Колонки Артем Саприкін
  831  0

Законопроект №6303: захист прав інвесторів чи розширення повноважень НКЦПФР

Останнім часом в мережі та ЗМІ посилилася інформаційна кампанія на підтримку законопроекту №6303, як такого, що "захистить інвесторів від зловживань на ринку капіталу".

Ми вітаємо ініціативи НКЦПФР щодо публічного обговорення законопроекту №6303.Але є одне глобальне зауваження: він спрямований перш за все на посилення повноважень НКЦПФР як регулятора, а не на захист прав інвесторів.

Цей факт сам по собі не несе жодного негативного навантаження, але для того, щоб ефективно розв’язати будь-яке питання, потрібно спершу чітко визначити його суть.

Не заперечуємо, що ухвалення закону, який має посилити незалежність та інституційну спроможність НКЦПФР, привести законодавство України у відповідність до Принципів Міжнародної організації комісій з ринків цінних паперів (International Organization of Securities Commissions, IOSCO), а також надати можливість Україні приєднатися до Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння IOSCO є вимогою сьогодення і відповідає зобов’язанням України за Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним з МВФ 2 березня 2017 року.

Проте відповідний закон, як основа для зазначеного вище, не повинен базуватися на суто позитивістському підході до права (щиро сподіваємося, що Україна невідворотно прощається із радянським минулим, в тому числі, і у сфері правотворення і правозастосування).

Незалежність НКЦПФР, на наш погляд, має забезпечуватися наступним:

  • обов’язковий конкурсний відбір службовців НКЦПФР, а що стосується членів комісії, до такого відбору має додаватися певне рейтингування;
  • фінансова незалежність та спроможність НКЦПФР; проте, так чи інакше, регулятор як орган виконавчої влади отримуватиме фінансування із Державного бюджету; в цьому аспекті вкрай важливим є коректне визначення підстав та джерел для такого бюджетного фінансування, його планування в залежності від реальних потреб НКЦПФР, а також можливість здійснювати прозорий і публічний контроль за використанням коштів;
  • певне збільшення повноважень службовців НКЦПФР; однак таке збільшення повноважень є можливим тоді і тільки тоді, коли встановлюється повноцінна система стримувань і противаг (checks and balances system), яка повинна мінімізувати навіть теоретичну можливість будь-яких зловживань з боку службовця НКЦПФР (незалежно від того, чи викликане таке зловживання недостатньою кваліфікацією чи певним умислом); НКЦПФР не повинна стати іще одним "каральним" органом для учасників ринку.

Створення чіткої системи стримувань і противаг має стати основним завданням законопроекту № 6303.

З одного боку, Принципи IOSCO та Директива Європейського Союзу № 596/2014 від 16 квітня 2014 року ("Директива ЄС № 596/2014") передбачають значні повноваження регулятора фондового ринку.

З іншого боку, здійснення певних повноважень відповідно до статті 23 Директиви ЄС № 596/2014 ставиться в залежність від вимог національного законодавства до порядку вчинення відповідних дій (наприклад, вхід до приміщень юридичних чи фізичних осіб тощо).

Важливим повинно стати розуміння того, що принципи IOSCO, які планується застосовувати, мають бути адаптовані як до чинного законодавства України, так і до реалій ринку цінних паперів в України з урахуванням, в тому числі, змін що плануються щодо акціонерних товариств, які мають критично зменшити кількість "публічних" емітентів, а відтак і обсяг ринку, що регулюється.

Зокрема, в тексті самих Принципів IOSCO (сторінка 8) зазначено, що Принципи не повинні мати переважну силу щодо національного законодавства, а є певним орієнтиром.

Необхідно брати до уваги, що принципи та інструменти регулювання (повноваження регулятора та порядок їх здійснення) повинні відповідати рівню розвитку предмета регулювання (самого ринку).

Те саме стосується і фінансування НКЦПФР: наскільки нам відомо, учасники фондового ринку не мають принципових заперечень стосовно того, що фінансування регулятора має здійснюватися, в першу чергу, за рахунок ринку.

Проте фінансування має бути співмірним навантаженню регулятора та функціям, які такий регулятор виконує в реальності, а не уяві (на папері).

Важливо, щоби умовний збір, внесок чи інший обов’язковий платіж, що справлятиметься з учасників ринку для фінансування НКЦПФР, не став додатковим податком, збільшуючи навантаження на учасників ринку та інвесторів (оскільки будь-які збори на фондовому ринку в кінцевому випадку перекладатимуться саме на інвестора, зменшуючи дохідність його інвестицій), а був би в очах учасників фондового ринку певним адміністративним платежем, який вони готові сплачувати у зв’язку із встановленням та підтриманням прозорих, зрозумілих і справедливих правил гри.

Але сенсу встановлювати будь-які збори для фінансування функцій, яких на практиці український ринок цінних паперів наразі не потребує, немає жодного.

Повертаючись до повноважень НКЦПФР, вважаємо за необхідне зазначити, що порядок здійснення будь-яких з них повинен бути "вписаний" в правове поле України із максимальним збереженням встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України правил щодо збору інформації, входу до приміщень, можливого вилучення документів.

Щиро сподіваємося, що автори Законопроекту № 6303 не мали на меті створення квазі-правоохоронного органу, і що НКЦПФР не в захваті від будь-яких ідей щодо виконання функцій підрозділу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність. Відверто кажучи, для цього у регулятора немає ані можливостей, ані того ж таки фінансування.

На нашу думку, концептуально НКЦПФР має бути органом, який в сучасних умовах не здійснюватиме суворий нагляд за допомогою певного репресивного апарату, а радше розвиватиме ринок цінних паперів, розширюючи та ускладнюючи інструментарій регулювання разом із зростанням ринку.

А отже, на сучасному етапі вкрай необхідно уникати будь-яких норм, які можуть трактуватися як такі, що надають НКЦПФР неадекватні повноваження, особливо, якщо не встановлюється повноцінний та дієвий механізм захисту інтересів учасників ринку.

Першочерговим завданням і функцією НКЦПФР має стати плідна співпраця із учасниками фондового ринку задля його успішного розвитку, а жорсткі методи регулювання підлягають застосуванню лише у разі свідомих недобросовісних дій таких учасників.

Ми закликаємо осіб, які беруть участь у road-show законопроекту, звернути увагу на позицію ринку і розпочати ефективну співпрацю з метою підготовки збалансованого та виваженого нормативно-правового акту, який здатен буде забезпечити розвиток фондового ринку.

Маємо сміливість заявити, що подібна редакція законопроекту вже підготовлена ініціативною групою.

 
 
 вверх