Колонки Константин Донченко
  2744  0

Як порахувати туристів?

Туристи самі привозять гроші, залишається їх лише зібрати. Шкоди для екології немає. Потрібні одномоментні капіталовкладення, персонал завжди можна підібрати з місцевого населення. Однак на практиці все значно складніше.

Фото: eurowine.com.ua

Умовно туристів можна охарактеризувати як "ресурс". Чому ресурс? Вони не є самоціллю для громади, тобто з їх допомогою досягаються інші завдання. Туристи – "переносники" грошей, які з їх допомогою з одного регіону перетікають в інший.

Громада ці ресурси витрачає на свій розвиток – мережу соціальних закладів, диверсифікацію економіки, а не лише на подальший розвиток туристичної привабливості.

Туристи, як і інші ресурси, є обмеженими. Нажаль, цю проблему часто не розуміють. При плануванні розвитку регіону / міста / села вписування туризму відбувається за принципом "у нас був N, значить на його будинок усі поїдуть дивитися".

На туризм переноситься принцип виробництва кросівок: якщо побудувати дві фабрики, то кількість кросівок збільшиться удвічі, однак побудова двох готелів не означає автоматичного збільшення туристів у два рази. Тут діє принцип туристичної привабливості, інфраструктура гостинності є лише одним з елементів.

З цим пов’язана проблема відсутності стратегічного планування розвитку туризму і очікування повернення капіталовкладень у короткій перспективі за кілька років.

Кількість туристів прямо залежить від витрат домогосподарств на відпочинок. Якщо взяти середнє українське домогосподарство, то в 2015 році на ресторани і готелі витрачалося 2% від річного бюджету, на відпочинок і культуру – 1,5%.

Середнє домогосподарство США на розваги витрачає 5% річного бюджету. Невелика різниця насправді є маніпулятивною, оскільки річний бюджет у грошовому вимірі є неспівставним – для України це 2300 доларів, для США 56 тисячі долари.

Кількість туристів у громаді можна збільшити двома способами: збільшити дохід громадян або переманити туристів з інших місць.

Перший підхід – більше державного значення, для місцевої влади та бізнесу. Це означає створити кращі умови або зіграти на незадоволених бажаннях. Турист повинен зрозуміти чому він повинен поїхати до Чернігова, а не до Львова. Оскільки кількість туристів обмежена, то необхідно формування лояльності, коли турист повертається і рекомендує друзям. Навряд чи більшість туристів рекомендуватимуть усім знайомим відвідати садибу N у віддаленому селі, де екскурсія займає від сили дві години з перервою на обід.

Стратегічною метою розвитку туризму у громаді / регіоні є не просто привернути туристів, а змусити їх повернутися. Це важливо як для місцевої влади, яка збільшує надходження до бюджету, так і для бізнесу, який збільшує дохід.

Гарним прикладом є Львів, де привабливість створюється місцевою владою та бізнесом. Всі, хто бував тут назвуть по кілька закладів, куди хочеться повернутися.

Туристи бувають абсолютно різними. Є специфічні види туризму – наприклад, релігійний, медичний, освітній, культурний і т.д. Але туристи теж різні і їх "привабливість", тобто кількість витрачених коштів, різна.

Наприклад, "радянські туристи" - з рюкзаком і в кросівках – малопривабливі для бізнесу, оскільки залишають менше коштів на місцях. Вони не живуть у готелях, не харчуються у дорогих ресторанах і переміщуються, розсіюючи свій економічний вплив.

Вигоду від туристів можна порахувати за допомогою формули:

Р = Qt * St – C,

де Qt – загальна кількість туристів,

St – середні трати одного туриста в громаді,

C – витрати на інфраструктуру гостинності.

Витрати на інфраструктуру гостинності є індивідуальними, включаючи будівництво готелів, організацію подій тощо.

Порахувати кількість туристів та їх середні трати проблематично. В Україні найбільш точними джерелами є інформація готелів та закладів харчування. Існує практика відкриття сателітних рахунків, лише для відпочинку. Сюди включаються всі трати, в т.ч. на сувеніри і розваги. Однак в Україні такі рахунки не практикуються.

Кількість туристів можна порахувати за допомогою туристичного збору. Місцеві ради самостійно приймають рішення про встановлення туристичного збору. Він справляється з громадян, які отримують послуги з тимчасового проживання (ночівлі), простіше кажучи поселилися у готелі / мотелі / квартирі на ніч офіційно. Збір не справляється з осіб у відрядженні та постійно проживаючих у даній місцевості.

Туристичний збір дозволяє порахувати кількість туристів, які зупинилися у населеному пункті за певний період. Сюди не враховуються особи, які приїхали на один день, витратили кошти, але не заселилися.

Для прикладу візьмемо три міста – Львів, Полтава, Чернівці та виконання ними дохідної частини бюджету за перші місяці 2017 року у частині туристичного збору. Львів є одним з найбільших отримувачів туристичного збору. Нажаль, періоди виконання дохідної частини дещо відрізняються.

