Колонки Кейт Феррацці
  3300  0

П'ЯТНИЧНЕ ЧТИВО. Ніколи не їжте наодинці

БізнесЦензор публікує уривок з книги "Ніколи не їжте наодинці" Кейт Феррацці - письменника та бізнесмена

never

Фото: ISTOCK/THAMMASAK_CHUENCHAM, ISTOCK/DEEPBLUE4YOU

Зв’язки вирішують все! Уже давно в Європі й Америці одною з головних навичок, зокрема для підприємця і менеджера, вважається нетворкінг – вміння відкрито і щиро спілкуватися з різними людьми, вибудовуючи мережу корисних знайомств.

Автор цієї книжки, що зібрав в своєму записнику більше п’яти тисяч контактів сильних світу цього, ділиться секретами побудови широкої мережі взаємовигідних зв’язків в бізнесі і не тільки. Виконуючи його настанови ви не тільки реалізуєте свої амбіції і можливості, допоможете комусь зробити те ж саме, але і, безсумнівно, прикрасите своє життя спілкуванням з цікавими співрозмовниками.

БізнесЦензор публікує уривок з книги "Ніколи не їжте наодинці" Кейт Феррацці, яка вийшла українською у видавництві КСД.


Розділ 11

Динаміка формування кола взаємин нагадує розвиток кар’єри голлівудських зірок: брак уваги людей та преси — це ще гірше, ніж професійний провал. Тому ви завжди маєте підтримувати зв’язок з іншими людьми — під час сніданку, обіду, всюди, де тільки можна. Якщо одна зустріч зазнала фіаско, то у вас має бути принаймні шість запасних варіантів на кожний день тижня.

Розширюючи своє коло знайомств, пам’ятайте, що ви не повинні ніколи зникати з поля зору вашого оточення.

Ваш щоденний графік має бути цілком заповненим. Якщо ви хочете стати успішним лідером, вам слід посісти помітну та активну позицію у колі ваших друзів і знайомих.

Я наведу приклад, щоб ви краще зрозуміли мою ідею. Одного разу мені трапилася можливість подорожувати з першою леді країни Гілларі Клінтон, яка відвідувала різні політичні заходи у південно-західних штатах США. Вона вже о п’ятій годині ранку поснідала та здійснила кілька телефонних дзвінків. За день вона проголосила щонайменше чотири чи п’ять промов, відвідала декілька вечірок, де постійно перебувала у центрі уваги, та погостювала у кількох людей.

Крім того, вона потисла близько 2000 рук. Наприкінці дня, коли вся команда мріяла про відпочинок, Клінтон зібрала усіх своїх людей, сіла, закинувши ногу на ногу, та почала весело згадувати події того дня. Присвятивши такій легкій розмові близько години, вона перейшла до обговорення графіку на наступний день.

Байдуже, яких політичних поглядів ви дотримуєтеся. Неможливо не захоплюватися проявом такої наполегливості та професійної етики. Мене вразило, скільки імен людей вона згадала під час цієї поїздки. Я не міг запам’ятати навіть прізвищ членів нашої команди.

Мені часто випадає можливість спостерігати за проявами такої витривалості. Особливими героями для мене є ті, хто має скромне походження. Один мій знайомий, президент відомої компанії, походить із робітничої родини. Його батько, як і мій, більше сорока років віддав важкій фізичній праці. Він не вважає себе найрозумнішим, він ніколи не навчався в університетах, що належать до Ліги Плюща, і в нього немає впливових родичів, які б могли посприяти його успіху. Але сьогодні він є одним з найуспішніших лідерів у своїй сфері.

Його стратегія не є складною, однак вона ретельно обміркована. Кожного дня він розмовляє щонайменше з п’ятдесятьма людьми. Кілька годин на тиждень він присвячує бесідам з працівниками його заводу незалежно від їхньої посади.

Якщо ви надішлете йому чи його асистентові електронного листа, ви отримаєте відповідь за кілька годин. Він будує свій успіх на професійній етиці робітничого класу та на тих чеснотах, які прищепив йому його батько. Щодо його успішних колег, то одного разу він сказав мені: "Я зміг навчитися всьому, що знали вони, але їм ніколи не вдасться дізнатися те, що знаю я".

Отже, вам потрібно докласти чимало зусиль, аби встановити контакт з потрібними людьми, але це не означає, що ви згаєте багато часу на таке завдання. Тут існує певна різниця. Дехто вважає, що для побудови довірливих взаємин потрібно по вісімнадцять годин на добу розриватися між різними конференціями та телефонними дзвінками. Якщо я поводжуся таким чином, то це означає, що я погано виконую свою роботу. А можливо, я взагалі обрав не ту діяльність. Адже для формування кола друзів та колег необхідно використовувати дружній підхід. Цей процес має приносити вам задоволення, а не асоціюватися з великими часовими витратами.

Коли ви визначите, з ким вам слід познайомитися, та запишете свої цілі на аркуші паперу, то побачите, що час — це не проблема.

Як мені впродовж тижня вдається організовувати зустрічі зі стількома людьми? Хтось із моїх знайомих іронічно відповів:

— Мені потрібно завести двійника, аби встигати на всі зустрічі, як це робиш ти.

— Цікаво, — відповів я. — Мені не потрібно клонувати себе, я клоную подію.

До чого я веду? Декілька місяців тому я здійснював дводенну ділову поїздку до Нью-Йорка. Я хотів зустрітися з кількома людьми: зі своїм старим клієнтом та другом, який раніше був президентом компанії Lego, а нині намагався зрозуміти, чим хоче займатися далі; з керівником компанії Broadway Video, з яким я хотів обговорити випуск нового розважального шоу; та з хорошим другом, з яким ми давно не бачилися.

У мене було два дні, троє людей, яких я хотів побачити, та лише одна можливість поспілкуватися з ними. Як же діяти у таких ситуаціях?

Я вирішив запросити їх усіх на обід. Таке знайомство було б вигідним для кожного з них, а мені вдалося б отримати цікаві ідеї щодо телевізійного шоу.

Мій друг, якому було притаманне чудове почуття гумору, розрядив би обстановку та додав би цій діловій зустрічі легкості.

Я попросив свого друга приїхати до готелю, у якому я зупинився, на півгодини раніше, щоб поспілкуватися з ним віч-на-віч. А якщо деталі проекту, який я обговорюватиму з керівником компанії Broadway Video, не мають бути розголошені, то ми зможемо залишитися з ним наодинці після обіду.

Річ у тім, що я завжди шукаю можливість залучити інших людей до своїх справ. Це сприяє їм, мені та нашому колу знайомств. Часом я прошу людину, яка хоче влаштуватися до мене на роботу, провести зі мною час на дозвіллі, і заодно ми проводимо інтерв’ю.

Деякі зустрічі я проводжу в автомобілі по дорозі до аеропорту. Я намагаюся придумати способи, як використати свій час у три рази ефективніше та поєднати різні події. До такого процесу я залучаю різних людей з мого кола спілкування.

Чим більше нових зв’язків ви встановлюєте, тим більше можливостей отримаєте для знайомства з новими людьми. Роберт Меткалф, творець Ethernet, сказав: "Цінність мережевої системи зростає пропорційно до кількості її користувачів. У Інтернеті кожний новий комп’ютер, сервер чи користувач розширює можливості тих, хто вже ним користується".

Те саме стосується і побудови кола взаємин. Чим ширшим воно стає, тим більше людей хочуть до нього приєднатися. Тому я і провів паралель між стосунками та м’язами: чим більше ви працюєте, тим сильнішими вони стають.

Завдяки такому "клонуванню" ви можете бути впевненими, що зустріч дасть позитивні результати. Плануючи зустріч з незнайомою людиною, я можу запросити на неї одного зі своїх друзів, аби не згаяти час.

