Колонки Ірина Супрун
  785  1

Держгеонадра - сучасна інквізиція для бізнесу?

Вже більше року як нафтогазова галузь чекає на аукціон з продажу спецдозволів на користування надрами. Держгеонадра, яка є головним і єдиним розпорядником геологічної інформації України, усіляко саботує довгоочікувані торги.

Фото: КНК Медиа

Але Служба не тільки не ініціює аукціон, а й всіляко блокує самостійні спроби інвесторів галузі з його підготовки. Ці висновки можна зробити проаналізувавши офіційний сайт державного відомства.

Енергонезалежність – це кінцевий продукт. Але його потрібно ще "приготувати". Одним із основних інгредієнтів нафтогазової кухні є отримання спецдозволів, пошук і підготовка відповідних ділянок, максимальна популяризація відкритих аукціонів тощо.

Але всьому цьому передує ініціатива! Головним ініціатором аукціону з продажу спецдозволів є Держгеонадра, бо згідно з Кодексом про надра вона має необмежений доступ до геологічної інформації країни і актуальних відомостей щодо попиту на ринку.

Останній аукціон з продажу спецдозволів, де було продано нафтогазову ділянку (вид користування надрами - геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промисловою розробкою), відбувся 20 грудня 2016 року.

Нагадаємо, що процедура аукціону регулюється Кодексом про надра та Постановою №594 "Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами"

Аукціон складається з трьох ключових етапів:

  1. ініціювання та підготовча процедура;
  2. відкриті торги;
  3. акцептування (підписання договору купівлі-продажу, сплата вартості за спецдозвіл та його отримання).

Треба розуміти, що другий та третій етапи  не можливі без першого. Тобто якщо із 100% заяв потенційні надрокористувачи отримують 100% відмов, аукціону не буде. Чому так відбувається? Може немає запитів від ринку надрокористування?

Навряд чи. Згідно з офіційною інформацією з сайту Держгеонадра за півтора роки до Служби надійшло 420 запитів про оголошення аукціону. В 2017 році 209 пропозиціям оголосити аукціон було відмовлено. А це 80% ініціатив бізнесу.

 

На початку року на сайті ДНВП Геоінформ (науково-виробнича установа Держгеонадр, яка збирає, зберігає, аналізує та надає у користування інформацію) зник розділ щодо надходжень таких заявок.

В якийсь момент Служба закрила доступ, порушивши при цьому Закон "Про доступ до публічної інформації". Але, на жаль, для Держгеонадр це носить формальний характер. 

Якщо гора не йде до Магомета….

Після багатомісячного очікування на ініціативу щодо проведення аукціону з боку Держгеонадр, інвестори почали самостійну підготовку до першого етапу аукціону. І тут бізнес зіткнувся з "горою" відмов. 

ГО "Наука.Розвідка.Видобування" є експертним майданчиком представників геологічної галузі. Тому в нашої спільноти була можливість проаналізувати десятки повернутих Службою пакетів документів.

Далі наводимо тезисний перелік відмов Держгеонадр на самостійно підготовлені пакети документів ініціаторів аукціону і аналізуємо помилки чиновників:

1. 95% заявок розглянуто не в строки. В межах 594 постанови  Держгеонадра має надати відповідь впродовж 10 робочих днів з дня одержання Службою пакету документів (приймається рішення про початок підготовки ділянки надр до аукціону чи про відмову у проведенні такої підготовки).

2. Держгеонадра або із запізненням,  або взагалі не висвітлювала своє рішення на офіційному сайті в триденний термін, як того вимагає законодавство. Наразі доступ до цієї інформації взагалі закрито. 

3. Посилання на перетин географічних координат з іншими заявками, а саме: "географічні координати перетинаються з координатами заявок тих суб’єктів, які раніше направили на розгляд пакети документів".

Що це означає? Що нібито в Держгеонадрах вже є аналогічна заявка із схожими координатами, за якою вже нібито розпочато підготовку до аукціону і документи надіслано на погодження до Мінприроди та облради.