Таблиця 1. Дохідна частина бюджету за перші місяці 2017 року у частині туристичного збору

 

План на 2017 рік

План на вказаний період (окремо для кожного міста)

Фактично отримано на вказаний період

Львів (1 квартал 2017)

4,100 млн. грн.

932,3 тис. грн.

1043,2 тис. грн.

Полтава (на 18.04.17)

225 тис. грн.

48 тис. грн.

77,7 тис. грн.

Чернівці (на 13.03.17)

170 тис. грн.

39 тис. грн.

51,7 тис. грн.

Дані: Офіційні сайти Львівської міської ради, Полтавської міської ради, Чернівецької міської ради

Туристичний збір становить 1% від вартості проживання, тому легко встановити загальні трати туристів на проживання у вказаних містах, помноживши вказані цифри на 100.

Для обчислення кількості туристів за рік необхідно взяти середню вартість проживання у містах. Взято показник в 500 гривень для спрощення обрахунків, хоча вартість відрізняється від міста до міста.

Будемо рахувати, що в одних містах туристи за ту ж плату живуть з більшим комфортом, ніж у інших. Середня тривалість перебування туриста в закладах України складає 6,7 днів, а саме: у готелях – 2,4 дні, у санаторіях – 13,4 дні.

В такому разі, за рік передбачається у Львові – 820 тисяч ночівель, у Полтаві – 45 тисяч, у Чернівцях – 34 тисячі. Поділивши на середню тривалість перебування, ми отримаємо кількість туристів – Львів – 76 тисяч, Полтава – 6 700, Чернівці – 5 тисяч.

Ці дані є зменшеними, оскільки кількість туристів у готелях перевищує кількість у санаторіях. Враховуючи лише перебування у готелях, отримуємо наступні дані: Львів – 341,7 тисяч осіб, Полтава – 18 750 осіб, Чернівці – 14 167 осіб.

Різниця показує туристичну привабливість кожного міста у розрізі кількості туристів, що поселилися у готелях.

Цікаві дані Державної служби статистики щодо туристичної діяльності в Україні (дані за 2015 рік). Всього в державі нараховується 3182 суб’єкти туристичної діяльності. Сюди включені туроператори, турагенти та суб’єкти, що здійснюють екскурсійну діяльність. В межах території України ними обслуговувалося 357 тисяч туристів – громадян України.

Врахуймо, що це особи, які звернулися за путівками чи іншими послугами. Сюди включений не лише регіональний туризм, але загалом туристичні послуги, в т.ч. відпочинок за кордоном. Ця цифра показує розмір внутрішнього туристичного ринку України.

Таблиця 2. Обслуговування туристів суб’єктами туристичної діяльності, осіб, 2015 рік

 

усього

іноземці

виїзні туристи

внутрішні

Львівська область

113 тисяч

3057

60,5 тисяч

48,5 тисяч

Полтавська область

8897

95

8811

591

Чернівецька область

15 тисяч

106

13,7 тисяч

1828

Дані Статистичного бюлетеня "Туристична діяльність в  Україні" Державної служби статистики

Таблиця характеризує туристичний потенціал регіонів на даний момент.

Варто відмітити, що жителі Полтавської та Чернівецької областей зорієнтовані на відпочинок за кордоном (кількість виїзних туристів). В той же час у Львівській області кількість внутрішніх туристів є зрівняною з кількістю виїзних.

Середні трати одного туриста складаються з витрат на проживання, транспортне обслуговування, харчування, екскурсійне обслуговування, медичне обслуговування, послуги культурно-дозвільного характеру та інші послуги. Визначення їх пов’язане з труднощами споживання товарів та послуг туристами в середньому.

Можна спробувати знайти середні трати на одного туриста суб’єктами туристичної діяльності. У 2015 році на послуги сторонніх організацій з обслуговування туристів витрачено 8,68 млрд. грн. Враховуючи 357 тисяч внутрішніх туристів, отримуємо 24 тисячі витрат на одного туриста. Ця цифра не є коректною для внутрішнього туризму, оскільки враховує виїзних туристів, що значно збільшує розмір суми в порівнянні з місцевими витратами.

Чи зможуть місцеві громади вижити за рахунок туристів? Частина звичайно зможе. Однак Україна надто велика для створення туристичної зони в шістсот тисяч кілометрів квадратних. Створення та розвиток туристичних центрів повинно вітатися, однак не потрібно забувати про реалістичність планів.

Турист може вибирати відпочинок не лише в Україні, але й за кордоном. Тому переманювати туристів потрібно вже сьогодні. Але створення туристичних зон завдання не лише влади, але й бізнесу. А оскільки ринок сам регулює себе, то відсутність туристів у туристичних центрах означає одне – відсутність попиту і пропозиції.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 вверх