Наприклад, для моїх підлеглих це чудова можливість дізнатися щось нове. Вони бачать на практиці, як вирішуються справи бізнесу, а я почуваюся задоволеним, оскільки знаю, що зустріч була успішною принаймні з такого погляду. У більшості випадків мої підлеглі також роблять свій внесок до позитивного результату перемовин. Не недооцінюйте здатність своїх молодих працівників запропонувати новий та цікавий підхід до справи.

Застосовуючи такий метод, звертайте особливу увагу на сумісність характерів людей. Чи можете ви передбачити, як учасники зустрічі порозуміються? Це не означає, що кожен присутній повинен мати той самий досвід чи погляд на життя. Насправді поєднання людей різних професій та характерів може принести неабиякі результати. Довіряйте своїй інтуїції. Я часто ставлю собі питання, чи буде мені весело у такій компанії. Позитивна відповідь, як правило, свідчить про те, що зустріч мине чудово.

Чи обідали ви зі своїми колегами? Чому б вам не запросити когось із них на вечерю просто сьогодні, а заразом і ще кількох осіб з вашого оточення?

феррацці

Протягом останніх кількох років мені часто ставлять запитання, як залишатися в полі зору, якщо майже усі справи ведуться через Інтернет. Не важливо, де ви перебуваєте — у штаті Канзас чи в Куала-Лумпур. Вам потрібно докласти додаткових зусиль з метою підтримки ваших контактів з потрібними людьми.

Звичайно, соціальні мережі — непоганий вихід із ситуації, але їх не порівняєш із живим спілкуванням. Чим ширшим стає коло наших віртуальних контактів, тим більше людей прагнутимуть спілкуватися з нами наживо. Я рекомендую виділити час та гроші на відвідування різноманітних конференцій, які відбуваються в інших містах, де ви можете познайомитися з новими людьми.

І все-таки технології стрімко розвиваються. Ви можете організовувати зустрічі через такі програми, як Google Hangouts, WebEx або Skype, і почуватися так, ніби ви спілкуєтеся з людьми наживо. Кожного місяця приділяйте одну "віртуальну годину" обговоренню певного питання зі своєю командою.

Сформуйте відповідальну групу з трьох-чотирьох осіб, яка займатиметься розробкою нових цілей та способами їх досягнення. Через три місяці проведіть реорганізацію групи. Поставте членам своєї команди завдання: кожного місяця вони мають знайомити своїх колег з одним зі своїх друзів.

Незабаром ви побачите, наскільки широкою стала мережа ваших контактів.

УЧІТЬСЯ НА СВОЇХ НЕВДАЧАХ

Незважаючи на свій легендарний успіх та великі заслуги на пості президента, Авраам Лінкольн зазнавав невдач у діловому, політичному та особистому аспектах свого життя. Але він ніколи не дозволяв своїм поразкам ставати на шляху до його цілей.

Лінкольну не вдалося створити свій бізнес. З нього вийшов поганий фермер. Він програв вибори до законодавчого зібрання штату. У нього трапився нервовий зрив. Йому не вдалося влаштуватися на роботу в державну контору, яка реєструє земельні ділянки. Нарешті потрапивши до законодавчого зібрання штату, він програв вибори на посаду спікера. Він балотувався до Конгресу США, але зазнав невдачі. Він намагався стати сенатором, але і тут йому не поталанило. Він висунув свою кандидатуру на пост віце-президента і зазнав фіаско. І коли його нарешті обрали президентом, нація розкололася на два табори. Тоді увесь цей досвід допоміг йому визначити напрям політики, який став головним надбанням Америки.

Я веду до того, що за плечима кожної успішної людини є чимало гірких поразок. Однак наполегливість та завзятість можуть їх подолати, що і демонструє приклад Лінкольна. Він знав: для того щоб твердо стояти на ногах та перетворити свої цілі на реальність, потрібно вчитися на своїх помилках та завжди рухатися вперед.

 
 
 вверх