Колонки Олег Прохоренко
  595  0

Між майбутнім і колишнім

Зараз ми всі є свідками, а багато хто й безпосереднім учасником, боротьби двох Україн – майбутньої, модерної, та колишньої, архаїчної.


укргаздобыча

В першій ми побачимо вільний ринок, ефективний бізнес, відповідальний уряд - це справедливість та рівність можливостей для всіх. Це кращі міжнародні практики, до яких звикли і до яких прагнуть вільні люди. Друга Україна – це зарегульована економіка, вбитий розкрадачами держсектор, вічне свято корумпованих чиновників та каральних органів, тотальна бідність і нерівність.

Щоб опинитися в другому, темному світі, не треба нічого – достатньо просто опустити руки. В це багно, болото без надій нас тягне назад вся корумпована система – від депутатів до правоохоронців. А от щоб перейти на світлу сторону необхідні значні зусилля. Громадських активістів у політиці та поодиноких реформаторів в уряді очевидно не досить. Потрібна, передусім, політична воля для змін.

Ми, команда менеджерів "Укргазвидобування" (УГВ), працюємо на майбутнє, і мріємо побачити результати своєї праці – оновлену, ефективну та конкурентну компанію, за зразком найкращих світових енергетичних лідерів. Найбільший видобувник газу в Україні, один з найкрупніших в Європі, має для цього потенціал.

І у нас, насправді, немає вибору. Попередні роки розкрадання компанії заганяли всю країну в обійми "Газпрому". Ми, як суспільство, яке довело свою стійкість і зрілість на майданах та фронтах, повинні вибороти й справжню енергетичну незалежність, мусимо мати власний газ.

Ми почали системну трансформацію Укргазвидобування. Мета – енергонезалежність України!

Найперше, ми оголосили війну розкраданню і корупції. Це безальтернативний фундамент змін. Близько 2-3 млрд грн вимивали з компанії через різні схеми. Важко переоцінити шкоду цього "пілінгу" – крадії знижували інвестиційні можливості компанії, підточуючи енергетичну незалежність країни, виводили гроші з економічного обігу в офшори, зменшуючи національне багатство. Вони крали наше майбутнє.

Паралельно, ми взяли курс на наближення зарплат в компанії до ринкових рівнів. Вибудовуємо систему мотивації зав`язану на досягнення бізнес цілей, а не на примусі співробітників до крадіжок.

Це все для того, щоб отримати інвестиційний ресурс та мотивований персонал для фокусування компанії на супер-ефективних, передових способах видобутку. Дідівські методи викачування газу на морально та фізично застарілому обладнанні повинні піти в минуле, вслід за останніми пам`ятниками Леніна в наших містах.

Тільки щоб втримати видобуток на рівні 2015 року нам потрібно близько 13 млрд грн. Це на закупівлю сучасних установок койлтюбінгу, обладнання для капітальних ремонтів свердловин, проведення гідророзриву пластів. В Росії, приміром, на рік проводять до 9000 гідророзривів, а у нас по всій країні менше 100. На цей рік ми запланували в УГВ провести до 100 ГРП, вдвічі збільшити комерційну швидкість буріння до 500-600 метрів на місяць, більше ніж вдвічі збільшити кількість відкриття свердловин – до 150 на рік.

Ми залучаємо світового рівня фахівців, експатів. Команда таких суперпрофесіоналів вже працює над збільшенням видобутку. На наші тендери ми запрошуємо іноземних лідерів газової промисловості, а не залучаємо сумнівні прокладки.

Сучасні методи інтенсифікації додадуть нам обсягів, але для повного заміщення імпортного газу нам потрібні нові свердловини, нові ділянки, нові горизонти. І нові масштабні інвестиції – ми вже ведемо переговори з ЄБРР, Світовим банком, МФК… Також співпрацюємо з місцевими громадами. Днями я підписав угоду з Харківською ОДА, на черзі – Львівська, Полтавська. Маю надію, що нам вдасться отримати більше 20 ділянок для розвідки та досліджень цього року. Прийняття закону Ольги Бєлькової про справедливий розподіл ренти за надрокористування між центральним та місцевими бюджетами, впевнений, пришвидшить цей процес.

Маємо ще багато планів підвищення операційної та інвестиційної ефективності, реорганізації, автоматизації та централізації обліку тощо. В нашу Програму 20\20 – підвищення видобутку до 20 млрд. куб. до 2020 року, – зібрано багато ініціатив з реформування УГВ та створення справді сучасної ефективної компанії.

Але замість того, щоб зосередитися на втіленні стратегії, ми воюємо.

Колишня, корупційна Україна нас не відпускає. Це багно намагається затягнути нас назад, в болото корупції. На мене та моїх колег анонімні "доброзичливці" ллють бруд в мережі, заангажовані депутати (наприклад, Поляков, Дейдей, Головко) бомбардують своїми зверненнями ГПУ, Держфінінспецію, СБУ, Поліцію. Ті відкривають карні справи, вилучають документи, пресингують співробітників. Ми навіть виділили цілий поверх для перевіряльників, які риють, риють, риють…

Мені гидко й гірко бачити все це.

Гидко, бо для цих людей немає нічого святого. В країні війна, а вони відвойовують не захоплені території, а право безкарно грабувати знекровлену країну далі. Гидко, бо всі бачать штучність атак на нас, у опонентів немає аргументів, замість фахової розмови вони переходять на особистості, копаються в брудній білизні.

Гірко ж, бо ми не відчуваємо політичної підтримки. Свою функцію як десанта реформ я розумів, свідомо взяв на себе відповідальність за непрості та небезпечні зміни. Я розумів, що стану мішенню для тіньових ділків. Але я не думав, що нас залишать наодинці з ними, не думав, що наша команда стане розмінною монетою в політичних іграх.

Наша команда ризикує тільки своїми посадами, Україна ж ризикує своїм майбутнім.

 
 
 вверх