тридцятеро інших підприємців, включно з його друзями Філом Капланом з AdBrite та Ілоном Маском з Tesla, організовують вилазку за дві години їзди на північ, усі зі своїм екіпіруванням, зокрема з канатами для дюльфера (ред. - швидкісний спуск по мотузці на крутих і стрімких стінах).

Перш ніж покинути Intuit, Патцер проводив вихідні, готуючись до отримання ліцензії пілота. За тиждень до того він і Барні Пелл — засновник компанії семантичного пошуку Powerset — вирушили на прогулянку на новому дирижаблі Пелла тестувати його радіолокаційну станцію для посадки на Місяць.

Хлопці не жартують. Якщо новоспечені мільярдери не збавлять швидкості, за кілька тижнів, місяців чи років вони висадяться на Місяці.

Пало-Альто став землею обітованою, де ще більшою мірою, ніж у зоряний час Кена Кізі, слово "божевільний" є компліментом. Поява у Кремнієвій долині людини без родоводу не є тавром.

За даними 2014 року, щодня сотні людей прибувають сюди зі Східного узбережжя, Європи, Азії з бажанням створити нову найліпшу компанію або принаймні заробити на ній гроші.

Їх притягує місце, де визнають їхню спеціалізацію або базові вміння та навички. Компанії хардкор-інжиніринґу та корпоративного програмного забезпечення переважно зосереджені на півдні Долини — у Купертіно та Маунтін-В’ю.

Там само, в Маунтін-В’ю, містяться біотехнологічні компанії, що поволі насуваються на Менло-Парк. Компанії інтернет-технологій для кінцевого користувача панують у певних районах Сан-Франциско, як-от район Мішн-Дістрікт, що нині переживає бум.

Тут компанія Twitter захопила цілі квартали міста — міські квартали Сан-Франциско, а не нікчемні квартали Манхеттена, колишньої домівки американської бізнес-еліти.

У сучасному світі надто важко відмовитися від спокуси стати частиною місця, де діти (і цілеспрямовані діти) підірвали старі галузі промисловості створенням абсолютно нових.

Залишається єдине запитання: коли потрапиш до обітованої землі, як ти досягнеш там успіху?

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх