Колонки Любов Акуленко
  6812  4

Битва за продовольчий ринок ЄС: феномен вершкового масла та Угода про асоціацію

Часто за критикою реформ та виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС проходять повз непомітні перемоги. Такі поодинокі кейси показують, як завдяки координації ключових стекхолдерів, політичної волі уряду, депутатів та тиску громадянського суспільства можуть здійснюватися комплексні євроінтеграційні реформи.

 

Фото: flitto.com

У цьому контексті дуже показовим є феномен вершкового масла, зокрема рекорд у експорті цього продукту до країн ЄС. Так, протягом 2017 року Україна поставила до країн ЄС майже 3 тисячі тонн вершкового масла, що в 4 рази більше, ніж аналогічний період 2016 року.

Принагідно, варто нагадати, що експорт цього продукту до ЄС Україна почала лише у 2016 році, а за підсумками 11 місяців 2017 року вже зайняла 27% ринку ЄС, а це друга позиція в ТОП-3 експортерів цього продукту після лідера імпорту – Нової Зеландії.

Не варто при цьому забувати, що вершкове масло – це товарна лінія, на яку виділена квота. І минулорічний експорт не лише вичерпав її, а й суттєво перевищив - більша частина експорту відбувалася уже без преференцій квоти (розмір річної квоти – 1,8 тисяч тонн).

Звісно, частково допомогла успіху нижча ціна українського вершкового масла на ринку ЄС (у тому числі за рахунок девальвації гривні), ніж у інших експортерів. Окрім того, позиція Нової Зеландії була послаблена через природні катаклізми.

Однак ця "перемога" стала результатом системної роботи з адаптації законодавства у сфері санітарних та фіто санітарних заходів (СФЗ). Як ці слова пояснюють успіх масла? А дуже просто.

Для країн ЄС у питаннях експорту вітчизняних харчових продуктів вкрай важлива довіра – еквівалентна європейській система якості і безпечності харчової продукції, яку Україна запроваджує відповідно до Угоди про асоціацію.

В її основі –  ряд технічних (непопулярних для піару політиків) та складних законопроектів, робота над розробкою та ухваленням яких тривала кілька років.

Перше – в Україні вже почали працювати базові принципи європейської системи державного контролю безпечності харчових продуктів завдяки закону "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", який передбачає здійснення перевірок без попередження.

Друге – завдяки великим зусиллям було прийнято критично важливий закон "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" (вступить в силу з квітня 2018 року), який забезпечує еквівалентну європейській систему державного контролю за операторами ринку харчової продукції.

Третє – прийнято законопроект, що стосується безпечності та гігієни кормів для сільськогосподарських тварин, який гармонізовує українське законодавство з європейським у сфері державного контролю безпечності кормів.

Четверте –  наразі триває робота над законопроектом щодо надання споживачам інформації про харчові продукти – теж зобов’язання України відповідно до Угоди про асоціацію. До слова, в ЄС питанню безпечності і якості харчових продуктів приділяють дуже високу увагу.

Тому надання споживачам основи для здійснення ними свідомого вибору харчових продуктів, а також попередження таких ситуацій, коли споживачі можуть бути введені в оману, є одним із загальних принципів законодавства ЄС про харчові продукти.

Усі ці законопроекти забезпечують адаптацію європейських стандартів у сфері СФЗ – одній з найбільш зрегульованих в ЄС, оскільки від її функціонування напряму задержить не лише здоров’я, а і життя людей.

Тобто уже регулярні для України випадки харчових отруєнь, є повним нонсенсом в ЄС, а якщо трапляються, то виробник неякісного продукту несе дуже сувору відповідальність.

Звісно не можна забувати, що ряд аграрних кампаній почали роботу стосовно адаптації своїх виробничих стандартів до вимог законодавства ЄС задовго до початку дії Угоди про асоціацію. В інакшому випадку їх доступ до ринку країн ЄС був би неможливим.

Тому активна позиція бізнесу значно допомогла виконанню Україною вимог в рамках ЗВТ. Однак і вкрай важливою була координація дій уряду, профільного комітету Верховної Ради, а також залучення громадськості для просування відповідного законодавства.

І як наслідок саме сфера СФЗ продемонструвала "ефект вершкового масла" на ринку ЄС і поки що залишається чи не єдиним прикладом ефективного виконання Угоди, не зважаючи на усі складнощі та гальмування у процесі ухвалення відповідного законодавства.

Тому рецепт успіху вершкового масла можна умовно вважати рецептом успіху цілої сфери зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію. Далі – їх імплементація – за чим ЄС також пильно стежить.

І не варто радіти перемогам та розслаблятися - ЄС може в будь-який момент зупинити експорт через невідповідність продукції чи системи державного контролю. Тож робота продовжується.

Інша сторона медалі євроінтеграційних реформ – не лише ринок ЄС, а й безпека вітчизняного споживача.

Адже найголовніше -  завдяки імплементації європейського законодавства про якість та безпечність харчової продукції український споживач нарешті зможе почуватися більш захищеним перед ризиком бути отруєним небезпечною продукцією.

Тому можна буде сподіватися, що безпечність та якість вершкового масла, яке виробляється для ринку ЄС, буде такою ж і для вітчизняного споживача.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх