Колонки Агія Загребельська
  879  0

Те, що відбувається на лотерейному ринку не є нормою

Попри юридичну заборону грального бізнесу на вулицях мiста можна зустрiти тисячі "лотерейних салонів", внаслiдок чого Україна недоотримає мільйони в бюджет.

  

Фото: minfin.com.ua

Заголовки новин кінця минулого тижня майоріють інформацією про те, скільки мільйонів чи мільярдів недоотримав бюджет України завдяки неналежному регулюванню цієї сфери.

Це перше, що винесли ЗМІ та громадськість з презентації результатів нашого дослідження лотерейної сфери, яка відбулась 1 лютого 2018 року в стінах Антимонопольного комітету України.

Звичайно, навіть мене здивувало різке падіння надходжень до держбюджету в 2015 році порівняно з 2013 – майже на 95% (з 321 млн грн до 26,5 млн грн).  

Ми зазирнули в економіку лотерейного ринку інших країни. Здивувалися ще більше. Адже наш ринок навіть в найкращі часи приносив державі не більше 1-2% у порівнянні з тим, що сплачуть на "хорошу мету" оператори в іноземних державах.

При цьому наші майбутні покоління сьогодні виростають при повній відсутності контролю з боку держави за грою, коли держава переклала відповідальність за те, чи зайде дитина в гральний салон фактично на членів родини, залишивши в нормативно-правовій базі не підкріплену ефективним механізмом практичної реалізації норму про заборону гри в лотерею особам до 18-ти років.

Вже на початку ми усвідомлювали наскільки амбітну та складну мету ми собі поставили, адже лотерейний ринок зокрема та ринок азартних ігор взагалі кардинально різниться від левової частини інших ринків, що зумовлено особливістю товару, що на ньому обертається.

В сучасній економічній науці азартні ігри разом з алкоголем, наркотиками та тютюном (в деяких країнах ще й енергетичні напої) відносяться до адиктивних товарів.

Тобто товарів, що викликають залежність, мають мінусову цінність та попит, на які засуджується суспільством. У зв’язку з чим політика держави на таких ринках спрямована на те, щоб побудувати жорстку та чітку систему його регулювання, що дозволить:

  • взяти під державний контроль оборот товарів на таких ринках;
  • забезпечити дотримання балансу між попитом та пропозицією на рівні, що відповідає об’єктивним запитам здорового суспільства;
  • не допускати перехід ринку під контроль злочинних елементів;
  • забезпечити покриття витрат державного бюджету на регулювання таких ринків та боротьбу з наслідками, що ними продукуються, за рахунок відрахувань від компаній, що на них здійснюють діяльність;
  • спрямовувати суттєву частину прибутку учасників таких ринків на соціально-значущі цілі;
  • мінімізувати та максимально інтерналізувати негативні екстерналії, що породжують такі ринки;
  • захистити найбільш вразливі верстви населення від залежності, коли потреба в споживанні адиктивного товару займає перше місце в житті людини, та виносить на другий план всі інші. 

На жаль, за результатами дослідження вимушена констатувати, що державне регулювання азартного ринку в Україні за весь час його існування не було належним.

У той час, коли розвинені країни запроваджували ефективну правову базу, а з кожним новим етапом розвитку ринку та технологій вдосконалювали, щоб забезпечити досягнення результатів задля яких вона і запроваджувалась, Україна в цей час займалась вибором моделі ринку:

  • період Радянського Союзу – посилений контроль держави за гральним бізнесом з пріоритетним розвитком лотерей, періодами повна заборона будь-яких азартних ігор, крім лотерей;
  • з 1996 року – побудова першої нормативної бази регулювання ринку азартних ігор, наближення до етапу її вдосконалення за підсумком оцінки ефективності та необхідності врахувати зміни, зумовлені технологічним прогресом;
  • 2005 рік – запровадження мораторію на видачу ліцензій на проведення лотерей до прийняття спеціального закону;
  • 2009 рік - заборона всіх азартних ігор, крім лотерей, що позиціонувався як тимчасовий захід, до прийняття законодавства про спеціальні гральні зони;
  • 2012 рік – новий закон про лотереї при збереженні повної заборони грального бізнесу, що залишив на ринку лише тих учасників, які мали на той момент 10 років досвіду роботи на ньому, та надав перевагу у виході на ринок державним банкам;
  • 2012-2013 роки – наявна нормативна база фактично полегшила вихід операторів у тінь та дозволила забороненому гральному бізнесу вдало маскуватись під легальні лотерейні транзакції;
  • 2014-2015 роки – зміна системи оподаткування, що підвищила мотивацію нелегального та легального азартного бізнесу переходити та залишатись в тіні;
  • 2017 рік – на фоні повної заборони грального бізнесу законна ініціатива Міністерства фінансів України щодо прийняття ліцензійних умов перетворилась в спробу цементування ринку разом з наявними на ньому учасниками (чи скоріш учасником), без жодних якісних змін та лише з більшою легалізацією того, що ми бачимо сьогодні.

