Колонки Андрій Ярмольський
  344  0

Як часто і які права іноземних інвесторів порушують державні органи

Спробуємо розібратися, як насправді виглядає процес інвестування в Україні і з якими проблеми зіштовхнуться майбутні інвестори.

Фото: ecbcouncil.com

Сьогодні, з екранів усіх телеканалів лунають оголошення, що Україна відкрита та готова до залучення іноземних інвестицій. При цьому, на практиці, реальне залучення інвестицій виглядає не так "гладко" і наштовхується на протидію з боку багатьох факторів. 

Традиційно для України, найпопулярнішими інвестиційними діяльністями є будівництво та інвестування у різні галузі промисловості.

У результаті, від залучення інвестицій у ці галузі виграють усі сторони - держава, якій створюються нові робочі місця та покращується якість інфраструктури та бізнесмени, які отримують можливість законно заробляти гроші та реалізовувати свої бізнесові інтереси.

Однак, зі слів багатьох іноземних компаній, які розгледіли інвестиційну привабливість в Україні ледве не єдиною проблемою нашої держави вони відзначають корупцію в державних органах.

Якщо ж звернутись до досліджень, то стане зрозуміло, що такі офіційні заяви є зовсім не безпідставними.

За результатами проведених аудиторською компанією Ernst & Young досліджень, Україна знаходиться на першому місці у рейтингу країн по поширенню корупції в усіх сферах життя держави.

Зокрема зазначається, що хабарництво і корупція охоплює майже 88% усіх відносин громадян з державою.

Негативний вплив корупції, відсутність дієвого механізму виявлення та протидії корупційним відносинам несе у собі ризик для українських інвесторів, а також провокує їх також вчиняти корупційні злочини.

Поряд із цим, інвестори також зазвичай зіштовхуються з негативними контактами з правоохоронними органами. Не новиною є банальне блокування діяльності, проведення нескінченної кількості "перевірок", вилучення та арешти активів.

Для прикладу, ряд відомих світових компаній використовують для захисту своєї інвестиційної діяльності послів зі своєї країни, котрі на "напівофіційному" рівні лобіюють дотримання законності і недоторканості до своїх протеже.

Такий стан речей аж ніяк не є показником сприятливості української економіки іноземним бізнесменам. Окремо хотілося б виділити нове явище на теренах України – активісти-ура-патріоти.

Такі "рятівники українського народу", прикриваючись суспільними потребами, в першу чергу, переслідують власну та корисливу мету.

Спекуляція на патріотичних настроях українців призвела до створення численної кількості громадських організацій, які під гаслами здобуття добробуту для нації фізично протистоять розвитку інвестиційних проектів.

Зазвичай такі історії завершуються примиренням через "відсутпне". Врешті-решт, такий стан речей призвів до того, що ті іноземні інвестори, які все ж таки вирішили інвестувати власні кошти в Україну, вимушені закладати у бюджет компанії витрати на корупцію.

У цьому випадку логіка інвесторів доволі зрозуміла – їм простіше, а інколи і вигідніше заплатити кошти корупціонерам, ніж потім мати значні труднощі у реалізації своїх бізнес ідей.

Тому не є дивиною, коли окремою графою в інвестиційному бізнес-плані є "представницькі послуги", якi вміщують дещо інший зміст.

Підсумовуючи, слід відмітити, що наявність хорошого законодавства без політичної волі і підтримки держави ще не свідчить про сприятливий інвестиційний клімат.

Майже кожен інвестиційний проект, який реалізується на території України так чи інакше зустрічається з протидією державних та правоохоронних органів різних рівнів, які за допомогою бюрократичних перепон, владних повноважень намагаються "будувати свій бізнес за рахунок бізнесу інших осіб", паразитуючи на тілі інвесторів.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх