Колонки Галина Маркович
  1072  0

Місцеві бюджети зростають – але резервів ще багато

Робота по розширенню податкової бази, залученню додаткових доходів та оптимізації видатків бюджету дадуть можливість місцевим органам влади забезпечити вирішення питань розвитку.

Підсумки виконання місцевих бюджетів за перше півріччя 2017 року дають підстави стверджувати, що в розпорядженні місцевих органів влади є достатній фінансовий ресурс для забезпечення виконання покладених на них повноважень.

Приріст надходжень до місцевих бюджетів – 22 млрд грн (33,8%)

В цьому році зберігаються тенденції щодо виконання планових показників, затверджених місцевими радами, та темпів росту надходжень до місцевих бюджетів.

Так, у І півріччі 2017 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 87 млрд грн, що складає 53,6% від річного обсягу надходжень, затвердженого місцевими радами.

Найвищі відсотки виконання річних показників у Рівненській (61,5%), Полтавській (58,2%), Волинській (58,0%), Київській (58,0%), Чернівецькій (57,9%), Івано-Франківській (57,2%) областях. Всього по 12 областях відсоток виконання вище середнього показника по Україні.

Приріст надходжень (у співставних умовах та без урахування територій, що не підконтрольні українській владі) склав 33,8 % або 22 млрд грн.

При цьому, по 19 областях забезпечено темп приросту надходжень вище середнього (найвищі темпи – Тернопільська, Івано-Франківська, Вінницька, Кіровоградська, Хмельницька, Херсонська області).

Податки-рекордсмени

Які ж саме податки наповнюють місцеві бюджети?

Забезпечено приріст надходжень по всіх податках, зокрема по:

  • податку на доходи фізичних осіб – 41,8% або 14,6 млрд грн. У 17 регіонах темп росту вище середнього по Україні, найвищі темпи – у Тернопільській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Вінницькій, Чернівецькій, Хмельницькій, Херсонській, Закарпатській областях;
  • податку на нерухоме майно – 59,7% або 0,3 млрд грн. Спостерігається значна диференціація темпів – від 25% у Луганській та Черкаській областях до 100% у Вінницькій та Чернівецькій областях;
  • єдиному податку – 45,2% або 3,2 млрд. грн. Найвищі темпи – у Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Волинській областях;
  • акцизному податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (з урахуванням нафтопродуктів) – 16,7% або 0,9 млрд грн. Нйвищі темпи – у Рівненській, Полтавській, Чернівецькій та Волинській областях;
  • платі за землю – 15,6% або 1,7 млрд грн. У 18 регіонах з 25 темп росту вище середнього, найвищі темпи – у Житомирській, Закарпатській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Тернопільській, Волинській, Київській областях.

Гарне планування рятує від депутатського лобізму

Покращується рівень планування на місцях. Зокрема, відсоток виконання річного плану в поточному році є дещо нижчим, ніж у відповідному періоді минулого року: по податку на доходи фізичних осіб - 52,9% проти 57,7%, платі за землю - 51,3% проти 67,7%, акцизному податку – 53,7% проти 66,6%, податку на майно – 54,7% проти 65,3 %.

Визначення занижених планових показників, які не відповідають стану економічного розвитку території, при затвердженні місцевих бюджетів є однією із причин їх перевиконання протягом року.

Чому важливо визначити реальні планові показники по доходах ще на стадії планування?

Насамперед, інформація про реальний фінансовий ресурс дає можливість здійснити його ефективний розподіл за напрямками, максимально врахувати пріоритети, визначені стратегією розвитку території, та сформувати бюджет розвитку.

По-друге, затвердження занижених показників та їх виконання і перевиконання впродовж року не стимулює місцеві органи влади до вжиття заходів із розширення податкової бази і залучення додаткових доходів до бюджету.

Наступне, розподіл понадпланових надходжень відповідно до норм Бюджетного кодексу можна здійснювати уже за підсумками І кварталу (а не за підсумками І півріччя – як це було раніше).

Уже в цьому році (станом на 01.06.2017 року) понадпланові надходження склали 7,7 млрд грн (8,9% надходжень загального фонду місцевих бюджетів), з яких розподілено 1 млрд грн.

Отже, відбувається звичайне розпорошення коштів, спрямування їх на вирішення поточних питань. Зазвичай, депутати відповідної ради лобіюють свої інтереси і фінансування своїх передвиборних обіцянок. В результаті не вистачає коштів на реалізацію проектів, пов’язаних із формуванням ефективної інфраструктури на відповідній території.

Доходи об’єднаних територіальних громад зросли на 1,2 млрд грн (143,1%)

Продовжують демонструвати кращі результати роботи об’єднані територіальні громади – як і у попередні звітні періоди ними забезпечено вищі темпи росту доходів.

Так, доходи загального фонду бюджетів об’єднаних територіальних громад (з 2017 року функціонує 366 бюджетів ОТГ) зросли на 143,1 % або 1,2 млрд грн (січень-травень 2016 – 2,7 млрд грн, січень-травень 2017 – 3,9 млрд грн).

А по податку на доходи фізосіб ріст складає 152,6%, єдиному податку – 157,2%, акцизному податку з роздрібної торгівлі – 119,3%, платі за землю – 118,6%.

Підтвердженням ефективності бюджетної децентралізації також є щомісячне накопичення залишків коштів на рахунках місцевих бюджетів.

Станом на 01.06.2017 року їх обсяг складав 58,8 млрд грн. (40,3 млрд грн по загальному фонду та 8,8 млрд грн по спеціальному фонду) проти 50,8 млрд грн (37 млрд грн по загальному фонду та 13,8 млрд грн по спеціальному фонду) на 01.04.2017 року та 47,7 млрд грн на 01.01.2017 року (33,6 млрд грн по загальному фонду та 14,1 млрд грн по спеціальному фонду).

Це є свідченням саме зростання доходів місцевих бюджетів, оскільки органами Казначейства впродовж останніх років забезпечується своєчасна і повна оплата рахунків, наданих головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів.

Крім того, про ефективні децентралізації свідчить розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитах. Станом на 01.06.2017 року це 13,3 млрд грн (9,9 млрд грн по загальному фонду та 3,4 млрд грн по спеціальному фонду) проти 7,9 млрд грн (6,1 млрд грн по загальному фонду та 1,8 млрд грн по спеціальному фонду) у відповідному періоді 2016 року.

Важливо, що відбувається покращення структури видатків. Зменшується питома вага заробітної плати в загальному обсязі видатків. Якщо у 2014 році видатки на заробітну плату з нарахуваннями займали 48,8% в обсязі місцевих бюджетів, у 2016 році – 43,1%, то у 2017 році цей показник складає 41,2%.

Збільшуються видатки, пов’язані із виконанням місцевими органами влади власних повноважень. Наприклад, видатки на житлово-комунальне господарство, дороги тощо у поточному році проти минулого року зросли майже на третину.

Також збільшується обсяг капітальних видатків – у 2017 році бюджет розвитку місцевих бюджетів сформовано в сумі 34 млрд грн проти 19,9 млрд грн у минулому році. Щорічно збільшується і державна підтримка розвитку регіонів – у 2017 року це 12,7 млрд грн.

Резерви коштів

Водночас, незважаючи на такі результати роботи у місцевих органів влади є ще чимало резервів із залучення додаткових надходжень до місцевих бюджетів.

Треба провести інвентаризацію та нормативну грошову оцінку землі. Саме оцінка є базою оподаткування плати за землю та базою для визначення розміру орендної плати, її відсутність має негативний вплив на надходження.

На сьогодні, як свідчить практика, у переважній більшості місцевих рад не повністю проведена інвентаризація землі, в окремих – не проведена взагалі. А нормативна грошова оцінка землі проведена в середньому по 30-50% земель сільськогосподарського призначення, яка здана в оренду.

Треба вжити заходів щодо легалізації виплати заробітної плати та її виплати на рівні не меншому розміру мінімальної заробітної плати, визначеного законодавством.

Треба переглянути пільги, надані місцевими органами влади.

Треба зменшити податковий борг. Станом на 01.05.2017 року обсяг податкового боргу до місцевих бюджетів складав 6,6 млрд грн, в т. ч. по податку на доходи фізичних осіб – 1,2 млрд грн, платі за землю – 3,8 млрд грн.

При цьому, по 17 регіонах допущено його ріст проти початку року, найвищі темпи росту по Сумській, Харківській, Львівській, Херсонській, Чернігівській, Черкаській та Закарпатській областях.

Треба сформувати оптимальну та ефективну мережі закладів бюджетної сфери, адже видатки на її утримання займають 45-65% бюджету;

Треба визначити оптимальну чисельність апарату місцевої ради та її виконавчого комітету. Аналіз чисельності органів управління ОТГ засвідчив, що не у всіх випадках враховувалися функціональні навантаження на працівників.

Як результат – по окремих громадах на видатки з оплати праці управлінського персоналу спрямовується до 30% доходів.

Треба не допускати порушень фінансово-бюджетної дисципліни при використанні бюджетної коштів. За інформацією Держаудитслужби в першому кварталі цього року виявлено порушень на суму 0,12 млрд грн.

Робота по розширенню податкової бази, залученню додаткових доходів до місцевих бюджетів та оптимізації видатків бюджету, при повній бюджетній самостійності у прийнятті рішень стосовно розподілу ресурсів бюджету і відповідно відповідальності за прийняті рішення, дадуть можливість місцевим органам влади і в подальшому забезпечувати комплексне вирішення питань розвитку відповідної території.

 
 
 вверх