А насправді, відмовляючи надрокористувачам, Служба не конкретизує цю інформацію. Біда в тому, що інвестор не має доступу до інформації аби пересвідчитися в правдивості і законності відмови Держгеонадр.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що на даному етапі інвестор не може самостійно зрозуміти по яких ділянках розпочато процедуру аукціону. Так як інформація є в закритому доступі і ніхто окрім Держгеонадр не може її проаналізувати.

4. Посилання на Закон України "Про оцінку впливу на довкілля".

Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" визначено, що "…Надання спецдозволів здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля". В законі йде мова про видобування.

Однак,  процедура надання спецдозволу – це кінцевий результат на шляху його отримання. А розгляд заявки  це лише перший крок, яким інвестор виявляє бажання інвестувати в геологічну розвідку на конкурсних засадах.

Дивною виглядає позиція Держгеонадр щодо не проведення аукціонів на нафтогазові ділянки до застосування Закону. З моменту його прийняття 25 травня, до моменту практичного впровадження, а саме 18 грудня 2017, минуло сім місяців.

Що є цілком достатнім для проведення, як мінімум, одного аукціону на нафту та газ. Важливо зазначити, що на той момент вже була голова одна ділянка, а саме Сурмачівська (наказ № 157 від 12.04.17.)  

Чиновникам залишалося тільки порахувати вартість дозволу та геологічної інформації. Однак, при оголошенні аукціону 29 серпня її там не було.

5. Низка відмов стосується "невідповідності" програми робіт заявників. Мова йде про вартість робіт, їхні обсяги та строки проведення. Насправді, такі аргументи носять формальний характер. Бо на сайті Держгеонадр затверджена типова програма робіт по усіх видах користування надрами.

6. В  проаналізованих нами негативних заявках від бізнесу, є посилання Служби на те, що ділянка надр лежить в межах площі, яка підпадає під угоду про розподіл продукції.

Звісно, що такий спосіб розподілу надр є масштабним інвестиційним проектом. Але допоки від уповноважених органів (від Мінтопенерго та від КМУ) немає офіційного оголошення про проведення конкурсу, така відмова, як мінімум виглядає дивною.

Карт-бланш Держгеонадр

Карт-бланшем головного державного розпорядника надр безперечно є неузгодженість законодавства. Знаючи про це, вони не спішать приводити його у відповідність.

Наразі відсутність чітких підстав для відмов у проведенні аукціонів дає чиновникам можливість маніпулювати процесами. Бо статистика з відмов говорить про можливі зловживання з боку профільного органу.

Насправді, ініціативи з інвестування слід підтримувати, а не блокувати. Така філософія є основою 594 постанови, яка дозволяє потенційному надрокористувачу ініціювати аукціон.

А на практиці виглядає так, що Держгеонадра не ефективно співпрацює з інвесторами, які спроможні забезпечити Україну власним газом. Тоді, хто така Держгеонадра? Де-юре – сервісна служба і союзник надрокористувача?

А де-факто – сучасна інквізиція для бізнесу? Виходячи із статистики і офіційних відомостей, статус сервісної Держгеонадра ще не здобула.

Що далі?

Під тиском профільної спільноти Держгеонадра обіцяє оголосити аукціон. Також Держгеонадра обіцяє, що в 2018 році працюватиме виключно в межах електронних аукціонів.

Справа в тому, що електронний принцип продажу спецдозволів – це механізм проведення торгів. Але в його основі лежить незмінені основи його підготовки.

Важливо, щоб аукціони були дійсно відкритими,  доступними для кожного учасника ринку із економічним ефектом для держави.

А для цього Держгеонадра має переглянути свої підходи до співпраці з потенційним інвесторами української економіки. Служба має запропонувати бізнесу прозорі і зрозумілі для всіх правила гри. І тут питання, чи впорається?

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 вверх