Під час дослідження ми чули з різних боків фатальне "маємо те, що маємо", "ну хоч так", "ми вже десяток років так живемо, це майже норма".

Однак кожного разу у мене була і є чітка та непохитна впевненість, що це не нормально, так не повинно бути і ми не повинні з цим миритися!

Ненормально, що йдучи на роботу в Комітет я бачу новий "лотерейний салон" при вході, повертаючись додому помічаю новий "салон" неподалік від дитячого грального майданчику, де проводять своє дозвілля мої діти. 

Ми шукали як зробити так, щоб все змінилось. В одному нам пощастило – перед нами є приклади інших країн, які вже пройшли кілька етапів розвитку та регулювання азартних ігор, зробили свої помилки та провели роботу над ними.

Ці країни віднайшли ефективні моделі та інструменти, що дозволили їм досягти тих результатів та цифр, які ми показали в нашому дослідженні та які повинні стати метою та взірцем для нас. Що це за "чудо рецепти"?

Перше та найважливіше правило: припинити обманювати себе.

Якщо ми ведемо мову про лотереї, то відповідні відносити повинно регулювати законодавство про лотереї.

Якщо ми говоримо про гральні автомати під виглядом лотерей, то не варто їх називати лотереями та регулювати як лотереї – це в своїй основі дефектний підхід, який принесе дефектні результати.

Якщо ми обираємо модель "обмеженої конкуренції", то регулювання та допуск на ринок повинні бути побудовані на підставі моделі обмеженої конкуренції.

Якщо ж ми маємо на увазі обмежену конкуренцію, юридично будуємо регулювання ринку під обмежену конкуренцію, а фактично під монополію - це знов самообман у фундаменті, який ні за яких умов не буде міцно тримати будь-що, що на ньому зконструюємо зверху.

По-друге, держава повинна взяти під свій жорсткий контроль весь процес, що відбувається на ринку між споживачем та оператором.

Починаючи від сертифікації грального обладнання, ліцензування програмного забезпечення, оформлення лотерейних білетів, закінчуючи безперешкодним он-лайн доступом контролюючих органів до всіх транзакцій та дій, що здійснюються оператором.

По-третє, потрібно визнати, що адиктивний товар небезпечний - викликає залежність. І відповідальність за кожну людину, що потрапить під таку залежність, перш за все несе держава.

Це означає, що повинен бути постійний контроль за балансом попиту-пропозиції, державна політика повинна спрямовуватись на роз’яснення наслідків та боротьбу як з ними, так і з причинами їх виникнення.

Повинен вестись облік хворих на лудоманію та мають існувати реальні бар’єри для недопущення таких осіб до гри. Ми повинні визнати, що "лотерейні салони" не можуть розміщуватись будь-де у такій кількості та з такими вивісками, як зараз.

Тому при вирішенні питання про визначення місць розміщення таких закладів необхідним є залучення як державних органів, так і органів місцевого самоврядування.

Четверте. Лотерейний бізнес та гральний повинні платити так званий "податок на азарт". За рахунок особливості товару, який вони реалізують, вони можуть та повинні сплачувати більшу частину своїх прибутків, у порівнянні з іншим бізнесом, на соціально важливу мету.

Так само, за допомогою такого інструменту держава може зробити азарт не легко доступним з точки зору цінової політики до тієї межі, досягнувши якої він не перейде в тінь.

22 лютого 2018 року на засіданні Комітету буде вирішуватись питання про схвалення звіту за результатом дослідження, за умови схвалення якого відповідні пропозиції, частину яких в загальних рисах описано вище, будуть надані Кабінету Міністрів України.

Я сподіваюсь та вірю, що для більшої частини країни те, що відбувається на лотерейному ринку не є нормою, з якою ми готові змиритись. Ми здатні зробити привабливою роботу легальних соціально-відповідальних операторів в Україні.

Ми можемо побороти тіньовий лобізм та віддати ринок під відповідальний, уважний та розумний контроль держави, який захистить нас та наших дітей від негативних наслідків споживання адиктивних товарів.

Та забезпечить акумуляцію так необхідних нашій державі коштів замість утікання їх в гаманці окремих осіб.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх