Колонки Тарас Котович
  1768  0

Репрофайлінг портфелю НБУ. Час вчитися на власних помилках

З прийняттям бюджету на 2017 рік розгорілась чергова хвиля очікувань негативних кроків від Мінфіну, що була спричинена положенням закону щодо репрофайлінгу боргу за ОВДП, які знаходяться у власності Нацбанку.

нбу

Побоювання полягають у тому що Мінфін не обмежиться тільки портфелем НБУ, і вдасться до перегляду портфелю ринкових інвесторів. Спільна заява Мінфіну та Нацбанку трошки зменшила градус напруги.

Але в цілому іноземні ризик-менеджери не стали більше довіряти українським боргам, а скоріше, навпаки. До уваги, мабуть, не беруться положення статті, яка дозволяє вести подібні перемовини тільки з НБУ.

В історії взаємовідносин Мінфін та НБУ подібна операція була проведена 2000 року, і стосувалась заборгованості перед НБУ за ОВДП, що були у його портфелі.

Тоді, після кризи 1998 року, Мінфін здійснив вже заміну облігацій для ринкових інвесторів. І портфелем НБУ завершував процес врегулювання проблемних гривневих боргів. Результатом став випуск ОВДП, дохід за якими розраховувався, виходячи з фактичної інфляції.

Проблема з ними виникла 2004 року, коли за підсумками 2003 року було зафіксовано дефляцію, і ставка купону на 2004 рік знизилась до від’ємного значення, що спонукало Кабмін встановити мінімальну межу ставки на рівні 0%.

Облігації було достроково викуплено та погашено у 2005 році, задовго до дати остаточного погашення всього боргу. Причиною такого кроку стала вже дуже висока вартість їх обслуговування, у порівнянні з вартістю нових запозичень.

Подібну до неї операцію Мінфін і НБУ провели 2009 року, коли було здійснено заміну валютних кредитів, які НБУ надавав Уряду в 90-ті роки. На заміну валютного боргу перед НБУ було випущено низку ОВДП, які були випущені з фіксованою ставкою доходу. На сьогодні усі вони погашені.

Наразі необхідність провести репрофайлінг є значно суттєвішою, адже на початок 2017 року портфель НБУ сягнув понад 380 млрд грн. Його питома вага у загальному обсягу ОВДП складає 57% всього обсягу ОВДП, і це тільки тому, що НБУ було монетизовано лише частину облігацій, випущених для докапіталізації Приватбанку.

Тому потенційно портфель НБУ із урахуванням Приватбанку та решти державних банків (якщо усі ОВДП з портфелю держбанків буде монетизовано НБУ), за нашими підрахунками, може досягнути понад 616 млрд грн, або понад 92% всіх ОВДП.

Однак найбільш складним для досягнення компромісу, беручи до уваги висловлювання голови НБУ, є ставка купону, яку Національний банк прагне знову прив’язати до рівня споживчої інфляції.

Це не дуже привабливо для Мінфіну, адже плаваюча ставка ускладнить прогнозування витрат бюджету на обслуговування боргу, а в разі неочікуваного зростання інфляції може призвести до зростання витрат понад обсяги, визначені законом про бюджет.

Відповідно проблема може виникнути і в разі дефляції, як і в 2004 році. Через це, пошук компромісу може суттєво затягнутися, і домовленість буде досягнена десь наприкінці літа, а може і під кінець року, "під ялинку". І обмежиться вона лише портфелем НБУ, який буде актуальним на той час.

У підсумку, бюджет отримає більш рівномірний графік погашення внутрішнього боргу, що лише покращить його потенційні можливості для обслуговування та погашення боргу.

А платежі НБУ до бюджету у вигляді перевищення кошторисних доходів над витратами банку, напряму залежатимуть від сплачених фактично коштів на його користь. Тож ситуація з управлінням боргом має тільки покращитися після такої операції.

Самі облігації з прив’язкою до інфляції можуть стати також чудовим інструментом для інвестування пенсійних активів, адже будуть захищати кошти від інфляції і будуть безризиковими.

Щоправда для їх активного продажу на вторинному ринку потрібно все ж запровадити другий рівень пенсійної системи, щоб сформувати зацікавлену у них базу інвесторів, і не створювати для Мінфіну конкуренцію, не заважаючи фінансувати бюджет через боргові операції.

От тільки при досягненні компромісу треба спробувати врахувати вже наявний досвід, і обмежити ймовірність падіння ставки купону до негативного значення. Обмежити максимальну ставку теж було б доцільно, але тоді їх привабливість для пенсійних фондів може суттєво знизитись.

За досвідом минулих років, такі операції по заміні боргів з НБУ проводяться без будь-яких публічних оголошень, за прямою домовленістю сторін – емітента та власника ОВДП, про заміну одного боргу на інший.

При цьому, така операція не матиме жодного впливу на решту власників ОВДП, які і надалі отримуватимуть виплати за тими ж умовами, на яких і купували облігації.

Тож операція з репрофайлінгу портфелю НБУ буде важливим і необхідним кроком, який посприяє більш рівномірному розподілу боргового навантаження на бюджет, і лише посприяє більшій прозорості виплат за боргом, що знаходиться у портфелі НБУ.

У свою чергу, завершення репрофайлінгу та більша прозорість структури боргу сприятиме підвищенню довіри до емітента, та збільшенню лімітів банків на ОВДП.

 
 
 вверх