Колонки Денис Черніков
  2174  1

Поштовий казус або держдопомога як фактор протиріч

Україна мала би ввести європейські стандарти надання державної допомоги, що сприяло би прозорості конкуренції, а в підсумку – притоку інвестицій.

 

В європейських країнах та країнах-кандидатах на вступ до Євросоюзу європейські стандарти надання державної допомоги введені і це сприяє прозорості конкуренції.

Але у нас дивним чином добра справа перетворюється на черговий казус: якщо його не розв’язати, опинимось у правовій пастці, яку самі собі ж і створюємо.

Прецедент з публічною суперечкою між двома поштовими компаніями – "Нова пошта" та "Укрпошта" чудово демонструє увесь драматизм ситуації.

Отже, не вдаючись у деталі, нагадаємо: "Нова пошта" публічно заявила, що "Укрпошта" отримує неприпустиму державну допомогу, бо сплачує за оренду приміщень не за ринковими цінами, по 1 грн, і це спотворює конкуренцію.

При цьому юристи компанії "Нова пошта" послались на новий Закон щодо державної допомоги, прийнятий на виконання Угоди про асоціацію з ЄС.

Натомість "Укрпошта" апелює до того факту, що надає нерентабельні, але суспільно значущі послуги, зокрема, у сільській місцевості і не отримує за це відшкодування.

Хто з них правий? Як не дивно, обидва опоненти мають рацію, бо в нормативно-правовій базі досі чітко не визначено низку принципових положень, які вкрай необхідні в якості доповнення до Закону.

Якщо найближчим часом прогалини та двозначності не усунути, отримаємо безліч подібних справ, і вирішити їх у правовому полі буде неможливо.

А тривалі комерційні суперечки гігантів ринку не сприяють стабільності, тож, нове прогресивне законодавство про державну допомогу спрацює навпаки, нівелюючи мету, зокрема, стосовно притоку інвестицій.

Показовий приклад того, наскільки непідготовлено і непослідовно підійшли в Україні до виконання Угоди про асоціацію.

Дійсно,"Укрпошта" надає так звані універсальні послуги (стаття 15 Закону України "Про поштовий зв'язок"). З економічної точки зору це саме ті послуги, які є невигідними для ринкових операторів, як вже зазначалось.

Проте, якщо хтось доведе, що пільги по оренді не сприяють наданню саме цих універсальних послуг, або є надмірними – з’явиться підстава для скорочення обсягів фінансової підтримки з боку держави.

Є дещо більш цікаве, що прогледіли обидва учасники поштової суперечки. У праві ЄС цей самий вид діяльності називається "послуги загального економічного інтересу" і правила конкуренції стосуються його теж.

Тут слід зробити відступ і роз'яснити суть контролю у сфері державної допомоги в ЄС.

Ті чи інші заходи можуть вважатися просто підтримкою, якщо вони не спотворюють конкуренцію, а можуть бути державною допомогою, якщо  вони одночасно відповідають чотирьом критеріям:

  • вибірковість надання;
  • призводять до втрат держави;  
  • призводять до вигоди компанії, яку вона не могла би одержати за ринкових умов;
  • спотворюють або загрожують спотворенням конкуренції та торгівлі. 

І якщо заходи відповідають цим 4 критеріям, то вони підлягають не скасуванню, а реформуванню, згідно з правилами ЄС. Угода про асоціацію надає Україні ще 5 років для приведення правил та норм у відповідність до європейських.

Послуги загального економічного інтересу в праві ЄС - це найскладніший напрям в контексті захисту конкуренції, оскільки йдеться про діяльність, яка не вигідна учасникам ринку.

Тобто правила конкуренції мають гарантувати – саме ця невигідна але важлива діяльність і є предметом допомоги і виключно в обгрунтованих, адекватних, прозорих умовах та обсягах.

В Євросоюзі сформовано низку критеріїв, яким повинна відповідати підтримка, щоб не спотворювати конкуренцію, і не вважатися державною допомогою:

  •  чітко визначені обов'язки компанії з надання таких послуг;
  • параметри розрахунку вартості мають бути затверджені наперед і бути об'єктивними і прозорими; 
  • компенсація не повинна перевищувати всю або частину вартості і включати "обгрунтований" прибуток;
  • якщо компанію не обирали на тендері, для мінімізації витрат бюджету, розрахунок компенсації здійснюється на основі аналогічних витрат добре працюючої компанії.

Звичайно, це досить загальні критерії, які Єврокомісія деталізує і роз'яснює у своїх документах. Існує також практика Суду ЄС.

Тепер найцікавіше. Закон про державну допомогу суб'єктам господарювання в Україні не поширюється на послуги, що становлять загальний економічний інтерес,  у частині компенсації обґрунтованих витрат на їх надання.

Перелік самих послуг, що мають загальний економічний інтерес, встановлює Кабінет Міністрів України (стаття 3 Закону), але на сьогодні цього переліку немає.

Тобто, з формальної точки зору зараз неможливо визначити, чи кваліфікуються універсальні послуги "Укрпошти" як такі, що становлять загальний економічний інтерес. Хоча, з великою вірогідністю так мало би бути.

Можна звичайно, застосовувати Угоду напряму, і використовувати право ЄС. Однак це буде суперечити власне, Закону про держдопомогу, прийнятому на виконання Угоди, оскільки він не поширюється на вище згадані послуги.

І відтак отримуємо ще одну колізію - якщо Закон про державну допомогу не поширюється на ці послуги, то чи повинен Антимонопольний комітет втручатись і розглядати заяву "Нової пошти" стосовно ситуації з "Укрпоштою"?

Разом з тим, не підлягає сумніву, що національний поштовий оператор повинен рухатися в напрямку стандартів ЄС.

Тож, виникає інше системне питання: де дорожня карта наближення законодавства до права ЄС у сфері поштових і кур'єрських послуг, яка мала бути розроблена ще рік тому?

Складається враження, що чим дужче ми прагнемо гармонізувати національні стандарти з європейськими, тим більше заплутуємось у власних добрих намірах. А це ж тільки початок великого шляху.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 вверх